Цой Красно-желтые дни Застоялся мой поезд в депо. Снова я уезжаю. Пора... На пороге ветер заждался меня. На пороге осень - моя сестра. После красно-желтых дней Начнется и кончится зима. Горе ты мое от ума, Не печалься, гляди веселей. И я вернусь домой Со щитом, а, может быть, на щите, В серебре, а, может быть, в нищете, Но как можно скорей. Расскажи мне о тех, кто устал От безжалостных уличных драм И о храме из разбитых сердец И о тех, кто идет в этот храм. После красно-желтых дней Начнется и кончится зима. Горе ты мое от ума, Не печалься, гляди веселей. И я вернусь домой Со щитом, а, может быть, на щите, В серебре, а, может быть, в нищете, Но как можно скорей. А мне приснилось: миром правит любовь, А мне приснилось: миром правит мечта. И над этим прекрасно горит звезда, Я проснулся и понял - беда...
Владимир Высоцкий Куда ни втисну душу я, куда себя ни дену, За мною пес - Судьба моя, беспомощна, больна,- Я гнал ее каменьями, но жмется пес к колену - Глядит, глаза безумные, и с языка - слюна. Морока мне с нею - Я оком грустнею, Я ликом тускнею И чревом урчу, Нутром коченею, А горлом немею,- И жить не умею, И петь не хочу! Неужто старею? Пойти к палачу?.. Пусть вздернет скорее, А я заплачу. Я зарекался столько раз, что на Судьбу я плюну, Но жаль ее, голодную,- ласкается, дрожит,- Я стал тогда из жалости подкармливать Фортуну - Она, когда насытится, всегда подолгу спит. Тогда я гуляю, Петляю, вихляю, И ваньку валяю И небо копчу. Но пса охраняю, Сам вою, сам лаю - О чем пожелаю, Когда захочу. Когда постарею, Пойду к палачу,- Пусть вздернет скорее, А я заплачу.
Baba Yaga - So Ends Another Day Stay, Enjoy the fading light of day A light catches in the sky And into hell it sleeps away Lamp lights, you never help me through the night The thoughts refuse to go away They come to tell me: "You were right, always" The someone tells me what to say What's the difference anyway I try to find the time of day that sentimentally mind Freedom for my mind The ending of the journey in tonight So ends another day Ой, то не вечер, то не вечер Ой, мне малым-мало спалось Мне малым-мало спалось Ой, да во сне привиделось Мне малым-мало спалось Ой, да во сне привиделось I understand that you refuse to take a stand But I can still believe, I'm bright That I could never hold your hand Stay, Ой, мне во сне привиделось Enjoy the fading light of day Ой, будто конь мой вороной You'll never need to tell me why Разыгрался, расплясался Just never try to walk away Ой, разрезвился подо мной And I could love the setting sun Разыгрался, расплясался And I'll be waiting for the day Ой, разрезвился подо мной The someone tells me what to say What's the difference anyway I try to find the time of day that sentimentally mind Freedom for my mind The ending of the journey in tonight So ends another day А есаул догадлив был Он сумел сон мой разгадать Пропадёт, он говорил, твоя буйна голова… Пропадёт, он говорил, твоя буйна голова
Святослав Вакарчук Холодно... Якби не було і як би не дуло в твоє вікно, З ким би не йшла до сну, В тобі я втоплю свою весну. Все одно, Хто б не лишився з тобою сховатися від дощу, Або лишив одну, В тобі я знайду свою весну. Як же так? Як же так? Я один не засну. В тобі я втоплю свою весну. Холодно... Як би не було і як не боліла б твоя любов, З ким не вела б війну, В тобі я втоплю свою весну. Боязно Як би не було тобі десь опівночі сам-на-сам, Знай, все одно знайду І тебе вип’ю, свою весну. Як же так? Як же так? Я один не засну. В тобі я втоплю свою весну.
