Не обов'язково до Києва чи Львова, Харків теж дорогий та вщєнт забитий. Донецьк до русні був дуже багатим містом - от багато і виїхали в великі міста. А чому не виїхати в той же Славянськ чи інші невеликі міста, де війни нема? Аби з-під сепарів та комендантського часу, в зону закону?
Хто зна. Туди, де більш-менш можна жити: інфраструктура неушкоджена і люди нормально живуть - тобто подалі від зони бойових дій. А якщо є ресурси, то можна і зовсім далі з Східної України. В Солідарі я якось була, в Артемівську теж.. В одному місті ми на екскурсії дивились на соляні шахти, в другому - завод шампанських вин. Що там зараз - уявити важко. Але й тоді, років 15 назад, там було не дуже радісно.
О! Це і є відповідь. Хто зна куди їхати? Молоді простіше, рюкзак на плечі і куди хоч. З віком все важче. Тому не варто давати поради космічного масштабу (с). І тим більше вважати українців, що живуть на непідконтрольних територіях , третьосортними. Крикунів меншість. Але гавкають вони голосно. Заглушаючи тих, хто мовчит і робить свою справу.
Тю. а я хіба казала, що так вважаю? Я бачу, що у людини успішні діти, то залишатись в аду на території поза законом, якось дивно - але, звісно, це так зі сторони.
Ну вот. А кто нужен? Пенсионер, если не персональный, - нужен? Преподаватели в вузах, у которых зарплата меньше, чем у дворника в Киеве - нужны? Медсестры с минималкой на руки - нужны? Надо быть прежде всего нужным самому себе! И не в Украине дело, а в том как парламент законы принимает, а там тусовка всегда была еще та...одни и те же. Сейчас несколько другая обстановка и можно ожидать, что нужные законы будут.
Пам"ятай! View: https://youtu.be/VEtwo39_B2w зі Фашістам нєт на етом свєтє мєста За всьо оні заплатят і сполна (с) View: https://youtu.be/RLSTkWC3gfc
Прошу пана, а де, на яких соціальних ресурсах, можна почитати Ваше ставлення до подій на Донбасі у 2014 - 2019 роки? Я маю на увазі Фейсбук, Твіттер..., форуми Донецька, Луганська, Сімферополя
Як нема близьких родичів чи друзів на підконтрольній частині Донецької і Луганської областей чи у інших областях України, виїхати і починати все з нуля дійсно не легко.
А для чого кудись виїжджати? Референдум про незалежність в днр-лнр показав жєланія і чаянія насєлєнія тих територій. Що хотіли - те і мають. Тепер провести референдум з тими самими пунктами на решті України. І результати добавити до тамтих. І на основі загального результату будувати подальшу політику держави. НЕХАЙ ЩАСТИТЬ!
Референдум був не масовий, а хто йшов, розраховував на кримський сценарій. Поки що не планують проводити референдум з питаннями "Чи хочите мати в Україні Донбас з особливим статусом?" чи поділ України як Корея на Північну і Південну чи Німеччина на Західну та Східну.
Не більшість. Є деякі дані, хоча би у вікіпедії Референдуми на Донеччині та Луганщині 2014 — Вікіпедія
Принаймні, згідно вікіпедії, 70 - 73%, там же вказано, у великих містах, могли відкривати 4 - 5 виборчих дільниць, звідси і виглядала велика явка та ажіотаж
Кримського сценарію, на який багато хто розраховував, не було і не буде. Вважаю, якби знали наслідки - війна і не приєднання до Росії, а бути "Гирею на ногах України", не брали би участь у ватних шабашах та референдумах.