Якби помаранчеві не перегризлися, то й досі мали б більший рейтинг за ПР. Поодинці будуть довго мучитись.
"учительствовать " сами спромоглись или надоумил кто? еще раз рекомендую прочитать что я написал, и такие дурацкие вопросы отпадут сами собой ... ---------- Додано в 10:14 ---------- Попередній допис був написаний в 10:05 ---------- это потому что они в большинстве как и ПР впрочем - не помаранчевые и не голубые а хамелионообразные, и при изменении полит обстановки могут мгновенно поменять свой цвет ...
та ні, всі хто входив у помаранчевий блок так і лишилися на своїх позиціях, просто кожен своєю партією це просуває.
Ага-а,Той! Юрко! А Ви навєрноє Мокбо з обкоМа,которий Чітатєль!А я Вас на старому місці відразу і не признав... Прівєт Обуховцям!Як Там,все в порядку? Все вже порозвалюване? Як там КПСС,в підпіл'Ї? Гниє далі з голови,а чи від задниці цього разу? ДЛЯ МЕНЕ ЧЕСТЬ БУТИ НАЗВАНИМ "СВОБОДІВЦЕМ",ХОЧА ФОРМАЛЬНО НИМ I НЕ ЯВЛЯЮСЬ!
Мабуть нам всім потрохи треба ставати "свободівцями" коли хочемо не допустити банди чорної донецької гопоти бодай до Галичини. Зрештою, мені подобається і цей пан, але думаю, поки що він безсилий і трохи не на часі. http://www.pravda.com.ua/articles/2010/11/18/5583892/
Гриценко,чесний полiтик,що правда...Як і тa гірка правда,що цього в Україні на нині ЗА-МА-ЛО! А прояви боротьби за Правду з боку "Свободи" навівають на оптимізстичний розвиток подій. Був час ходити з відкритим писком,як той лох по Майдані,і настав час ходити Туди ж ,та і в інші важливі мсця...з закритим ротом. Що б не бути і не залишитись для народу України Балакуном!
А Ви пошукайте в С.Бандери думки про Східну Україну.Невже він так само казав. Якби так,він би не переймався за Україну, боровся б за Незалежну Галичину,і йому б це скоріше вдалося і меншою кров"ю. Але геній його в тому,що він розумів і осягав більше. Хоча,як мені здається Бандера був професійний революціонер.Завданням всього його життя було здобуття незалежності Україні. Як мені здається,якби він воскрес тепер,він би також затруднявася як розбудувати Україну,як від боротьби перейти до мирного будівництва.Може б ми відкрили окрему гілку і пофантазували на цю тему,читаючи праці Бандери,досліджуючи його устремління. Особисто для мене -теорія мирної розбудови України у Бандери повністю не усвідомлена. У нього були такі праці.Як він це бачив,чи примінима його теорія тепер? Відомо,що в ті часи приблизно всі політики в світі були одні і зараз їхні ідеї і стилі боротьби були б зовсім інші. Я маю на увазі ставлення до терору, до одобрямсу(не дайте мені збрехати одобрямс був не тільки в СРСР але і в фашистській Німеччині і в Італії і в Угорщині і в інших режимах-я маю на увазі лозунг-хто не зх нами,той проти нас,ігнорування окремої думки, захоплення пацифізмом-тобто чи моглаб та теорія прижитись тепер у людей,які не привикли ходити в строю) ---------- Додано в 11:59 ---------- Попередній допис був написаний в 10:49 ---------- Давайте будем працювати.Спеціально відкрив сайт С.Бандери. Отож робота:ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. Основна думка Бандери з самого початку: Пригожа міжнародня ситуація та прихильна настанова зовнішніх сил можуть значною мірою допомогти визвольним змаганням уярмлених народів. Але ця поміч тільки тоді матиме корисні та тривкі наслідки для самостійности якогось народу, коли він власними силами провадитиме незалежну визвольну боротьбу. Тільки при найбільшому напруженні власних змагань і за повного урухомлення всіх своїх сил поневолений нарід зможе використати пригожу зовнішню ситуацію і сторонню поміч, щоб здобути й закріпити свою державну незалежність. Визволення чужими силами може звільнити якийсь нарід від однієї неволі, але справжньої самостійности воно не дасть. Коментувати? Я думаю не треба. Чи э таке бажання у всієї України? Я маю на увазі Схід і Південь? Якщо б визвольні сили й боротьба якогось народу були мобілізовані тільки під впливом зовнішніх сил, чи створеної ними ситуації, то це перерішувало б їхню залежність. Замість скористати, вони були б використовувані. Ви розумієте,що для Сходу і Півдня України Тягнибок із Свободою є зовнішня сила. Коли вона може стати внутрішньою? Тоді коли назріє революційна ситуація,тобто народ Сходу і Півдня перестане вірити своїм лідерам,і загроза нормальному життю стане більша ніж просто питння російської мови(в основному це їх тримає в ПР)-тоді тільки можна використати їхню внутрішню революційну силу причому лозунги націоналізму ні в якому разі підкидати не можна-краще про них на певний час забути-треба говорити те що вони сприймають. ---------- Додано в 12:16 ---------- Попередній допис був написаний в 11:59 ---------- Тепер беремо працю С.