Тексти улюблених пісень

Ти переміг
І валишся із ніг
Твої слова,мабуть дійшли до Бога
У тіло впився скорпіонів оберіг
І шльондрою гуляє перемога...

Твій меч від крові не блищить на сонці
Склювали небо чорнії круки
Немає друзів,тільки охоронці,
Яким ти справно платиш мідяки

Ти переміг.
На скронях перший сніг
під нігтями земля
На серці - пастка пусток..
Загасли вогнища,не гріє твій ночліг
І згусток пам’яті... неначе крові згусток

Ти переміг...
Невже це твій Едем?
Хрестами всіяні усі твої дороги
невже сліпі,хто за тобою йде?
Невже такі слова дійшли до Бога?

Ти переміг
І валишся із ніг
Твої слова,мабуть дійшли до Бога
У тіло впився скорпіонів оберіг
І шльондрою гуляє перемога...
Олександр Смик

 

Слова і музика: Дмитро Добрий-Вечір
Виконавці: Вій, Кому Вниз

Я йду серед тіней всіма забутих,
Тіней тих кораблів, що потонули,
Капітани давніх часів на честь усіх королів,
Знов ведуть свої кораблі у пошук райських країв - з
ім`ям Бога

Я розкинув крила та зірвавсь у прірву,
У похмуру осінь, крізь холодну зливу,
А знесилі крила не підняли тіла,
Та не сталось диво - знову впав у прірву.

Я йду серед тіней, мов сомнамбула.
Війська вбитих солдат, всіма забутих.
Мірний рух знівечених тіл, погляд мертвих очей,
Брудне пір`я зламаних крил, дзвін іржавих мечей -
військо Бога.

Я зірвавсь у прірву, та розкинув крила.
Крізь холодну зливу я злетів у небо.
Я співаю пісню про далекі зорі.
Я лечу до Бога, я лечу до дому.

Я йду серед руїн давнього горя.
До безкраїх пустель мертвого моря.
Чорні ікла спаленних міст - тінь могутніх країн.
Та провалля братніх могил безіменних царів - дітей
Бога.

Я заплющив очі та розкинув крила.
Розтуливши хмари, я дістався неба.
Я збираю зорі у свої долоні,
Я торкаюсь сонця, розмовляю з Богом.

Розтуливши хмари, я дістався неба,
Я збираю зорі у свої долоні.
Я торкаюсь сонця, розмовляю з Богом,
Я, нарешті, долетів…

 

Нестор Махно - ПРОКЛИНАЙТЕ МЕНЯ, ПРОКЛИНАЙТЕ
(песня)

Проклинайте меня, проклинайте,
Если я вам хоть слово солгал,
Вспоминайте меня, вспоминайте,
Я за правду, за вас воевал.

За тебя, угнетенное братство,
За обманутый властью народ.
Ненавидел я чванство и барство,
Был со мной заодно пулемет.

И тачанка, летящая пулей,
Сабли блеск ошалелый подвысь.
Почему ж от меня отвернулись
Вы, кому я отдал свою жизнь?

В моей песни не слова упрека,
Я не смею народ упрекать.
От чего же мне так одиноко,
Не могу рассказать и понять.

Вы простите меня, кто в атаку
Шел со мною и пулей сражен,
Мне б о вас полагалось заплакать,
Но я вижу глаза ваших жен.

Вот они вас отвоют, отплачут
И лампады не станут гасить...
Ну, а батько не может иначе,
Он умеет не плакать, а мстить.

Вспоминайте меня, вспоминайте,
Я за правду, за вас воевал...

1921

До речі, ніхто не знає, де можна її (цю пісню) зацінити?

 

Біла акація
Первісна українська версія: російська - лише переклад!



Нам цілу ніч соловейко наспівував,
Мріяв Хрещатик з Дніпром віч на віч,
Пахощі дивні акації білої
Аж до нестями п'янили в ту ніч.

Місто вмивалось весняними зливами,
Танув Узвіз в срібнім сяйві надій.
Вальсом пелюсток кружляли, щасливі ми,
Часом досвітнім були молоді.

Роки промчали. Невже ми посивіли?
Де ж свіжий чар ніжних квітів живих?
Тільки зима заметілями білими
Нам нагадає сьогодні про них.

В час, коли вітер зітхає знесилено,
В небі згасає остання зоря,
Квіти духмяні акації білої
Марять майбутнім, де юність моя.

