Тексти улюблених пісень

Разгоню тишину, и часы заведу.
И торопится время, а я тебя жду.
Жду, когда я один, и вдвоем с тишиной.
Жду когда тебя нет,
Жду когда тебя нет, и когда ты со мной...

Жить без любви, без любви, без любви не могут люди.
Час без любви, без любви, без любви - пропащий час.
Нам хорошо, хорошо, хорошо, когда мы любим.
Даже если не любят нас.

Не успеешь уйти, я бегу за тобой,
Чтоб вдали не растаял твой след голубой,
Вот такая любовь, вот такая беда.
И когда тебя нет, и когда тебя нет, ты со мною всегда.

Жить без любви, без любви, без любви не могут люди.
Час без любви, без любви, без любви - пропащий час.
Нам хорошо, хорошо, хорошо, когда мы любим.
Даже если не любят нас.

 

Олександр Смик

По лікті у політиці,а може по коліна
не вимагайте вірності у вуличних повій
Отак і живемо,чекаючи на зміни
І потерпаєм від Неронових обійм

Ми спалюєм себе, кидаємось під потяг
Ми мерзнем на майданах за цю блаженну мить
Дні власного життя відкладуєм на потім
А потім кожен свічкою горить

Це проклята земля, ніхто не винуватий
І страшно уявить, де в світі таке є..
Де села і міста лише із крайніх хаток
Де свій до свого,але по своє

Невже не доживем до власної свободи
До власного хреста який не донести
А,поки що із хат, із власного городу
Втікаємо.як миші у світи

Бо гине човен наш, під ним лежачий камінь
Ніяке Отченаш ніколи не спасе,
Та знаю я одне,що Бог таки із нами
І нашого хреста ще замість нас несе...

 

Czekasz na tę jedną chwilę,
serce jak szalone bije,
Zrozumiałem po co żyję,
Wiem że czujesz to co ja.
Ej za krótko trwa godzina,
Niech się chwila ta zatrzyma,
Swoim szczęściem chcę nakarmić,
Calutki świat zdziwiony tak.

Wielka miłość nie wybiera,
Czy jej chcemy nie pyta nas wcale,
Wielka miłość, wielka siła, zostaniemy jej wierni na zawsze.

Miną lata gwiazdy zgasną,
Fotografie w głowie zasną,
Gdy nas ludzka złość rozłączy,
Ja i tak odnajdę Cię,
Kiedy rozum każe zwątpić,
Czekaj zadrży świecy płomień,
Bo po drugiej rzeki stronie,
Ja dobrze wiem tam ogród jest.

Wielka miłość nie wybiera,
Czy jej chcemy nie pyta nas wcale,
Wielka miłość, wielka siła, zostaniemy jej wierni na zawsze.

SEWERYN KRAJEWSKI - WIELKA MIŁOśĆ

 

найдужче люблю цю пісню у виконанні Screamin' Jay Hawkins-а

I put a spell on you
cause youre mine

You better stop the things you do
I aint lyin
No I aint lyin

You know I cant stand it
Youre runnin around
You know better daddy
I cant stand it cause you put me down

I put a spell on you
Because youre mine
Youre mine

I love ya
I love you
I love you
I love you anyhow
And I dont care
If you dont want me
Im yours right now

You hear me
I put a spell on you
Because youre mine

 

а мені нині Чудик весь день в голові співає

Знаєш, хочу тобі розповісти,
Що на тижні в один із захмарених днів
Я тобі покажу у брудному зимовому місті
Справжніх сірих котів-летунів.

Ми підемо удвох, нечутно взявшись за руки,
Розуміючи все без даремних облудливих слів,
І побачим сумних - бо ж так скоро хвилина розлуки -
Справжніх сірих котів-летунів.

Стане сумно і нам, та ніяких пояснень не треба.
На порозі весна, і час вирушати на схід;
І за мить у брудному зимовому небі
Ми побачим чарівний котячий політ.

Що з того, що котів цих колись я придумав у пісні;
Їх немає в природі - це скаже нам кожен, мабуть;
Я тобі покажу їх в брудному зимовому місті;
Ти в них віриш - а значить, вони десь живуть.

 

Оця вражає..Якби передчував...

Я не вернувся

Слова: Василь Чудик
Музика: Василь Чудик



Краяли небо сірі гуси, звиняйте мамо - я не вернувся.
Звиняйте неню - лиха недоля мене лишила на цьому полі.
І затягнуло землю туманами, лежу посічений я ятаганами,
А по залитім кров'ю полю волочить турок вас в неволю.

