Світогляд радянських (Сльози за Совком-5)

Хто Вам таку дурню сказав???

 

Мне такую ДУРНЮ говорили родители. На майские праздники всех студентов, вместо того, чтобы у них был выходной, насильно сгоняли на демонстрации. Ещё и отмечали, кто не пришёл.
А ещё были субботники - тоже принудительные.

 

А ще в школах раз на рік був недільник - у Великодну неділю, то навіть я застала. Аби діти, не дай Бог, до церкви не пішли, ліпше вікна в класі помити. А вчителів ганяли до церкви, слідкувати, хто з дітей приходить. Хто мудріший, проходили один повз другого і робили вигляд що не помічають.

 

Та про Миколая з дитинства всі боялися говорити в школі! І в другому класі вчителька почала випитувати, в кого ікони вдома є. Всі чомусь настільки перелякалися, що всі промовчали. Тільки один признався. Його вона і мусіла потягнути до завуча.

 

Якось у молодших класах вчителька щось читала вголос (здається, "Сказка о попе и его работнике Балде"). Там промайнуло слово "кадило".
Хтось з учнів запитав - "а що таке кадило"?
Стоп!
- Діти, хто пояснить, що таке кадило ? Підведіть руки, хто бачив кадило ?

Двоє підвели - продвинутий хлопчик і досить скромна дівчинка.
Вчителька (тоном прокурора) до хлопчика - де ти бачив кадило ?
- На дачі. Зробили від комарів з бляшанки!
- Сідай. (До дівчинки) - А ти ?
Дівчинка зніяковіла.
- Завтра нехай прийде твоя мати !

 

Мне мама тоже такое рассказывала. Только у них были уроки в воскресение - типа за какой-то день. Многие не приходили. И с церквями было то же самое.

А что могли за это сделать?

А мои родители тогда даже ничего не знали про Николая. Вот людей запугивали, а!

 

да, именно запугивали. Почему блин я вот не помню ничего такого и не знаю - потому что не было у нас такого и жили все нормально.
а то - пужали, насильно примушували, ти диви як воно повилізало як час пройшов..

 

Марусино, а Ваші батьки були віруючими?

Тому, мабуть, і не пригадуєте, що їхня ідеологія цілком вписувалася в рамки радянської, і не було потреби щось приховувати, лицемірити. Така потреба виникалаа в тих, хто мислив інакше. У Львові концентрація інакомислячих була на порядок вищою, так склалося історично.

 

Хіба що налякати та зганьбити дівчинку перед класом. Ми ще "піонерами" не були.

А з "комсомольцями" (вінчання) - якщо священик не стукав, то знаходилися стукачі навіть якщо кияни брали шлюб або хрестили дитину у сільській церкві.
Далі залежало від посади "комсомольця".

 

УжОс!!! Кошмар-караул!!! И как только выжили? И вот еще интересно. Сейчас практически все говорят, как раньше преследовали, запугивали, угнетали, как весь народ был против... А кто запугивал-угнетал-был за??? Да нетути таких! Начиная с самого главного антикоммуниста современности господина Кравчука! Ну, того, который был главным идеологом КПСС в Украине. Неужели люди не понимают, что такими бреднями унижают себя? Зачем врать??? Я опять же не имею в виду ЗУ, ибо не знаю как там было. Но остальные???

 

[QUOTE='Степаныч]УжОс!!! Кошмар-караул!!! И как только выжили? И вот еще интересно. Сейчас практически все говорят, как раньше преследовали, запугивали, угнетали, как весь народ был против... А кто запугивал-угнетал-был за??? Да нетути таких! Начиная с самого главного антикоммуниста современности господина Кравчука! Ну, того, который был главным идеологом КПСС в Украине. Неужели люди не понимают, что такими бреднями унижают себя? Зачем врать??? Я опять же не имею в виду ЗУ, ибо не знаю как там было. Но остальные???[/QUOTE]
Дуже показово..
От вона,ота без духовність,відсутність розуміння..а що це таке?
Все таки створення гомосовєтікус дало свої плоди...
Але коріння лежить ще глибше...

Арсен ПАЛАМАР
ДЕГРАДАЦІЯ

 

Наслідки були і серйознішими-повідомлення за місцем праці батьків.
А вже помічені у вінчанні чи хрестинах - здебільшого прощай комсомол і автоматично ВУЗ, карєра...

 

і батькам головомойку по відповідній лінії.

 

"їхня ідеологія вписувалася в рамки" ідеології всіх людей світу. Жити мирно, виховувати своїх дітей, радіти по святах, працювати, вчитись, мати друзів, кошеня, цуцика якого-небуть, папужку...
а щодо львівських "інакомислячих" - ну так то інша справа.

 

просто свята Ваші ніколи не були нашими і тому ми святкували інше і в інші дні.Наші свята є ті самі які були в наших дідів і прадідів а в Вас ті які Вам призначили з Москви.В людини повинна бути тверда моральна основа щоб знати як жити а не бути овочом

 

Щодо цього, священник зобовязаний був офіційно реєструвати учасників вінчання та хрестин (молоді і свідки і відповідно батьки і хресні). За порушення - позбувався роботи.

 

Умно сказано.

 

от дивно, і мої - так само.
правда, перелік включав ще чесність і повагу до родичів.

І виникали проблеми.
Бо свята наші не збігалися з офіційними
Бо дехто з родичів був закордоном
А хтось взагалі - священиком
А на Сибір потрапили за банальний лист від брата з Аргентини
А в мами були проблеми, бо потрапивши молодим спеціалістом за розподілом після університету в одне не надто віддалене від Одеси місто, відмовилася бути інформатором відповідних органів - їй то запропонували прямим текстом, не криючись. На щастя через рік вона одружилася і змогла за відкріпленням повернутися до мого тата до Львова.

Так що й не було жодного "інакомислія" як такого. Були мирні сім'ї, зі своїми історіями і традиціями. Але чомусь та система вважала їх дуже небезпечними, і ламала такі долі тисячами. Моя сім\я - ще з дуже щасливих у тому відношенні. 6 років Сибіру і одна могила там, інші обійшлися куди більшою кров\ю.

 

Моего папу крестили тайно, потому что его родителей могли просто уволить с работы. Мама вообще покрестилась вместе со мной в 1991 году.

А как об этом узнали? Неужели нельзя было получать письма от родственников?

 

В 87 при встроюванні на роботу заповняв анкету де треба було писати і чи є родина за кордоном і чи контакт підтримуєш і чи був хто на окупованій території в часі ВВВ з сімї і ще купу різного цікавого