 

Скай - > Хто ти мені

Хто ти мені? хто мені є ти?
Я втомився, я хотів піти
Непомітно пролітають дні
Забирай все, не лишай мені

Вечір гасне і веде сліди
Де красиво так посміхалась ти
П’яні вікна манять з висоти
Ввімкни світло, щоб я знав куди йти мені

Механічно задихаюся
У красі цій я плекаюся
Все в природі розраховано
Я люблю тебе і це правильно

Пам’ять стерла золоті слова
Пройди крізь мене, я лише вода
Я хотів би зупинитися
І з тобою загубитися

Засинати і блукати в сні
Жити вічно в невагомості
В цьому світі все вже сталося
Я лечу і повертаюся

Аж до крапель я на цій землі
Ти звичайно не повір мені
Промінь світла засліпить мене
І я взнаю хто ти мені є

акорди тут )

 

Талісман
Слова: Микола Вороний
Музика: Піккардійська Терція

Am F Dm E
Любов - це талісман, урочий подарунок.
Am G F Dm E
Любов - киплячий трунок з ілюзій та оман.
Dm G C Am
Хай трапиться титан сп'янить його цілунок.
F E A(Am)
Любов - це талісман з ілюзій та оман. | (2)

Любов - це талісман, що кидає в туман
Замріяних пестунок, що кидає в туман
Чіпнувши серця струнок, веде в шалений тан
Любов - це талісман, що кидає в туман.

Любов - це талісман, що нищить обрахунок,
Псує весь нам керунок і завдає нам ран.
Чи є ж на цей дурман сякий такий рятунок?
Любов - це талісман, що завдає нам ран.

Любов - це талісман, це той заклятий стан,
Коли снує малюнок химерний візерунок.
В душі у нас шайтан, любов - це талісман,
Це той заклятий стан, любов - це талісман.


Брехня
Слова: Петро Мага
Музика: Олександр Тищенко

Ця ніч в житті буває тільки раз,
Коли не може грішним бути гріх,
Небесний ангел зупиняє час,
І квіти хилять голови до ніг.

За нас раділо марево зірок,
Нам стежкою служив Чумацький Шлях,
І місяць був так схожий на місток
На річці, де купались ми у снах.

Приспів:
Ти так просив мене сказати слово "любий",
І тихо скаржився на звичну самоту,
Я проклинаю найніжніші в світі губи,
Що поріднилися з брехнею в ніч святу.

Мені здавалось, що творився світ
З надії і закоханих видінь,
Що нам птахи присвячують політ,
Здійнявшись у небесну височинь.

Невже було це тільки уві сні,
Повіяв серпень подихом зими,
Згоріли крила ангела брехні
На тому місті, де зустрілись ми.

Приспів.

Ти так просив мене сказати слово "любий"...

Я проклинаю найніжніші в світі губи,
Що поріднилися з брехнею в ніч святу.

 

Белоусов Евгений — «Девчонка-девчоночка»

Он не любит тебя нисколечко,
У него таких сколько хочешь,
Отчего же ты тведишь, девчоночка:
"Он хороший. Он хороший."
Ты не знаешь его ни капельки.
Будет поздно, когда заноешь.
Только с виду он мальчик-паинька.
Никакой он не хороший.

Девчонка-девчоночка,
Темные ночи,
Я люблю тебя, девочка, очень.
Ты прости разговоры мне эти.
Я за ночь с тобой отдам
Все на свете.
Девчонка девчоночка,
Темные ночи,
Я люблю тебя, девочка, очень.
Ты прости разговоры мне эти.
Я за ночь с тобой отдам
Все на свете.

Про него порасскажут всякое.
Просто так не болтают всё же.
А ты ходишь за ним, послушная,
Повторяешь: "Он хороший."
Не был я никогда советчиком,
И советовать здесь негоже,
Я сегодня с ним встречаюсь вечером:
Он получит своё хороших.

Девчонка-девчоночка,
Темные ночи,
Я люблю тебя, девочка, очень,
Ты прости разговоры мне эти,
Я за ночь с тобой отдам
Все на свете.

Девчонка-девчоночка,
Темные ночи,
Я люблю тебя, девочка, очень,
Ты прости разговоры мне эти,
Я за ночь с тобой отдам
Все на свете.

