Схід і Захід України разом чи ні?

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Уважаемый, Вы про Луценко прикидываетесь, или прикалываетесь? Ну расскажите еще про голосование о Кабмине, добавив, что БЮТ голосовал вмемте с ПР. Не торгуйте старыми анекдотами, а то я начну на полном серьезе требовать объяснить, как же тогда Луценко теперь благополучно работает в бютовском Кабмине.

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Чим він Вам так догодив? Що сподобалося у тих відповідях журналісту?
Про дядю Сема, прошу, облиште.

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Вы на полном серъезе потребуйте этого от тех - за кого голосовали. Мне - требовать не с кого - партии "против всех" к счастью - нет. А то бы и они стали врать и воровать.... Вы потребуйте от той-же Юли отчета - как оказались в ее партии и фракции "перебежчики" без чести и совести? Или - у руководства НУ - спросите тоже самое...Не профФесор же их туда кооптировал? Или - Юля всегда в белом? :D Или "уважаемые политики" - как флюгеры? Куда ветер дует - туда и они смотрят? Откуда я знаю, как теперь МВД будет с ФГИ жить? Скорей всего - бЭз проблем. Поскольку - всем плоитикам - ".....ы в глаза - божья роса...."

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Не облишать.
"Історіческій враг,панімаш!"

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

академік О. Шахматов, Ю. Шевельов ... більше зразу не згадаю(

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Тем, что во многом его мысли созвучны тому, что думаю я...

Эт почемуж собственно? Надеюсь - форум не на "гамериканский" грант содержиться? Если да - то больше не буду....

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Ну понятно, раз сказать нечего, будем старое белье перетряхивать:radist: Нема больше перебежчиков...и Мороза нема...Вы в курсе?А с Юли спросим, но не через месяц работы правительства.Да, забыл спросить, Вы про демкоалицию слыхали? Пока слаженно работает.И что это за вопрос об МВД и ФГИ? Так Семенюк вот выгонят (если на уголовку не потянет), и будут себе работать. Вы это...СМИ читайте украинские, а то, похоже информацию из ОРТ черпаете...

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Я-то смотрю "5-й канал" :D
Вот там и сообщили, что ФГИ должен возглавить г-н Портнов
И как он будет общаться с Луценкой - это их проблема....
А Вы не в курсе? На "Voice of America" не сообщала еще, кто будет вместо Семенюк??? Ай-ай...Потребляйте национальный информационный продукт, уважаемый....

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Не "Фе Ге І", а ФДМ. Тут Вам не раша...тумбай.
Ось Вам зараз сподобається:
Один з лідерів ОУН Євген Стахів закликає патріотичні сили приділяти більше уваги східним регіонам
Як стояло національне питання, адже схід України дуже неоднорідний в цьому плані?

Я дуже вдячний мешканцям Донбасу. Два роки нас ховали та годували, ризикуючи життям. Ще раз повторюю, що це були не лише українці. Український підпільник на Донбасі потребував допомоги греків, євреїв, росіян, татар.

Для чого нам було відштовхувати, наприклад, руських? Адже вони також були настроєні проти німців. Траплялося й таке: коли гестапо шукало мене по українських сім'ях, а я переховувався у росіян. Дуже сміливі підпільниці були серед росіянок! Одна з них, до того ж родом з Ленінграду, казала мені, що її чоловік був українцем і згинув в боротьбі за рідний край, то ж вона тепер готова працювати в ім'я України замість нього!

А ще пам'ятаю, як обурювався тоді, коли мова заходила про взаємовідносини галичан і східняків. Нам неодноразово говорили, що ми, галичани, повинні змінитися. Говорили, що ми гарні організатори, а от керувати країною нас не пустять, бо Україна — це не лише Галичина, це щось значно ширше, а ми занадто вузько мислимо… Але якщо зараз подивитися на те, хто при владі, то й справді, де там галичани?

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

А-а Вы об этом...А я то думал, что МВД нужно будет за Семенюк охотиться...За Рудьковским вот сейчас глаз да глаз нужен... А Вы о взаимоотношениях Портнова и Луценко. Т.е. Вам все-таки непонятно, почему против Луценко голосовали. Н-да...А Вы еще такие "пары" знаете?И Вам жутко интересно, как там события будут развиваться...Докладаю, пока демкоалиция работает, и надеюсь будет работать...и 5й канал будет Вам это сообщать...специально для Вас...

