Начитавшись книг історичних мріяти можна а реально ттоді невесело було.Жили недовго.Життя неаристократа повний піпець.А аристократом то теж як не старший син то тільки кістки зі стола магната чи красти в купців на дорозі.Хороби косять.антибіотиків нема.Іжа навіть в багатих несмачна-приправи задорогі-мяса мало все більше перловка.Вулиці в містах в фекаліях.Ви думаєте що тампліери за романтикою і визволенням Єрусалима в Палестину пішли.?Від поганого життя втікали за золотом сходу.Воші ще в 18 столітті були у всіх-придворні дами в Франції носили золоті вошолапки в косах.Чому ви думаєте що в 12ст буденте наверху суспільної драбини а не рабом на галерах.
теж саме можна сказати і про наш час.... У нас теж багато хворіб які не лікуються, ну тут багато говорити.. Це суто мій інтерес
Так. А слова належать Яну Гусу, чеському реформатору. І сказав він їх на вогні, коли дивився як якась бабуська підкидає хмиз у вогонь, на котрому він саме горить. Ці слова означають:"О, свята простота!" у сенсі переконання бабуськи, що вона чинить вірно. Гуса, правда, не за чаклунство був спалений, але Ваша простота є до порівняння. Ви не чули ніколи про без вини винних чи покараних несправедиво?
умгу. Я колись (в дитинстві) начитався Джеймса Фенімора Купера про Натаніеля Бампо (Слідопита) . А після інституту попав в ті місця (Великі Озера). Дивні відчуття охоплюють, коли ходиш по березі озера, і думаєш як то тоді племена ганяли по тих місцях. Такі самі відчуття легкої ейфорії були коли тримав в руках кам'яне зубило прадавніх часів , знайдене на місці котловану при будуванні нової школи
В прошлое не хочется абсолютно, хотя были моменты которые хочется проживать снова и снова, но черт побери, надо жить дальше и наслаждаться тем чтобудет и тем что есть на данный момент, а прошлое мы будем вспоминать чудными вечерами с чашкой глинтвейна в кресле качалке у камина. Ой чего это меня понесло )))
І я хочу... Ну і само собою... як звично... Але тепер вже не на півгодинки, а на довше) Туди, де батьки молоді, бабця здорова, я щаслива... Початок 90-х - це було свого роду пекло для моєї країни. Але це був рай для маленької Яськи. Скільки часу вже минуло, але от живу і усвідомлюю, що таких чудових років у моєму житті... давно не було) А якщо настануть - буду неймовірно щаслива)) І взагалі, кОпайте мене звідси, аби не займалася душевним стриптизом)