Я вам навів приклад з реального життя: у нас теж так можна. Тільки захотіти треба. Так не хоче більшість
Еще пример - образование. Я, правда, уже писал - но повторение - мать учения Мои дети уже отучились в университете. Учились на бюджете - получали стипендию (хорошо учились!). Если у сына - не очень "престижная" специальность - электронные приборы - то дочь - журналистка. За пять лет учебы - не заплатили ни разу. Дочь - с красным дипломом окончила. Это не значит, что - никто не платил. Платили - но те, кто не учился (или - не хотел что-то учить)... Так что - прав пан Bambook - эту "систему" создали мы сами...
Наивный вы наш. Бутылочка... Насколько я знаю - зачет от $20 до $50, экзамен - до $100...(цены, конечно - при том курсе - 5.0). Минимально - сотенная гривень в зачетке. Или - учи, работай на практиках, сдавай вовремя модули... Все просто.
Не знаю, я був студентом столичного вузу, мабуть наївний. ---------- Додано в 13:08 ---------- Попередній допис був написаний в 13:03 ---------- Відправив допис і тоді подивився на назву теми, почекайте, до чого тут балачки про хабарі? Здається треба натравлювати модератора.
Я також за те. Є норми, зробив все по нормах і давай папірець.Та ні, будуть крутити, 30 раз за ними треба ходити, сьогодні штамп вдома забув, завтра печатку, післязавтра папір занадто сірий і т.д. ---------- Додано в 16:57 ---------- Попередній допис був написаний в 16:26 ---------- Історичний факт.Низькі зарплати в медиків- результат революції 1917 року.Коли політбюро вирішувало питання заробітної плати різним категоріям працівників-Луначарський сказав на політбюро-даймо лікарям мінімальну зарплатню,а народ їм не дасть з голоду вмерти. Так що це було запрограмовано з самого початку, і на жаль Україна продовжує "славні" традиції СССЕРУ.Як лікарів так і вчителів завжди вважали і називали "гнилою" інтелегенцією, (прослойкою) згідно "пролетарського" вчення про класи. За майже 80 років комуністичного правління виробилось відповідне відношення у народу, до цієї категорії людей. ---------- Додано в 17:02 ---------- Попередній допис був написаний в 16:57 ---------- Ну не знаю. У мене в Луганську однокурсник. Вдучив двох дітей на медичному в Луганську-каже платив як за вступ так і під час навчання.І в принципі казав, що діти недурні. Обоє пішли в науку і тепер мають кандидатські .
Вчора колупаюсь в гаражі (в селі). Кличе мама: - Підійди, там газовики прийшли, щось хочуть... Виходжу. Біля вхідного крана (той що зовні хати) стоїть крєндєль... Вітаюсь і питаю що сталось. Г(азовик) - Кран травить. Я - І шо? Г - Подивіться, як травить... Я - Вам принести ключ на 27? Г - Гляньте, гляньте! Я - Чи може графітки принести? Г - Гляньте як травить! Збитки державі... Я- А мені Ваш кран в носі... То чимось помогти? Г - Та нє... Я ж на роботі, маю все своє... Підходить другий. Г2 до Г - Шо там? Г - Кран травить... Г2 до М(ами) - Треба писати заяву в кантору. А заява 70-ть гривень... А за той час все може статись... Я - То що, я йду по ключ, зараз підтягну... Г2 - Ви не маєте права лізти до газу самовільно... Я - А хто має? Г2 - Тільки газовики... Я - А ви хто? Г2 - Ну ми за свій рахунок маршруткою приїхали... За той час Г зробив свою справу, змастив-підтягнув... Г до Г2 - В мене графітки лишилось на раз змастити... Г2 до М - От бачите, ми самі Вам все зробили, прочистили, змастили, підтягнули... Але графітку мусіте нам компенсувати. Графітка на базарі сірникова коробка 10 гривень. Я - Я Вам зараз зо пів-кіля відвалю... Вам стане? Г - А маєте? Я - Маю... Ідк в гараж, дістаю баночку грам триста. Приношу даю... Г2 - Ого! Яка класна графітка! А де Ви таку взяли? Я - У армії спіонерив... Г2 - Он яка мудра людина. Коли вже з войска прийшов (мені 47 років. За його логікою пройшло майже тридцять років ), а графітку до тепер має... Довго дякував.