Краяли небо сірі гуси, звиняйте мамо - я не вернувся,
Звиняйте неню - калина в тузі, шо ви садили на щастя в лузі.
А ту калину гей піднімали ми, з ворогом лютим потанцювали ми,
Та залишили лиш зневіру, і ще дороги важкі в Сибіру.

Краяли небо сірі гуси, звиняйте неню - я не вернувся,
Звиняйте неню - то Божа воля, моя могила не серед поля.
На ній ялина уверх здіймається, Карпатьське небо на ній тримається,
Сонячний промінь там через річку, на ній у тіні засвітить свічку.

Краяли небо сірі гуси, звиняйте мамо - я не вернувся,
Лиш не ломіть з розпуки руки, попідростають ваші внуки.

 

Seweryn Krajewski
Uciekaj moje serce

1. Gdzieś w hotelowym korytarzu krótka chwila.
Splecione ręce gdzieś na plaży oczu błysk.
Wysłany w biegu krótki list, stokrotka w śniegu dobra myśl.

To wciąż za mało moje serce, żeby żyć.
Uciekaj skoro świt, bo potem będzie wstyd
i nie wybaczy nikt chłodu ust Twych.

2. Deszczowe wtorki, które przyjdą po niedzielach.
Kropelka żalu, której winien jesteś ty.
Nie prawda, że tak miało być,
że warto w byle pustke iść.

To wciąż za mało moje serce, żeby żyć.
Uciekaj skoro świt, bo potem będzie wstyd
i nie wybaczy nikt chłodu ust, braku słów
Uciekaj skoro świt, bo potem będzie wstyd
i nie wybaczy nikt chłodu ust Twych.

3. Odloty nagłe i wstydliwe, nie zabawne.
Nic wiedzący a zdradzony pies czy liść.
Żałośnie chuda kwiatów kiść
i nowa złuda, nowa nić.

To wciąż za mało moje serce, żeby żyć.
Uciekaj skoro świt, bo potem będzie wstyd
i nie wybaczy nikt chłodu ust, braku słów
Uciekaj skoro świt, bo potem będzie wstyd
i nie wybaczy nikt chłodu ust Twych.
http://ru.youtube.com/watch?v=lcMRc4u-QmM&feature=related

 

Слова: Наталка Білоцерківець
Музика: Роман Чайка
Виконавець: Мертвий півень

Ми помрем не в Парижі

Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.

Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.

В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.

Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.

Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.

 

Тимур Муцураев...

Жизни и Смерть

Ночь темна, в небе виден Млечный путь,
И к себе звезды тянут и зовут.
Лунный свет так таинствен и далек,
Млечный путь... Сотни, тысячи дорог.
Ночь длинна, бесконечности покой.
Все пройдет за мирскою суетой.
Все уйдет, только ты один в ночи,
Млечный путь. Это новые миры.
Жизнь и смерть – от судьбы уйти нельзя,
Жизнь и смерть – вечна только лишь душа,
Жизнь и смерть – рядом радость и печаль,
И в ночи Млечный путь уходит вдаль.
И порой непонятна так судьба:
Радость вмиг затмевает вдруг беда.
Оглянись – и уже на склоне лет
Ты поймешь, что назад возврата нет
В этот мир; мир, где каждый человек
Хочет жить, вечно видеть Солнца свет,
Хочет жить среди мерзости и зла.
Странный мир... Что нас держит в нем тогда?

Жизни путь будет долог и тяжел,
Жизни путь... Каждый сам его прошел.
Каждый сам слезы горечи ронял.
Странный мир... Что хорошего он дал?
Я один. Все затихло и прошло.
Вечный сон... Жить без смерти не дано.
Млечный путь – я мечтал к тебе прийти,
Млечный путь. Это новые миры.

 

От..продовжуючи польську тематику...
Зачепило...

Seweryn Krajewski

Zaufać snom

W pogoni spraw, szarości dnia odnaleźć chce
Dłoni Twej czuły gest,
Wśród ludzi złych na przekór im niezgubmy drogi swej
Raz szczęścia blask , raz smutku łza ociąga nas życia gra,
Walki smak, nie liczmy strat, ten świat jest naprawdę jest ich wart

Nie, nie prawda że za późno wiem
Tak trudno uwierzyć , uwierzyć

Ktoś szanse dał pozwolił nam odnaleźć się pośród stu krętych dróg
Spróbujmy znów zaufać snom niech spełnia się nasz los

 

Лирическая
(Слова и музыка - В. Высоцкий)

Здесь лапы у елей дрожат на весу,
Здесь птицы щебечут тревожно...
Живёшь в заколдованном диком лесу,
Откуда уйти невозможно.
Пусть черёмухи сохнут бельём на ветру,
Пусть дождём опадают сирени -
Всё равно я отсюда тебя заберу
Во дворец, где играют свирели.

