Тексти улюблених пісень

Тема у розділі 'Музика', створена користувачем Chortenia, 13 бер 2008.

  1. Ука

    Ука сова на посаді жайворонка

    Ігор Жук
    ОСТАННІ ВЕРШНИКИ


    По кому там вже знову плаче пісня,
    Хто знов помер, хто випав із сідла? –
    Все менше нас на конях, а опісля,
    Останній як впаде – прийде імла.

    Настане тьма – ні проблиску, ні звуку,
    Лиш день у день – мов ніч, лиш тінь у тінь –
    І надаремне ти простягнеш руку –
    То все примари вимерлих створінь.

    І ти затиснеш пустку у долонях
    І будеш мовчки плакати без сліз,
    Коли вночі присниться, що на конях
    Ще хтось летить, мов поїзд під укіс.

    Та вже нема, нема кому летіти –
    В порожніх сідлах вороння сидить...
    Яка ж, яка заморська аква віта
    Ще хоч би сотню здатна воскресить?!.

    Нема, нема... Пусті конячі спини,
    Лиш десь із кузні все ще чути клеп:
    Якийсь коваль – напевне, що причинний, –
    Кує коней
    і знов пускає в степ...
     
    • Подобається Подобається x 5
  2. Фесько

    Фесько Well-Known Member

    Слова: Григорій Сковорода
    Обробка слів, переклад: Іван Котляревський
    Виконує: Василь Жданкін



    Всякому городу нрав і права,
    Всяка імії свій ум голова.
    Всякого прихоті водять за ніс,
    Всякого манить к наживі свій біс.

    Лев роздирає там вовка в куски,
    Тут же вовк цапа скубе за виски,
    Цап на городі капусту псує,
    Всяк із другого дере за своє.

    Кожен, хто вищий - той нижчого гне,
    Дужчий безсильного давить і жме.
    Бідний багатому певний слуга,
    Корчиться, гнеться пред ним, як дуга.

    Всяк, хто не маже - то дуже скрипить,
    Хто не лукавить - той ззаду сидить.
    Кожного рот дере ложка суха,
    Хто є на світі, щоб був без гріха?
     
    • Подобається Подобається x 7
  3. Romko

    Romko Дуже важлива персона

    Дім для душі

    Шинкарук Володимир


    Будував я дім для душі -
    світлий і затишний дім.
    Мріяв, щоб душа в дім цей увійшла
    і навік зосталася в нім.

    З рання й до темна з каменю і скла
    будував я дім для душі.
    Та чомусь душа жити не змогла
    в домі тім кам'янім.

    Я ховав печаль і шукав кришталь -
    Зводив кришталевий дім.
    Тільки знов душі жити не змогла
    в кришталевім домі тім...
    Душа прожити не змогла
    в кришталевім домі.

    Мріяв я всі дні про стіни золоті -
    будував із золота дім.
    Жив немов вві сні, а душа мені
    Тихо проказала "ні".

    Лиш тоді без слів все я зрозумів –
    Збудував з любові свій дім.
    І тоді душа в дім мій увійшла
    І навік зосталася в нім.

    Душа зосталася навік
    в домі з любові...
    в домі з любові...
    в домі любові.
     
    • Подобається Подобається x 4
  4. Romko

    Romko Дуже важлива персона

    Тоска
    (Ю.Лоза)

    Со мною что-то страшное творится,
    В который раз не сплю я до утра.
    Быть может надо позвонить в больницу,
    Но вряд ли мне помогут доктора.

    Лишился я и счастья и покоя,
    И прошлой жизни потерялась нить.
    Внезапно заразился я тоскою,
    И некого мне в этом обвинить.

    Тоска...
    Всё валится из рук, и всё не так, как надо.
    А сердце ничему не радо,
    Тоска...

    Когда-то был я праздничен и весел,
    И мне на всё и всех хватало сил.
    И мир огромный для меня был тесен,
    И каждый день мне радость приносил.

    Не знаю где, но я рассыпал счастье,
    Всё стало вверх ногами, всё не так.
    Как будто кто-то землю перекрасил,
    Лишь в серые и чёрные цвета.

