Голосуй, не голосуй, все одно получиш... Правильно - Партію Регіонів Тепер про нацюків. Де вони, сцуко з"являються, там менінгіти. Здавалось би, що Польщі бракує? Країна одна, Мова одна, Релігія одна, монолітна нація... Нє, тим рагулям щось бракнуло і виперлись на день Незалежності... Мало того, щей корєфани-радикали позтягувались... А що хотіли, хрен його знає, самі пояснити не можуть... Але унія Еуропейська не диктаторський режим Януковича - паску спекли їм швиденько. Висновок: нацюкову бикоту - стирилізувати і в Київськи звіринець. Там повиздихають, як олені...
Вибор завжди є ---------- Додано в 15:22 ---------- Попередній допис був написаний в 14:56 ---------- Існує правий рух, партіїї, крім них існують екстремиськи сили. І вони зовсім не тотожні.
Привиди галицького сепаратизму та ультранаціоналізму Тарас Возняк «Дзеркало тижня. Україна» №41, 11 листопада 2011 "Останнім часом однією з технологій стало відчуження Галичини від решти України на ґрунті політичних уподобань. У 2004 році Галичина нарешті «об’єдналася» з Центральною Україною на ґрунті політичних уподобань. А це становило пряму загрозу тим, хто не потребує єдиної та демократичної України. Тому потрібно було зробити все, аби Галичина будь-що постала в очах решти українців неприйнятною чи хоча б іншою. Було застосовано тактику педалювання ультранаціоналістичних політичних настроїв у Галичині, які, хто б що про це не казав, навряд чи приживуться на решті України. Таким чином вирішувалося декілька проблем. По-перше, Галичина знову «відривалася» від Центральної України на ґрунті політичних преференцій. Місцеві вибори осені 2010 року закріпили цей вододіл по Збручу. У Галичині неподільно запанувало, принаймні номінально, ВО «Свобода», яка почала посилювати щораз жорсткішу націоналістичну риторику, чим, звісно, відстрашувала більшість поміркованих виборців України. Тепер, щоправда, не устами Олега Тягнибока, — на те є екзальтовані технічні маріонетки. Інколи доходить і до відверто профашистських чи неонацистських ексцесів. І все це привселюдно — на головних теле*ефірах країни, — чиста випадковість, звісно. Що-що, а це може довести до відчаю чи сказу будь-якого поміркованого попутчика неначе «опозиційного» ВО «Свободи». Якщо хтось думає, що це «ультра» — хлоп’яцтво, то він глибоко помиляється. Так само, як про це не здогадуються і щирі рядові члени ВО «Сво*бода». На жаль, ними теж маніпулюють — каналізують енергію їхніх національних почуттів у безперспективне й навіть таке, що дискредитує Україну, русло. Жаль хлопців — бо переважно щирі, хоча прості. Навіть не здогадуються, що ультранаціоналістична риторика, якою їх годують, відіграє таку ж саму ізолюючу роль, що й галицький сепаратизм, — виштовхує Галичину з українського контексту, робить її чужою решті України. По-друге, домінування ВО «Свобода» у регіоні заблокувало створення загальнонаціонального демократичного руху. Бо ж відомо — країна голосує пів-на-пів. І ті кілька відсотків, які відгризе ВО «Свобода» на наступних виборах, роблять неможливим виграш поки що гіпотетичного демократичного блоку. Не вважатимемо ж ВО «Свобода» складовою демократичного блоку, якщо такий буде. Та й воно себе нею не вважає. По-третє, домінування ВО «Свобода» з його антиєвропейською риторикою полегшує процес ізоляції України від ЄС. Співпраця ВО «Свобода» з різко антиєвропейськими праворадикальними рухами у Європі — свічення цього. Таким чином, Західна Україна, як потяг, який мав би тягнути решту України до ЄС, перетворюється на колоду на шляху до ЄС — бо ми, бач, будуватимемо надпотужну і не залежну ні від кого Українську національну державу. Щоправда, у цьому питанні теж слід бути справедливим. Інші політичні сили, впливові в Галичині, теж у певні моменти демонстрували дивні політичні піруети. Важко забути промовисте мовчання Юлії Тимошенко під час дискусій щодо членства України у НАТО чи російсько-грузинської війни. Так само викликає щирий подив намагання Арсенія Яценюка запропонувати українському загалу під час останньої фази своєї президентської кампанії проект якоїсь міфічної України від Чопа до Владивостока. А було ж. Певна річ — це була «просто політична технологія», щоб набрати більше голосів на Сході. Однак… Ось вам і «проєвропейська» Західна Україна… Красиво обставили. Куди не кинь — всюди клин. http://dt.ua/POLITICS/prividi_galitskogo_separatizmu_ta_ultranatsionalizmu-91378.html
Тарас Возняк відомий тим, що має ворожі стосунки з Свободою. Його критика - це критика ображеної людини. Нєзачьот)
А в мене і без Тараса Возняка давно склався свій погляд на діяльність "Свободи" і її прибічників. Його думка є лише підтвердженням моїх особистих висновків...
Так само, як і скрізь...Ніяк. Якщо не вважати "проявами" "рішучі" спроби побитись з вижившими з розуму підстаркуватими прихильниками компартії і голосну ура-патріотичну балаканину. А ще у нас (правда в Луганську, а не в Донецьку) знайшлися певні молоді "патріоти", які увесь свій "патріотичний" запал спрямували на розгром азербайджанської торгівельної точки, що торгувала шаурмою, чим принесла несказанне задоволення регіоналам, які, важно надувши щоки, стали розпатякувати про небезпеку, яку несе Україні націоналізм...Підозрюю, що ці "патріоти" також годуються з долоні регіоналів, в чому підозрюю і "Свободу", чиї реальні дії яскраво відкривають її справжню сутність - сутність провокаторів.
А калькулятором ще можна горіхи колоти і під ніжку стола підкладати, аби не хитався... А.Садовий - 121 тис. 237 голосів Ю.Михальчишин – 27 819 голосів "Свобода" - 80 249 голосів Для довідки: На дільниці прийшло лише 296 тисяч львів’ян. Загальна кількість виборців у Львові за даними обласної ТВК, становить 594 956 громадян.
Видимо - есть за что? Вот в блоге "Манкурта" интересная заметочка - "Я вот по своей любви к статцыфири заглянул в статью «Економіка України» и посмотрел на табличку «Валовий регіональний продукт на одну особу, грн». То есть кто как работает. А потом взял да переформатировал эту табличку – из нейтрально-алфавитного порядка в порядок по убывающей. Шобы лучше видно было. Львов на роковом 13 месте с роковыми 13 тысячами гривень на лоб. М-да… Нет, мы, конечно, работаем чуть лучше Крыма, куда люди вообще отдыхать ездят, но значительно уступаем Черкассам...." http://www.mankurty.com/blog/?p=6807 Посмотрите на табличку...Что говорить про Львов - оплот и главная база "Свободы" - Тернопольщина - на последнем месте(27-ом)! Даже один город - Севастополь - и то на 10-м... "Свободе" слава! Или - все-таки в "консерватории надо что-то подправить?"