Тарас Шевченко - засновник українського націоналізму.

Для мене будь який привід поговорити про націоналізм - є слушною нагодою дізнатись дещо нове. І в цьому випадку хочу звернутись до спільноти з питаннями(в самому низу допису) :

1. Якщо у якоїсь людей домінують турбота про власне тіло - це культуристи.

2. Якщо - про відвернення загроз війн, то вони є пацифісти.

3. Якщо - про накопичення якомога більшої кількості поштових марок у своїй
власності , вони - філателісти.
.......................................................................................................................

Мені так здається, що будь що з перерахованого(а можна додати ще й ще до переліку) сприймається з розумінням, бо нічому не загрожує.
Щодо націоналізму(націоналістів), то його(їх) в цей перелік окремо ми не заносимо, бо ця ознака настільки насичена емоційною складовою, що раціональне сприйняття явища націоналізм навряд чи є можливе. А марно, на мою думку. Націоналізм - це визнання за народом його людського статусу. Це заперечення дискримінації. Протест проти гноблення. Бог створив людину вільною і надав їй визначальні особливості. Давайте цього не заперечувати і іншим пропонувати.

Щодо Шевченка - нашого українського генія, то в певному сенсі його заслуга в "відкритті" нас як народу силою свого дару - незаперечна. Відкриття для самодержавного устрою, для незрячих, засліплених шовінізмом(як ми його нині називаємо). Відкриття того, що існувало віддавна, але було закидано, захоронене ще живим. В широкому розумінні слова "націоналізм" - Шевченко є скоріш виразником ідеї, активним діячем процесу відстоювання себе в тій дійсності, як людини-українця. В такому розумінні він є засновником.
Робив він це тими способами в яких був вправний. Робив це природно, щиро і справляв тоді надзвичайне враження, а отже і вплив на оточення. Так він впливає на нас донині.

Що я тут відкрив (у обговоренні) нового ? Що націоналізм - це звинувачення. Я цим здивований.


Ч о м у ?

 

У свою чергу задам питання, чому Ви цим здивовані. Чи багато форумчан користуються іншим поняттям "націоналізм" ніж совковим. Воно домінує і тепер, хоча формально совок помер.
На усі три питання на початку допису відповідь-ні. Але якщо у якоїсь людей домінують турбота про власну націю, етнічну чи політичну-це націоналізм. Це настільки широке поняття, як, може невдалий приклад, метал. І сталь-метал, і золото, і ртуть... Націоналізм може бути світоглядом, як у Шевченка, може проявлятися в крайніх формах, напр. шовінізм, (як форму шовінізму (націоналізму) можна розглядати расизм), а може бути ідеологією: нацизм, фашизм (якщо його можна віднести до націоналізму, бо перш за все там стояло питання корпоративної держави), український інтегральний і багато - багато інших, які мали і спільне, і відмінне. І для оцінки кожного треба виходити з тих умов, в яких вони утворилися і існували.

 

Шановний iso !
Справа в тому, що поглинання інформації без неспішного осмислення дуже схоже на ковтання непрожованої їжі.)) Наслідки - непроходимість кішківника і непроходимість в мізках - дуже подібні. Тільки наслідки в першому випадку настають швидко, а в другому - ні. Але завжди вони негарні. Отож давайте, не поспішаючи, "перезавантажимось". Я так зробив. Дещо прояснилось. Тепер не плутаю націоналізм з нацизмом, наприклад. Широкі смислові категорії - з крайніми проявами("ультра"). А що хтось хоче видавати "націоналізм" за лайку, то це для "непроходимих" і невибагливих - вони "проковтнуть" все, чим їх годують.
(Принагідно вибачаюсь за невиправлення при редагуванні- неузгодження кінцівок слів, однини-множини тощо) у вчорашньому дописі о 23-33).
З повагою і добрими побажаннями

 

Тоді виправте твердження: нацизм є націоналізмом, а націоналізм не обовязково нацизмом - так як Ви вважаєте правильним.

 

Питання вирішити легко задавши правильно запитання:

- Як називається течія, яка оберігає власну культуру, мову, традиції?...

 

Шовінізм, нє?

 

Добре. Відриваємо лікнеп - нацизм є націонал-соціалізм. Примітка - складова націонал присутня, але це не є розширення категорії "націоналізм", а навпаки - вузький сектор. Так, наприклад, як літера "н" в абетці не є цілою абеткою.( Попереджаю - я не профі, а самоука. Тому можливі похибки давайте зьясовувати, якщо траплятимуться.) Можливо (за збігом) - ця літера є обовьязковою при написанні слів по темі, що обговорюється. Але це не необхідна залежність.)))

---------- Додано в 14:13 ---------- Попередній допис був написаний в 14:04 ----------

Я б єдине що уточнив, то - не течія, а сукупність ознак та засобів збереження їх.
А без того - з суттю згоден. Націоналізм - це внутрішня потреба задля самозбереження в існуючих етнічних та історичних обставинах. Десь так бачу.

 

А я інженер . Отже в моєму розумінні націоналізм-це найширша категорія в якій присутня нація, не обовязково етнічна, але й політична. ("Наши москалей побили", це з футбольного. Хоча в команді вже було досить росіян. Та й говорили незрозуміло чи російськомовні, чи росіяни. але все одно протиставлення: наші-москалі. Націоналізм? Погано це?
А вже із категорії націоналізм ідуть більш вузькі поняття, часом майже нічого спільного з націоналізмом не мають. як наприклад італійський фашизм.

 

Погоджуюсь. Вибачте, мені треба покинути цей чудовий форум з обставин, що не залежать від мене. До зустрічі. Мої найкращі побажання.

