«Тільки ти моя» Коли один, тебе немає, Все навкруги барви втрачає, Блідне все без тепла твого, Й день не зігріє. Коли нема сміху твого, Світ завмирає без нього, Й небо стає чорно-білим, А вітер безкрилим. Серед тисяч і тисяч сліпих облич, Із безодні чужих думок, Я благаю: зроби лиш крок. Ти – моя. Чуєш, тільки ти моя, Завжди будь поруч ти, Не залишай, не йди. Ти – моя. Чуєш, тільки ти моя, Завжди будь поруч ти, Не залишай, не йди. Ти - моя. Я пригорну тебе до серця, Чуєш, воно нестримно б’ється. Обійми мене так ніжно, Як вмієш лиш ти. Знаєш, що кригу недовіри Я розтоплю теплом надії. Оживе, й будем разом ми, Разом ми назавжди. Серед тисяч і тисяч сліпих облич, Із безодні чужих думок, Я благаю: зроби лиш крок. Лиш тебе одну серед тисяч сліпих облич, Лиш тебе одну у безодні чужих думок. Лиш тебе одну я благаю: зроби тільки крок. Ти – моя. Чуєш, ти - моя.
ВНОЧІ(музпроект Вакарчука) _Така як ти Чи знаєш ти, як сильно душу б`є безжальний дощь? Так ніби він завжди чекав лише мене. А як болить зимовий спокій нашого вікна, Ніжно пастельний, як твій улюблений Моне. Така як ти буває раз на все життя і то із неба. Така як ти Один лиш раз на все життя не вистачає каяття, коли без тебе я... Забути все здається я б ніколи не зумів Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі І погляд твій -- він вартий більше ніж мільони слів Вічно далекий, як і твій улюблений Далі. Така як ти буває раз на все життя і то із неба. Така як ти Один лиш раз на все життя не вистачає каяття, коли без тебе я... хто ще не чув - можна послухати внизу цієї сторінки - під текстом
Юнна Мориц За невлюбленными людьми Любовь идет, как привиденье. И перед призраком любви Попытка бить на снисхожденье — Какое заблужденье! Любви прозрачная рука Однажды так сжимает сердце, Что розовеют облака И слышно пенье в каждой дверце. Дрожь всех дождей, Пыль всех дорог, Соль всех морей, Боль всех разлук — Вот ее кольца, Кольца прозрачных рук, Крыльев прозрачных свет и звук. За невлюбленными людьми Любовь идет, как привиденье. Сражаться с призраком любви, Брать от любви освобожденье — Какое заблужденье! Все поезда, все корабли Летят в одном семейном круге. Они — сообщники любви, Ее покорнейшие слуги. Дрожь всех дождей, Пыль всех дорог, Соль всех морей, Боль всех разлук — Вот ее кольца, Кольца прозрачных рук, Крыльев прозрачных свет и звук. За невлюбленными людьми Любовь идет, как привиденье. В словах любви, в слезах любви Сквозит улыбка возрожденья, Улыбка возрожденья... И даже легче, может быть, С такой улыбкой негасимой Быть нелюбимой, но любить, Чем не любить, но быть любимой. Дрожь всех дождей, Пыль всех дорог, Соль всех морей, Боль всех разлук — Вот ее кольца, Кольца прозрачных рук, Крыльев прозрачных свет и звук.