9 чи 10 травня 2009р. по 1-й програмі Українського Радіо я почув пісню у виконанні Анатолія Мокренко. Я спробував нашвидкоруч записати бодай шматочок, сподіваючись на допомогу пошукових інтернет-систем, але марно - жодний пошуковик не допоміг. Але ж Київське Радіо має цей запис!!!! Мотив відомої пісні "Журавлі" (Мнє кажєтся, порою. что солдати....) Ось що я встиг занотувати: Мені здається ніби в далені ......................................... ......................................... і вже навік належать Україні Вони зібрались біля переправ, Бредуть в шинелях сірих через річку Над ними вітер сурмами заграв Веде свою ранкову перекличку І стогне вогнем ........... земля Під світлим небом України ......................................... І хліб і ......... радість і сльози Ми все по братськи поровну ділили Ми ..... І кров'ю нашу дружбу окропили ......................................... Згадаю переправу через річку ......................................... ......................................... Хто може чимось допомогти?
Bryan Adams “Everything I Do I Do It For You” Look into my eyes - you will see What you mean to me. Search your heart - search your soul And when you find me there You'll search no more. Don't tell me it's not worth tryin' for. You can't tell me it's not worth dyin' for. You know it's true, Everything I do - I do it for you. Look into my heart - you will find There's nothin' there to hide. Take me as I am - take my life, I would give it all - I would sacrifice. Don't tell me it's not worth fightin' for, I can't help it - there's nothin' I want more. You know it's true, Everything I do - I do it for you. There's no love - like your love, And no other - could give more love. There's nowhere - unless you're there, All the time - all the way Oh, you can't tell me it's not worth tryin' for. I can't help it - there's nothin' I want more. I would fight for you - I'd lie for you, Walk the wire for you - ya I'd die for you. You know it's true, Everything I do - I do it for you
Стас Михайлов "Я скажу с небес" Я не первый, кто хотел бы возвратиться И с небес сказать, но видно не дано. Я скорблю, а вам лишь только сниться Впопыхах ушедшее лицо. Здесь другое и не надо тела, Чтобы вам все это передать. Вам все кажется, что я летаю где-то, А я рядом, только не могу обнять. Мой совет: не надо изощряться, Здесь все видно и не надо лгать. Много пожелать хочу, хочу и посмеяться, Только Богом выпало молчать. Мне бы души ваши не тревожить, Я смотрю на вас с безмерной высоты Вам бы разума в оценке, что дороже Не в словах прожить, а больше для души. Вам бы разума в оценке, что дороже Не в словах прожить, а больше для души.
здравствуйте ))может поможете перевести слова,лемковский диалект,заранее спасибо)) Ой верше мій, верше, мій зелений верше! Юж мі так не буде, (Двічі) Як мі било перше. Юж мі так не буде, (Двічі) Як мі било перше. Бо перше мі било, барз мі добрі било, Од свойой мамички (Двічі) Не ходити било. Од свойой мамички (Двічі) Не ходити било. Не ходити било, кади я ходила, Не любити било, (Двічі) Кого я любила. Не любити било, (Двічі) Кого я любила. Не ходити било горами-лісами, Не любити хлопців (Двічі) З чорними очами. Не любити хлопців (Двічі) З чорними очами. Яничкови очи ходят по убочи, А мої за нима, (Двічі) Здали би ся з нима. А мої за нима, (Двічі) Здали би ся з нима. На єдно ся здаме - чорни очка маме, На друге ся здаме, (Двічі) Жадне нич не маме. На друге ся здаме, (Двічі) Жадне нич не маме.
Лолита Милявская "Одиночество" Я убываю - сомнения ширятся. Люди ругаются, сорятся, мирятся. Ссора - не есть всех вопросов решение, Ссора приносит опустошение. Жены с мужьями такие далекие, Рядом лежат, но совсем одинокие. Камнем в душе вырастают пророчества, Наше призвание - одиночество. Уничтожаем друг друга мы начисто, Грубость - как пропасть, как проба на качество. Богом обиженные, отрешенные, Кажется все мы - умалишенные. Несправедливостью горькою маемся, И, изменяя, домой возвращаемся. Ищем хоть в чем-то себе утешение, Ну а находим - опустошение. Как мы стесняемся собственной слабости, Но с удовольствием делаем гадости. Губим детишек своих невниманием, Пьяные лезем к ним с воспитанием. Нам одиночество - как наказание, Как избавление - расставание. И как довесок, в завершение, Опустошение, опустошение. Нам одиночество - как наказание, Как избавление - расставание. И как довесок, в завершение, Опустошение, опустошение.