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Не пам"ятаю латиною, а у транскрипції так: темпере мутантур ет нос мутамур ін іліс. Взаємне проникнення культур дає свої наслідки (американської також). Я досить часто чую, як після розмови українською(!) хлопці кажуть один одному: "Ну, пакєда!"... Я вже не реагую.

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Я - если Вы заметили - пишу по русски. Поэтому - ФГИ...тут ведь - не лаша...гудбай?

Знаете, о "Молодой Гвардии" много всякого понаписано...Моя бабушка - из поселка возле Краснодона - она рассказывала, что Сережку Тюленина знал весь Краснодон как "босяка"...Детей им пугали - "..вот прийдет Сережка...." Что не было никаких коммунистов-руководителей - тоже правда. Собралась молодежь - стали на свой страх и риск "партизанить"... Почему комсомол? Потому, что - вопреки фашистам...А вот заметные дела ОУН на Луганщине - боюсь из области фантазий (как и коммунистическое руководство Молодой Гвардии").... Я - не специалист, и не историк - но живу здесь среди людей - и уж хоть что-нибудь об этом и узнал....Это как сейчас - скорей всего у нас есть сторонники Тягнибока...Вот только носа они не кажут...Так и ОУН во время войны на Луганщине..Сейчас расскжут, что хочешь....

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

По русски можно стол накрыть, а разговаривают или пишут на русском.
(не в обиду).
Так само досить часто зустрічається:розмовляти ПО українськи. Правильно "розмовляти українською" бо мається на увазі " мовою ".Але це у іншу гілку...

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Почему - в другую ветку? Если мы интересуемся друг другом - то это уже путь для объединения...Если разъединяться - то тогда неважно, кто и как говорит...
А вот по- или на- (не в обиду! ) - предложу книгу:
"Если вы держите сейчас в руках книгу "Говорим по-русски правильно", это может означать только одно: вы, мой читатель, говорите, читаете и пишете на одном со мной языке - русском. А также то, что вам, как и мне, небезразлично, как произнести, прочитать, написать то или иное русское слово.
Примеры? Пожалуйста. Вы хотите знать, где лучше сделать ударение в слове "каталог", вам интересно, откуда взялось слово "ахинея", кто был раньше - "петух" или "кур"? И почему говорят "ставить на попа"?!
Я же поставила перед собой задачу поистине невыполнимую - попытаться на все эти вопросы ответить! Невыполнимую... но такую захватывающую!
Здесь, в этой книге, только новые слова, новые вопросы и новые ответы. И... то ли еще будет!"
Марина Королева

http://www.ozon.ru/context/detail/id/3633029/

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

А Що він ТАКого нарасказував? Чи Ви вже не вірите що вони " вели пропагандистку діяльність, поширювали антинімецькі та антисовєцькі листівки з написами «Геть Гітлера, геть Сталіна!»"?

Додано через 3 хвилини

Тільки те що Ви не хочете вчити української! Кепсько.

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Что в Краснодоне ничего не было, и все придумал Фадеев....

А с чего это Вы решили, что я не знаю украинский язык?Я вас не понимаю? Или - Вы меня?
А то, на что Вы обратили внимание - аннотация к книге...

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Тільки мені не треба ці анотації читати, ДОБРЕ?
В Краснодоні не було той гвардії, це точно, я впевнений, звичайна комуністична пропаганда, погодьтеся, Ви ж розумна людина. Гебельса знаєте як пропагандиста, а своїх не розпізнаєте.

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Если закрыть глаза и заткнуть уши - то весь мир погрузится во тьму и безмолвие? Только вот еще не все люди, которые помнят - как было в Краснодоне умерли. Спешите слышать....
Или - как говорят - если мне не нравятся каки-то факты - тем хуже для фактов...