    Тоска...
    Всё валится из рук, и всё не так, как надо.
    А сердце ничему не радо,
    Тоска...
     
    • Подобається Подобається x 3
  5. Romko

    Romko Дуже важлива персона

    Как у других
    (Ю.Лоза)

    Как у других похожих,
    Моя болезнь - хроническая лень,
    Кровь превратилась в клей.
    Под тёплым одеялом
    Мне дни свои тянуть милей,
    Удобней и теплей.

    Как у других похожих,
    Моя нора - совсем дырой дыра.
    И просит топора.
    Но мне плевать на это,
    Я неподвижен, как гора
    С утра и до утра.

    Улетает стая непрожитых лет.
    Стало быть настала старость и пора в места,
    Куда билетов нет.
    Стало быть настала старость и пора в места,
    Куда билетов нет.

    Как у других похожих,
    Моя жена достаточно умна,
    Красива и стройна.
    Но лень возиться с нею,
    Мы мирно спим - к спине спина,
    Мне не нужна она.

    Улетает стая непрожитых лет.
    Стало быть настала старость и пора в места,
    Куда билетов нет.
    Стало быть настала старость и пора в места,
    Куда билетов нет.

    Как у других похожих,
    Моя мечта - хрустальна и чиста,
    Но для неё я стар.
    Я многого не сделал,
    И многим кем уже не стал,
    А дальше - пустота.

    Улетает стая непрожитых лет.
    Стало быть настала старость и пора в места,
    Куда билетов нет.
    Стало быть настала старость и пора в места,
    Куда билетов нет.

     
    • Подобається Подобається x 3
  6. Romko

    Romko Дуже важлива персона

    Одиночество
    (Ю.Лоза)

    Падает, и тут же тает,
    За окошком мокрый снег.
    Чувствую, как засыпает
    Радость прошлая во мне.

    В сердце каменном нет тепла,
    Время замерло, и пришла расплата
    За несвершенное когда-то.
    И новый день в бездумье ватном тонет.


    Сбылись твои пророчества,
    Подкралось одиночество,
    Дни тают, как снег в тёплых ладонях.

    Пятый день повсюду слякоть,
    Но меня она не злит.
    Не от кого слёзы прятать,
    Не с кем беды разделить.

    Слишком часто я уставал,
    Слыша искренние слова простые.
    Сегодня жду в часы пустые,
    Когда мой клён последний уронит.

    Сбылись твои пророчества,
    Подкралось одиночество,
    Дни тают, как снег в тёплых ладонях.

    Падает, и тут же тает,
    За окошком мокрый снег.
    Чувствую, как засыпает
    Радость прошлая во мне.

    В сердце каменном нет тепла,
    Время замерло, и пришла усталость.
    То главное, о чём мечталось,
    Куда-то в даль умчалось, не догонишь.

    Сбылись твои пророчества,
    Подкралось одиночество,
    Дни тают, как снег в тёплых ладонях.

     
    • Подобається Подобається x 3
  7. Romko

    Romko Дуже важлива персона

    О, новый день!
    (Ю.Лоза)

    Я снова ухожу, зализывая раны.
    Всё начиная заново, но с верою в успех.
    Обиды не держу, на недругов нежданных,
    Все они в прошлое канули, благословляю их всех.


    О, новый день, дай мне силы,
    Новых идей, свежих чувств,
    Чистых людей, дел красивых,
    Дай мне того, чего хочу.


    О, новый день, дай мне силы,
    Веры, надежды чуть-чуть.
    Только бы жизни хватило,
    Я отплачу.

    Я снова ухожу в печали и покое,
    Быть может за удачами, а может быть и нет.
    Быть может остужу я голову тоскою,
    Жаль, столько нервов истрачено, столько потеряно лет.

    О, новый день, дай мне силы,
    Новых идей, свежих чувств,
    Чистых людей, дел красивых,
    Дай мне того, чего хочу.

    О, новый день, дай мне силы,
    Веры, надежды чуть-чуть.
    Только бы жизни хватило,
    Я отплачу.

    Я снова ухожу, зализывая раны.
    С уснувшими обидами в надорванной груди.
    И вновь не нахожу я это даже странным,
    Видимо, видимо, видимо время пришло уходить.