Grand Valse Brillant Еви Демарчик в версії Светлани Ходченкової Ты рюмку за рюмкой в буфете А взглядом по залу блуждаешь И сердце так бьётся… Может помнишь? Оркестр всё тише и тише, Чтоб знали, что скоро он грянет (играет)! Может помнишь, как в вальсе, А взгляд твой глаза мои манит. Ко мне ты бредешь, как в тумане И вот уж подходишь Может помнишь? Как в вальсе мчал ты Подходишь так робко И вдруг надо мною Этот грохот порывом уносит На жизнь, на смерть На танец гранд Вальс бриллиант! Czy pamiętasz, jak ze mną tańczyleś walca, Panna, madonna, legenda tych lat? Czy pamiętasz, jak ruszył świat do tańca, świat, co w ramiona Ci wpadł? Wylękniony bluźnierca, Dotulaleś do serca W utajeniu kwitnące, te dwie, Unoszone gorąco, Unisono dyszące, Jak ja cała w domysłach i mgle. I tych dwoje nad dwiema, Co też są, lecz ich nie ma, Bo rzęsami zakryte, Lecz zakryte i w dół jakby tam właśnie byly I błękitem pieściły, Jedno te, drugie te, pół na pół Вдруг застрял твой ботинок В половине на муку Были дыры в подошве Претендента на руку. Ты рванулся, ты вырвал Вот свободный и что ж вам? Снова мчимся, шаркая Своей рваной подошвой. Czy pamiętasz, ....
Аквариум — Голубой Огонек Черный ветер гудит под мостами, Черной гарью покрыта земля. Незнакомые смотрят волками И один из них может быть я. Моя жизнь дребезжит как дрезина А могла бы лететь мотыльком, Моя смерть ездит в черной машине С голубым огоньком. Не корите меня за ухарство Не стыдите разбитым лицом Я хотел бы венчаться на царство Или просто ходить под венцом Но не купишь судьбы в магазине Не прижжешь ей хвоста угольком Моя смерть ездит в черной машине С голубым огоньком Мне не жаль что я здесь не прижился Мне не жаль что родился и жил Попадись мне кто все так придумал Я бы сам его здесь придушил Только поздно - мы все на вершине И теперь только вниз босиком Моя смерть ездит в черной машине С голубым огоньком
Lama "З джерела" В серці так тісно, Вже немає місця для інших стріл І твоїх почуттів Знай, я не навмисне Ранила тебе коли ти ще спав, Коли ти не чекав Приспів З джерела я стала озером, Це чужий край, там вже нас нема З джерела я стала озером, Я завжди буду пам’ятати твоя ім’я Вибач, що плачу, Не з вини твоєї наші серця Роз’єднала я сама "Вибач" серце каже, Я не зможу бути там, де є ти, В мене інші стежки Приспів (2)
Мертвий півень "Ми так жили, немов співали джаз" Це — спроба написати вірш про нас, про нашу учту, молоду і п'яну. Яке вино, яку хмільну оману вливав у юні горла щедрий час! Ми так жили, немов співали джаз. Хоча не джаз, а камерні концерти зривали нас, і ми ішли в снігах на гору, де ліси росли і птах кричав про щось таємне і відверте, і від любові можна було вмерти. Чи хто за нами йшов по тих слідах? Та я забув, либонь, про головне: йшов рік новий, те діялося в січні. В будівлях спали мляві й анемічні гуляки, що набралися до не- пристойності. А ти пекла мене, щоразу інша, не така. Ще з ночі — тi дві руки у мене на плечах я пам'ятав, і темне щось в очах. Але