Свідки

Щоби був переклад Хоменка чи Огієнка. І все у шоколаді

 

Набір звинувачень закінчився, фанатазія себе вичерпала.

 

як правило старі уставлені упередження, забобони й стереотипи відлякують людину, навіть безпідставно, набагато більше ніж якісь там об№єктивні негативні причини

 

А свідки з яким проповідують? Хіба не з перекладом Огієнка? Доречі багато свідків мають кілька перекладів Біблії, в тому числі і переклад Хоменка.
Тільки от точними і достовірними їх назвати важко.

 

Ага... чим менша Біблія, тим менший шрифт. А в Бабусь зір вострий, як жилєтка....

---------- Додано в 16:35 ---------- Попередній допис був написаний в 16:32 ----------

То точно... уявляю їх проникні знання! Професорки у своїй справі.

 

Любите ви робити припущення - важко було підійти і спитати?
Чомусь ніхто не звинувачує прихожан. що до церкви вони ідуть без Біблії-))
(хоча нашо вона їм там)-)))

 

Який же український переклад, на ваш погляд найточніший? Турконяка?

 

Поки ніхто нікого не звинувачував. А ви вже розплакалися.

 

Переклад ніколи не може бути точним. Досить непоганим є переклад Хоменка.
Щодо Турконяка - то він перекладав Старий Завіт з Септуагінти, а не з еврейського тексту.

---------- Додано в 15:48 ---------- Попередній допис був написаний в 15:48 ----------

Ні ви просто зробили безпідставний закид.

 

О, то ви ще й агресор!)

 

Я агресор?

 

Приговор - буде на страшному суді, та хай буде по-вашому (ви мудріші), але що тоді означає напутствовать і як то виглядає?

То ваші "умниє" з Брукліна так щитають. Суть людини - дух, душа, тіло і прошу зауважити, що ніяких більше елементів не називається (ні код ДНК, ні пам'ять, ні ім'я, ні що ще там можуть вигадати бруклінські "мудреці"). Поясніть, прошу но я Вас, що з сутності Ісуса (особи духовної) перейшло у Його тілесність(щоб бути тим самим Ісусом)? І як знати, що Ісус, що жив з людьми на Землі, є та сама особистість, що перебуває з Отцем. Чим є то, що називається словом "особа"...?, якщо пам'ять, яку Бог зберігає і пізніше надає їй тіло (по теорії брукліна), то виходить пам'ять=особа. Тепер і я скажу Вашими словами: Я вообще тогда ничего не понимаю - чому Ісус на Землі і Ісус в Царстві Небесному є один і той самий?
А ще дуже хочу почути від Вас, що означає - духовна людина і що означає "родитись з висоти".

---------- Додано в 20:28 ---------- Попередній допис був написаний в 20:12 ----------

У Біблії, до пояснення духовних речей часто вживається алегорія, тобто духовне розуміння передається мовою "плотского поніманія".
Леонід, візьмемо просту річ, чому Ісус вибрав учнів простих, невчених які Йому довіряли (з "підкованими" в Писанні, роботи було б по менше, вони багато знають). Та все просто. Людина, що живе плотським життям ("ненароджена від Духа") не може розуміти духовних речей, тому велику роль у духовному народженні відіграє саме віра. Ісус, вибрав з усіх своїх учнів, тих які мали велику довіру до Нього. Чому Він не потрудився тим 70-тьом учням пояснити, що хоче сказати словами: "ХТО НЕ ЇСТИМЕ МОГО ТІЛА І НЕ ПИТИМЕ КРОВІ, НЕ МАТИМЕ ЖИТТЯ ВІЧНОГО"? Він не побіг за ними з поясненнями, з простої причини, щоб відсіяти учнів з малої віри, яка є основою, щоб прийняти те, чого не розуміємо, чи поки що неможемо збагнути. А не розуміємо багато. Приклад з учнями, яких Ісус вислав на проповідь "давши владу" (завдаток Духа). Вони не розуміли як це, що нечисті духи їм корилися, тому побачивши Христа, повні здивування, розказували Йому про це.
Що стосується вчення свідків, то віру там замінили розумінням "вірного раба" причім не духовне, а людське розуміння.

 

Андрій, будучи хрЕстиянином, я не мав ні розуміння, ні віри, хоча формально був греко-католиком (просто колись батьки туди водили, та і найближча церква від місця проживання). Максимум в що було вірити, це обряди, свята, вітання з релігійним підтекстом. Здається, все головне перерахував.
Може я винен, що не знав в що, чи кого вірити? Може моя вина, що не було в мене знань?
P.S. Будучи хрЕстиянином, я саме так і вважав за правильну назву тих, хто вірить в хрест.

 

ПРи чем здесь "напутствовать"? Я не помню этого слова в Библии.

Бытие 2:7

Кстати, давно уже задаю вопрос: чем отличается дух от души? Можете ответить?

Не знаю; отвечу вашими словами: не розуміємо, чи поки що неможемо збагнути. А не розуміємо багато.

"велику роль у духовному народженні відіграє саме віра"

---------- Додано в 12:51 ---------- Попередній допис був написаний в 12:50 ----------

Надо доверять Богу

Приводите стихи, про которые вы задаёте вопросы.

чушь! Свидетели Иеговы признаны всеми, как люди более терпимые и духовные, которые серьезно относятся к религии. Их понимание духовных глубин намного больше и зание Библии глубже. Они готовы умереть, но не нарушить законы Бога. Это и есть плод людского разумения? Или будем верить Галатам 5:19-22? Я им верю.

