"Свобода" іде!

Хороша память, звичайно, дар Божий... Але ж на крайній випадок є зошит, записна книжка в телефоні, кусок крейди і паркан сусіда при дуже серйозних розладах...
Ще пів року не минуло від скандалу навколо фальсифікацій Табачником проекту 100 Великих Українців. Пригадайте, хто тоді перемагав з нормальним відривом за три дні до фальсифікацій? Чи не Степан Бандера? От вам і "имела ввиду"...
Не берусь прогнозувати результати наступних парламентських, але, певно, будуть східні регіони здивовані результатом Свободи в Донецьку не менше, ніж західні результатом регіоналів у Тернополі.

 

Щодо машини, знаю, що в Тягнибока був якийсь джип (по-моєму "Тойота Лед крузер" або "Міцик паджеро"), всього-навсього... ну ми ж скромні...

 

Как говаривал т-щ Сухов "Эт врятли"... К тому-же на Востоке есть свой Тягнибок - только в юбке - Витренко. Вто ее результат и будет наибольшим удивлением.

 

Як для народного депутата двох скликань, то дійсно дивно... Я б, наприклад, будучи депутатом Верховної Ради вісім років, купив як мінімум Мерс. Причому на одну зарплату. Депутатську, правда...

 

Olexa ну, то вже хто що любить... Одні надають перевагу німцям, інші - японцям, ще інші - ексклюзивним італійцям ("Феррарі", "Ламборджині")...
А щодо Тягнибока, то, думаю в нього є не одна...

 

Не думаю, що Тягнибок колекціонує дорогі машини. То швидше інформація з достовірних джерел ББС (Баба Бабі Сказала). В силу обставин час від часу проходжу біля офісу Свободи у Львові. Бачив там різні авто, від жигулів до іномарок за 30-40 тис. доларів. У Львові таким авто нікого не здивуєш. Особисто вважаю, що якщо чоловік не доробився до авто в 40 років, то йому не тільки голос на виборах, але і будь якої відповідальної посади в комерційній чи державній установі довіряти не можна. (бувають, звичайно винятки, поважні причини і т.д.)

 

Olexa Ну, не скажіть, дехто не відчуває потреби у власному авто, навіть маючи великі гроші. В мене, наприклад, є дуже не бідний знайомий, який надає перевагу пересуванню, в крайньому разі, на таксі, каже, що за кермо би не сів ні за які гроші - просто не любить цього!
А щодо Тягнибока, то знаю, що він має точно якогось "японського паркетника" (це станом на 2008 рік, може вже й поміняв)

 

Народ, ну що ви причепилися до тієї машини? Яке це має значення?

 

та хоча б від проросійських фашистів http://forum.lvivport.com/showthread.php?t=25520&page=64

Він не львівянин, а майже ваш земляк з Бердянська.

 

Одеса це не Львів і не Тернопіль, хлопці. Знайомий розповідав, як катерині пам’ятник відкривали. З одного боку тисяч п’ять шовків під прапорами Росії, Криму, Нашої України, Регіонів, БЮТу, з іншого чоловік п’ятдесят під прапорами Свободи. Одні кричать «с нами Бог», а другі «Тягнибок». Виходить в унісон. Між ними чоловік десять міліції. Без шоломів, без зброї. Якби не зреагувало СБУ, таких випадків поножовщини,(http://forum.lvivport.com/showthread...=25520&page=64 ) було б декілька.

 

В селах за "Свободу" слабенько голосували, а от в Тернополі - 50%

Та я в курсі, там таке москальське кобло, що навіть немає з чим зрівняти

 

Думаю, що не слабенько, просто голоси "розбавили". В малих селах члени комісії всіх виборців в лице знають, відповідно і можливість проголосувати за когось лінивого вища, ніж у Тернополі. Тому і Регіони з ЄЦОМ так в селах набрали. А ті хто мав проголосувати за Свободу, той проголосував чи в селі, чи в Тернополі.

 

Мабуть, краще із землею.

 

Розкажіть мені про прогрес в Тернополі. Що вже зробили.

 

Л Ю С Т Р А Ц І Я

Громадська організація «Люстрація» (далі – ГО «Люстрація») - створена у 2008 році ініціативною групою українських правників.
ГО «Люстрація» за ставить за мету очищення суспільства.
Україна не зробила глибоких висновків зі свого колоніального минулого, не надала йому справедливої оцінки, не засудила злочини проти українського народу та осіб, причетних до цього. Україна, яка найбільше в світі постраждала від комуністичного режиму, досі не засудила комуністичну ідеологію на рівні з фашизмом. В Незалежній Україні до цього часу існують вулиці та пам’ятники, що возвеличують катів українського народу: організаторів Голодомору та репресій, зрадників і вождів комуністичного режиму.
Поряд з цим, подвиги героїв, що боролися за незалежність України та проти тоталітарного режиму, залишаються невідомими широкому загалу.
Очищення суспільства полягає не тільки в очищенні від комуністичної ідеології – знесення памятників, перейменування вулиць та відзначення у географічних назвах українських героїв та видатних постатей нашої історії та культури.
Очищення суспільства також полягає у висвітленні та засудженні конкретних організацій та осіб, причетних до злочинів проти українського народу. Не секрет, що сьогодні ще живі деякі організатори та виконавці масового винищення українців, замовники політичних вбивств українських діячів, терористичних операцій НКВД, МГБ, КГБ на території України. Ці особи до цього часу отримують державні пенсії, в той час як воїни УПА та репресовані комуністичним режимом залишились поза належною увагою Української держави.
Без надання оцінки минулому у нас немає майбутнього.