Твой мир колдунами на тысячи лет
Укрыт от меня и от света,
И думаешь ты, что прекраснее нет,
Чем лес заколдованный этот.
Пусть на листьях не будет росы поутру,
Пусть луна с небом пасмурным в ссоре -
Всё равно я отсюда тебя заберу
В светлый терем с балконом на море.

В какой день недели, в которым часу
Ты выйдешь ко мне осторожно,
Когда я тебя на руках унесу
Туда, где найти невозможно?
Украду, если кража тебе по душе,
Зря ли я столько сил разбазарил?
Соглашайся хотя бы на рай в шалаше,
Если терем с дворцом кто-то занял...

 

Trudno tak

Ulice odbijają szary smutek nieba
w sercu czuję chłód samotnej nocy
zapach czarnej kawy
filiżanki ciepło
jak przystań gdy wokoł
burzy się szaleństwo

Zasłonięte okna
cieniste podwórza
tych cichych dramatów
sceny nie zliczone
gdy sił mi brak śnię
o słonecznych czasach
tak wspólnie z tobą spędzanych

Trudno tak razem być nam ze sobą
bez siebie nie jest lżej
lecz trzeba nam
trzeba dbać o tą miłość
nie wolno stracić jej
nam nie wolno stracić jej

W twoim śnie jestem gwiazdą
ze starego romansu
twe łzy niczym kołdra
na moim nagim ciele
smak kawy cię budzi
a minuty wciąż płyną
myśli ciążą bardziej
niż wczorajsze wino

Zasłonięte okna
cieniste podwórza
tych cichych dramatów
sceny nie zliczone
gdy sił mi brak śnię
o słonecznych czasach
tak wspólnie z tobą spędzanych

Trudno tak razem być nam ze sobą....
http://ru.youtube.com/watch?v=0qR-TBHOhZk&feature=related

 

+1000.....

 

Як шкода, що можна поставии лише один "+"...

 

Музыка: В. Шаинский
Слова: С. Козлов

"Облака".

Мимо белого яблока луны,
Мимо красного яблока заката
Облака из неведомой страны
К нам спешат и опять бегут куда-то.

Облака - белогривые лошадки.
Облака, что вы мчитесь без оглядки?
Не смотрите вы, пожалуйста, свысока,
А по небу прокатите нас, облака.

Мы помчимся в заоблачную даль
Мимо гаснущих звёзд на небосклоне.
К нам неслышно опустится звезда
И ромашкой останется в ладони.

Облака - белогривые лошадки.
Облака, что вы мчитесь без оглядки?
Не смотрите вы, пожалуйста, свысока,
А по небу прокатите нас, облака.

 

Ласковый май "Розовый вечер"

Закат окончил летний тёплый вечер
Остановился на краю земли
Тебя я в этот вечер не замечу
И лживые не нужно слёзы лить
Достаточно терпеть твои обманы
И слушать ночью сказки о любви
И можешь верить мне, больше я не стану
Заглядывать в окно, как хочешь - так живи

Пусть в твои окна смотрит беспечный розовый вечер
Пусть провожает, розовым взглядом, смотрит вам вслед
Пусть все насмешки терпит твои
Пусть доверяет тайны свои
Больше не надо мне этих бед

Не будут больше надо мной смеяться
У твоего подъезда пацаны
Не нужно по ночам с тобою шляться
Уж лучше посмотреть спокойно сны
И розовый закат, и летний вечер
Вполне со мной согласны, так и знай
И можешь верить мне, ни за что на свете
Не подойду к тебе, забудь, не вспоминай

Пусть в твои окна смотрит беспечный розовый вечер
Пусть провожает, розовым взглядом, смотрит вам вслед
Пусть все насмешки терпит твои
Пусть доверяет тайны свои
Больше не надо мне этих бед

Пусть в твои окна смотрит беспечный розовый вечер
Пусть провожает, розовым взглядом, смотрит вам вслед
Пусть все насмешки терпит твои
Пусть доверяет тайны свои
Больше не надо мне этих бед

 

Я эту жизнь тебе отдам

Ты обещала мне любовь навеки
Я видел наяву мечты свои
И к огенным морям текли все реки
И не было другой такой любви

Но жаркая твоя душа остыла
И каждый миг сильней тебя любя
Я видел: наш огонь теряет силу
А мне не жить на свете без тебя

Мне без тебя...