Iron Maiden - Paschendale In a foreign field he lay Lonely soldier unkown grave On his dying words he prays Tell the world of Paschendale Relive all that he's been through Last communioun of his soul Rust your bullets with his tears Let me tell you 'bout his years Laying low in a blood filled trench Kill tim 'til my very own death On my face I can feel the falling rain Never see my friends again In the smoke in the mud and lead Smell the fear and the feeling of dread Soon be time to go over the wall Rapid fire and the end of us all Whistles, shouts and more gun fire Lifeless bodies hang on barbed wire Battlefield nothing but a bloody tomb Be reunited with my dead friends soon Many soldiers eighteen years Drown in mud no more tears Surely a war no-one can win Killing time about to begin Home, far away From the war, a chance to live again Home, far away But the war, no chance to live again The bodies of ours and our foes The sea of death it overflows In no man's kand god only knows Into jaws of death we go Crucified as if on a cross Allied troops they mourn their loss German war propaganda machine Such before has never been seen Swear I heard the angels cry Pray to god no more may die So that people know the truth Tell the tale of Paschendale Cruelty has a human heart Everyman does play his part Terror of the men we kill The human heart is hungry still I stand my ground for the very last time Gun is ready as I stand in line Nervous wait for the whistle to blow Rush of blood and over we go Blood is falling like the rain It's crimson cloak unveils again The sound of guns can't hid their shame And so we die on Paschendale Dodging shrapnel and barbed wire Running straight at the cannon fire Running blind as I hold my breath Say a prayer symphony of death As we charge the enemy lines A burst of fire and we go down I choke a cry but no-one hears Fell the blood go down my throat Home, far away From the war, a chance to live again Home, far away But the war, no chance to live again See my spirit on the wind Across the lines beyond the hill Friend and foe will meet again Those who died at Paschendale і переклад: На чужой земле лежит павший воин – Безымянная могила на поле боя. С уст умирающего молитва слетает – Он говорит миру о Пашендале. Он вспоминает всё, что пережил, Последнее причастие души. Его слёзы обратят твои пули в прах. Позволь я расскажу вам о его годах. Лежу в одной из залитых кровью траншей, Я убивал их до самой смерти своей. На лицо с неба падают капли дождя, Мы больше не увидимся, друзья. Через дым, грязь и свинец вперёд. Страх опомнится нам не даёт, Скоро через вал придётся лезть – Беглый огонь, и нам всем смерть. Крики, гром, взрыв невдалеке, Мёртвые на колючей проволоке. Эти места нашей могилой стали – Скоро свижусь с погибшими друзьями. Множество таких же молодых солдат Трупами в грязи теперь лежат. В войне победителей не отыскать, Кровопролитие началось опять. Дом вдалеке. Шансов мало – ты на войне. Дом вдалеке, Но шансов нет на этой войне. Наши тела вперемежку с трупами врагов, Река смерти вышла из берегов. Это ничья земля, один Бог знает, Что в пасть смерти наш отряд шагает. Словно на кресте распят. Союзники оплакивают солдат. Механизм пропаганды войны в Германии – Такого не доводилось нам видеть ранее. Клянусь, я слышал – ангелы стали петь, Моля Бога остановить эту смерть. И эти люди всю правду знают, Они бы рассказали о Пашендале. Жестокость наполняет сердца людей, Каждый занят здесь ролью своей. В страхе те, кого мы убиваем, Голод сердца людей терзает. Дерусь в последний раз за землю свою, Орудия готовы, в первой шеренге стою. Наш взвод сигнал к атаке нервно ждёт, Кровь стучит в висках, бегу вперёд. Рекой повсюду льётся кровь, Багровый покров отдёрнут вновь. Рёв орудий их позор не скрывает, Так наш отряд за Пашендаль погибает. Колючая проволока, пули режут строй, Несёмся сквозь пулемётный огонь. Слепо бегу, дыхание затаил – Симфония смерти, молитву проговор і сама пісня, зрештою http://www.youtube.com/watch?v=jW90MxnwL2U
Я незнаю хто, грiшник чи святий Любов мою украв, Мав би золото, щедро б заплатив Щоб вiн ii` вiддав. Кажуть все мине, але то слова Ти навчи мене, як щастя наше врятувать Кажуть все мине, але ти не плач Пам`ятай мене, а нашу доленьку пробач. Не моя любов принесла бiду Як грiх з ясних небес Свiтом править Бог- я його знайду I вiн вiддасть тебе. Кажуть все мине, але то слова Ти навчи мене, як щастя наше врятувать Кажуть все мине, але ти не плач Пам`ятай мене, а нашу доленьку пробач. Кажуть все мине, але то слова Ти навчи мене, як щастя наше врятувать Кажуть все мине, але ти не плач Пам`ятай мене, а нашу доленьку пробач.
