"Свобода" іде!

Членство Ірини Фаріон в КПРС підтверджено офіційно

 

Арсен ПАЛАМАР
ДЕГРАДАЦІЯ

А висновок один - ніколи тут не було держави.
І ніколи не буде.
Амінь.

 

конструктиву маловато, что делать чтоб була?

 

Бубнити.

 

ыыы ))) гениально ... (без иронии)

 

Ждать, пока чувак, прикопаный на неукраинском секторе Вальдфридгофа, не восстанет из мертвых и не придет, засучив рукава...

 

не, Ромко ответил в самое оно ...

 

Скоріш дочекаємся пришестя біснуватого педераста.
Його смердячі мощі навіть не закопали,так і валяюцця посеред Москви.
І черга поклонніків стоїть,лизати в дупу.
Вєчнаживую.

 

Ну дык а я об чем?
Тося зробить і хтось прийде - порядок наведе.
Предки сиділи, чекали, поки Адік їм державу збудує, ще раніше чекали поки Пілсудський щось зробить, а до нього чекали на Франца Йосифа...
Не даремно Львів славиться найстарішіми кав'ярнями в Європі...

---------- Додано в 19:02 ---------- Попередній допис був написаний в 18:59 ----------

Я прожив у Підмосков'ї з 85-го по 94-й...
Ні разу не бачив таких черг в мавзолей. І сам так і не потрапив...
Все більше по барам та ресторанам...

 

Постане Україна чи повстане,
Чи так собi iтиме в кураї,
Погине чи погляне з-над Богдана —
То се її шляхи, а не твої.
Їй Богу, легше пити, вовком вити,
У попелi зiгрiтися душi,
Анiж дивитись на отi орбiти,
Де тiльки шаровари i ножi,
Де навiть небо чорне, але п'яне,
Де навiть серце звикло до ганьби.
…Мабуть нiхто сьогоднi не повстане
Нi в словi, нi в неволi, нi в собi.

***
© Павло Гірник

 

Справа не в тому, що вона була комуністкою, багато людей в ті часи були членами партії, всі ми були в комсомолі, піонерами і жовтенятами. І мало хто йшов з внутрішніх переконань, переважно з метою кар"єрного росту чи просто щоби мати хорошу роботу. Ми не маємо права їх за це судити. Часи були такі.
А справа в тому, що вона нагло бреше і заперечує факт свого членства в партії, сама закликає до люстрації щоби позбавитися колишніх комуністів в органах влади.
Люстрацію потрібно починати в першу чергу з себе.
Коли на базарі виявляли крадіжку, і всі кричали: "Лови злодія!", то якраз злодії і кричали найголосніше, щоби відвести від себе підозру. Так і в цьому випадку.

 

І про активну її допомогу зросійщенню сподобалось.

 

Пане Локе, тут я з вами трохи не згідний. Піонери, жовтенята чи комсомольці то так, там переконань не потрібно було, я, наприклад, поступав в комсомол не менше 5 разів. Поступлю, візьму якусь бамагу і квиток викину. Часто люди мусіли поступати і в партію, бо були такі роботи, що тільки власникі партквитка приймали...
Але, був 1988 рік. Гласність. Обидві Літературні газети друкували величезні статті з правдою про комуністичну систему. В Львові вже починались мітинги, демонстрації... На Клумбі майорів синьожовтий прапор. Люди потрохи клали партквитки на стіл. Які в той час могли бути переконання? І поступити в той час в партію??? Ні, тут слів бракує, щоб виразити почуття...
Думаю, прийде черга і на інших крикунів Свободи.

 

Так і я про це саме.
Не кожен може бути героєм, як Симоненко, Стус, В"ячеслав Чорновіл, Горинь чи Левко Лук"яненко, які клали на вівтар боротьби своє життя і свободу. І часто люди йшли в партію заради роботи і посади.
Але ті, хто там був в тій партії не мають жодного морального права так себе поводити, не мають морального права бути лідерами націоналістичної партії.
Ну був так був, ну зробив колись помилку чи вліз туди заради кар"єри. Ну зрозумів свою помилку молодості. Ну то сиди і мовчи в тряпочку, а не горлопань на всю країну і не бий себе в груди який ти патріот і націоналіст.
Людей, які перефарбовуються заради вигоди, міняючи раз за разом будьонівку на мазепинку інакше як політичними проститутками не назовеш.

 

На разі, маю сумніви, що до достовірності всієї цієї інформації. І до "архіву" також. Підробити, підтасувати - можна все що захочеш.
Також, чому це може бути неправдою? Тому, що куди простіше Фаріон було сказати - так, я була в партії. Мати комусь то за зле - дурня. Як правильно написано - це був просто елемент кар'єри.

---------- Додано в 21:16 ---------- Попередній допис був написаний в 21:12 ----------

Самі собі суперечите. Виділив жирним.
Зараз не по Фаріон. Про неї ще продовжимо.
Я в партії не був. Не встиг. Але, таки вступав би заради роботи та кар'єри. Де "помилка молодості"???
І це навіть не було б перефарбуванням.
Це як обов'язковий атрибут совіцького буття.

 

Не вартує продавати душу заради матеріальної вигоди. Коли людина доживає до певного віку і починає аналізувати своє життя то починає розуміти, що не все вимірюється кар"єрою і грішми.
Я трохи старший вас, застав ще і Брєжнєва, і Андропова і прочую нечисть, але навіть в думках не було туди вступати навіть заради роботи, хоча би в пам"ять про мого діда, замордованого НКВДистами в 1940 році чи братів і сестер мого батька, вивезених в Сибір і знайшовших там хто смерть, а хто повернувся безногим калікою бо відморозив ноги

 

Я їх теж застав. 1968р.н.

От добре, що Ви написали про вік, бо я вже хтів закидати, що життя тоді не бачили і не знаєте про що пишете.
Капеесес до продажу душі ніякого відношення не має. З мого досвіду, 95% членів капеесес були там ч/з роботу і кар'єру. То, як я писав, як обов'язковий, автоматичний атрибут. Робітників і колгоспників тягнули туди силоміць. Для статистики, адже партія "робітників і селян". Ідейного комуняку, особисто я, не зустрічав жодного. 5% - просто припускаю, що десь такі були.

 

Інфу з Захід.нет закинули на УП.
сподобався один з коментарів:

 

Отой рідкий випадок, що погоджуюся із IgorLvivM. Вступаючи в жовтенята, піонери, комсомол - майже ніхто не задумувався, що можна по іншому. (Хіба Педро, він з пеленок боровся з владою рад) Партія - це вже інша справа. В партію люди йшли свідомо - хто з карєрних міркувань, хто і з ідейних... Перебування в партії ніякий не злочин чи гріх. Такі були правила гри. Інша справа – як себе вів, наскільки залишався людиною? Шансів шаблею перебороти танк не лишалося. Відмова від колабораціонізму з Владою перивела б лише до вимивання порядних людей з менш-більш впливових посад. Більше того - надто мало національної еліти пробивалося у вищі ешелони влади (а це лише через партію). В результаті, коли незалежність несподівано впала на Україну, виявилося, що в країні бракує владної продержавницької еліти, яка б знала що з тою незалежністю робити. І як результат, вийшло, як казав мій вже покійний колега єврей в 1990 – зря радуешся. Если сильно взболтать тихий омут, на поверхность вспливет... то что дурно пахнет. Так і сталося.

 

Тепер вибіркова "люстрація"?