Світогляд радянських галичан

Как по мне, эта эстрада была в сто раз лучше, чем современные Алсу-попсу. Так что не любить её только за то, что она была советская - не знаю...

 

Неправильно!

"КОТЯТ ли русские войны". Таку пісеньку ми дооооовго розучували у дитсадку. Про котят.

 

Добре. Вам, Борисе, я вірю. Чомусь ...

 

а я в садочку співав пісеньку про "взволнований кефір" (де ж 4-річній дитині пояснять, що таке ефір?).
А принаймні з другого класу мусів никатись, що нас Миколай приходив, і що в нас ікони вдома є. А про церкву - взагалі мовчу...
Хоча хрестили також підпільно вдома...
А ще з року 1986 знав, що мій дідо золото добував!!! тільки він чомусь не розказував коли...

 

Взагалі то анекдот. Але звідкілясь він узявся ?
Я був у 2-3 класі, коли та пісенька з"явилася.

А нас у музичній школі зганяли на "хор" де може рік розучували малозрозумілу пісню:
"Парень, о чем ты тревожишься часто,
слушая то, чем наполнен эфир,
что тебе нужно для счастья?
- Мииииир! Мне нужен Миииир!".

Пригадувалася пісня згодом, коли ми ловили і записували на магнітофон Західні голоси. Або на "балочці" купували-продавали-міняли диски.

 

Можливо я "старомодний", але мені теж потрібен мир!!!! Я хочу миру України з Росією! Я хочу щоб був мир в нашіх владних гілках влади! Я хочу миру між усіма "сусідами"..... Як на мене: "Краще поганий мир - ніж добра війна!"

 

Ну да, на друге питання, а частини форумчан, відповідь готова.

А ви?

 

Дякую всім, хто описав те, що я хотів. Тепер дещо детальніше про мій світогляд до перебудови, згідно з запропонованими мною пунктами.

1. Ставлення до політичної частини комуністичної ідеології.

Я вірив, що при так званому соціалізмі краще жити, ніж при так званому капіталізмі; що Жовтнева революція була вагомою позитивною подією і таке інше.

Разом з тим, час від часу виникали підстави для обговорень чи обдумувань якихось недоліків нашої радянської дійсності. У таких випадках я міг заспокоювати себе однією з таких думок:
1. "Це просто недоліки окремих впливових людей, а не соціалістичної системи."
2. "Дані недоліки справді більш характерні для соціалізму, ніж для капіталізму, але в цілому соціалізм усе одно кращий."

Але бувало і так, що я просто не обдумував чітко, що ж я вважаю з приводу якоїсь дисидентської думки, а просто залишав у собі якесь таке гостреньке відчуття легкої дисидентності.

Мій батько любив слухати західні радіостанції, аргументуючи це тим, що для формування об'єктивної точки зору слід вислухати всі сторони. Взагалі, мій батько, схоже, майже не вірив у комуністичну ідеологію, і саме від нього найчастіше йшли всілякі дисидентські настрої. Але він, очевидно, боявся виховувати дітей у такому дусі, тому робив це не системно.

Пригадую ще один цікавий випадок, який стався, мабуть, коли я був у дошкільному віці. Батько розмовляв зі знайомою, чимось обурюючись, і я з цього приводу вставив іронічну репліку: "А ще кажуть, ніби в нас така хороша країна." На мене злякано подивились, і батько сказав: "У нас дуже хороша країна, але навіть у найкращій країні..." Кінець фрази я не пам'ятаю і, можливо, взагалі в нього не вслухався. Можливо, це було щось типу "бувають недоліки". Ну, і з тих пір я звик, що треба вважати СРСР хорошою країною.

Але, разом з тим, думаю, що в моїй психіці було багато таких явищ, які за духом суперечили радянській системі, просто я цього не усвідомлював. І по ходу перебудови я легко сприймав дух лібералізму, поступово відходячи від комуністичних догм.

2. Ставлення до особи В. І. Леніна.

Я звик вважати Леніна дуже позитивною особою, і це, мабуть, вивітрювалося найдовше. По ходу перебудови поступово накопичувалася моя незгода з Леніним у багатьох питаннях, але дивитися на нього як на диктатора скоріше негативного, ніж позитивного, я навчився лише після серпневого путчу 1991 р.

3. Чи вважали Ви за доцільне, щоб Україна відокремилася від СРСР?

Ні. Це з'явилося лише в 1990 р.

