Східниця

у "Власне фото" тре дивитися, є такий розділ

 

Взєли тото в лапки і зразу всьо пойнятно)))

 

Вчора вже пізно було - не був годен вже щось писати.

Вчора ні далеко ні довго не ходив. Але, вже пойняв, де саме можуть водитися чорноголовці з моховиками, тому їх назбирав, напевно, найбільше за всі ці дні.

Білочка мала надію, що я їй горішка дам, тому підійшла впритул)))) Але в мене горішків не було, хіба папіроси, але білочка виявилася непальонцою....

Ну, і трошки ожинки посмикав.

 

А під вечір таки закрутилися вареники (ну, ті, що, тіпо, мали бути на ранок неділі)))))) Але, на курорті якось фіолетово, чи то неділя, чи понеділок, чи ше яка кулєра)))

То в мисці ще не всі, то тільки процес. Далі на знимці - кобіта з Черкас варить чергову порцію вареників, а кобіта зі Львова (яка й тісто місила і вареники всі ліпила) - гріє грибну ж мачанку до вареників з картохлями й грибами.

На встатній знимці, то вже порізані понеділкові гриби.

Вареники були файні моцно. Навіть господиню будинку за стіл покликали. Навіть чекушечка до того всього нарисувалася (виключно в лікувальних цілях, бо аж ніяк п"янкою не можна назвати 0,25л на 5-х осіб)))))))

Я їх стіко в себе запхав, що навіть вечірній променад до джерела № 1 і, потім, до № 2С (а то разом - біля 6 км) не змогли послабити важкість у шлунку

 

Молодці, добрі господині! Думала мабуть лінь варениками займатися ще й на відпочинку.
Повезло тобі @manur _е з компанією .

 

А де взяв?
Симпатичний! У мене такий є малесенький, суверний.

 

Троха є) Нині нікуди далеко не ходив. Спочатку допоміг одній сусідці занести сумку на Нову пошту (то вона так частинами вже додому відправляється))) Потім пройшлися кругами по Східниці, я 300 грам бринзи підкопченої з Коломийського району купив, води набрали, прийшли додому і я почав мачанку грибну робити, бо товариш з Борислава мав скоро приїхати. Товариш привіз якоїсь настоянки на ялівцю і ще на чомусь, чого й сам не знав.Почали дегустувати під вареники з мачанкою, бринзу (і домашню і магазинну) і сальце, яке я ще з дому привіз. Потім з лікарні прийшли мої земляки і ми вже вчотирьох ту пляшку додегустували.

Провели товариша на маршрутку і пішли ще в бар на коньячок. З досить серйозної причини. Я того не пам"ятав, але мої земляки нагадали, що сьогодні 9 років з часу загибелі в ДТП нашого спільного товариша (їм він був набагато ближчий товариш, ніж мені). Дійсно, був чудовою людиною. Був не за кермом (щоб не подумали, що в стані сп"яніння керував авто), був пасажиром....

Потім вдома посидів трохи в тирнеті, після 20год з землячною і двома якимись хлопами з лікарні на авто одного з них поїхали на танці, але там в пансіонат нинька приїхали якісь діти і танці відмінили, то й поїхали ми по домах. Та й отак.....

 

Зі скількох раз вгадаєте?

 

А зі скількох можна...
Купив?

 

Ні.

 

Погода спаскудилася наніц.... Цілий день дощ і вітер. Через той вітер частину дня в Східниці електрики не було.

Але, таки витягнув я куплений в четвер дощовик, напялив його, чим став повністю подібний на пам"ятник курортнику і пішов ... Нє... спочатку знайшов заникану минулого року в дровітні лопатку, і потім пішов. Маючи намір накопати трохи калгану. Як йшов через ліс, знов натрапив на чорноголовці, захопився ними та й махнув рукою на калган.

Коли йшов через ліс, то був черговий порив вітру і, буквально, в метрах 20 від мене почувся неслабенький тріск і замалася здоровенна смерека. На землю вона не впала, так як завісилася на інші дерева (на фото).

