Цілковито підтримую... А той еґґгант, то взагалі щось. Мені так смішно, коли мене з круглими очима питають, чому Дарко такого не має. Я собі думаю, що я ще не здуріла, аби таким займатися, а відповідаю, що в нас не такі традиції. Як то файно бути іншим у цьому померданому суспільстві.
а я на свят вечір поїду до села до бабці. там все збереглося: рецепти, традиції, сусіди колядують. український дух одним словом. колорит. . на пічці все шкварчить і пахне - готується до святого вечора. у місті того вже нема. кожен у себе на поверсі у своїй коробоці-квартирі замкнутий. навіть сусіди один одного не знають.
шануйте бабцю, бо у мене теж колись такі поїздки були, а вже нема... Доречі, в яку сторону їдите, як не секрет?
А мою бабцю батьки до Львова перетягли. Так що тепер у них у кухні так шкварчить, як колись у бабусі на печі... І вареників тоді більше наліпити можна, і грибова зупа в неї така, смачнішої ні в кого не куштувала... Як згадаю, ТАК додому хочеться, аж серце болить...
О...О!!! Моя двойорідна сестра своїх дітей на таке навчила, а мої дивуються як то їхнім кузенам зайчик на Паску чеколядки поприносив. Я дітям сказала, і сестри випімнула, що це не Українська традиція і заєць має таке відношення до Воскресіння як пєрнік до вєтрака. Одним словом я була така зла на них, наговорила їм все що думала... може трохи забагато. А ми своїх дітей вчили колядувати аби не забували традицій, бо он навіть я бачу що не всі колядки вже пам*ятаю. Нажаль коли збираємось то більше обговорюються побутові проблеми, так що мій Андрій сказав що не відчуває святкового духу при столі. А це німецька поганська традиція. Цей заєць на Великдень приходить і приносить в кошику дітям шоколадні яйця. Я колись запиталась в одної німкині чому ж це заєць, а це тому що колись якась богиня перетворила курки в зайця чи ще щось такого типу. Одним словом, нічого не має до діла з суттю свята.
У нас теж чудове Різдво вийшло цього року. Були нині знову в Кінґстоні. Там люди колядки не дуже знають, тому тішилися, що я їм і слова привезла, і спів попровадила. Заспівали ми нині й "Не плач, Рахиле", то виявилося, що багато людей вперше її почули нині. Тільки погода нам попсулася, а настрій був цілковито різдвяний. На другий день Різдва у церкві навіть було трохи людей, а ми, на відміну від загальної маси, що їздила по магазинах того дня, провели чудовий сімейний день, а замість магазинів пішли до кіно на "Легенду про Десперо". На закупи ми пішли щойно нині, бо Дарко раптом вирішив зробити подарунки своїм вихователькам, але це було дуже навіть вчасно, бо багато що можна було купити нині за півціни чи й за третину. Але найбільше Дарко тішився, що нарешті матиме ковзани. Раніше ми бачили лише дорогі, а нині знайшли пару за 25 канадських. Тепер чекаємо поки канал замерзне, то будемо вчити його їздити... Ну, і ще чекаємо другого свят-вечора. Що дуже сильно відчула на ці свята це те, що мимовільне американізування місцевої церкви поволі закопує дух саме української традиції. Не отримують люди відчуття задоволення в колядуванні, на жаль... Тут часто згадую, як у гайовій церкві ми зі старшими парафіянками співали колядки одну за другою і не хотіли йти додому... Українці з Оттави роз'їжджаються до родичів на Різдво і тут залишаються лише канадці іншого, неукраїнського походження. Чудові люди, суперові християни, але духа свята вони ТАК, як ми, не відчувають...
А я дуже люблю Різдво. Особливо колядки. А традиції які гарні. А ще прекрасніше проїхатись по снігу на санях (хоч би він був).
А я щороку думаю про те, як би було чудово, щоб православна церква перейшла врешті на сучасний календар... Щоб можна було спокійно і гармонійно відсвяткувати Різдво, розговітися, а потім і Новий Рік зустріти без напрягу, як годиться. А то святкуєш Новий Рік за новим стилем і відчуваєш провину, бо ж піст іще...Невже досі не можна було зрозуміти логічність такого переходу - люди ж живуть щодня за одним календарем, а вірити і святкувати мають за іншим? Таке протиріччя в душі постійно вносить дисгармонію у святкування Нового Року, яке мало б бути шалено веселим...
у сторону Камянки-Бузької - у мене одна бабця залишилася. і вона одна там мешкає. складу купманію їй - аби трошки веселіше було. + вона так смачно готує вареники!!! ммм. ще з такою цибулькою підмаженою в олії з додаванням олію якогось - точно не згадаю якого, але запах і смак фантастичний)
та є подекуди. але святкувати у багатоповерхівці, наприклад, і в селі є ріжниця. то не порівняти. імхо
Но ясно. Але можна зате ходити до всіх багатоповерхівок своїх родичів і знайомих та й колядувати. Знаєте яке "різдвяне турне" може вийти? :girl_wink: Просто традиції можна берегти будь-де. Лиш би було бажання. Пи.Си. Завжди святкую "міське" Різдво.
Нє, то не той випадок, що "на колір і смак"... Я б теж колись в село яке поїхала святкувати Різдво, але то ж свято - сімейне, родинне... А так життя склалось, що всі "бабці-цьоці" - львівські... Ну, а якось до незнайомих бабусь припхатись несподівано на свята ше не пробувала.
новий рік, а точніше його відзначення зараз почнеться і на роботі. підготовка йде повним ходом. свято обіцяє бути гучним:8:
Повірте, що Новий рік не є святом, заради якого у Церкві раптом би щось міняли. Причини би мали бути значно вагоміші. А ви різдвяний піст зберігаєте?