Девчонка-девчоночка,
Темные ночи,
Я люблю тебя, девочка, очень,
Ты прости разговоры мне эти,
Я за ночь с тобой отдам
Все на свете.

Девчонка-девчоночка,
Темные ночи,
Я люблю тебя, девочка, очень,
Ты прости разговоры мне эти,
Я за ночь с тобой отдам
Все на свете.

 

Антонов Юрий — «Мечты сбываются»

Если любовь не сбудется,
Ты поступай как хочется
И никому на свете
Грусти не открывай.

Новая встреча лучшее
Средство от одиночества,
Но и о том что было,
Помни, не забывай.

Мечта сбывается и не сбывается.
Любовь приходит к нам порой не та.
Но, всё хорошее не забывается.
А всё хорошее и есть мечта.

Пусть о любви нечаянно
Кто-то сказать осмелится.
Если поверишь в это
Сердце не закрывай.

В сердце необитаемом
Снова любовь поселится.
Но и о том, что было,
Помни, не забывай.
Мечта сбывается и не сбывается.
Любовь приходит к нам порой не та.
Но, всё хорошее не забывается.
А всё хорошее и есть мечта.

 

Бумбокс
Якщо
Якщо називають "ледащо"
Якщо світ навколо пропащий
Якщо в голові твоїй хащі
Заварив - не розковтаєш тієї каші
Якщо забирають солдати
Якщо вже набридли дебати
Якщо все навколо непросто
Сесія нагадує події голокосту
Коли бородаті приколи
Коли не потрібні уколи
Коли від Різдва читаєш до Миколи
Вірші краще в тебе йдуть, ніж діти в школу

Далі вже зламав всі педалі
Залік провтикав на порталі
Звала, та вже сили не стало
Те, що вчора забагато, завтра - замало
Як далі йти, не знаєш ти
Подолати негаразди, до мети дочухати
Верстати, до суботи відстань не дістати
Звати, на допомогу нема кого позвати
Схожі ти і я, я і ти
Ще одна комаха серед цегляних квартир
Отже ти є я, я є ти -
Кишенькові ліхтарі в полоні темноти

Де ви, мікрофони дешеві
Де ви, окуляри рожеві
Де все, те що ви обіцяли
Де лімо, моделі, маскаради, карнавали
Звідки дві в халатах сусідки
Звідки наших бруталів свідки
Звідки напої і наїдки
Серед ночі тамагочі я питаю звідки
Чому так далеко додому
Чому кава, пиво і втома
Вдачі птаха стала фантомом
На питання відповіді не знайти нікому

Далі вже зламав всі педалі
Залік провтикав на порталі
Звала, та вже сили не стало
Те, що вчора забагато, завтра - замало
Як далі йти, не знаєш ти
Подолати негаразди, до мети дочухати
Верстати, до суботи відстань не дістати
Звати, на допомогу нема кого позвати
Схожі ти і я, я і ти
Ще одна комаха серед цегляних квартир
Отже ти є я, я є ти -
Кишенькові ліхтарі в полоні темноти

Як далі йти, не знаєш ти
Подолати негаразди, до мети дочухати
Верстати, до суботи відстань не дістати
Звати, на допомогу нема кого позвати
Схожі ти і я, я і ти
Ще одна комаха серед цегляних квартир
Отже ти є я, я є ти -
Кишенькові ліхтарі в полоні темноти

 

Кохана

Зорі як очі дивляться скрізь на нас
Серце не хоче щоб промайнув цей час
Хай в цю хвилину піснею лине
Понад землею радість моя!

Кохана, мрій кришталевих цвіт,
Кохана, тобі дарую світ,
Кохана, сонце і небо,
Море і вітер - це ти, це ти.
Кохана, сонце і небо,
Море і вітер - це ти, це ти.

Луки і доли, зазеленіли враз,
Вірю, ніколи щастя не зрадить нас,
Вірю і знаю нам нагадає
Подих весняний, вечір оцей.

Кохана, мрій кришталевих цвіт,
Кохана, тобі дарую світ,
Кохана, сонце і небо,
Море і вітер - це ти, це ти.
Кохана, сонце і небо,
Море і вітер - це ти, це ти.

Кохана, мрій кришталевих цвіт,
Кохана, тобі дарую світ,
Кохана, сонце і небо,
Море і вітер - це ти, це ти.
Кохана, сонце і небо,
Море і вітер - це ти, це ти.

