Східниця

Від Тустані попрямували до Острого каменя, де між ним і Малою скелею вирішили зробити привал і приготувати обід.

Перше фото - фрагмент Острого каменя.

Далі - вогонь розпалено.

Вид на Острий камінь (там, де частокіл на передньому плані).

Далі - вигляд на місце привалу з висоти кількох метрів (з боку Малої скелі) - чуть дальше і лівіше вогнища видно наші наплечники і імпровізований "обідній стіл" на стовбурі поваленого дерева))))

Далі - я на Малій скелі - де в центрі щось таке синеньке - то якраз я))))))

Пообідавши, вирушили вверх. Ото, якраз трохи вище Острого камені - вигляд на гори. Останнє фото - десь там ми назбирали ще літр ожин. Коли вийшли до висоти 840 м над рівнем моря, то покопали там калган і вирушили додому до Схадниці.

 

В суботу 5 вересня ми з КР вирішили піди на Цюхів хребет (940 м над рівнем моря, звідки видно Трускавець, Дрогобич і ваабчє всю долину).

Початок маршруту починався добре, але потім зарядив дощ.... На Цюхів хребет ми, канєшно, вилізли, але з нього НІ-ЧО-ГО не побачили, бо ми були в хмарах і видимість була якихось пару сот метрів(((((( Так як місця для привалу сухого не було, то ми вирішили спускатися до Острого каменя, де зробити привал там же, що і перед тим. Ми туди дійшли, але там також падав дощ, було мокро і холодно. Тоді ми вирішили спуститися аж до Тустані, де з боку Острого каменя є такі собі альтанки з мангалами біля них. Так і зробили.

Одного охоронця ми побачили, вже коли поїли і підійшли до каплички з джерелами))). Гейби він нас раніше побачив,то, ймовірно, жи хтів би з нас троха грошей, за аренду місця обіду)))))

Фоток мало, ібо падав дощ......

 

Най Карабін чи Євген не думають, жи я в них хліб забираю, але викладу туткай троньця цвіточків. Отак вони ростуть в горах - так файно : сині поряд з жовтими))))

 

Так як в суботу ми пройшли біля 23км, то в неділю відпочивали. Та й дощ і в неділю падав.... З дружиною вже по обіді прогулялися Східницею, подивилися на новий амфітеатр (в якому пересиділи збільшення сили дощу)))))))

В понеділок 7 вересня КР виявив бажання йти з нами. Я прийняв рішення йти по невідомому для мене маршруту, про який я взнав день перед тим.

Так як мої кросівки вже ось-ось мали розвалитися, то я попросив в господаря будинку гумові чоботи. Чоботи його були 44 розміру, що, в принципі, мені підходило (як я вважав). Взувся - чу-чуть були замаленькі, але я вирішив, що фігня)))) Здря я так вирішив. А ще я йшов в гумових чоботах і в шортах... Теж здря я так вчинив...

По вчорашньому маршруту дійшли до Урича, хотіли в магазині кавки попити, але не було в той час електрики((( Попили нафтусі, уточнили в продавщиці дорогу і посунули в гору в напрямку до гори Товстої (гора безліса, з якої, якщо вірити рекламному щиту, відкривається чарівний вигляд на долину річки Стрий і на гори).

На гору піднімалися файно, час від часу світило сонечко, був чудовий вигляд на Тустань (а потім і Острий камінь з-за кори трохи показався.)

Вийшли кудись на полонину, покопали там калган. По дорозі трохи ліщинових горішків насмикали, терен спробували. Терну там - уйма, але він терпкий, його аж після перших приморозків збирати треба.

Коли виходили на якусь вершину - почався дощ, краєвиди зникли, ми почали спускатися в іний бік, маючи намір спуститися до річки Стрий. Йшли по дорозі, яку вкатали трактори, які там ліс заготовляють. Йшли-йшли..... Видать, десь звернути нам треба було.... Йшли-йшли і.... дорога нам ся скінчила.......

І ми з 1,5 км, а мо" й більше спускалися прям по хащах по досить крутому схилу.

Нагадую, що я був в шортах і гумових чоботах))) Холяви чобіт натерли мені литки. Поки дійшли домів, я два рази закочував холяви, аби воно терло по свіжій шкірі, а не по ранах)))))

До річки ми таки спустилися, за течією пройшли пару км і по мосту перейшли на правий берег Стрия. Там було село, виявилося, що то є село Сопіт. Спитав, що є вище за течією - сказали : село Довге, до якого 5 км. Пішли.... Дорога - НІ-Я-КА. Видно - колись-колись був асфальт. А так - каміння і калюжі. Десь, на півдорозі на острові річки Стрий (острови там часто - один за іншим) бачили якусь бетонну споруду - висотою метрів 20 чи й вище... Зрозуміли, що це фрагмент греблі, яка мала там постати у 80-х роках минулого століття. За проектом там мала бути гребля і ГЕС. Планувалося затопити купу сіл. Так, як то вже була пєрєстройка, люди сильно бунтували і проект заморозили.

В Довгому мали намір оглянути водопад висотою 11 метрів. Але, вже не мали сил теліпатися кудись шукати той водоспад. Тим більше, що в той період дивитися там, скоріш за все, не було на що, так як води в потоках - обмаль.