 

Звичайно, а чия ж вина? Тре прикласти зусилля, інакше готовеньке подадуть і з"їси, непомітивши.

 

Тому то Ти і став свідком людського трактування Біблії, що ніколи не був християнином. Обрядовість без віри - дерево без кореня.

 

Не зрозумів. Батьки немали б мене навчати? Проповідувати хіба не повинні послідовники Ісуса? Як-не-як апостоли церков не будували, і сиділи, поки до них не прийдуть.

 

Тепер я нічого не зрозумів.

 

якщо я вірно зрозумів то щоб бути вірним прихожанином тр. Церков зовсім не обов'язково читати і як наслідок виконувати біблію. А всього лиш дотримуватись церковних приписів в неділю - до храму, дотримуватись постів, обрядів святкувати уставлені свята, й 'вірити' що цементно-бетонна споруда якимось чином зближає до бога. Слухання монотонних співів є нічим інших як проголошення мантр 100 - 3о0раз. Або ж картина чи мармурова скульптура якимсь особливим чином до3воляє краще зосередитися, й плювати що біблія забороняє:
а] молитись будь кого окрім Бога.
б] зображати бога, й використовувати ті образи в поклонінні
Короче явне фарисейство XXI століття.

 

Ну це ви наслухались лже пророків новоспеченої течії. Вони вас обманули, як і багатьох інших довірливих.

---------- Додано в 22:36 ---------- Попередній допис був написаний в 21:55 ----------

Насамперед потрібно зазначити, що існують дві основні традиції розуміння складу людини: двоїчна (дихотомія) та троїчна (трихотомія). В однієї і в другої – достатньо авторитетні як захисники, так і опоненти. Тому, оскільки це питання до цього часу не вирішене, однозначно говорити, що людина троїчна чи двоїчна за своїм складом буде неправильно.

Власне, через неузгодженість свято*отцівського богослів’я щодо складу людини і визначення понять «дух» і «душа» складно відповісти й на питання про різницю між ними.

Відповідно до двоїчної схеми, людина складається з душі й тіла, що відповідає біблійному вченню, де людина – істота з двома природами (тілесною та духовною), а душа й дух – синоніми. Цієї думки дотримується святий Василій Великий. Святитель Феодорит Кирський стверджує: «Не на троє ділить людину Божественне Писання, але мовить, що твориво це складається із душі та тіла». А святитель Йоан Золотоустий пише, що «в людині немає жодної різниці між духом та душею, бо ці два терміни означають одне й те ж, як „тіло" та „плоть"».

Отже, згідно з цим поглядом, душа, або ж дух, – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя.

Троїчна схема складу людини базується на словах апостола Павла з 1-го послання до солунян: «А сам Бог миру хай уповні освятить вас, і хай непорочно збережуться цілими ваш дух, і душа, і тіло до приходу нашого Господа Ісуса Христа». Вона досить поширена серед православних богословів, отців та вчителів Церкви.

Душа, відповідно до цієї теорії, має те ж визначення, що й у дихотомічній. А дух – це дія, енергія, дар, якість душі. Душа невід’ємна від людини, її особистості. Священномученик Мефодій Патарський пише, що окремо душа не є людиною й окремо тіло не є людиною. Людина є тоді, коли душа й тіло з’єднані в один образ. Звідси бути живим – значить мати душу, бути душею. І навпаки, віддати, втратити душу – означає померти. Смерть – порушення цієї єдності тіла й душі. Це трагедія людини, тому що в єдності душі з тілом полягає повноцінне людське життя. Тому душа, маючи в собі життя, оживотворяє тіло. Через те в Біблії термін «душа» вживається там, де йдеться про життя, цілу людину, її особистість. Душа пронизує все буття людського єства й побачити її в тілі окремо від нього – неможливо. Як кров проникає у кожну клітину людського організму, так і душа наповнює собою тіло.

Дух же не належить людині, вона ним не володіє. Щоб здобувати його, людині потрібно докладати неабияких зусиль. Адже духа можна набути, втратити, відновити. Він є джерелом і виконавцем у людині різних духовних явищ: молитви, радості, любові, миру тощо. Користуючись метафорою преподобного Симеона Нового Богослова, можна сказати, що дух людини, це ніби «душа душі людини».

Душа, на відміну від духа, є духовним тілом, сутністю. Як говорить святитель Афанасій: «Душа – сутність мисленна (розумна), безтілесна, безсмертна...» Підтримує це й святитель Феодорит Кирський: «Ми говоримо, що душа проста, розумна та безсмертна». У всьому Всесвіті немає такої сутності, як душа, звідси і її цінність: «Не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні», – говорить Спаситель у Євангелії від Матфея.

Душа в людині весь час та ж сама. Допоки людина жива, душа не відділяється від тіла. Дух же приходить і відходить, він може бути забраним, може хоча б на деякий час покинути людину, що не означає фізичної смерті. Дух оживотворяє людську душу, і його відхід спричиняє смерть душі, але не смерть людини. «Коли почуєш про смерть душі, то не подумай, що душа справді вмирає, адже вона безсмертна, а смерть душі – це гріх і вічна кара», – пише Йоан Золотоустий. Бездуховність людини є тяжкою хворобою, але це досить часто зустрічається.

Можемо зробити висновок, що дух людини не належить їй за природою. Якщо ж душа є невід’ємною частиною людини, то дух спрямовує людину до надприродної мети – співпричастя з Богом. Перебуваючи в дусі, людина віднаходить своє дійсне призначення, реалізує себе, здобуває повноту.