Схід і Захід України разом чи ні?

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Як!?
До того, що "Чемодан-вокзал-Росія" не всім подобається. (білети подорожчали) Ггг...

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Проте подорож торба-бричка-рiдне село не подорожчало... Welcam! :D
P.S. Людьми обнищав, мы сумели воочию
Теперь убедиться на опыте длинном,
Что срезанный слой плодоносящей почвы
Нельзя заменить воспитанием глины
(c) Игорь Губерман

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Тоді залишається відмовитись від шовіністичних замашок.

Додано через 2 хвилини

А вам до кордону взагалі близько, можна і пішки в рідну дєрьовню.

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Ця палка - о двох кінцях: рррррадикали є по обидва боки.
:feminist:

 

Трагедія східних українців

Уже кілька поколінь українців вивчаючи історію України 20-30-років ХХ століття не звертають уваги на те, що окрім Західної (що входила до складу європейських держав) за межами УСРР існувала не менша – Східна Україна (справжня, а не та під якою ми сьогодні її розуміємо).

Річ у тому, що керівництво Російської імперії, як більшості інших, традиційно здійснювало адміністративний поділ ігноруючи національні кордони народів, що її заселяли. Створення етнічно змішаних губерній (та навіть повітів) мало зашкодити процесам національної консолідації поневолених народів та посприяти їх асиміляції.

Відтак, відновлена у 1917-1920 роках українська держава відразу ж відчула проблему пов’язану із приєднанням східноукраїнських земель. Вони перебували у складі Воронезької та Курської губерній, Області війська Донського, Кубані та Ставропільської губернії.

Після поразки УНР вкрай обмежене у своїх можливостях керівництво УСРР все ж продовжувало наполягати на перегляді кордонів зі своїм «старшим братом». Протягом 20-х років минулого століття це питання підіймалося неодноразово.

Воно й не дивно. Адже в цей час уся офіційна пропаганда таврувала польський режим Пілсудського за переслідування та гноблення українців, їх асиміляцію на Галичині, Волині, Холмщині, Підляшші.

В цих умовах ігнорування справедливих домагань українців щодо приєднання Східної України до УСРР в межах «братнього Союзу виглядало принаймні «цинічним».

Однак, попри декларування намірів вирішити національне питання, більшовицький режим продовжував традиційну для російської імперії політику насильницької русифікації.

Пропозиції української сторони про проведення українсько-російського кордону в межах СРСР відповідно до етнічних кордонів були кількаразово проігноровані.

Як наслідок за переписом, проведеним у грудні 1926 року у прилеглих до України адміністративних одиницях на схід від визначеної волюнтаристським методом межі РСФРР та УСРР компактно проживало понад 4,5 мільйонів українців. Приблизно стільки ж українців тоді компактно мешкало на українських землях у складі Польщі (Галичина, Волинь, Полісся, Холмщина).

Адміністративно справжня Східна Україна входила тоді до складу Російської СФРР та знаходилась у межах таких адміністративних одиниць: Курської та Воронезької областей та Північно-Кавказького краю.

Їх кордони були проведені таким чином аби затушувати переважання українського населення.

Наприклад у складі Курської та Воронізької областей на суцільній території у 42 тисячі км2, проживало 2,2 млн. осіб. З них 1,4 млн. (63,7 все ще визнавали себе українцями (попри десятиліття систематичної русифікації).

Проте цей прилеглий до України масив – більший за ту ж Курську область – так і не став окремою адміністративною одиницею. Не був він приєднаний і до сусідньої Харківської області УСРР.

Внаслідок такого проведення кордону, тогочасна українська столиця – Харків – виявилась прикордонним містом, а сам кордон «по живому» розрізав українські національні території.

Територія тогочасного Північно-Кавказького краю (без північнокавказьких республік) відповідає трьом сучасним регіонам Російської Федерації: Краснодарському та Ставропільському краям і Ростовській області.

Що ж собою являв Північно-Кавказький край тоді?

Попри відсутність офіційного статусу край фактично являв собою одну із національних республік СРСР. Він займав територію в 293,6 тисяч км2 з населенням у 8,2 мільйони осіб. Для порівняння: на той час у Білорусі проживало 5 мільйонів осіб, Узбекистані – 4,5, а Закавказькій Федерації (Грузія, Вірменія та Азербайджан) – 6,3!

Після окупації більшовиками Дону та Кубані у 1924 році ці етнічно-змішані українсько-російські території стали його основою. Українсько-російська частина краю була аграрною. Сільське населення складало тут понад 80%. При цьому у національному складі селянства існував українсько-російський паритет (2,7 та 2,7 мільйони відповідно), тоді як у традиційно зрусифікованих містах переважали росіяни (0,99 та 0,34 мільйона відповідно).

Водночас в прилеглих до УСРР 5 округах (Таганрізькому, Донському, Донецькому, Кубанському та Чорноморському) українське селянство складало більшість.