який кретин повірить в очі? Я підбирав ключі, слова пророчі, хоча на ранок мій поет зачах… Як тяжко повертатись на рівнину, скотитись по гладенькій мерзлоті, чи з'їхати, як я, на животі в ту вуличку, що вигинала спину, під маскарона бороду цапину, де пияки, трамваї і святі, де, все одно недремна, мов радар, націлений на сни, чигала зрада, а вихудлий біблійний виноградар на брамах був розіп'ятий, сподар. А з радіол шипів різдвяний дар (хоча його й забрязкала естрада). Туди, де всюди відбувався сон — тяжкий, похмільний, післяноворічний, туди, де кожен п'яний був зустрічний, а всі зустрічні — п'яні. В унісон співали ми, забувши про фасон. Хоч ми й були, мов мандрівні актори, і в нас був Ігор, він сурмив, як ас. Якась наївна віра у Парнас, чи то в Прованс,— але рушала гори!.. Отак ми йшли, немов сліпі у море,— і ти, і я, і всі навколо нас…
Ми упали в сніги Володимир Скоробський Ми упали в сніги, Наші очі викльовують круки, А нащадків навчать, Як тим крукам співати хвали. Україно, спаси! - Простираєм прострілені руки, Україно, прости, Що на погин тебе віддали. Боже, нив і дібров, Ясних зор і захмарного лету, Божа матір, Вкраїну Хоч Ти захисти і спати! Ми упали в сніги І хорунжі, і просто поети, А її роздирають Розбрату розлючені пси. Ми упали в сніги, Нас підступно ударили в спину, Комісарський наган І незгода у хаті вітця. Україно, прости! Воювали оружно до згину, І не знали, що крови, Що крови не буде кінця. Ми конаєм в снігах, В Київ сунуть нові Муравйови, Хоч були ми орли, Нас солук й яничар розпина. Україно, устань, Дай зневіреним сили й любови! Україно, прости, Коли є ще за нами вина... Ми упали в сніги... Ми упали в сніги... А пісня тут...
Дуже подобається творчість групи Кому Вниз, одна з улюблених Щодня вона йде назустріч Слова: Андрій Середа Щодня Вона йде назустріч У вбранні дивовижного крою. Вводить сміх в мій мозок, Називаючи свої дії грою. Поцілуй мене, мамо, В суцільну скроню - Мав я доню, Та не встиг їй дать ім'я... Тім'я, Ледь твердіше воску, Мало б витримать, Та не втримало мозку І сірим, небом сірим Той злинув вниз, Заливаючи очі... Тільки місто Було чисте. Наче. Поринаючи в сіру зливу, Ми йдемо, доню, до цього міста. Посміхаючись без упину, Проводжають нас гідні жалости Люди, Рідні люди. І тоді я звертаюсь до тебе, але... Твої обриси звів нетанучий сніг. Ти прийшла, доню, в світ разом зі мною. В подарунок піднести я не встиг Таке гарне ім'я. А над містом сонце розсипом. Синє сонце на тлі золота неба. Нам іти вже, доню, треба... І виросте на майдані дерево, І цвіт його засяє всіма кольорами нації, І вкриє плодами розуму волелюбне місто. Дерево, ім'я якому ARBOR MUNDI. Поцілуй мене, мамо, В суцільну скроню - Маю я доню, як намисто. Крізь Сіру зливу, Крізь Чисте місто Ми йдемо. Крізь порожні мамині очі, Крізь занедбані очі інші, Ми мандруємо разом, доню, Піднімаючись іще вище. Силою твоїх дій Ми йдемо Силою. Рівною є дорога, Вірною Грою до цілі кревної. Вільними є дії твої! Під нами сяяло сонце.