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

"Напевно, небагато знайдеться таких людей в Україні, особливо серед старшого покоління, хто не чув про героїв Краснодону, молодіжну підпільну організацію “Молода Ґвардія”. Серед сотен подібних підпільних груп, боївок, партизанських загонів різноманітних ідейних напрямків, що діяли впродовж другої світової війни на теренах колишнього СССР, саме цим підпільникам дісталась найгучніша слава. Совєцьким фанфарам було завгодно розпропаґувати саме цю невеличку і насправді героїчну сторінку великої трагедії. Подібних груп було багато – але чи може читач хутко згадати хоч би одну? Ні – згадується, і насправді автоматично – лише “Молода Ґвардія”. Ось вона – велетенська сила державної пропаґандивної машини, робота котрої відчувається навіть і тоді, коли самої держави давно вже немає на світі.

Добре відомо, що слава “Молодої Ґвардії” – плід ідеольогічного замовлення влади. Для виконання цього нелегкого завдання було залучено найкращі інтелектуальні і творчі сили тогочасної імперії, зокрема талановитого і пещеного системою письменника, відданого комуніста-сталинця зі стажем Олександра Фадєєва, що був уславлений насамперед повістю про більшовицьку партизанку на Далекому Сході “Розгром”. Чи ця оставина вплинула на вибір саме цього автора, чи щось ще – зараз невідомо. Хоч як би там було, Фадєєв поїхав “у творче відрядження” туди, куди вказав владний перст, а перст цей указав саме на невеличке шахтарське напівселище-напівмісто на самісінькому сході Совєцької України – Краснодон. Письменник виконав своє завдання “на відмінно”. Об’ємний роман про події в Краснодоні, “Молода Ґвардія”, презентував цю групу підпільників, по-перше, як ідейних комсомольців, беззавітно вірних совєцькій владі, повсталих проти німецьких окупантів через свої комуністичні переконання, по-друге, зорганізованих і спрямованих у своїх діях партійцями-комуністами з підпільного осередку більшовицької партії, який нібито було залишено в місті напередодні вступу німців. Отже, роман одразу було визнано хрестоматійним, включено до шкільної програми з літератури і всіляко, кажучи сучасними словами, розкручено.Роман Фадєєва не був єдиним елементом “молодоґвардійського” більшовицького дискурсу. Одразу ж з’явилися інші книжки про героїв Краснодона: переважно то були спогади свідків і учасників тих подій, за романом було знято один з перших кольорових совєцьких фільмів. З часом додаткові обставини привернули цікавість читацької громади: йшлося про знахідку реальних прототипів персонажів книги – роман було написано “по гарячих слідах”, деякі факти Фадєєв не знав, а деякі навмисно замовчав, бо вони не вкладалися в прокрустово ложе ідеольогічних меж, за які тогочасному совєцькому дослідникові не варто було заглядати. Як то кажуть, менше знаєш – краще спиш. І що особливо важливо – спиш на волі, а не за ґратами. Але зі зміною політичного клімату в країні деформувалися й межі міта: наприклад, в 1960-і роки було виявилося, що керував підпільниками не Олег Кошевой, згідно за Фадєєвим, а інші люди, зокрема Віктор Третякевич (з якого письменник малював фіґуру зрадника Стаховича). Виявилось, що викрита організація була не німцями, а російською “допоміжною поліцією”, члени якої виконували ролю катів як у допитах молодоґвардійців, так і в їхній страті. До того ж варто пригадати, що на зламі 1980-90-х років за часів краху всілякіх табу, в тому числі й ідеольогічних, деякими радикалами взагалі спростовувалось само існування “Молодої Ґвардії”: мовляв, уся ця історія є вигадкою совєцької пропаґандистики, і ніяких підпільників у Краснодоні не було. Зрозуміло, що ця версія навряд чи викликає довіру: живі ще реальні свідки тих подій, котрим за умов сьогодення щось приховувати або перекручувати сенсу немає. (Два роки тому помер один з останніх учасників підпільної організації, Василь Левашов.) Втім, ясно, звідки з’являються подібні припущення: роман Фадєєва – тобто художній твір! – це єдиний “документ”, на якому ґрунтується історія підпільної організації “Молода Ґвардія”.
за кого і за що боролися молоді підпільники Краснодона?