Припев:
Я эту жизнь тебе отдам
Всю по каплям, по годам
В этом мире мне не жить без тебя

Я вновь смотрю в твои глаза
Я молю - вернись назад
В этом мире ты одна мне нужна

Лишь ты одна...
Лишь ты одна...

Но у души нельзя отнять надежду
И пламени у сердца не отнять
И верю я все будет так, как прежде
Ты всё на этом свете для меня

Всё для меня...

Припев:
Я эту жизнь тебе отдам
Всю по каплям, по годам
В этом мире мне не жить без тебя

Я вновь смотрю в твои глаза
Я молю - вернись назад
В этом мире ты одна мне нужна

Лишь ты одна...

Припев:
Я эту жизнь тебе отдам
Всю по каплям, по годам
В этом мире мне не жить без тебя

Я вновь смотрю в твои глаза
Я молю - вернись назад
В этом мире ты одна мне нужна

Лишь ты одна...
Лишь ты одна...
Лишь ты одна...

Не жить без тебя...

 

Backstreet Boys
Show Me The Meaning Of Being Lonely

1. So many words for the broken heart
It's hard to see in a crimson love
So hard to breathe
Walk with me, and maybe
Nights of light so soon become
Wild and free i could feel the sun
Your every wish will be done
They tell me

Chorus:
Show me the meaning of being lonely
Is this the feeling i need to walk with
Tell me why i can't be there where you are
There's something missing in my heart

2. Life goes on as it never ends
Eyes of stone observe the trends
They never say forever gaze
Guilty roads to an endless love
There's no control
Are you with me now
Your every wish will be done
They tell me

Chorus

3. There's nowhere to run
I have no place to go
Surrender my heart' body and soul
How can it be you're asking me to feel the things you never show

Chorus

You are missing in my heart
Tell me why i can't be there where you are

 

Nie lubię niedziel

Nie lubię niedziel bez Ciebie,
wolnych sobót i świąt.
Jak smutny księżyc po niebie,
wędruję z morza na ląd,
na ląd.

Po słonecznej stronie dnia
żyją tylko słowa dwa:
ty i ja, to ty i ja.
A po ciemnej stronie drzew
mieszka żal i czarna krew
i ból, i gniew i łza.

Nie lubię deszczu bez Ciebie,
długiej zimy i mgły.
Jak senna mucha po chlebie,
wędruję głodny i zły,
i zły.

 

Lacrimosa


Kabinett Der Sinne

Zurück aus der Unsterblichkeit
Wieder Zuhause
Und wieder Mensch
Die Erde geküsst
Und die Welt geatmet
Meine Augen – die Augen gehen über
Das Verlangen hat mich wieder
Ich lebe

Im Kabinett der Sinne bin ich wieder erwacht
Zu meiner Linken ein alter Mann
Zu meiner Rechten eine Göttin züngelnder Lust
Dem Schimmer grünen Blickes
Ein strahlendes Weiss
Und verzicht

Dunkelheit fällt über uns
Zu ihr ich träume

Sie will meine Hoffnung
Sie will Licht
Sie will ewig leben
Sie will Licht
Sie will ihre Wahrheit
Sie will Licht
Sie will ewig leben
Sie will Licht
Aus dem Schein der Sonne ist sie entflohen
Mit flammenden Schwingen in die Nacht gestürzt
Auf den Klippen hat sie über das Meer gewacht
Und zurück zu den Sternen gedeutet
Gleich am ersten Tag dem Glanz erlegen
Und zuletzt mich in den Sand gelegt



і переклад:

"Кабинет чувств"

Я возвращаюсь из бессмертия
Снова домой,
Опять человек...
Целую землю, вдыхаю воздух.
Мои глаза, мои глаза открыты,
Я снова во власти желаний –
Я люблю.

Я вновь просыпаюсь в кабинете чувств:
Слева от меня старик,
А справ – богиня роскошных желаний,
Раскалённый добела свет оставлен
Ради мерцающего зелёного взгляда.

Мрак накрывает меня,
Я жажду, чтобы она...

Она хочет моих надежд –
Она хочет света,
Она хочет вечной жизни –
Она хочет свет,
Она хочет своей правды –
Она хочет свет,
Она хочет вечной жизни –
Она хочет свет.
Она выплывает из солнечных лучей,
Исчезает в ночи на крыльях огня.
Глядит через море на утёсы,
Летит в свете звёзд,
Побеждённых её сиянием
Как в первый день,
И в конце-концов спрятать меня в песке.