Наприклад в Кубанському окрузі їх було 900 тисяч із 1,4 мільйонів, Донецькому – 206 тисяч із 376, Таганрізькому – 191 тисяча із 265 і так далі.

У більш віддалених 5 округах частка українців складала від 30 до 50%. І лише в одному – промисловому Шахти-Донецькому окрузі – була незначною.

Попри поразку Кубанської Народної Республіки боротьбу кубанське козацтво продовжувало. Якщо на Великій Україні партизани діяли до кінця 1920-х років, то на Кубані – до кінця 1930-х (невеликий загін Мілька Каленика протримався навіть до приходу німців у 1942 року).

Виявилось, що становище Східної України у складі Російської Федеративної СРР куди гірше від Західної, яка перебувала під владою таврованої офіційною пропагандою «пілсудчини» та «панської Польщі» (Це зовсім не значить, що там не було терору проти українців. Але все пізнається в порівнянні!)

В умовах чергового наступу режиму на селянство на межі 20-30-х років посилилась ностальгія кубанців за часами існування Кубанської Ради, почали створюватися нові повстанські загони які формувалися під гаслами "Нехай живе вільна Кубань!"

Відповіддю російського керівництва на активізацію спротиву українського селянства та козацтва стала справжня війна, що включала в себе заходу різнопланові заходи терору.

Східна Україна (тобто ті українські землі, що опинилися внаслідок волюнтаристського проведення державного кордону УСРР та РСФРР у складі Росії) найбільше постраждали і від Голодомору.

Якщо втрати 30-ти мільйонної України склали тоді 3,5-5 мільйонів осіб, то 6 мільйонного Північно-Кавказького краю (без північнокавказьких республік де голоду не було) за оцінкою Роберта Конквеста 1 мільйон осіб. Смертність у багатьох станицях коливалася від 40 до 90%.

Уже до 9 березня 1931 року лише з районів Кубанської та Чорноморської округ Північно – Кавказького було виселено в "Північні області" 10 тисяч родин (близько 100 тисяч осіб), а в період із листопада 1932 р. по січень 1933 р. на "чорну дошку" було занесено 15 станиць: дві донських та 13 кубанських.

Епогеєм імперської наруги над корінним населенням східно-українських земель стала масова депортація корінного українського населення до Сибіру та Казахстану та знищення традиційних назв населених пунктів.

Аби витравити память про історичне минуле станиці Київську, Уманську, Урупську, Поповичівську та Полтавську назавжди було позбавлено своїх історичних назв. Їх перейменували на Красноартільську, Красноармійську, Ленінградську, Кагановичівську та Совєтську...

Лише з Полтавської, Медведівської і Урупської було виселено до Сибіру і Уралу – 45 тисяч 639 осіб. В Полтавські станиці де проживало 17 тисяч жителів в 3,6 тисячах дворів майже все населення було виселене до Сибіру.

Видана Реввійськрадою СРСР директива за підписом М.Тухачевського предбачала заселення спустошеної станиці демобілізованими солдатами Червоної армії.

При цьому порядок їх вербування був чітко визначений: до поселенців в жодному разі не могли бути зараховані вихідці із України та Північного Кавказу. Окремі демобілізовані привезли з собою до 12 членів своїх родин.

Проте на зрошеній кров’ю корінного населення землі переселенці почувалися вкрай незатишно. Їх становище розкривалось у доповідній записці у Політуправління Червоної Армії: «Люди з Півночі [Росії – автор] і з Білорусі звикли жити в деревяних ізбах, з деревяними подами, а тут мазанки і глинобитна підлога… Не знають навіть як ремонтувати вибоїни в підлозі. Господині, так ті сумують за російською піччю… На цьому грунті були навіть цілі сімейні «трагедії». Розводились – жінка із дітьми поверталась назад, а чоловік – залишався. Були випадки підпалів, побоїв, грабунку з боку корінного населення. Страх козаків особливо відзначався… казали «Коли б козаки не повернулись та нам не дісталось».

То ж чи можна дивуватись, що значна частина кубанських, донських та терських козаків під час Німецько-радянської війни 1941-1945 років вирішила все ж таки воювати проти сталінського режиму?

Зрозуміло ж, що це була їх відплата справжньому ворогу – сталінському окупаційному режиму. І не їх вина, а їх трагедія, що довелося їм воювати на боці іншої людиноненависницької імперії – нацистської Німеччини. А чи був у них інший вибір?


Олександр Крамар

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Ну шо мені сказати про Premiuma?маладєц!!!

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Хотелось бы прояснить - Вы сторонник ассимиляции или противник?
т.е. - сторонник "одна держава, один язык, одна церковь" - или нет?
И если нет - почему осуждаете тех, кто так и делал?