Бандери:ЗНАЧЕННЯ ШИРОКИХ МАС ТА ЇХ ОХОПЛЕННЯ. Наша внутрішньо-політична праця скерована на те, щоб дослівно охопити ввесь загал громадянства, щоб дійти до кожного українця, як причетного, так і непричетного до загального громадського життя, однаково — в рамцях того життя, чи поза ними, і незалежно від них. Найважливіша справа — здобути безпосередній вплив, включити у нашу боротьбу найбільшу і найвартіснішу їх частину. Тому за об'єкт своєї політичної праці беремо всю народню масу. Скажіть,будьте добрі, чи Тягнибок робить так,як казав Бандера? Чи він своїми ідеями і стилем зможе охопити найширші маси українства? Насамперед ми повинні докладно пізнати кожне середовище, серед якого думаємо вести політичну роботу. Не вистачить знати загально характер і прикмети елементів, що в ньому гуртуються, чи загальну психологію маси. Треба вивчати кожне конкретне середовище, зокрема треба пізнати його особливі прикмети. Як думаєте не ті слова я казав в дописі на сусідній гілці про перукаря? Пізнати середовище — значить пізнати пересічний його тип, його окремі вияви, відхилення від пересічного, різного роду особливості. Треба пізнати і збагнути людей, спосіб їхнього думання, сприймання і реагування на ті чи інші явища, знати, чим вони живуть, як і що переживають, як ставляться до різних явищ. Насамперед треба поцікавитися їхнім матеріяльним станом, умовами побуту, життя, праці, можливостями влаштувати і поліпшити їхнє життя, їхні умови, потреби і бажання. Для того треба нашим членам входити в життя мас, в усі його вияви. Шукати різних зустрічей з людьми та цікавитися якнайбільшою кількістю їхніх справ. Для того, щоб могти і вміти повести успішну працю для опанування широких мас, треба брати їх такими, якими вони є в дійсності, це значить, також з усіма їхніми хибами і недомаганнями. Підходячи до мас, не слід розраховувати тільки на високовартісні чи вже вироблені елементи і тільки такими займатися, а на інших махнути рукою. При всіх акціях, які розраховані на ширші маси, конечним є пристосовувати свою тактику і цілий підхід до рівня пересічного громадянина, до його зацікавлень, способу думання та його здібностей і готовости йти шляхом політичної боротьби та відповісти вимогам, що їх вона ставить. Чи розумно мислив стратег? А Ви кажете Тягнибок. ---------- Додано в 13:23 ---------- Попередній допис був написаний в 12:16 ---------- І про це писав С.Бандера. В своїй праці ДО ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ. Коротко. Прагнення до консолідації цілого українського політичного життя має здорове вичуття великої потреби нашого буття і визвольної політики. Зате у практичних політичних плянах і заходах, що походять від різних партійних осередків, помітна перевага вузькопартійних цілей і тенденцій, якими ці осередки намагаються скерувати здоровий гін мас до консолідації в річище партійної політики та спрямувати на свої партійні лотоки. Всі, що захоплені ідеєю консолідації, без вузько-партійних розрахунків, прагнуть до зібрання, згуртування всіх сил, протиставляючись розпорошуванню політичної енергії (укр. суспільства-дописувач). Одначе, реально досягти тих бажаних ефектів не так легко, як це здається при поверховному розгляді проблеми.Сама механічна консолідація, про яку звичайно думає велика більшість її речників, — напевно не принесла б поважних позитивних наслідків. Навпаки, коли б ми пов'язали різні політичні угруповання тільки формально, а вони далі хотіли б іти власними політичними шляхами, не тільки у другорядних питаннях, а й у принципових справах української внутрішньої і зовнішньої політики, — то у висліді, замість скріплення, було б послаблення, замість об'єднання — взаємне паралізування.