    О, новый день, дай мне силы,
    Новых идей, свежих чувств,
    Чистых людей, дел красивых,
    Дай мне того, чего хочу.

    О, новый день, дай мне силы,
    Веры, надежды чуть-чуть.
    Только бы жизни хватило...

    О, новый день, дай мне силы,
    Новых идей, свежих чувств,
    Чистых людей, дел красивых,
    Дай мне того, чего хочу.

    О, новый день, дай мне силы,
    Веры, надежды чуть-чуть.
    Только бы жизни хватило,
    Только бы жизни хватило,
    Только бы жизни хватило,
    Я отплачу.
     
    • Подобається Подобається x 5
  8. Mavpysuk

    Mavpysuk Well-Known Member

    Ирина Аллегрова
    Качели

    Ты явился ночью длинной
    Не звала и не ждала
    Все что было позабыла
    На тебя не помня зла

    Ты смотрел так виновато
    Черный кофе остывал
    Бывший стойкий мой солдатик
    Жлинным был твой сериал

    А мы как на качелях,
    Прожили нашу жизнь
    Пока я вверх летела
    Ьы с кем-то падал вниз


    А мы как на качелях,
    Прожили нашу жизнь
    Пока я вверх летела
    Пока я вверх летела
    Ты с кем-то падал вниз
    Ты с кем-то падал вниз

    Ты сидел такой нескладный
    Отвечал все невпопад
    Мне и выгнать было жалко
    И смешно вернуть назад

    Ты у фото дочки клялся
    Будто вы похожи с ней
    Я сказала - показалось
    И простилась у дверей

    А мы как на качелях,
    Прожили нашу жизнь
    Пока я вверх летела
    Ты с кем-то падал вниз


    А мы как на качелях,
    Прожили нашу жизнь
    Пока я вверх летела
    Пока я вверх летела
    Ты с кем-то падал вниз
    ты с кем-то падал вниз


    А мы как на качелях,
    Прожили нашу жизнь
    Пока я вверх летела
    Ты с кем-то падал вниз

    А мы как на качелях,
    Прожили нашу жизнь
    Пока я вверх летела
    Пока я вверх летела
    Ты с кем-то падал вниз
    ты с кем-то падал вниз
     
    • Подобається Подобається x 3
  9. Romko

    Romko Дуже важлива персона

    Есть повод для печали
    (Ю.Лоза)

    Есть повод для печали,
    Моя мечта хрустальна и чиста,
    Но для неё я стар.
    Полжизни за плечами,
    Я многим кем уже не стал,
    А дальше - пустота.

    Есть повод для печали,
    Моя нора - совсем дырой дыра,
    И просит топора.
    Но дыр не замечая,
    Я неподвижен, как гора,
    С утра и до утра.


    Улетает стая непрожитых лет.
    Стало быть настала старость, и пора в места,
    Куда билетов нет.
    Стало быть настала старость, и пора в места,
    Куда билетов нет.

    Есть повод для печали,
    Моя вина, что я дошел до дна,
    И жизни грош цена.
    Фанфары отзвучали,
    И наступила тишина,
    Удобная для сна.

    Улетает стая непрожитых лет.
    Стало быть настала старость, и пора в места,
    Куда билетов нет.
    Стало быть настала старость, и пора в места,
    Куда билетов нет.

    Есть повод для печали,
    Моя звезда лежит на дне пруда,
    Исчезнув навсегда.
    Не верилось в начале,
    Что тонкой струйкой в никуда
    Стекут мои года.

    Улетает стая непрожитых лет.
    Стало быть настала старость, и пора в места,
    Куда билетов нет.
    Стало быть настала старость, и пора в места,
    Куда билетов нет.

     
    • Подобається Подобається x 3
  10. «Песня о моём городе»
    Слова: В. Лазарев
    Муз.: Е. Дога
    Вик.: Sofia Rotaru

    Мой белый город, ты цветок из камня,
    Омытый добрым солнечным дождем,
    Как ветрами, овеян ты веками,
    Как песня, в сердце ты звучишь моем.

    Мой теплый город в переливах света
    И в зелени, и в звездах, и в огнях,
    Я так люблю, когда живут рассветы
    На улицах твоих и площадях!