 

дякую за слова цієї пісеньки, аж настрій піднявся:radist:

 

Я ж знаю чим Вам настрій підняти

 

дякую, хоч ви мене розрадите вмієте, але чує моє серце шо ви проспорили каток

 

Поживемо побачимо

 

Regina
Day By Day

I've mistaken a thousand times
Always making the same mistakes
Then one day, you cannot escape
There will be nothing left you can take

With the memories of the past
Living with fear and with my regrets
I am paying a price too high
I want to wave the past goodbye

I want to live all my life, day by day
I want to live everyday, as my last
I want to live all my life, day by day
I want to live and fly away

I want to live all my life, day by day
I want to live everyday, yeah yeah
I want to live all my life, day by day
I want to live and fly away

Searching for what I feared the most
Smiling to who would sell my soul
Leaving me with an empty ghost
Afraid again to see my future

Now I know that I have to try
There are things you can never buy
I had money, I can't deny
I want to wave the past goodbye

I want to live all my life, day by day
I want to live everyday, as my last
I want to live all my life, day by day
I want to live and fly away


"Кони привередливые"

Владимир Высоцкий

Вдоль обрыва, по-над пропастью, по самому краю
Я коней своих нагайкою стегаю, - погоняю, -
Что-то воздуху мне мало, ветер пью, туман глотаю,
Чую, с гибельным восторгом - пропадаю, пропадаю!

Чуть помедленнее, кони, чуть помедленнее!
Вы тугую не слушайте плеть!
Но что-то кони мне попались привередливые,
И дожить не успел, мне допеть не успеть!

Я коней напою,
Я куплет допою, -
Хоть немного еще постою на краю!..

Сгину я, меня пушинкой ураган сметет с ладони,
И в санях меня галопом повлекут по снегу утром.
Вы на шаг неторопливый перейдите, мои кони!
Хоть немного, но продлите путь к последнему приюту!

Чуть помедленнее, кони, чуть помедленнее!
Не указчики вам кнут и плеть.
Но что-то кони мне попались привередливые,
И дожить я не смог, мне допеть не успеть.

Я коней напою,
Я куплет допою, -
Хоть немного еще постою на краю!..

Мы успели - в гости к богу не бывает опозданий.
Так что ж там ангелы поют такими злыми голосами?
Или это колокольчик весь зашелся от рыданий,
Или я кричу коням, чтоб не несли так быстро сани?

Чуть помедленнее кони, чуть помедленнее!
Умоляю вас вскачь не лететь!
Но что-то кони мне достались привередливые,
Коль дожить не успел, так хотя бы допеть!

Я коней напою,
Я куплет допою, -
Хоть мгновенье еще постою на краю!..

 

Я стану морем

Слова Ніколай Бровченко
Музика Віталій Волкомор

Не тримай мене, не треба, не тримай,
Всеодно втечу iз твоїх обійм...
Відхрещусь від чар рукамі обома,
І відлечу, відлечу...

Приспів
Як тече ріка,
Так я втечу за край,
Відпусти мене -
Я стану морем...
Ще остання мить,
І мене нема,
Я мов та ріка,
Що стане морем...

У долонях сніг тане, ніби час...
Я була твоя, був ти тільки мій,
Та любов твоя, як дощ, що тільки лив,
І вже нема, вже мена...

Приспів
Як тече ріка,
Так я втечу за край,
Відпусти мене -
Я стану морем...
Ще остання мить,
І мене нема,
Я мов та ріка,
Що стане морем...

 

Пісня про Львів

Слова і музика:
Олександр Дацюк

Мені вже сім століть минають
Ще й "сила князя" називають
Зачав король моє буття
Я місто, Львів - моє ім’я

Я з віком ріс, мужнів, міцнів
Вітав царів, бив ворогів
Прийняв на вік як свояків
Вірмен, поляків і кравців
Шинкарів, туртурів

Приспів:
Що сталось в світі
У двадцять першому столітті
Чому ти, любий, так змарнів
Мій прекрасний Львів
Що сталось в Божім світі
У двадцять першому столітті
Хто до провінції тебе довів?
Прогресивний Львів

Мене від рідних часто відбирали
На свою мову назву "Львів" міняли
Але щоранку прибирали
Нехлюїв по закону фест карали