Це можна впровадити - тих хто не хоче - здурити - пообіцяти, що якщо не дадуть сьогодні хабара, то завтра зможуть дати вдвічі більше...
VasMT, вам треба мініатюри писати, Леся Подеревлянського переплюнете спокійно. Тіки шо не виявив звязку ні зі "Свободою", ні з коррупцією.
"хіба хтось казав тобі, що буде легко"? "Перебитися", щоб не працювати у російському фільмі, як ви пропонуєте українським акторам - легко, а хабаря не дати - то тяжко? Чи хабаря дати - то більш чесно? Фігня це. Треба просто бути чесним насамперед із самим собою плюс трохи здорової безшабашності. Оповім вам ше одну історію з життя. Одного разу в десятому класі з англійської треба було підготувати розповідь про майбутню роботу. Ну типу куди підеш вчитися і чому. Оскільки в мене з англійсбкою було завжди набагато краще середнього рівня, я вже до таких речей не готувався. Послухав, як інші розповідають про те, як вони стануть юристами, програмістами, лікарями, вибрав те, про що ніхто не розповідав, сказав, що піду вчитися на міжнародні відносини і буду дипломатом. Після уроку всі з мене ржали - та твоїм батькам на півекзамена не вистачить (а жили ми реально доволі бідно). Ну я й заклався з однокласниками на два ящики пива. Пива я на той момент не пив, але заклад для мене - святе. Ошарашив батьків (вони були в такому шоці, що навіть не заперечили), почав готуватися до іспитів - якщо точніше - до математики, яку ніколи не любив, англійська з українською - так, по пару занять конкретно з тестами у знайомих викладачів за трилітрову банку бабусиної горіхової настоянки. За час першого іспиту - з математики, де набрав рівно на бал більше, ніж був прохідний, тато мій, сидячи під універом, дістав першу сивину - отак бакенбарди повністю побіліли за 2 години... Англійська, українська - по максимуму, і вперед вчитися. Після того, коли мені хтось оповідав, що в того чи іншого викладача без грошей не здаси, і нема чого вчитися навіть, я собі думав, що я взагалі з вами, модними перцями, на одному факультеті не мав вчитися, і сідав за білети. Знаєте, що завжди допомагало? Вивчити все до останньої літери. Від того часу я, по-перше, не вірю в хабарі. А по-друге, знаючи себе, ні з ким ні на шо не закладаюся
йой, прошу пана, то сі вчат у франковім університеті, в королівськім столичнім місті Львові. Чулисте про таке місто?
Ага, після Стрия кажут краще немає, Угринів хіба що. Але в мене два запитання: 1) Нашо було там вчитисі шоб потім чебуреки продавати? 2) Чому ви пишете про це в темі "Свобода" vs ПР"?
Якшо вже пан вирішив гейби журтувати, то чи чув пан, жи його місто назвали на честь мого університету імені Івана Франка? У вас є інформація, шо я десь продаю чебуреки? Чи хтось від мого імені? Ну то як зовидите го ше раз, ласкаво попрошу пана передати му, хай перерахує відсоток за використання імені Жеби пояснити панові та іншим політично стурбованим, жи наше життя залежить головно від нас і наших дій, а не від Свободи і ПР. І хто буде покладатисі на те, жи добрий дядько Янукович (Ющенко, Михальчишин, Марков - потрібне підкреслити) зробить нам добре, а ми лиш будемо собі потилиці чіхрати - то він глибоко помиляєсі.