    Мой нежный город — свет мой негасимый,
    Ты весь в моей, а я — в твоей судьбе.
    Так радостно здесь встретится с любимым
    И вновь услышать песню о тебе.

    Мой белый город, вечный как сказанье.
    В тебе наш труд и молодость, и смех.
    я чувствую всегда твое дыханье —
    Ты мой, ты наш, и ты открыт для всех.
    [youtube]TXuIGAXuYgo[/youtube]
    П.С. Ця пісня про Кишинів. :)
     
    • Подобається Подобається x 5
  11. Codrii Moldovei
    Muzica: Eugen Doga
    Versuri: Gheorghe Vodã
    Вик.: Nadejda Сepraga

    Codrii mei bãtrâni, prietenii mei buni,
    Doinele v-ascult, venind din buni strãbuni

    Refren:
    O iarbã verde, un freamãt dulce,
    O pãsãricã pe ram, boltã seninã,
    Unde m-aº duce, unde m-ar duce
    Tot voi rãmâne pe veci codrul în mine.

    Codrii mei bãtrâni ºi veºnic foºnitori
    Aripi ºtiþi sã daþi, voi fiecãrui dor.

    Refren:
    O iarbã verde, un freamãt dulce,
    O pãsãricã pe ram, boltã seninã,
    Unde m-aº duce, unde m-ar duce
    Tot voi rãmâne pe veci codrul în mïne.

    Кодры вы мои, озёра и леса,
    Утром в тишине, качается роса.

    Refren:
    Кодры Молдовы, край мой чудесный
    Здесь меня встретят добром солнце и люди,
    Я принесу вам, светлую песню,
    Знайте что сердце вовек вас не забудет.

    Слушайте в лесах живые голоса,
    Как обмах шумит вечная краса.

    Refren:
    Кодры Молдовы, край мой чудесный
    Здесь меня встретят добром солнце и люди,
    Я принесу вам, светлую песню,
    Знайте что сердце вовек вас не забудет.

    Codrulee-e-e-e-e-e-e-e-e-e-e-e-e-e
    [youtube]t8KzxCxavoY[/youtube]
     
    • Подобається Подобається x 5
  12. Zoryanka

    Zoryanka Well-Known Member

    Тарас Чубай - "Із янголом На Плечі"
    Із Янголом На Плечі
    краєм світу уночі,
    при Господній при свічі
    хтось бреде собі самотньо
    із Янголом на плечі

    йде в ніде, в невороття,
    йде лелійно, як дитя,
    іжене його у спину
    сірий маятник життя

    щоб не вештав у ночі
    при Господній, при свічі,
    щоб по світі не тинявся
    із Янголом на плечі

    віє вітер вировий
    виє Ірод моровий,
    маятник вже дуже бухка,
    стогне Янгол ледь живий...

    а він йде і йде, хоча
    вже й не дихає свіча,
    лиш вуста дрижать гарячі:
    Янголе не впадь з плеча.
     
    • Подобається Подобається x 8
  13. Romko

    Romko Дуже важлива персона

    Запроси мене у сни

    Йдуть літа — то не біда,
    Тільки іноді шкода,
    Що в мереживі доріг
    Я знайти тебе не зміг.

    Приспів:
    Запроси мене у сни свої,
    В ті, що досі не збулись.
    Запроси мене у сни свої,
    В ті, що збудуться колись.
    В ті, що збудуться колись.

    Запроси мене у сни свої,
    Хоч на мить, та запроси...
    Запроси мене у сни свої,
    Тугу в серці погаси.
    Тугу в серці погаси.
    Тугу в серці погаси.

    Сніг на скронях — не печаль,
    Та не раз проймає жаль,
    Що я в плині днів не зміг
    Розтопить в душі той сніг.
     
    • Подобається Подобається x 4
  14. Romko

    Romko Дуже важлива персона

    Довга дорога

    Слова: Богдан Стельмах
    Музика: Олексій Екімян



    Знов наче жайвір у небі
    озвалась в серці тривога.
    Знов мене кличе до тебе
    довга-предовга дорога.


    Вертатись, кажуть, негоже,
    тільки я мушу вертатись.
    Довга дорога поможе
    наш давній слід одшукати.