Бруківки лились рівним склом морів
Сп’янілий марец тішив час котів
Я навіть від татар відбитися зумів
Тепер нема спокою від щурів

Приспів

Стелився подих запашної кави
А як музики колись файно грали
Летів їх спів до Відня й за Дніпро
Тепер "гоп-стоп, засунь єй пад рєбро"

У мої тривожні сни
Приходять зодчі, в древності майстри
Їх душі не знайдуть собі спокою
За стан творінь, де ми живем з тобою

Є мудрість і добрі руки
Щоб гідно жили діти і онуки
Із гордістю повік віків
Прославляли Львів

Є розум і добрі руки
Щоб гідно жили діти і онуки
Із гордістю повік віків
Прославляли Львів

 

Андрій Середа

Буяє на на дворі весна
Чарівно співають журавлі
Прокинулась в мене здавна
Велика любов до землі

Я здибав національне зерно
Все є тепер для виросту плодів
Я посажу таке древо
З плодами синьо-жовтих кольорів

Але то справа дуже непроста
Земля моя - то глина та пісок
Без добрива нічого не росте
Хіба що буде коли колосок

Чи буде на землі родючій приріст
Не довго я думав, бо йшов комуніст
Його закопав - тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній

Але я дечого не врахував,
Хоча маю дуже якісне зерно
На чому посадив - те і дістав
Вродило бо червоне знамено

Воно ж таке величне та красне
То я його порізав на шматки
На довгу згадку своєму народу
Шматки роздав як носові хустки

Чи буде на землі родючій приріст
Не довго я думав, бо йшов комуніст
Його закопав - тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній

Земля дарує радісне життя
Доволі я вже добрива наклав
Мій краю, в тебе ясне майбуття
Не досить тобі сил я ще віддав

Чи буде на землі родючій приріст
Не довго я думав, бо йшов комуніст
Його закопав - тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній

 

Песенка о дуэли
Стихи Леонид Филатов
Музыка Владимира Качана

Не важно то, что вас нечаянно задели,
Не важно то, что вы совсем не из задир,
А важно то, что в мире есть еще дуэли,
На коих держится непрочный этот мир.

Не важно то, что вы в итоге не убиты,
Не важно то, что ваша злость пропала зря,
А важно то, что в мире есть еще обиды,
Прощать которые обидчику нельзя.

Не важно то, что вас мутит от глупой позы,
Не важно то, что вы стреляться не мастак,
А важно то, что в мире есть еще вопросы,
Решать которые возможно только так.

Не важно то, что для дуэли нет причины,
Не важно то, что ссора вышла из-за дам,
А важно то, что в мире есть еще мужчины,
Которым совестно таскаться по судам.

 

Владимир Высоцкий - Баллада о Любви




Когда вода всемирного потопа
Вернулась вновь в границы берегов,
Из пены уходящего потока
На берег тихо выбралась любовь
И растворилась в воздухе до срока,
А срока было сорок сороков.

И чудаки - еще такие есть -
Вдыхают полной грудью эту смесь.
И ни наград не ждут, ни наказанья,
И, думая, что дышат просто так,
Они внезапно попадают в такт
Такого же неровного дыханья...

Я поля влюбленным постелю,
Пусть поют во сне и наяву!
Я дышу - и значит, я люблю!
Я люблю - и, значит, я живу!

И много будет странствий и скитаний,
Страна Любви - великая страна!
И с рыцарей своих для испытаний
Все строже станет спрашивать она.
Потребует разлук и расстояний,
Лишит покоя, отдыха и сна...

Но вспять безумцев не поворотить,
Они уже согласны заплатить.
Любой ценой - и жизнью бы рискнули,
Чтобы не дать порвать, чтоб сохранить
Волшебную невидимую нить,
Которую меж ними протянули...

Свежий ветер избранных пьянил,
С ног сбивал, из мертвых воскрешал,
Потому что, если не любил,
Значит, и не жил, и не дышал!

Но многих захлебнувшихся любовью,
Не докричишься, сколько не зови...
Им счет ведут молва и пустословье,
Но этот счет замешан на крови.
А мы поставим свечи в изголовье
Погибшим от невиданной любви...

И душам их дано бродить в цветах,
Их голосам дано сливаться в такт,
И вечностью дышать в одно дыханье,
И встретиться со вздохом на устах
На хрупких переправах и мостах,
На узких перекрестках мирозданья...