Східниця

Ожина казково солодка. Я такої солодкої, напевно, ще й не їв.

@Latana Royal розповідала, що вони з дочкою по руслу потічка дійшли до водоспаду, а потім ще далі. Чесно кажучи, я дивувався, але тепер побачив, що нічого дивного - річка Східничанка сама на себе не подібна. Вкрай мало води. Разів в 5 менше, ніж зазвичай бувало.

Ось водоспад. В не такі сухі роки там вода по всій ширині падала, а зараз - лиш в одному місці між каменями...



Недалеко від джерела з содовою (а там завжди черги страшенні) був будинок, де продавали ту ж содову (там є своє джерело). Вірніше, склад тих содових, вроді, трошки відрізнявся, але не дуже суттєво. Продавали ту содову, наскільки я розумію, не дуже законно. Але, цього року, видать, те узаконили - біля входу на подвір"я стоїть ось така будка, в якій кожен собі може придбати воду за ціною 4грн за 1 л. Пхаєш купури і воно тобі воду лиє.

 

Так! Це та сама лавка! Як я туди хочу!

я кілька пляшок, саме з цього автомату, до дому поштою відправила

 

Де ви тут бачите водоспад. Це просто звичайний гірський потічок

 

Вчора познайомився з чоловіком з Кривого Рогу (з яким і Латана Роял до познайомилася). Запропонував сходити по його місцях. Пішли. По дорозі "підхопили" ще одну його знайому (живе в іншому кінці Східниці). Якщо вчора було досить жарко, то сьогодні цілий день небо в хмарах, і пів дня на горах був туман. Трава всюди мокра. Але : ми з дружиною нарвали 2 літри ожини, і ще по пару кг аличі і яблук))) Також я накопав трохи кореня калгану - ну, на відро самогонки вже цього буде досить))))))

Та знайома від нас відкололася і пішла взуття сушити. А нас понесло в ліс, де ми мали намір обідати. Знайшли якусь полянку із струмочком, розпалили вогонь, в баклажани і картоплю позапихали сало-цибулю-сіль, позагортали тото в фольгу і за 20 хв мали собі обід.

Але!!!!!!! Коли виходили на ту полянку я побачив гриб !!!!!!! Білий!!!!!!!! Досить старий і трохи червивий, але... Дружина також неподалік знайшла такого ж. чуть пізніше я знайшов ще одного а наш провідник пізніше - ще одного. Коли ми верталися по Східниці, то вся увага людей була звернута на дружину, яка несла в прозорому пакетику ті гриби)))))) Дехто навіть просив роздивитися поближче і здивовано запитував ДЕ???????? МИ ЇХ ЗНАЙШЛИ???? ))))))

Ніколи ще такого не було, щоб гриб в Східниці вважався дивиною.

Я на вулиці, бо тіки тут Вай-Фай ловить, а фотік в будинку. Лінь за ним сунутися, тому фотки будуть пізніше (та й нема сильно що виставляти)))

Завтра плануємо вести нашого нинішнього Сусаніна по наших місцях)))) Якщо погода дозволить.

 

Ага! І ще. Коли вже додому верталися, мене в лісі за ногу оса вкусила... Досі поболює...

 

Не може того бути!
Обід у лісі сфотографували? То мабуть смакота. Хоча, на кострі та в лісі все смачно виходить

 

Вітаю то прививка
у мене пляма на руці від укусу досі не зійшла

 

Нє))) Тівльки вогонь - коли розгорівся. Як їли - то, якось, не до фотографування було ))))) Та й руки в той час брудні)))

 

комарі так і не з'явились?

 

не бачив таких)

 

дивина, та й годі...

блін, як уявлю що ви там в веселій компанії, в альтанці, в такому чарівному місці, без турбот.... заплакати хочеться

 

Нормально проводите час. А хріну не накопали?

 

Потрібно було цитувати, а фото перетягувати.
Відпочинок у вас був здоровий, цікавий і пізнавальний...

Три горішки для ПопелюшкиСонечка

 

Ото закрутилось там, у Східниці пан @manur вже майже тиждень не виходить у світ

 

Напевно запаси на зиму робить))))

 

Перші дні було вечорами тепло - то хоть трохи в тирнеті був (в будинку Вай-Фай не ловить), а потім похолодало, то сидіти на холоді якось не тойвово...

В середу повернувся додому, але ще до форуму руки не дійшли. отримав нинька від @Latana Royal СМС-а, жи хвилюєтеся))))))

Все нормально в мну. Може, в неділю, закінчу репортаж)))

 

В доповнення до допису від 3 вересня. Один з тих грибів, які ми там знайшли і вогнище, в якому, коли вже догорало, спекли в фользі баклажани.