    Я на тій дорозі розминуся з болем,
    тануть у минуле дні гірких зажур.
    Нам кохання вічне знов, моя любове,
    провіщають співи золотих зозуль

    Тополі гнуться, як луки,
    трави шумлять на узбіччі.
    Довга дорога розлуки
    стала дорогою стрічі
     
    • Подобається Подобається x 4
  15. Romko

    Romko Дуже важлива персона

    Не забудь

    Слова: Богдан Стельмах
    Музика: Богдан-Юрій Янівський




    Не забудь, яка стрімка
    Людської пам'яті ріка...
    Не забудь, яка гірка
    Любов між нами -
    В самоті блука,
    В далині зника
    Поміж берегами.

    Не забудь моїх очей
    В тужливій темряві ночей.
    Не мовчи, о, не мовчи -
    Моє ім'я ти
    Вічно шепочи,
    Вічно шепочи,
    Щоб не забувати.

    Не забудь — сніги впадуть,
    Літа з водою одпливуть...
    Хоч в думках зі мною будь.
    Не забудь, не забудь.

    Вирує пам'ять, як ріка поміж дібров, -
    Пливе, не тоне в тій ріці моя любов.

    Одізвись мені колись,
    Луною в серці одізвись,
    Чи приснись, бодай приснись
    Дощем травневим,
    Зіркою в очах,
    Птахом в небесах,
    Цвітом яблуневим.

    Пам'ятай, що з летом днів
    Виходить пам'ять з берегів,
    Залива усе довкіл
    Вогнем любові,
    Греблі часу рве,
    Як життя живе,
    Як весняна повінь.

    Не забудь — сніги впадуть,
    Літа з водою одпливуть...
    Хоч в думках зі мною будь -
    Не забудь, не забудь.
    Вирує пам'ять, як ріка поміж дібров, -
    Пливе, не тоне в тій ріці моя любов.

    Не забудь, яка стрімка
    Людської пам'яті ріка. -
    Там любов моя гірка
    Не зника, не зника.
     
    • Подобається Подобається x 5
  16. Romko

    Romko Дуже важлива персона

    Лечу до тебе

    Слова: Богдан Стельмах
    Музика: Ігор Білозір



    Лечу до тебе туманом через моря і дні,
    Впаду із неба тугою, а ти смієшся - ні...
    Я зіркою безсонною цвіту на кружині,
    Свічу у вікна соняхом, а ти смієшся - ні...


    Згадай востаннє наші зустрічання,
    Місячне вінчання, трепетні слова.
    Невже на стежці вірного кохання
    Поросло мовчання, наче сон-трава?

    Тоді прилину лебедем і скрикну на стерні,
    Впаду до тебе леготом, а ти говориш - ні...
    А я заплачу річкою в гіркому полині,
    Вже й пересохла з відчаю, а ти говориш - ні...


    Тоді віддам я вітрові свій розпач і оддчай
    І прошепчу зневірено на цілий світ: "Прощай".
    Злечу у небо турманом востаннє на біду,
    Впаду, мов камінь тугою, а ти зітхнеш - я жду...
     
    • Подобається Подобається x 5
  17. Romko

    Romko Дуже важлива персона

    Пустая, холодная, жуткая комната.
    Захламлена, грязная, очень бездомная.
    Уйти - не уйти - кто же мне посоветует?
    Одно говорить, а другое - ответствовать.
    Одно говорить, а другое - прочувствовать,
    Как трудно, как мерзко за жизнь врачу совать.
    Когда тяжело, то не надо подробностей.
    И слышится иноходь скорая, дробная.
    По снегу холодному снова непонятый
    Бреду чистокровною, лучше, чем понею.
    И хочется крикнуть: "За что же? Что сделал я?"
    Да рот забивает метель, вьюга белая. (*)


    Кровь от лица.
    Сердце в рубцах.
    Но надо стоять до конца!

    Я знаю: за то, что хотел по-хорошему,
    За то, что поверил вдруг в мир огорошенный,
    За то, что любовь не считал подаянием,
    За то, что себе не искал оправдания,
    За то, что горел не дровами, а свечкою,
    Что многое знал, хоть и не был предтечею, -
    За всё это жуткая, грязная комната,
    Пустая, холодная, очень бездомная.