София Ротару - Луна, луна День промчался незаметно - выпит до дна. День промчался. До рассвета в небе луна. В лунном свете чище краски, с виду просты Стали нежней и прекрасней цветы. Мир волшебный полон тайны, светит луна. Час влюбленных, час свиданий, он и она. Час влюбленных - с ними вечно доля одна, Рядом цветы и, конечно, луна. Луна, луна, цветы, цветы. Нам часто в жизни не хватает друзей и доброты. Луна, луна, цветы, цветы. Все, кто влюблен, им доверяют надежды и мечты. Жизнь чудесна, если миром правит любовь. Надо, чтобы всюду было море цветов. Жизнь чудесна, если где-то песня слышна, Если горит до рассвета луна. Луна, луна, цветы, цветы. Нам часто в жизни не хватает друзей и доброты. Луна, луна, цветы, цветы. Все, кто влюблен, им доверяют надежды и мечты. Луна, луна, цветы, цветы. Луна, луна
Там, де зустрів мене Там шумить і нині гай, зелений гай Там полюбив, як ти Мої очі сині, гай, зелений гай Там полюбив, як ти Мій веселий голос, гай, зелений гай Там я спитала Що буде з нами, любий, як прийде розмай Ти щасливий будеш Ти щасливий будеш Ти щасливий будеш Грай, музико, грай! А мене забудеш А мене забудеш А мене забудеш Грай, музико, грай! Можеш все забути Можеш все забути Можеш все забути Тільки пам'ятай Зоряну дорогу Зоряну дорогу Зоряну дорогу В гай, зелений гай Як ти мене кохав Пам'ятати буде гай, зелений гай Що ти мені казав Не розкаже людям гай, зелений гай А як прийдуть осінні, холодні хмари В гай, зелений гай Хай на твоїм весіллі Лунає пісня, ллється через край Ти щасливий будеш Ти щасливий будеш Ти щасливий будеш Грай, музико, грай! А мене забудеш А мене забудеш А мене забудеш Грай, музико, грай! Можеш все забути Можеш все забути Можеш все забути Тільки пам'ятай Зоряну дорогу Зоряну дорогу Зоряну дорогу В гай, зелений гай Ти щасливий будеш Ти щасливий будеш Ти щасливий будеш Грай, музико, грай! А мене забудеш А мене забудеш А мене забудеш Грай, музико, грай! Можеш все забути Можеш все забути Можеш все забути Тільки пам'ятай Зоряну дорогу Зоряну дорогу Зоряну дорогу В гай, зелений гай
Мне Очень Жаль На кухне чисто, и лимон накрыт стаканом. Пластинка стертая доносит звон струны, И льется песня про морозы Абакана, Как откровенье всех виновных без вины. А за окном мелькают люди все быстрее, Над тихой улочкой поплакивает дождь, А на столбах афиши новые пестреют, И время новое, и новый вождь. ПРИПЕВ: Мне очень жаль, что во дворах поют так редко И не берут гитару в случае любом. Куплю я крымского вина да позову к себе соседку, У ней с автографами Галича альбом. Мы все тут выросли в традициях запретных, И вспоминая годы прошлые Москвы, Я переулками шагаю на Каретный, Здесь мостовая есть с росточками травы. Забулькал в лужи водосток трубою ржавой, А у подъезда мокнет старенький «Рено». Ходил Володя здесь, ходил и Окуджава, Теперь скучают лишь столы для домино.
Така глибока ніч Кілька днів зосталось до зими, Вже давно на скронях сивина. Я тебе для щастя не зберіг І тепер ти одна. Заметіль! У горах випав сніг, Джерело з-під криги знову б'є. Я тебе для щастя не зберіг - Відгукнись — де ти є, де ти є, де ти є? Приспів: Минуло стільки літ, невже пройшло життя, Лише душа болить, і знов сніги летять, Така глибока ніч, не прозирнути нам, Кохана, відгукнись, для мене ти одна. Біля снів, які в мені були, Біль і в нас, який не гоїть час. Біля мрій, як вогнем обпали, Тим вогнем, що не згас, що не згас.
Вірю Не кажи мені слово печальне "Прощай", Засвітись, як зоря піднебесна, Знову нам з далини поїзди прокричать І простукають швидко колеса. Ой, за мною летить погляд зоряний твій, Все на світі у вічному русі, Ти мене зустрічай на пероні надій, Я вернуся, вернуся, вернуся. Приспів: Вірю ласкою губ, Вірю ніжністю рук, Наша зустріч в житті не остання. Як не буде розлук, Як не буде розлук, То й не буде, не буде стрічання. На дорогах житя нам розлука дана, Щоб сильніше і глибше любити. Не прив'ялить вона, не засушить вона Нашу вірність - ромашкові квіти. Ой, за мною летить погляд зоряний твій, Все на світі у вічному русі, Ти мене зустрічай на пероні надій, Я вернуся, вернуся, вернуся.
Елегія Слова: Ростислав Братунь Музика: Володимир Івасюк У довгій розлуці, в далекій дорозі Завжди одиноко і сумно мені, Вривається спогад в нестерпній тривозі Щоб серце палало, щоб серце палало в юнацькім вогні. Ти маревом будеш завжди, будеш завжди невідступно тривоги болем. Твій блиск очей живе в мені, Як в далині живуть вогні, що ти до них ідеш весь вік Життя безмежно довгим полем, годинам загубивши лік. Приходить до мене неждана і ждана Кохана забута, у світі одна, — А може, це мрія, тремка і незнана, А може, це вічно, а може, це вічно зелена весна.
