Святість. Чи можливо сьогодні бути святим, праведним...??

Не знаю хто цей дядько і якої конфесії, але те що він говорить про святість мене особисто дуже сильно вразило!!!
http://www.youtube.com/watch?v=kH01eBPjgJ4
http://www.youtube.com/watch?v=NAyyFG8nhYo

 

Увага! Відео, виключно, для, християн!!!

Заклик до святості: "Неможливо бути християнином і жити плотським життям"....
http://www.youtube.com/watch?v=bjaN9I0Z0P0

 

Відео мені сподобалось. І ця людина права нарахунок відношення християнина до гріха. Християнин має ненавидіти гріх. Ненавидіти ідолопоклонство(в сучасному вигляді-це гроші, гарні речі, надлишковий комфорт і т.д.)
Бівльш за все ми маємо любити Бога. Більше за рідних, більше за себе, більше ніж роботу. Але любов я маю на увазі -не почуття. а принцип. Тобто якщо хтось з родини, кого ми сильно любим захоче зробити щось погане, ми не будемо закривати очі на це і не махнемо рукою щоб не посваритись і не зіпсувати стосунки, а будемо на стороні Бога.

 

це означає що не потрібно користуватися грішми, бо вони гріх?
Може тоді піти в пустелю і там жити?

Надлишковий комфорт це одна машина чи дві? З'їсти одну шоколадку чи дві?

Що значить бути на стороні Бога - не любити ближнього свого як самого себе?

 

Головне не впадати у крайності. Грошима ми користуємося-в трамваї, в магазині, в лікарні. Але не треба робити з грошей кумир.

---------- Додано в 13:27 ---------- Попередній допис був написаний в 13:26 ----------

Нам не сказано ховатися в пустелях, монастирях, але йти до людей і бути світлом для них.

---------- Додано в 13:28 ---------- Попередній допис був написаний в 13:27 ----------

Надлишковий комфорт це те без чого ми можемо обійтись. це і одна шоколадка і 2 машини.

---------- Додано в 13:32 ---------- Попередній допис був написаний в 13:28 ----------

Ні , любити Бога значить вибирати те-що Йому подобається. Навіть якщо комусь іншому ваше служіння Богу не подобається.
Якщо ви маєте на увазі, що служіння Богу робить боляче ближнім. То скажу так- якщо ми будемо вірними Йому, то Він і наших ближніх приведе до покаяння і до розуміння. А як наслідок і до вічного життя.

 

тобто якщо монах може обходитися тільки тсампою, а я одною шоколодкою на десерт замість двох, то получається в кожного різний надлишковий комфорт.
А якщо дехто без чізбургера і чіпсів почувається не комфортно то що?

 

В біблії написано-піклування про плоть не перетворювати в похоть.
Це значить харчування має бути простим і правильним. Від шоколаду чіпсів і чізбургерів бажено відмовитись.

---------- Додано в 23:35 ---------- Попередній допис був написаний в 23:25 ----------

гріх вбиває нравственне сприйняття тому грішник не замічає недоліків в своєму характері і не розуміє жахливості скоєного ним зла. якщо він не підкориться силі Духа Святого, то не усвідомить свого гріха.
Коли ми віддаємо себе Богу ми повинні обовязково відмовитися від всього що розділяє нас з Ним.
Ось чому Спаситель каже:
Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм(Луки 14/33)
любов до грошей, бажання слави і бажання збагатитися-це ланцюг, яким люди приковані до сатани.
Ми не можемо належити наполовину Господу, а наполовину світу. Ми не є дітьми Божими якщо не належимо Йому повністю.

---------- Додано в 23:42 ---------- Попередній допис був написаний в 23:35 ----------

деякі люди покладаються на власні зусилля в тому, що стосується виконання Його закону, формування праведного характеру і спасіння.
ці люди ще не зрозуміли і не відчули всім серцем любов Христа. они намагаються строго виконати свої християнські обовязки як вимоги Бога, щоб таким чином отримати вічне життя. Така релігія нічого не дає.
Коли Христос живе в серце, то ми наповнюємося Його любовю і радістю спілкування з Ним, що вже не можемо обходитись без Нього..
Якщо в серці християнина немає глибокої любові-його релігія-одні слова, обман і тяжке ярмо.
Я десь прочитала що це називається законицьтвом.

 

Коли ми дивимося на Христа, тоді світло, що йде від нашого Спасителя, освітлює нас, і тільки тоді ми бачимо власну гріховність. Тільки в світлі Христа ми можемо побачити що кожна наша дія забруднена корисними спонуканнями , ворожим відношенням до Бога.
ми починаємо розуміти що наша власна праведність мов брудний одяг, і тільки кров Христа може очистити нас від бруду гріха і обновити наші серця по Його подобі

---------- Додано в 16:33 ---------- Попередній допис був написаний в 16:25 ----------

апостол Павло говорить про себе, що в відношенні праведності, що вимагається законом(а ці вимоги регулювали тільки видимі дії) він був "непорочний" (Філ 3/6)
але коли йому стала зрозуміла духовна сторона закона, він побачив свою гріховність. По букві закону , якщо віднести її до зовнішніх поступків, як це звичайно робиться, він утримувався від гріха, але коли він проникнув в глибину святих заповідей і побвчив себе такам, яким його бачив Бог , йому прийшлося змиритися і сповідати свою провину.
апостол каже:
А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,
а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть(Римл 7/9)

коли він зрозумів духовну природу закону Божого, гріх представ перед ним у всій дійсній огидності і від його великої думки про себе не зхалишилося і сліда.