Механічне об'єднання, без справжнього узгіднення найважливіших справ нашої визвольної політики, без однієї спільної політичної плятформи, яка визначала б один шлях до однієї, спільної мети, — не тільки що не скріплювало б цілости української політичної енергії на шляху визволення, але й гальмувало б акцію складових частин нашої політичної дійсности та невтралізувало б досягнення їхньої позитивної роботи Якраз Помаранчеві сили об"єдналися чисто механічно.що дало такий небажаний результат. Першою і головною передумовою участи в політичній консолідації є те, щоб політичні угруповання керувалися одним основним політичним імперативом змагання за здійснення головної мети: Самостійної Української Держави і з тією метою підпорядкували всі свої вужчі, партійні інтереси. Друга передумова до повної політичної консолідації — це визнання тільки одного шляху, щоб досягти ту спільну мету. Бо навіть за ідеального дотримання першої передумови консолідація жвавої політичної праці всіх угруповань була б дуже трудна, якщо б у даній політичній ситуації було більше, ніж один шлях, якими можна йти до визволення і державної незалежности. Якщо б, крім однієї можливої самостійницької політики, було місце на другу чи й більше, які б теж мали шанси на успіх, то очевидно, що одні угруповання прямували б однією дорогою, а інші вибирали б інші шляхи, відповідно до своєї загальної політичної орієнтації. Така ситуація створювала б непригожий ґрунт для повної консолідації, якщо розуміти її не тільки як визнавання спільних найвищих вартостей і прямування до однієї мети, але як уніфікацію, уодностайнення практичної політичної діяльности у найважливіших справах так, щоб була одна українська самостійницька політика.Основне правило, випробуване й утверджене історичним досвідом народів, наказує, що навіть тоді, коли перед політикою нації, як цілости, відкривається більше шляхів, вона не повинна розділятися, а в найважливіших справах мусить зберегти свою одностайністьВ українському житті тепер немає багато чого ділити для використовування і зужитковування. Зате можна багато зробити і здобути жертвою боротьбою та працею. Так тісно, що не можна протовпитися, може бути тільки при політичному чи суспільно-громадському “жолобі”. Натомість у боротьбі і при праці е дуже багато місця для всіх, більше, ніж охочих і доброї волі.
То що, я дурно всівся і чекаю третього дзвінка? А як там з тим "---- Піду?", невже обдурили? Негарно, негарно...
Незабаром у Києві акція на підтримку скасування показу сумнозвісної стрічки "Назад у майбутнє 2". Тільки що дізнався. http://uchan.org.ua/ukr/res/2427.html ---------- Додано в 13:03 ---------- Попередній допис був написаний в 13:02 ---------- А Партія Регіонів, взагалі є такою, що не має права існувати, як така, що вже фактом свого існування порушує статтю конституції про те що Україна - єдина і неподільна в межах своїх кордонів.
http://www.youtube.com/watch?v=n4IeaGmwrzE http://www.youtube.com/watch?v=HbhVWVFdvEI&feature=related Класно !
Режисера цієї туфти, яка з реальними подіями і особами не має нічого подібного, завісили б за часів Шухевича на першій березі. Потім би гебня верещала "Безаружних мірних житєлєй унічтажают!!!".
http://www.volynnews.com/allnews/view.php?id=19334 Політолог: Тягнибок і не підозрює, що його використовують
Ось ще одна цікава тема - політологи і різноманітні експерти, деякі з ефірів не вилазять. А чи хтось перевірив хоч раз, чи збувається те, що вони прогнозують? Їм же не важко прогнозувати - то ж їх хліб.
Спецом скачав і подивився цей фільм.Ну ніби то кіно комерційне,з"йомки шикарні,сюжет захоплюючий,артисти хороші,але режисура дивлюсь і бачу тінь Табачника над режисером і сценаристом.Для чого вони таке роблять. Знову герої браві російські хлопці,і недолугі і смішні українці,яких спасають російські герої. А потім дивуємося чому росіяни вважають українців ворогами.Мені інтересно, скільки б воні піднялося,якби українська студія зняла щось подібне про Росію, та ще й про РОА з Власовим на чолі.