    Кровь от лица.
    Сердце в рубцах.
    Но надо стоять до конца!

    Осколки посуды несбывшимся праздником,
    И ноты, как чёртики, пляшут, проказники,
    В глазах, обведённых кругами бессонными.
    И пропасть, и пропасть, и пропасть бездонная...

    Кровь от лица.
    Сердце в рубцах.
    Но надо стоять до конца!
     
    • Подобається Подобається x 6
  18. Romko

    Romko Дуже важлива персона

    Дед Мороз заигрался в казино,
    Вдруг весна посетила нас зимой.
    Если я во сне тебя вижу,
    Значит, я дышу, значит, выжил.
    Будь со мной, будь со мной.

    Дождь - не снег, да и горе - не беда,
    Все не зря, и причины есть всегда.
    Если март запахнет июнем,
    Значит, мы ещё повоюем.
    Будь со мной, будь всегда.

    Я знаю, я верю,
    Зимою надеждой полны дожди.
    Я знаю, я верю,
    Иначе не стоит, не стоит иначе жить.
    Я знаю, я верю,
    Что снимутся птицы чуть раньше с юга.
    Я знаю, я верю,
    Не можем мы друг без друга!

    За окном водосточная труба
    Талым льдом бьёт в огромный барабан.
    Если птицы гнёзда зимой вьют,
    Значит, мир наполнен любовью -
    Я ей раб, ты - раба.

    Я знаю, я верю,
    Зимою надеждой полны дожди.
    Я знаю, я верю,
    Иначе не стоит, не стоит иначе жить.
    Я знаю, я верю,
    Что снимутся птицы чуть раньше с юга.
    Я знаю, я верю,
    Не можем мы друг без друга!

    Зимний дождь. Выезжаю со двора.
    Без шарфов мчится в школу детвора.
    Фонари с рассветом погасли.
    Может быть, и буду я счастлив.
    Будь со мной, будь добра.

    Я знаю, я верю,
    Зимою надеждой полны дожди.
    Я знаю, я верю,
    Иначе не стоит, не стоит иначе жить.
    Я знаю, я верю,
    Что снимутся птицы чуть раньше с юга.
    Я знаю, я верю,
    Не можем мы друг без друга!
     
    • Подобається Подобається x 4
  19. Zoryanka

    Zoryanka Well-Known Member

    Тарас Чубай Квiти У Росi

    Серце зігріва квітка лісова,
    Це кохання спогад перший.
    Квіти у росі наче сльози,
    Сльози у росі.

    Приспів:
    Не всихайте квіти мої,
    Згадка моїх юних літ.
    Перші сльози на очах,
    Ранні роси на квітках,
    Квіти у сльозах.
    Перші сльози на очах,
    Ранні роси на квітках,
    Квіти у сльозах.

    А на пелюстках довгий-довгий шлях,
    Шлях кохання, шлях розлуки.
    На моїх очах роси,
    Сльози на квітках.

    Приспів

    Серце зігріва квітка лісова,
    Це кохання спогад перший.
    Квіти у росі наче сльози,
    Сльози у росі.

    Приспів
     
    • Подобається Подобається x 2
  20. Zoryanka

    Zoryanka Well-Known Member

    Тарас Чубай - Пісня Буде Поміж Нас
    Пролягла дорога від твоїх воріт
    До моїх воріт, як струна.
    То чому згубився твій самотній слід -
    Знаєш ти одна, ти одна.

    Зимна осінь ще той слід листям не накрила,
    Бо до тебе навесні я повернусь, мила.
    Твої руки я візьму знову в свої руки,
    Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки.

    Приспів:
    Не ховай очей блакитний промінь,
    Заспівай мені в останній раз.
    Пісню ту візьму собі на спомин,
    Пісня буде поміж нас.

    Бо твій голос, бо твій голос - щедра повінь,
    Я мов колос, зелен-колос нею повен.
    Жовтий лист спаде і виросте зелений,
    А ти в пісні будеш завжди біля мене.
     
    • Подобається Подобається x 3
а де твій аватар? :)