В Довгому по підвісному мосту перейшли на лівий берег (село Довге є на обох берегах Стрия). І там пішли польовою дорогою частково вздовж русла Стрия, частково трохи вгору і вгору. На якомусь етапі потрібно біло вирішувати, чи йти по хребту, чи звертати в ліс. Вирішив по хребту... ЗДРЯ!!!! Пройшовши з 0,5км, чи й більше, я зрозумів, що ми зайшли в петлю Стрия)))) Вернулися, зайшли в ліс і дійшли до села Перепростиня. А там я вже знав дорогу до Східниці. До Східниці дійшли, вже як було зовсім темно))))

Відчував, що ногу натер. Вдома, роззувшись, виявив, що пів правої шкарпетки - в крові. Так натер мізинця))))

 

Рекламний щит з маршрутом. Червоні цятки і стрілки - то я домалював, показавши наш маршрут.

До речі, потім "кидав" в Гугль-мепс відстань між селами Сопіт і Довге, аби перевірити, чи не обманули аборигени)))) І шо ви собі думаєте????

Гугль НЕ БА-ЧИТЬ дороги між тими селами!!!!!!!!! Показує дорогу через Підгородці-Урич-Східницю-Нов.Кропивник-Рибник ))))))

Потім зрозумів частково : Сопіт - це село Сколівського району, а Довге - село Дрогобицького району. Дорога між селами - ПОФІК владам і того і того районів)))) Настільки пофік, що і дядько Гугль її не бачить)))))))

Де на схемі (зліва в петлі Стрия) протилежні червоні стрілки - то там, де ми йшли і верталися)))))

Далі фото : дорога від с.Урич вверх, терен на тій дорозі, види на Тустань з підйому.

Полонина, на якій трохи калган копали.

Потім - Річка Стрий з моста біля с.Сопіт. Вірніше, один з її рукавів, бо там острів є.

 

У вівторок вже нікуди далеко не ходили. Покопали калган, позбирали чорнички і ожини. Дружина одну калічку найшла (то так підберезовики місцевими звуться). Так та калічка всю ніч на лавці пролежала))) Кому вона одненька потрібна? ))))

На фото біля грибочка - кусок мого патика - як він кучерявиться. І то тільки за один день, бо то вже не перший патик - постійно десь їх забуваю і нові вирізую)))

Далі : тут ми жили.

 

ех, а я так і не наважилась туди дотьопати

 

Дякую, @manur, за розповідь! Так цікаво, що й спати передумала

 

Нині прийняв рішення - в середу виїжджаю в Східницю.

Погоду, правда, там малює мрачну. Але, пофік))))) То ж СХІДНИЦЯ !!!!!!!!!!!!!!!!

 

Сумка і невеличний наплечник спаковані (хіба зранку ще ноута в сумку запхати, зубну щітку, таблетки і ще деякі дрібниці))))

Зранку знайомий на авто підбирає мене чуть не під будинком і везе прям до будинку в Східниці. Знайомий їде до лікарні східницької, а лікарня знаходиться буквально в 50м від будинку, де буду жити я)))))))

Потім підбираємо ще одну нашу спільну знайому, а у Львові - ще одну пасажирку. В принципі, ще 5-та людина влазиться)))))

Може є у Львові бажаючі? Ще маєте годин 12 на збори!!!!

 

Харків вам не на шляху? :D

 

Аж ніяк)))

Я вже на місці))) То є пам"ятник курортнику, який встановили, буквально, в кінці цього літа. Ну і я біля нього. В гумовцях, як і належиться справжньому східницькому курортнику.

Коли за Бориславом піднімалися на перевал, то дощ перейшов у сніг. На самому перевалі на траві біля дороги лежав сніг. Навкруг Східниці ліси, які розташовані на висоті вище, приблизно, 750 метрів над рівнем моря, також припорошені снігом.

 

Прошу пана опублікувати фото селища писи був там в 1979 році

Tapatalk

 

Я вперше був в 2000 і то воно разюче змінилося за ці 16 літ. А в порівнянні з 1979 ........ - то ваабчє.........

Спробую, аби дощ не заваджав знимкувати)))

 

@Forpost, фото я, може, й навиставляю, але, поки тоє і сеє.... Пропоную вам подивитися на Східницю в Гугл-мепс. Там центральна вулиця повністю зазнимкована і можна нею віртуально з кінця в кінець прогулятися. Навіть, краще, бо знимковано тото влітку і в файну сонячну погоду, а не так як зараз - зимно і похмуро.

 

Наготував вже собі каші на сніданки. Коли вже відставив з вогню і закутав рушниками, то згадав, що цукру не всипав..... Ну, прийдеться вже після розігрівання додавати...

Люблю таку кашу на сніданки. Якщо кому цікаво, то зара напишу в "кухні для хлопів".

 

А дощовик де? Як у справжнього східницького курортника..., і валянки з кожухом скоро треба буде

 

Завтра куплю)))) В мене є з собою міліцейський синій, але він завеликий і заважкий. Я його взяв на випадок зовсім екстремальний.

Але, зато в мене є (на фото) розчепірка, а в пам"ятника такої не є))))

Куплю завтра, бо приїхав з мінімумом грошей, але ввечері вже пенсія на картку капнула

 

а що гриби - під снігом видно?

 

Завтра то збадаю Хіба на якогось старшого натраплю. Зараз на вулиці - +0,5 градусів по Цельсіюшу... А чуть вище - то точно приморозок. Навряд чи щось нове вилізе.