Сильно довго не лазив, але грибів трохи приніс. Вирішив зварити з них зупу, бо ще жодного разу тут 1-ї страви не варив. І зварив))) Рецепт, єсьтєсьно, знайшов в тирнеті (надам його в "Кухня для хлопів").

А ввечері з своїми земляками (які в лікарні) пішов в будинок культури на концерт Прикарпатського ансамблю пісні і танцю "Верховина".

 

Казала, що він ще пригодиться, бо та розчепірка не для такого дощу...
Може той кошичок теж знайшов із схованки?

Східниця ж не тільки ліс, гриби, калган і водичка, але і культурна програма

 

Кошичка я не купляв, не знаходив і мені його ніхто не дарував.

Кошика я сплів сам !!!!!!!!!!! Побачив на узліссі гарну лозу (а ліщини на узліссях само собою навалом), вийняв ножика, сів на пенька та й сплів.

 

Майстерно!!!
Мені колись один дідусь подарував такий кошичок, я вже писала, сувенірний, він також сам плів.

Потім сфотографую і покажу.

 

В мене вдома такий маленький стоїть. Десь, на 1л ємкістю. Також колись-колись в Східниці сплів. Стоїть собі на кухні на мікрохвильовці. При потребі можна туди цукерок насипати тощо)))

 

О, потім виложемо фото наших кошичків і подивимося у кого який , гаразд?

 

От же ж! Я збиралась те вгадати з першого разу

 

В суботу в Тустань зганяли на авто, на якому сюди приїхали. Бо власник авто в Східниці вперше і Тустані ще не бачив.

На 3-й світлині стрілкою показав Острий Камінь (з якого я минулого тижня знимкував Тустань).

 

В четвер під вечір приїхав власник будинку, в якому я живу, і в п"ятницю топив парну. Було нас в парній 4. Одного я бачив вперше. І в Східниці він вперше. То я його загітував в суботу йти калган копати. Вже мені було веселіше з компаньйоном)))

І калгану накопали і пікнічок в лісі зорганізували (він ще й чекушечку з собою мав))) і грибочків назбирали.

 

Вчора були пригоди))) Пішли ми з компаньйоном Трішки вверх, потім лісом вниз. Нормальних грибів не було, тому почав брати рижики. Зійшли вниз в лісі, перейшли річку Східничанку і знов пішли вверх. Десь, на якомусь етапі ми трішки відхилилися вправо(((( Небо в хмарах, де є сонце - невідомо. Вийшли на хребет і почали спускатися вниз. Я собі так гадав, що маємо вийти навпроти 18 джерела. Жодної дороги і стежки. Дійшли до якогось потічка і почали йти вздовж нього. Місцями прям по руслу, місцями берегом. Дорогі - суцільний екстрім, бо хащі і повалені дерева... Ще й часто береги в потічка були досить круті (на фото - дерево на такому крутому березі - як корінням тримається).

Нарешті, вийшли і до дороги якоїсь лісової.... Щось мені було підозріло, що аж занадто довго спускаємося. Вийшли з лісу, пройшли по дорозі. Якісь незнайомі хати..... Якийсь пан виносив сміття в бак. Привітався до нього, питаю - де ми вийшли. Каже : Борислав Сказав - до дороги, якою їздять маршрутки - біля 1 км. Вийшли ми на ту дорогу буквально в 200м від знаку "Борислав". Компаньйон пропонував йти пішки, але мені вже не хотілося по серпантину на перевал пертися. Хвилин через 20 їхала маршрутка і ми вернулися в Східницю))))

На карті : нижня точка - де ми ввійшли в ріс, точка "річка Тисьмениця" - де ми вийшли з лісу. Червона лінія - то, тіпо, наш маршрут, але, єсьтєсьно, що ми не по прямій йшли))))) Жовта точка - місце посадки в маршрутку.