Схід і Захід України разом чи ні?

Звідкіля візьметься серйозніший?! Що є те є.Дайте можливість нашим людям оцінити і зробити (лишній раз) висновок...!
Думаю ,що і ваш форум нічого не втратить.

 

А хто ж вашим людям "не дає"?

 

Тоді чому пропозицію відхилено?
Забув нагадати ,я теж зі Львова.

 

Анекдот на тему: уявіть, як назва міста Львова звучала би із двома буквами "р"?
- не знаю, а нафіга?
- от і я думаю, а нафіга?

 

Ти впевнений,що це думка широкого загалу??

 

Коли спілкуюсь з жителями східної України, відбувається легка, щира та невимушена розмова, все йде само собою. При розмові із своїми західними земляками чомусь завжди виникає відчуття шахматної гри, коли потрібно думати, що казати на кілька ходів вперед. В нас чомусь люди одне думають, друге кажуть, зовсім інше роблять, після розмови ще кілька днів думають, що він сказав і при цьому роблять вигляд, що все файно...

 

Шо, всі?! (с)

 

Згадався ще один анекдот про жирафу. на третій день доходив зміст...
Якби мені було так тяжко сілкуватися, я би змінив коло спілкування

 

І все таки.Слабо показати нашим східним друзякам,що Галичина це зовсім не те ,що вони собі уявляють і за одно,що вони зовсім не ті ким себе представляють?
В простій толерантній формі,при тому варто інколи закрити очі на їхню манеру спілкавання (це для адміна і модерів).

 

Хочу вставити свої 5 копійок, вибачте, якщо десь повторюсь, але не вистачило часу перечитати всі пости. Постійно намагаюсь збагнути, чому Схід-Захід не можуть прийняти одне одного, і на сьогодні прийшла до такого власного висновку, що перш за все справа - у вихованні наших дітей з мальства, формуванні їхнього світогляду. Про мовне середовище взагалі мовчу, бо це, мабуть, основне. Знаю, наприклад, одну приватну християнську школу в Донецьку, так там з першого класу діточок навчають рідної культури (все на рідній мові, звичайно), вкладають щиру любов до України. І скажу вам, що вже у цих дітей, коли вони підростуть, вже не виникатимуть питання про якусь автономію, чи ще про шось таке безґлузде. Ще багато залежить від батьків, звичайно... На Західній Україні любов до України - у молоці матері, на Східній - як повезе. Що маю на увазі. Підростає "східна" дитина, ходить до школи, інколи вчить уроки, підростає та не знає, "хто вона і що вона"... Навколо, звичайно, російська мова з українськими субтітрами, що тільки дратує всіх навколо... І є тільки маленький відсоток можливості, що дитина сама почне десь і колись копати про своє коріння, почне читати українську класику, вивчати історію і закохається в Україну, а це вже навіки. Але ж, повторюсь, це дуже невеликий відсоток. Зрозумійте, в тому ж самому Донецьку сьогодні поки що немає жодних умов для цього, чого ж можна очікувати від них?... І це є дуже і дуже сумно... :girl_sad:
ПС. А ще я вірю, що Господь Бог має велику милість до України, і тільки Він може вкласти до наших сердець любов один до одного, бо самі ми не здатні на це. Це і буде справжньою єдністю

 

Думаю, що більшість

На жаль воно буде дуже обмеженим.

 

Обычно с молоком матери впитывают и уважение к другим людям. Но, как я вижу, не всем везет...

а в остальное время - убивает\режет\грабит.... Естественно - что еще можно ожидать от ребенка, говорящего по-русски... Пламенный привет товарищу дописувачу от отцов-основателей апартеида.
P.S. в этом году - 29 учеников Луганщины вернулись домой с дипломами победителей самых престижных среди школьников интеллектуальных соревнований года. Из них 14 обучаются в школах Луганска, пятерых победителей олимпиад подготовили учебные заведения Северодонецка, троих — Свердловска. По два победителя олимпиад имеют школы Краснодона и Ровеньков. Призерами стали также школьники Попаснянского, Сватовского и Старобельского районов.
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=1000

 

Занадто однобоко, Ви вже вибачте. "Звідти" не краще видно, скажу Вам як східняк.

От би ще кожен "справжній український українець" доклав крихту власних зусиль до того - було б ліпше. Бо на Господа уповати - життя нікому не вистачить.

 

В тому то й справа, пане Городецький, що я теж "східняк", і пишу те, що мені болить
А щодо уповання на Господа, то я не соромлюсь цього, і Вам раджу не дуже розраховувати на свої великі здібності, вони колись закінчуються

 

Цікаво на кого вони вийшли?

 

Не знаю-не знаю. Можу сказати і навпаки - мені інколи легше спілкуватися із західними друзями, ніж із східними земляками, особливо коли чіпається "українська" тема Але взагалі то мабуть більше все залежить від людини, а не від території - запевняю є і на Сході ду-у-уже багато чемних, вихованих людей.

 

Явна нацисська маячня і бажання поділити по сортах і гатунках.
Пригадуєте?
http://www.youtube.com/watch?v=dyzEKwiuxU0

Людські здібності і сили закінчуються. Здібності і сили Великого Народу невичерпні!

 

Так, її краще не зачіпати, щоб не зіпсути собі враження про співрозмовника.

 

Оце вже точно

 

Феноменальна думка! Це виходить:"Пожар на підводному човні,а ми закрились у сусідньому відсіці в противогазі і надіємось ,що проблема вирішиться сама"