Высоцкий Владимир Семенович — Райские яблоки Я когда-то умру - мы когда-то всегда умираем,- Как бы так угадать, чтоб не сам - чтобы в спину ножом: Убиенных щадят, отпевают и балуют раем,- Не скажу про живых, а покойников мы бережем. В грязь ударю лицом, завалюсь покрасивее набок, И ударит душа на ворованных клячах в галоп. В дивных райских садах наберу бледно-розовых яблок. Жаль, сады сторожат и стреляют без промаха в лоб. Прискакали - гляжу - пред очами не райское что-то: Неродящий пустырь и сплошное ничто - беспредел. И среди ничего возвышались литые ворота, И огромный этап - тысяч пять - на коленях сидел. Как ржанет коренной! Я смирил его ласковым словом, Да репьи из мочал еле выдрал и гриву заплел. Седовласый старик слишком долго возился с засовом - И кряхтел и ворчал, и не смог отворить - и ушел. И измученный люд не издал ни единого стона, Лишь на корточки вдруг с онемевших колен пересел. Здесь малина, братва,- нас встречают малиновым звоном! Все вернулось на круг, и распятый над кругом висел. Всем нам блага подай, да и много ли требовал я благ? Мне - чтоб были друзья, да жена - чтобы пала на гроб,- Ну а я уж для них наберу бледно-розовых яблок. Жаль, сады сторожат и стреляют без промаха в лоб. Я узнал старика по слезам на щеках его дряблых: Это Петр Святой - он апостол, а я - остолоп. Вот и кущи-сады, в коих прорва мороженных яблок. Но сады сторожат - и убит я без промаха в лоб. И погнал я коней прочь от мест этих гнилых и зяблых,- Кони просят овсу, но и я закусил удила. Вдоль обрыва с кнутом по-над пропастью пазуху яблок Для тебя привезу: ты меня и из рая ждала! Для тебя привезу: ты меня и из рая ждала! http://www.youtube.com/watch?v=BzrQMHQpBZ4&feature=related
Місяць на небі Українська народна пісня Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, | А козак чує - серденько мре. | (2) Пісня та мила, пісня та люба Все про кохання, все про любов. Як ми любились - тай розійшлися, | Тепер зійшлися навіки знов. | (2) Ой очі, очі, очі дівочі... Темні, як нічка, ясні як день Ви ж мене, очі, плакать навчили, | Де ж ви навчились зводить людей? | (2) Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, | А козак чує - серденько мре. | (2)
Мертвий півень Beautifull Карпати Іду я плаєм в синю даль, Висить Марічка на смерічці, Парує сивий дим проваль, Цвіте черлена ружа-чічка. Beautifull Карпати! За небокраєм неба край, Трембіти голос чути в лісі А он ялинок ген розмай, І синьо-жовта фана в стрісі. Beautifull Карпати! Залазить п'яне сонце в річку, Останній промінь свій кидає, Іде Іванко до Марічки, І пісеньку співає "Beautifull Карпати"
Може її вже хтось запостив? Craig David I'm walking away I'm walking away from the troubles in my life I'm walking away oh to find a better day I'm walking away from the troubles in my life I'm walking away oh to find a better day I'm walking away sometimes some people get me wrong when it's something I've said or done sometimes you feel there is no fun that's why you turn and run but now I truly realise some people don't wanna compromise well I saw them with my own eyes spreading those lies and well I don't wanna live my life too many sleepless nights not mentioning the fights i'm sorry to say lady I'm walking away from the troubles in my life I'm walking away oh to find a better day I'm walking away from the troubles in my life I'm walking away oh to find a better day I'm walking away Well I'm so tired baby things you say you're driving me away whispers in the powder room baby don't listen to the games they play girl I thought you'd realise I'm not like them other guys coz I saw them with my own eyes you should've been more wise and well I don't wanna live my life too many sleepless nights not mentioning the fights I'm sorry to say lady I'm walking away from the troubles in my life I'm walking away oh to find a better day I'm walking away from the troubles in my life I'm walking away oh to find a better day I'm walking away
Текст в авторском варианте без правок: Синяя Неба Василий К. мобильник ушёл сквозь кольцо и в воду видимо будет плохая погода подставы друзей сигналы со дна беда никогда не приходит одна синее небо над головой синее небо над головой пепел в лицо стою над водой и если я буду то буду с тобой мобильник и в воду через дырку кольца это начало потери конца взвейся косяк растопырься засада прорыв коммуникативной блокады синее небо над головой синее небо над головой я должен стоять красноярской скалой и если я буду то буду с тобой мобильник в воду ушёл сквозь кольцо беззвучно и плавно серым яйцом теперь его жизнь подотчётна не мне но электрохимическим снам в глубине синее небо над головой синее небо над головой всё что я есть – людской добротой и если я буду то буду с тобой мобильник сквозь кольца и воду и вниз блеснул приоткрылся неведомый смысл радугой вверх развернулся звеня миру пора отдохнуть от меня синее небо над головой синее небо над головой пусть далеко ты вернёшься живой и если я буду то буду с тобой всё разбросал держусь красотой и если я буду то буду с тобой