 

якщо буде тільки саме світло, то нічого не буде видно. Тому тінь потрібна, як і темрява.

Не було би Закону - не було б і гріха?

 

Називається- аби щось сказати...
Як Ваш допис стосується теми- не розумію?

 

Йдеться про духовне світло і духовну темряву. Ісус є світлом для світу і нічого темного в Ньому немає. Або людина зі Світлом, або з темрявою. Половинчатість (літеплість) огидна Богові.

Не було б розуміння, що таке гріх, а що праведність.

 

Цитата до слова:
Об.3:16 "А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст..."

Йдеться саме про людей віруючих, котрі пізнали Христа, але не перебувають в Ньому, не горять Ним.Такі люди бавляться з вогнем- допускають гріх у своє життя, ходять за світськими похотями і т.п. ...

 

А що пропонує Вірний Свідок, щоб позбутися теплого стану?
1. Золото-віру, що діє з любовю.Очищене у вогні.(у випробуваннях?)
2. Білу одежу-праведність Христа.
3. мазь для очей-просити щоб Дух Святий відкрив духовні очі.
Це все пропонується щоб ми купили.
А за що купити?
В одній інтерпритації ми маємо віддати Христу всі наші омани(бо ми ж думаємо що ми багаті, і нам треба признати що ми бідні і звернутися до Христа).
в іншій-право на себе.

 

Не судіть і не судимі будете!

Не судіть і не судимі будете!

Засуджуючи чужі недоліки (дійсні або уявні), людина уявляє себе кращою, чистішою, чеснішою або розумнішою за інших. Наш суд ніколи не буває неупередженим, бо найчастіше заснований на випадковому враженні або скоюється під впливом особистої образи, роздратування, гніву, випадкового настрою.

Християнин, безумовно, може і повинен протестувати проти неправди, несправедливості, захищати скривджених. Але відновлювати істину покликаний лише той, хто гідний, хто заслужив право захищати її, хто сам здатний вислухати з покорою правду про себе і з лагідністю покаятися у власних гріхах. Засудження явне або ледве помітне - майже найчастіший гріх, який найважче сповідати, оскільки він дрібним пилом розсіяний упродовж усього нашого життя, у всій діяльності нашій, але цей пил украй шкідливий. Одне слово засудження, одна думка, що докоряє, - часто (як ми знаємо з прикладів життя святих отців) абсолютно віднімали благодать Божу навіть від ревних подвижників. Одне мале засудження може повністю позбавити християнина нагороди за багато, довгі праці, в одну мить залишити душу начисто пограбованою, спустошеною, сумовитою, навіть якщо тільки що вона раділа і веселилася духовною радістю. У святому Євангелії з вуст Ісуса Христа ми часто чуємо застереження щодо засудження ближнього: Не судіть, і не судимі будете... яким судом судите, такими будете судимі... пробач нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим. У Господній молитві Отче наш ми прямо ухвалюємо собі тяжкий вирок, якщо, вимовивши її, починаємо судитися з ближнім і не прощаємо йому який-небудь гріх.

Якщо ж нікого не засуджувати, завжди відводити очі від гріхів ближнього і прагнути побачити свої гріхи, себе докоряючи і поставляючи нижче за брата свого, то цей шлях буде найкоротшим до Царства Небесного, - якнайлегшим і радісним. Проживи хоч день так, і ти помітиш в собі, як тут же ти наблизишся до Бога. Через те так і боялися предки наші цього гріху, так зберігали кожне відчуття своє, слово, думка, старалися навіть легким докором, кивком голови не виявити засудження, ні поглядом, що звинувачує, ні зітханням. Якщо ж нав'язливо прийдуть осуджуючі помисли від демонів, то не давай їм прищепитися до серця, а якщо і прилипають до серця, то хоч остережи висловити. Якщо змовчиш, то вже легко зможеш вигнати цю пристрасть з серця, а сказав - тяжко согрішив!

Ось що каже про гріх осуду церква. Погоджуюся з цим. Утім, втриматися від цього гріха всім нам не просто, особливо якщо того, кого осуджуємо, заслужив на це справедливо. А що про це думаєте Ви?

 

Думаю, що варто вам почитати сусідні теми. А клавіатуру відсунути.

 

Клавіатуру відсуну, коли закінчу роботу, а почитаю, коли матиму час!!!

 

Слова із відео, де Христос говорить до людини (2,28 - 2,47 хв.):

Ты знаешь, Отец разорвал Меня на куски, изуродовал до неузнаваемости. Я выпил чашу Его гнева, на которой было наречено твое имя. Он выплеснул ее в Мое чистое безгрешное лицо и что хуже всего Он делал это с улыбкой.
Он был рад искромсать Меня вместо тебя. Вот чего стоило Мне твое прощение.

Пригадується фільм Мела Гібсона The Passion of the Christ, коли Христос у муках помирає на хресті й з Неба падає сльозина .. Що аж ніяк не клеїться з посмішкою.

Радіти, усміхатися, дякувати Богу за наше спасіння маємо ми. Богові ж нічого радіти, Його Божі Рани болять за нас.

 

Я Вас прошу, п.Юре..., чіпляєтеся до слів, замість того щоб взяти для себе суть сказаного....
Автор гіперболізує і перебільшує щоб яскравіше і образніше донести до нас суть і ціну жертви Ісуса Христа...

 

А чому не почуття? І як почуття так само!

---------- Додано в 18:17 ---------- Попередній допис був написаний в 18:15 ----------

Звичайно........

 

Буває так, що одне єдине фальшиве слово здатне зруйнувати усю гармонію.