 

І як вона буде досягати цю мету?

 

Ну...вже дещо зробили:

Поставлена офіційна крапка у питанні демонтажу пам`ятника Косіору

Голові правління ГО «Люстрація»

п. Осуховському О.



Шановний пане Олеже!

За дорученнями заступника голови Київської міської державної адміністрації Рудика СЯ, у Головному управління з питань внутрішньої політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто Ваші звернення до Київського міського голови Черновецького Л.М., заступника міського голови - секретаря Київради Довгого О.С. та віце-прем`єр-міністра Васюника І.В. щодо демонтування пам`ятника С. Косіору та заміни табличок по вул. Артема.

За результатами розгляду інформуємо, що відповідно до Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» та Указу Президента України від 28 березня 2007 року № 250/2007 «Про заходи у зв`язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні» Київською міською державною адміністрацією проводиться робота щодо демонтажу пам`ятників та пам`ятних знаків, присвячених особам, причетних до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій, а також щодо перейменування в установленому порядку вулиць; площ, провулків, проспектів, парків та скверів у м. Києві, назви яких пов`язані з такими особами.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України “Про охорону культурної спадщини” об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР “Про охорону та використання пам`яток історії та культури”, до вирішення питання про їх включення (не включення) до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, вважаються пам`ятками місцевого або національного значення. Статтею 22 цього ж Закону забороняється зносити, змінювати, замінювати або переміщувати на інші місця пам`ятки, їхні частини і пов`язане з ними нерухоме майно.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про охорону культурної спадщини” занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та надання дозволу на переміщення (перенесення) пам`ятки національного значення належить до повноважень Міністерства культури і туризму України.

За поданням Київської міської державної адміністрації Міністерством культури і туризму України видано наказ від 31.10.08 № 1235/0/16-08 «Про пам`ятки, взяті на облік відповідно до законодавства Української РСР, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України».

Згідно з додатком до зазначеного наказу, занесенню до Держреєстру не підлягають одинадцять об`єктів монументального мистецтва, серед яких, пам`ятник Косіору С.В.

Враховуючи вищезазначений наказ Міністерством культури і туризму України, Київська міська державна адміністрація напередодні Дня пам`яті жертв голодоморів після розробки відповідних організаційних заходів, розпорядженням від 19.11.2008 №1598 здійснила демонтаж скульптурного об`єкта у вигляді погруддя С. Косіору, який був розташований у сквері на вулиці Артема у Шевченківському районі м. Києва.

Окрім цього, інформуємо, що відповідно до рішення Київради від 29.04.2004 № 206/1416 “Про порядок найменування об`єктів міського підпорядкування, вшанування пам`яті видатних діячів і подій, встановлення пам`ятних знаків у м. Києві” питання про доцільність надання та заміни назв об`єктів міського підпорядкування підлягають обов`язковому попередньому розглядові комісією з найменувань та пам`ятних знаків виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та погодженню з постійними комісіями Київської міської ради за результатами проведеного районними в місті Києві державними адміністраціями опитування громадської думки. До складу цієї комісії входять учені-історики, мовознавці, краєзнавці, громадські діячі, представники творчих спілок та представники відповідних служб виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Питання щодо перейменування вулиці Артема у м. Києві на вулицю Січових Стрільців було розглянуто та підтримано на засіданні вищезазначеної комісії 02.11.2005 року. На сьогодні відповідне подання знаходиться на розгляді постійних комісій Київської міської ради.

У листопаді 2008 року Головним управлінням з питань внутрішньої політики направлено лист до Київської міської ради з проханням пришвидшити розгляд питання перейменування вулиці Артема у м. Києві на вулицю Січових Стрільців.

Окрім того, доводимо до Вашого відома, що Головним управлінням з питань внутрішньої політики підготовлені матеріали, на підставі яких у лютому 2008 року на засіданні комісії з питань найменувань та пам`ятних знаків КМДА затверджено перелік назв вулиць, що потребують першочергового перейменування, оскільки вони увічнюють пам`ять про діячів, які мали безпосереднє відношення до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій.

На черговому засіданні комісії з питань найменувань та пам`ятних знаків, яке відбулось 11.09.08 під головуванням заступника голови Київської міської державної адміністрації С.Рудика, були ухвалені пропозиції щодо перейменування вулиць, а саме: вулиці Крупської на вулицю Павла Чубинського, вулиці Ілліча на вулицю Юрія Збанацького, вулиці Червоногвардійської на вулицю Івана Виговського, провулку Чекістів на провулок Костя Гордієнка.

З серпня 2007 року до Київської міської ради направлено 8 проектів рішень щодо перейменування 12 вулиць м. Києва, усі вони знаходяться на розгляді постійних комісій Київради.

Доводимо до Вашого відома, що Київською міською державною адміністрацією буде продовжена робота щодо демонтажу пам`ятників та пам`ятних знаків, присвячених особам, причетних до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій, а також щодо перейменування в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у м. Києві, назви яких пов`язані з такими особами.


З повагою

Начальник головного управління

з питань внутрішньої політики КМДА В. Гончарук

 

Угу, гуд, з пам'ятниками воюєте. А далі що? Як пам'ятники демонтуєте, вулиці перейменуєте?

 

ТАК за той час нові з'являться!
На оту писанину знаєте, кіко часу треба?

 

Маячня. Щодо колоніального минулого.