 

Направду прикро. Навзаєм Вам успіхів.

 

Іншими словами - хочеш легко захопити якусь країну - зруйнуй в ній націоналізм...

 

Як Ви прагнете все складне звести до простого...

 

Простота - сестра таланту...

 

Простота хуже воровства. А краткость - сєстра таланта.

 

- Спорт это вообще отдушина для "древних и тёмных инстинктов" - национализма, мачизма, легальный выход для агрессии и т.д., так что, приводить фанатские высказывания (причем именно это - довольно сомнительное с точки зрения позитива, хоть и распространённое) как пример, показывающий, что национализм - это неплохо...

Вы ещё слова, которыми профессиональные боксёры запугивают друг друга перед боем приведите как показатель того, что угрозы физической расправой в извращенной форме - это не плохо

Национализм - хорошо в процессе национально-освободительного движения,

а мачизм - когда надо девушку защитить от хулиганов... ну, и принять её благодарность

и всё.

 

Вот что думал Настоящий Белинский про Шевченко:

Наводил я справки о Шевченке и убедился окончательно, что вне религии вера есть никуда негодная вещь. Вы помните, что верующий друг мой 20 говорил мне, что он верит, что Шевченко — человек достойный и прекрасный. Вера делает чудеса — творит людей из ослов и дубин, стало быть, она может и из Шевченки сделать, пожалуй, мученика свободы. Но здравый смысл в Шевченке должен видеть осла, дурака и пошлеца, а сверх того, горького пьяницу, любителя горелки по патриотизму хохлацкому. Этот хохлацкий радикал написал два пасквиля — один на г<осударя> и<мператора>, другой — на г<осударын>ю и<мператриц>у. Читая пасквиль на себя, г<осударь> хохотал, и, вероятно, дело тем и кончилось бы, и дурак не пострадал бы, за то только, что он глуп. Но когда г<осударь> прочел пасквиль на и<мператри>цу, то пришел в великий гнев, и вот его собственные слова: «Положим, он имел причины быть мною недовольным и ненавидеть меня, но ее-то за что?» И это понятно, когда сообразите, в чем состоит славянское остроумие, когда оно устремляется на женщину. Я не читал этих пасквилей, и никто из моих знакомых их не читал (что, между прочим, доказывает, что они нисколько не злы, а только плоски и глупы), но уверен, что пасквиль на и<мператри>цу должен быть возмутительно гадок по причине, о которой я уже говорил. Шевченку послали на Кавказ солдатом. Мне не жаль его, будь я его судьею, я сделал бы не меньше. Я питаю личную вражду к такого рода либералам. Это враги всякого успеха. Своими дерзкими глупостями они раздражают правительство, делают его подозрительным, готовым видеть бунт там, где нет ничего /441/ ровно, и вызывают меры крутые и гибельные для литературы и просвещения.

http://litopys.org.ua/shevchenko/belinsky.htm

Т.е. собственно интересно что:

1. Хохлацкий патриотизм-в то время, вполне литературное понятие, т.к. слова украинский еще было не ведомо.

В связи с этим вопрос: как бы называлась страна, если бы не выдумали Украину впопыхах? Малороссию не предлагать, ибо Малороссы-патриоты России.

2. На счет Шевченки, Белинский сомнения не имеет: трудно из него сделать человека достойного и прекрасного.

3. Творчество Шевченко: сочинение матерных стишков про Императора и Императрицу.

Вывод: то кем является сегодня Шевченко-продукт мифологизации коммунистического периода, ибо, Шевченко-Революционер и борец именно против Царя, а не москалей, как принято сегодня думать.

Смотрите на картину РЕПИН Илья Ефимович. Не ждали. 1884



В картине "Не ждали" Илья Репин запечатлел момент неожиданного возвращения домой ссыльного революционера.

Узнаете кто висит на стене дома революционера? Такий вусатый в папахе?

А вы говорите украинский националист...

 

О, кстати, хорошая идея: национализм в качестве сепаратизма, когда нация не имеет отдельного государства (например, как было Косово) еще как-то можно оправдать, но национализм в независимом государстве , когда уже смысла в сепаратизме нет, - это уже что-то близкое к нацизму.

 

Гм... город-то Илья Ефимыч - не обозначил...Может, это - Киев?

 

Я радий - поки що мої трактування світоглядних бачень не викликають спростувань)).
Хотів би посперечатись з Невстранником в плані застосування оцінок "Что такое хорошо ?"(с) В.Маяковский. От у Маяковського мені все подобається в цьому дитячому віршику, а до Невстранца є претензії :

Якщо глянемо без упередження, то націоналізм має (в тому числі) якості пружини(а ще можна використовувати образ "каркас", "вісь" та інш.). І те, що його прояв стає відчутним під час тиску (протидія пригніченню) - це його природний прояв. Але, вибачте, " и все" ... у мене викликає запитаняя : " А де Ви бачите непорядок ?"
Щодо спорту - то я, звичайно, розумію його змагальний характер, прояв конкуренції всередині виду(якщо користуватись термінами біології).Відповідно, це демонстрація якостей людського організму.В боксі - це сила мьязів, рішучість, реакція. Але види спорту не обмежені контактними видами боротьби. Є ще гімнастика, художня гімнастика, шахи - тощо. Отже спорт - не лише викид дикої енергії. Змагання - так.
Модель боротьби народів - так. Ніяких приводів до етнічних чи расових закидів, наче, могло б і не бути. В згадуванні "москалів" бачу елемент історичної спадщини. Якщо він є у вжитку - то не всі питання вирішені . Не новина, хоча і все тут сказане - не новина.