4. Ваші релігійні та/або філософські переконання в ті часи.

У дитинстві я звик вважати, що Бога нема. При цьому я дуже слабко був знайомий з ідеологіями конкретних релігій. Пам'ятаю, що деякий час поняття "Бог" здавалося мені дуже близьким до поняття "чарівник". Тіпа Бог - це такий особливо крутий чарівник, який створив Всесвіт. І думка про те, що Бога нема, для мене випливала з думки про те, що чудес не буває.

Але, хоч в онтологічних і космогонічних питаннях я теж схильний був вірити радянській пропаганді, все-таки підкорити мене повністю вона не зуміла, бо була занадто догматичною для цього.

Я в дитинстві більш-менш розумів ті міркування, які описані тут: http://forum.lvivport.com/showthread.php?t=24659 Тому я розумів, що в принципі світобудова може виявитися зовсім не такою, як ми думаємо; зокрема, і Бог в принципі може існувати. До речі, я любив вигадувати різні дуже абстрактні гіпотези про світобудову. Наприклад, таку: в принципі може бути, що весь час повторюється один і той самий день (чи навіть кілька годин); нам здається, що ми пам'ятаємо минуле, а його насправді не було, і майбутнього після цього дня теж не буде.

З іншого боку, я обдумував філософські питання, а не сліпо сприймав їх на віру. І от, замислившись над так званим основним питанням філософії (що первинне: матерія чи свідомість), я дійшов висновку, що це питання фактично беззмістовне, і виразив цю думку такою фразою: "Матеріалізм та ідеалізм - це по суті одне й те саме." Міркування про це я описав у рукописному творі під назвою "Філософські роздуми" (мовою оригіналу "Философские размышления") в 1985 р. Коли мої батьки дізналися про існування цього твору, батько порадив мені почитати працю Леніна "Матеріалізм та емпіріокритицизм". Я трохи почитав і побачив, що в цих питаннях я з Леніним не згоден. У нього там основний прийом критики полягав у тому, що він порівнював позитивістів з якимось філософом (здається, єпископом Берклі) і писав, що, мовляв, бачите, вони нічим не відрізняються від цього Берклі. А я читав і бачив, що я якраз згоден з наведеними міркуваннями цього Берклі, так що ну то й що, що вони на нього схожі.

Ну, мабуть, досить. Не слід підмінювати цей історичний екскурс детальною історією моїх філософських поглядів.

 

Я описав
тільки свої підлткові потчуття...

4. Ваші релігійні та/або філософські переконання в ті часи.

Ненавиджу християн і християнство. Моя бабця була затятою католичкою. Будь всі християни прокляті. І я не жартую.

Якби християни мали яйця то би кацапів у Львові не було...

 

А вы кто по вере?

 

Я теж не дуже толерую увесь цей світ,разом з тими,хто називає себе гомо,гм... ну зовсім не сапієнс...але я б не сказав,що я їх ненавиджу...

 

Да вообще нельзя так говорить ни про какую религию. Я же не говорю, что ненавижу буддистов или мусульман. И вообще, при чём к оккупации христиане?

 

Ну це моє, не навиджу не тільки християн, можу будь якій дитині навіть в два місяці перерізати горло. В мене нема нінайменшої моралі. Майже......
І вже ніколи не буде.

Не кажу що це добре.

 

певно,що недобре.
Якби якому депутату,то не мав би ніц проти...

 

Ну я хоч не Ґривуль-Ізо - біди не буде...

 

Той хто вірить що християн треба віддавати диким звірам на вірну смерть. Тому що вони сектанти які відділились від іудеїв.

Я не христо-іудей тому не обрізаний,

 

А це не по-християнське! А як заповіді Божі?

 

Ну,так по-християнськи,вбити людину,і Божу твар - гріх...
А депутат.....нєа...

 

а професійно сепукку не думаєте зайнятися?

 

А я так завжди кажу в лице мусульманам і жидам що вони варвари за те що обрізають своїх дітей. Казав і далі буду казати в їх гидотну пику.

Раніше також казав в пику католикам що неможна вчити дітей що мастурбація гріх (бо препрашам не гріх, якийсь дурний Папа викурив забагато). Вбивство - гріх яким Папи дуже грішили, не розвід. Ці Італійські педерасти знищили християнську церкву яка не була аж така погана.

Тому як хрещений православного обряду. Повторюю все краще від мами а не від папи. Цього схизматика не переношу.