Гриб, хоча й не дуже апетитно виглядає - таки його слимаки вже погамали канкрєтно)))), але виявилися досить смачними)))

 

4 вересня наш супутник з Кривого Рогу (в подальшому я буду звати його "КР") не зміг з нами піти, бо когось там проводжав...

Минулого року я в Східниці в господарському магазині придбав лопатку з дерев"яною ручкою (от, не здогадався її сфоткати...), яку залишив на зберігання господарям. Але господарі не могли згадати, де її заникали... Через що я придбав нову - з пластмасовою ручкою і коротшу, але яку в день придбання поламав при копанні калгану))) Якоюсь вона такою виявилась - хіба дитині в пісочниці колупатися.

Ги) Але я сам знайшов минулорічну лопатку. Правда, сама робоча частина була окремо від ручки. Видно, хтось нею користувався і доламав. Але, то було не страшно - потрібно було лише знайти зварювальника з обладнанням. День перед тим я здалека з гори бачив, де в Східниці працювали зварювальним апаратом і 04.09 в п"ятницю ми з дружиною направилися в сторону тих будівництв.

На будівництві чогось 5-ти чи 6-ти поверхового я звернувся до майтра, який чергував біля бетономішалки, чи є в них зварювальний апарат, бо хочу просити мені щось приварити. Той скерував мене до ванончика. У вагончику я застав пана, який був вбраний чистіше, ніж прості будівельники - ймовірно, це був виконроб. Я зняв панаму ("засвітивши" свого козацького чуба)))))))), привітався "Слава Ісусу Христу" та й висловив своє прохання, вийнявши з наплечника ручку лопатки за показавши тим самим, що роботи там - майже ніц)

Виконроб хвилинку помислив, але, видать, вирішив, що такому чемному "козакові" відмовляти ніяк ніззя)))) Вийшовши на ганок вагончика він гукнув одного з будівельників, вияснив в него, жи зварювальний апарат фунциклює і вповів йому, аби, як буде мати час, то аби зробив мені, шо мені тре.....

Через якусь хвлину-другу в хлопа з"явився час на мене і він мені швиденько зварив лопатку. Після чого з серйозним виглядом вповів, жи тре почекати, аби вистигло і "... два дни нич нею не робити..." - але то він так пожартував. Потім він взяв болгарку, аби зачистити місце зварювання. Я сказав щось на тему, що це вже цілком зайве, на шо пан зварювальник з поважним виглядом мені задав запитання : "А культура виробництва???".
З цим я не зміг не погодитися і вповів йому, що раз він вже має в руках болгарку, то вже най мені троха підгострить мені ту лопатку. Пан і підгострив, але не сильно. Сказав на то, жи як сильно підгострить, то вже буде "холодне оружійо", а такого не мож носити))))))

То фігня, я си потім до каменя догострив))))))

 

Коли ми дійшли до повороту на 25-26 джерела, то я побачив інформаційний щит, якого раніше не було. І я намітив собі новий маршрут, але про це пізніше.

Якщо в минулі рази ми з дружиною ходили на Тустань : туди - верхом, а верталися низом, то цього разу вирішили зробити навпаки.

Даю схему з зими :



То так ми йшли зимою, а цього разу - навпаки.

 

По дорозі йти було нецікаво, то ми частину йшли по лісу вздовж дороги. Нарвалися на ожинник, по бистрячку набрали літру ожини, заодно й від ходьби перепочили. На фото вигляз з лісу на дорогу і на гори.

В селі Урич сфоткав музей :
- плакат на музеї
- вигляд музею (справа від дверей - фотка С.А. Бандери і інфа, що він в тому будинку трохи перебував)
- вид на музей з дороги. Справа - магазин (морозиво для дружини купляв). Зліва на пагорбку - паркан церкви.

Потім піднялися до самих скель. Фото скельної групи і фото базарчику там же (і випити там можна /калганівка, хрінівка, бехерівка домашня і т.д./ і закусити і сувенірів накупити).

Інформаційні щити перед входом до скель. Ми собі продефілювали повз касу, аж касієрка афігєла від такої наглості і пробувала нас завернути. Але я їй пояснив, що скелі вже видів цванціг разів і що ми ПРОСТО йдем через територію, аби йти вище в гори (бо по іншому там не пройдеш). Після цього касієрка заспокоїлася))))

Останнє фото : капличка з іншого боку скельної групи, з-під якої витікають 2 джерела. Кажуть, що праве - то мертва вода, а ліве - жива (чи навпаки?)