Вернись із спогадів (Танго без відповіді)Слова: Ростислав Братунь Музика: Володимир Івасюк Не стань печаллю у моїм житті, Не сійся смутком на моїй путі, Бо смуток може болем прорости, — Невже, невже хотіла б того ти? Приспів: Тебе благаю і тебе кляну, Тебе, як долю, я не омину, А долю можна тягарем нести, — Невже, невже хотіла б того ти? Не будь сльозою на моїх літах, Не дай, щоб усміх спогаду зачах, Бо спогад може тужно відплисти, — Невже, невже хотіла б того ти? Приспів. Тобою марю і тобою сню, Моя любов — як полум'я вогню, А полум'я вдвох треба берегти, — Невже, невже не хочеш того ти?!
В тебе тільки раннє літо Слова: Ростислав Братунь Музика: Володимир Івасюк В тебе тільки раннє літо, А до мене входить осінь, І отави - дні прожиті - Десь за нами, мов покоси. Приспів: А попереду в цвітінні Ще не скошені отави Нам миліші, бо осінні - Із холодними сльозами. То ж своїм гарячим літом, Своїм серцем опали їх, Щоб морозами не вбиті, Нам духмяно прошуміли. В тебе тільки раннє літо, А до мене входить осінь, І дорогу їй закрити не вдалось нікому досі.
Забудь печаль (Весільна заметіль) Не знаю я, Не знаю я чи є кохання без розлук. Любов моя, Любов моя - для тебе серця кожен стук. Забудь слoва, Забудь слова, що принесли образу й біль Приспів: Згадаю я ласкаві руки, Заберу тебе з розлуки, Й поведу тебе в весільну заметіль. До тебе я, До тебе лину я і в снах і наяву. Любов моя, Любов моя, тобою мрію і живу. Забудь печаль, Забудь печаль, що розлучила нас в житті Забудь печаль, Забудь печаль, і серце щастям освіти, Забудь печаль, Забудь печаль, і знай - на світі тільки ти. Розлук нема, Розлук нема для тих, хто любить назавжди
Игорь Демарин Пригласи отца на белый танец 1 Ленты на капоте, горькое вино В дочкиных глазах сто лун сияют А перед мною, словно бы в кино Две косички бантики качают Пр-в(2 раза) Пригласи отца на белый танец Видишь, и сбылась твоя мечта Там, где жил когда-то школьный ранец Серебрится облаком фата 2 Тили-тили тесто, горькое вино И фата легко парит над залом Нынче ты невеста, вот и всё кино Ты сегодня королева бала Пр-в Пригласи отца на белый танец Видишь, и сбылась твоя мечта Там, где жил когда-то школьный ранец Серебрится облаком фата А ему теперь совсем не надо У метро курить по вечерам Тот, кто жжёт тебя влюблённым взглядом С этих пор за всё в ответе сам СОЛО Пр-в Тот, кто жжёт тебя влюблённым взглядом С этих пор за всё в ответе сам
Намалюю тобі Намалюю тобі зорі, Що падуть з небес вночі... І малюнок той складу, і в куточку підпишу, Що ті зорі, то є ти. Намалюю тобі сонце, Що блищить в твоїх очах. А ти скажеш повноє, коли бачиш ти мене, Що те сонце, то є я. Приспів: Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла Солодка любов твоя. Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла В обіймах твоїх хочу я. Моє серденько послухай, Сльози поцілуй мої... І любов свою в долонях, намалюю я тобі, Моє серце, то є ти. Приспів Намалюю тобі зорі, Що падуть з небес вночі... І малюнок той складу, і в куточку підпишу, Що ті зорі, то є ти...
Не опускай очі свої Слова: Святослав Вакарчук Музика: Океан Ельзи Я не забув ні хвилини, Кожна із них, як нова. Пальці малої дитини Мудрі, як вічні слова. Запам'ятав кожну каплю, Кожен ковток, кожну мить, І теплий вечір, як пахне, І пряна ніч, як не спить. Приспів: Не опускай свої очі - Хвилі морської води. Якби ти знала насправді: Як сильно я хочу Бути з тобою завжди. Я не забув, як чекала, Як берегла наші сни І цілий світ малювала, В якому стільки весни. На самоті видно далі, На самоті більше слів. Я не забув ні хвилини Пряних ночей, теплих днів. Приспів. Не опускай свої очі - Хвилі морської води. Якби ти знала насправді: Як сильно я хочу Бути з тобою завжди...