Святість. Чи можливо сьогодні бути святим, праведним...??

святий може вбивати? бо Бог може...
свята людина і Бог не мають однакові права....
святий може вчинити гріх? а Бог? точніше чи може бути теоретично якись вчинок Бога грішним?
святість передбачає безгрішність?
святий не робить гріха чи що би він не зробив це не буде гріхом?
п.с. уточняю вашу точку відліку...

---------- Додано в 16:43 ---------- Попередній допис був написаний в 16:39 ----------

зрозуміло...
Бог і так один... немає потреби на цьому наголошувати...

це Католицька тобто?
а поза нею що? спастися можна?

 

Святий дав комусь життя? Бог - дав.

Той, хто дав - може забрати, а хто не дав - не має право забрати.

---------- Додано в 15:53 ---------- Попередній допис був написаний в 15:51 ----------

Можна, хто сперечається? І до Москви можна через Магадан зайти. Головне, щоб були час і натхнення.

---------- Додано в 15:54 ---------- Попередній допис був написаний в 15:53 ----------

Ще б......

 

скажіть то бідним свинкам..і кроликам..

я в принципі уточняю в orfej, бо не знаю що означає що Бог святий....
людина свята -це я приблизно розумію - не грішить, робить добро...
а Бог як? от і уточняю....
п.с. святий не має права вбити навіть для захисту - себе чи когось?

---------- Додано в 17:40 ---------- Попередній допис був написаний в 17:36 ----------

так і я не сперечаюся, а питаю бо з допису орфея випливає що він не визнає інших церков крім Католицької

це якщо Вселенська це Католицька

,
а значить і поза нею спасіння немає, бо тут Ісус Бог, а там десь ні....
це взаємовиключає спасіння тут чи там... чи ні?

 

Було би більше дивно, якщо б орфей, чи хто інший ходив до одної церкви, а вірив в інші.

Ну а католицька й означає вселенська, як не крути.

 

от власне більшість, але не всі(до невсіх я й себе відношу)
Святість це ж не приз чи змагання і не повинно залежати від релігії

 

Святості можна досягнути, якщо глибоко усвідомити, що ми не належимо собі, а Господеві.

Ні для чого це не потрібно, воно є кінцевим результатом. Якщо святість буде для чогось потрібна, то вона просто не настане.

Цілком можливо! Якщо хочете знати ту людину - це я!

 

Сміливо.........

Я вам заздрю. Скажіть, а чому ви так думаєте? Відчуття? Чи то просто результат роздумів?

 

Не відчуття, не результат роздумів. а просто стан душі на період написання допису.
Якщо простіше скажати - жарт.

Пане Мих., невже я так сильно подібний на самодура?

 

а шо всі святі дурні?

 

Думаю, що ні, просто я насправді не вважаю себе святим і навіть під знаком питання, чи я є мудрим. Деколи розум блокує розвиток духовності, хоч доповнює мудрість.
В очах звичайної людини святий і дурний майже однаково виглядають, залежно від того, хто робить про це висновки і наскільки сам сповнений мудрістю, або наскільки йому бракує її.
Коли церква визнає когось святим, тоді люди й починають сприймати його, як святого, а так дехто може вважати й не сповна розуму.

 

Ну вашої жартівливої міміки я, нажаль, не бучу.

А стан душі - вірю.

 

добре дурням...не маючи можливості розібратися багато хто вважає їх святими....

думаю все-таки між ними різницю видно....інакше не прагнули б стати святим...

 

Мабуть можна...
Достатньо піти в ліс,знищити пару дерев...і вже троха святішим будеш,нє?
Свйєта ж зелені,нє?

 

той, хто прагне стати святим ніколи ним не стане
святість - побічний результат

 

"ніколи не говори "ніколи""""

 

і як вам той побічний результат?

 

десь колись бачив таку фразу:

і святість доволі заплутане поняття.
я, наприклад, ніколи не розумів, чому вважають святими Констянтина, Володимира Великого..... які зробили багато для церкви, але не по своїй волі в більшості, а бо там було їм політично вигідно, а самі, а і будь-які правителі чинили лиходійства....

 

хто-його знає....мабуть так тре було....

 

для святості потрібна велика сила волі, але ще більше зовнішні обставини
героями/святими/диктаторами не стають, їх створює суспільство коли потрібно

 

якоюсь мірою так