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Асиміляція - процес, який може бути природним і штучним. У природній асиміляції (приклад - США) нічого поганого немає.
Штучна - ІМХО має ознаки етноциду

Крім того, є ще й позитивна дискримінація - людина певних, потрібних для держави переконань, отримує більші переваги, наприклад при поступленні на державну роботу. Використовуцвали комуністи

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

И их почин успешно подхватила нынешняя власть

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Я визнаю лише природню асиміляцію чужоземного елементу, наприклад росіян-імігрантів в Україні. Ви це плутаєте з насильною асміляцією корінного населення імігрантами.

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Мы - это все КОРЕННЫЕ национальности, состовляющие НАРОД УКРАИНЫ - это и украинцы, и русские, и евреи, и татары,и греки и болгары....Живущие в Украине испокон веков, построившие, нашу страну. Но тогда не понятен посыл власть имущих - как же быть с "одна....МОВА????" или "одна....ЦЕРКОВЬ???"
Или - говорим одно, а делаем другое и разное?

 

Відповідь: Трагедія східних українців

Все цитировать не стал, но я просто уверен, что если вас попросить открыть границы для братьев, ну тех которых вы там описали, то вы скорее откажетесь. Вы их не признаете. В этом то и парадокс позиции националиста. Он будет плакать о старых поколениях, но а родство в жизнь не признает, скорее откажется от него. Да и забор от них построит повыше.
Главное же натянуть все горе за все поколения на себя "бедного и несчастного" украинца, но ни в коем случае не иметь ничего общего с их потомками, котрые протягивают руку дружбы.

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Має бути єдина УПЦ,з центром в Києві,а не в Москві(УПЦ МП),єдина державна мова-УКРАЇНСЬКА,(російській навітьт не тре давати статус офіційної),не знаєш державної мови-будь-ласка вивчи(ну як в Прибалтиці).І тоді дійсно українська нація буде добре згуртована,зовнішні загрози точно зможем перемогти.

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Стосовно єдиної церкви - категорично не згоден. Не відповідає пункту про свободу совісті. Може, тут розуміють перехід до державної релігії - теж дурниця.

Одна мова - єдина мова спілкування громадянина з державою це нормально. З іншого боку, держава повинна забезпечити права усім мовам і можливість своїм громадяням:
- вивчити державну мову;
- у разі недостатнього володіння отримати необхідну допомогу для реалізації своїх прав.

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Я так зрозумів, що пан мав на увазі єднання лише Православних Церков, бо про КП і МП згадував. Було б добре, але я не уявляю собі, щоби Володимир або Філарет поступились чільним місцем на користь опонента.

+1. Власне це (з поправкою: "забезпечити можливості усім іншим мовам") - найкраща позиція для державотворення. (Бо саме прав вимагають ті що розгойдують ситуацію, тому що права одних завжди мають наслідком брак прав у інших.)

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Вони вже нам не брати, бо русифікувалися і менталітет зовсім іншим став. Це історія, яку потрібно знати і не допускати схожої ситуації зараз. Знаю одного українця з Кавказу, його би з радістю прийняв в Україні.

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

МП и КП - это частный случай.В Украине есть католики, православные, иудеи и мусульмане...Хочу увидеть эту "единую поместную" для всех.
И я понимаю, что под этим имеется в виду переход МП в КП...Интересно было бы услышать мнение ксендза - о его желании и перспективах ухода из Ватикана под Киев

Как раз - наоборот. Государство НЕ МОЖЕТ устанавливать, каким именно языком должен общаться с ним гражданин. Это - ТОТАЛИТАРИЗМ - нравиться это кому - или нет. Снова замечу - надо определиться - гражданин для государства - или государство - для гражданина. Что мы строим - СССР или Европейскую демократию? А то все у нас выходит - КПСС... :D

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Спілкування - особиста справа кожного.Маєте бажання - спілкуйтесь хоч по китайськи....вдома.
Але в державних установах,на роботі - прошу спілкуватися державною мовою.Беріть приклад з загниваючих тоталітарних держав Заходу.Перераховувати не буду - ду-у-же довгий список..отих загниваючих і тоталітарних...

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Ви трохи плутаєте питання мови з питанням віри. Я живу в одній з найдемократичнічих держав світу. В нашому місті біля тисячі різних церков. Держава лише трохи слідкує щоб десь не зявилася тоталітарна секта. Так що вірте в кого хочете і як хочете.
Але щодо мови... Дома, на вулиці розмовляйте якою хочете мовою, але для нормальної праці ви мусите знати англійську. І то досконало знати.
Хочете щоб ваші діти знали мову предків - є для цього суботні школи, держава навіть допомагає...
І ніхто не протестує. Мельбурн друге в світі місто після Афін по чисельності грецького населення. Але всі мусять знати англійську. Ніхто не виступає за грецьку чи італійську як державні мови (попробували б!).Демократія демократією але порядок мусить бути.

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Я ж кажу -тоталітаризм....