Для людини, що вихована на совєцької мітольогії, таке питання може здатися цілком абсурдним. Як це за що? Ясне діло: за Совєцький Союз, за комуністичну партію, за комсомол. І досі такий погляд на юних підпільників Краснодона є вельми розповсюдженим: у числених статтях, дослідженнях (які здебільшого переписуються сьогоденними аспірантами гуманітарних відділів українських і російських вузів із зацвілих совєцьких “джерел”) та інших “роботах” із наполеглівістю дятла провадиться саме одна думка: “Вони віддали своє життя за єдиноє Отєчєство Совєцький Союз!” Але не будемо поспішати. Поміркуймо. Придивимось уважніше до того часу, до тих людей, до свідоцтв самовидців. І побачимо картину, дещо відмінну від наведеної.

По-перше, одразу впадає в око невідповідність комуністичного міфу про керівництво над “Молодою Ґвардією” досвідчених комуністів із підпільного партійного осередка, як то було вказано Фадєєвим. Помилковість цього твердження була очевидною вже наприкінці 1950-х років, коли виявилось, що масова підпільна протидія окупантам партійних “міськомів”, “райкомів” та “обкомів” – величезна мильна кулька совєцької пропаґанди. Дійсно, рішення про створення подібних законспірованих установ на території, окупованої нацистами, було ухвалено, але втілення цього рішення, як ішлося в колишньому СССР (та й досі, на жаль, ідеться), було виконано “для галочки”, аби звітувати перед “органами” та “вищими інстанціями”. Про те, що від дбалості і слушності в виконанні цього завдання залежить не одне людське життя, бюрократи від партії навіть не гадали. Результатом стало швидке викриття окупаційною владою більшості всіх цих підпільних осередків – почасту ще до першої їхньої реальної справи, як то було, наприклад, у Києві, де “герой-чекіст” Романенко в перші ж дні нової влади “здав” усіх своїх товаришів по підпіллю ґестапу. Комуністи не встигли навіть перевірити зв’язок один з одним, як були заарештовані німцямі і негайно страчені в районі Бабиного Яру (тут, можливо, доречно нагадати, що трагедія Бабиного Яра ніяким чином не є трагедію якогось одного народу, нехай навіть й вельми постраждалого).Прочитавши все це, не можна не згадати кілька подібних мітів комуністичної пропаґанди: „героїв-панфілівців”, „Матросова”... Або ще, скажімо, „матч смерті” в окупованому фашистами Києві, коли футболісти столичного „Динамо” грали з німецькою командою, сформованою з пілотів летунської дивізії „Люфтваффе”. Динамівці виграли в німців, і їх буцімто за те розстріляли. Вони, бачте, не дозволили фашистам продемонструвати на футбольному полі перевагу німецької раси. І багато наших людей вірило в цю нісенітницю. Насправді ніякого розстрілу після цього матчу не відбулося. А от декількох футболістів дійсно було згодом розстріляно, але через зовсім інші мотиви: їх спіймали на крадіжці борошна з хлібозаводу. Воістину за лєніновими імперативами: „Даже смєрть большевіка далжна бить аґітаціонной!”

Так творились міфи, що міцно засіли в головах чималої частини наших співвітчизників, які й досі сліпо вірять навіженій пані, чиї слова винесено в епіграф до цієї статті. Ні, шановна – це наші Герої реальні, а ось ваші... Втім ми бачили – звідки ті „герої” бралися."
“МОЛОДА ҐВАРДІЯ”:
КОМУНІСТИЧНИЙ МІФ І НАЦІОНАЛІСТИЧНА ДІЙСНІСТЬ

 

Відповідь: Схід і Захід України разом чи ні?

Да, не нужно это Вам. Вы и так продемонстрировали отменную бойскаутскую реакцию. И сделали единственно возможный для Вас вывод. А какой он - это Вас не волнует.

Почти охотно с Вами соглашусь. Т.к. не вижу в этом чего-то особенного.
Любое государство нуждается в мифологизации своих героев. Это нормально, если не сказать правильно. Вот и независимая Украина тоже довольно активно мифологизирует казачество, гетьманов, деятелей, писателей, УПА. Так надо государству. Так что проблемы я тут не вижу.
Проблема часто в отсутствии меры и реже - в отсутствии совести.
Теперь Ваша очередь со мною соглашаться.

Додано через 5 хвилин

Спасибо, мне действительно понравилось.
Люблю слушать старых и мудрых людей. Могут они говорить просто, емко, выстадано.
Обратил внимание на: