Свідки

Ну зрозуміло, що про свідків Єгови ви знаєте більше, ніж самі свідки Єгови знають про себе. Але що з того. Яка користь для вас? Можливо варто було б задуматись над кандидатською на тему: "Історія виникнення, віровчення і вплив на цьогочасне суспільство релігіної організації свідків Єгови"?

 

В мене книжка, на яку ви посилаєтесь є і саме знеї я про це знаю.
Давайте я наведу замітку про Беф-Сарім повністю:
"
«Дом князей»
Брат Рутерфорд, выйдя в 1919 году из заключения, где он находился по несправедливому обвинению, заболел тяжелой формой воспаления легких, и впоследствии у него осталось только одно здоровое легкое. В 1920-х годах брат Рутерфорд по рекомендации врача отправился в Сан-Диего (штат Калифорния). Врач советовал ему проводить там как можно больше времени. С 1929 года брат Рутерфорд зимой работал в Сан-Диего. Дом, где он жил, брат Рутерфорд назвал Беф-Сарим(1). Беф-Сарим был построен на средства, пожертвованные специально на его строительство. Документ, полностью опубликованный в «Золотом веке» от 19 марта 1930 года, подтверждает право собственности на эту недвижимость Дж. Ф. Рутерфорда(2), а впоследствии — Общества Сторожевой Башни(3).
Вот что говорится о Беф-Сариме в книге «Спасение», изданной в 1939 году: «В переводе с древнееврейского “беф сарим” означает “дом князей”. Приобретение земельного участка и постройка дома — это видимое доказательство того, что сегодня на земле есть люди, которые всецело доверяют Богу и Христу Иисусу и верят в Его царство, а также в то, что вскоре мужи древности, воскрешенные Господом, снова будут жить на земле и править ею».
Спустя несколько лет после смерти брата Рутерфорда совет директоров Общества Сторожевой Башни решил продать Беф-Сарим. Почему? В «Сторожевой башне» от 15 декабря 1947 года объяснялось. «Здание полностью выполнило свое предназначение(4) и теперь служит памятником, содержание которого обходится недешево. Наша вера в возвращение мужей древности, которых Царь Христос Иисус поставит князьями по ВСЕЙ земле (а не только в Калифорнии), основана не на существовании здания Беф-Сарим, а на обещании из Слова Бога»*.
* В то время было принято считать, что такие верные мужи древности, как Авраам, Иосиф и Давид, будут воскрешены до конца этой системы вещей, чтобы служить «князьями по всей земле» во исполнение Псалма 44:17 Этот взгляд был пересмотрен в 1950 году, когда более глубокое изучение Писания показало, что земные праотцы Иисуса Христа будут воскрешены после Армагеддона (Смотрите «Сторожевую башню» от 1 ноября 1950 года, с 414—417, англ.)
"

Зверніть увагу на виділене і цифри. Я прокоментую.
1. Будинок Беф-Саримом назвав рутерфорд коли там жив, до того він так не називався. А отже і не задумувався як "дім царів". Просто рутурфорд захотів, так його називати.
2. Чому будинок належав Рутурфорду, бо він будувався саме для нього.
3. Після смерті Рутурфорда будинок був переданий організації(очевидно їй він будинок завіщав)
4. Чому будинок "полностью выполнило свое предназначение"? Будинок був для Рутерфорда, що він там жив, це і було призначення будинка, тому після його смерті і сказано,що будинок "полностью выполнило свое предназначение".
Якщо б будинок був для воскреслих Авраама, Якова і т.п., то не можна було б сказати, що будинок "полностью выполнило свое предназначение", вони ж там не жили.
Так, що не треба перекручувати, якщо ви щось не так зрозуміли.

 

Ви є яскравим зразком сліпої віри. Це ви краще зверніть увагу на наступне:
1. Що означає слово "Беф Сарім" ? "Дім Рутерфорда"? НІ! Він означає "Дім князів" !!!
Цитата: "«В переводе с древнееврейского “беф сарим” означает “дом князей”."
2. Про яких князів іде мова? Про президентів товариства? НІ! Про старозавітніх "князів".
Цитата: "... такие верные мужи древности, как Авраам, Иосиф и Давид"
3. З чим було пов'язане придбання участку і будівництво палацу? З хворобою Рутерфорда? Чому ж тоді названо "Дім княів", а не дім Рутерфорда? НІ! Будівництво було пов'язано з вірою у воскресіння старозавітніх "князів":
Цитата: " Приобретение земельного участка и постройка дома — это видимое доказательство того, что сегодня на земле есть люди, которые всецело доверяют Богу и Христу Иисусу и верят в Его царство, а также в то, что вскоре мужи древности, воскрешенные Господом, снова будут жить на земле и править ею».
"Наша вера в возвращение мужей древности, которых Царь Христос Иисус поставит князьями по ВСЕЙ земле (а не только в Калифорнии), основана не на существовании здания Беф-Сарим, а на обещании из Слова Бога»". (Остання речення також пояснює зв'язок Беф-Саріму з воскресінням "князів", хоча після провалу лжепророцтва Рутерфорда про те, що початок другої світової війни поступово перейде в Армагедон, тут "благоразумні" визнають, що віра у поверненя тих мужів основана не на існуванні Беф-Саріму (тим більше коли відбувся провал лжепророцтва про їх воскресіння).
4. Чому "благоразумні", будуючи будинок для старозавітніх князів, очікували їхнього воскресіння ще в 40-х роках? Тому що це пов'язано з хворобою Рутерфорда? НІ! Це пов'язане з помилковим довільним трактуванням Біблії:
Цитата: "В то время было принято считать, что такие верные мужи древности, как Авраам, Иосиф и Давид, будут воскрешены до конца этой системы вещей, чтобы служить «князьями по всей земле» во исполнение Псалма 44:17 Этот взгляд был пересмотрен в 1950 году, когда более глубокое изучение Писания показало, что земные праотцы Иисуса Христа будут воскрешены после Армагеддона (Смотрите «Сторожевую башню» от 1 ноября 1950 года, с 414—417, англ.)

Після цього всього, "благоразумні" , підкидають таку інфу: "Дом, где он жил, брат Рутерфорд назвал Беф-Сарим", при цьому не зазначують: коли саме з'явилась ця назва , і це дає привід фанатикам домислювати: "Беф-Сарім напевно було названо вже пізніше, коли Рутерфорд там трохи пожив", не задумуючись навіть над назвою того палацу. Крім цього сюди вплітається хвороба Рутерфорда. Але ніде бруклінці не наважуються відкрито написати, що дім був побудовапний для Рутерфорда. Вони це дають домислювати своїй пастві, самі ж чітко пов'язують це з помилковою вірою у доармагедонне воскресіння Авраама, Давида та інших. Тому що існує багато джерел про те, як керівництво С.Є. фальшиво пророкувало дати армагедону і як у минулому пояснювало причину будівництва "Беф-Саріму". По суті, вони і сьогодні змушені це визнавати :" В то время было принято считать, что такие верные мужи древности, как Авраам, Иосиф и Давид, будут воскрешены до конца этой системы вещей, чтобы служить «князьями по всей земле»

Авжеж, не жили, бо армагедонне лжепророцтво і очікування їхнього воскресіння не збулося. "Благоразумні" самі у цьому признались: " В то время было принято считать, что такие верные мужи древности, как Авраам, Иосиф и Давид, будут воскрешены до конца этой системы вещей, чтобы служить «князьями по всей земле» во исполнение Псалма 44:17 Этот взгляд был пересмотрен в 1950 году.)
І тому треба було хоч щось придумати, аби люди не замислювалися над тим, чому будівля називалась "Беф-Сарім".
Ось так "Дім князів" перетворився у дачу Рутерфорда.

 

Свідки Єгови нетвердять що вони є непомильним і визнають що багато моментів є неясними і аимагають подальших досліджень. Підхід до біблії у свідків Єгови є дослідницьким а він передбачає при накопиченні достатніх фактів відмовлятись від старих ідей.

Доречі ви часто плутаєте два поняннтя лжепророцтво - тобто свідоме виголошення нової інформації під видом божественого натхнення і помилкове тлумачення окремих місць Біблії

 

Слово "непомильні" я не вживала виключно до до С.Є., і написала це тоді, коли ви звернули увагу на те, щр і інші конфесії часто міняли своє віровчення. До С.Є. я, як правило, застосовую взятий у лапках вираз "єдиний інформаційний канал між Богом і людьми", або "єдинотеократичні".

В такому випадку їм при гіпотезах і припущеннях треба писати "як нам здається..." і відмовитись від тверджень: "помилки бути не може", "можете не сумніватись", "ці знання - від Єгови через журнали", "Так каже Біблія" і т.п., а також визнати, що твердження, ніби С.Є. є колективним Божим пророком є помилковим, а також написати, що у 1914р. Ісус МОЖЛИВО зацарював на небі , бо перевірити хибність цього, (як наприклад з датами армагедону), на небі неможливо.

Доречі я це не плутаю, просто є різні види пророцтв, про які я вже писала:
1. Пророцтва нерелігійного характеру (напр. Глоба, Нострадамус)
2. Пророцтва Божих пророків (Ісая, Єремія, Даниїл та ін.)
3. Власні пророцтва на тематику біблійних пороцтв (якраз сюди підпадають С.Є., які називали себе "колективним Божим пророком", пророкуючи на основі біблійних пророцтв численні дати Армагедону і невидимого приходу Ісуса.

Помилкове тлумачення окремих місць Біблії (як наприклад розп'яття Ісуса на стовпі чи заборона переливати кров) - це вже інші речі, які конкретних дат не стосуються.

 

це було б правильніше назвати інтерпретацією а не пророцтвом. зазанчу що в біблії є доволі багато пророцтв повязаних з певними історчними подіями та періодами. Однозначної інтерпретації багато з них немають оскільки наше тлумачення їх суттєво залежить від знання культури мови історії тощо.

думаю вам відомо що слово вжите в оригіналі для означення знаряддя страти Ісуса ближче за значенням до слова стовп ніж хрест у звичному розумінні. Римляни страчували на Т подібних хрестах але насхоід був поширений прибивати чи привязувати людину до палі

 

Називайте як хочете, але Слово Боже каже, що коли хтось твердить про якусь подію, що у зазначений час не збувається, то це є ознакою, що інформація іде не від Бога. А С.Є. в таких випадках часто твердили подібне : "Ми не бачимо причини для зміни чисел – і не можемо змінювати їх за власним бажанням.» « це дати Бога, а не наші».
Таким чином вони підставляли Єгову під свої "інтерпретації". І лиш сліпа віра декотрих у конфесію примушує уникати питань:
http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=555378&postcount=7440
А Біблія каже: "Якщо не збулося, - не бійтеся таких пророків" і навіть більше... (напевно ви самі знаєте...)

В оригіналі це "патібулум", що разом з "статікулом" утворювали крукс (хрест). Це вже питання обговорювалося. Для чого ви повторюєте бздури на кшталт "на сході", коли відомо, що римляни страчували римським способом а не східним (де біля стовпа бичували, а не розпинали, або інший спосіб наказання - забивали камінням), і що східні способи римлян не хвилювали, коли вже доведено істориками, що "патібулум" , який ніс Ісус - це горизонтальна перекладина, а "статікулум", що знаходився на місці страти - це вертикальна частина ХРЕСТА, і крім цього вже було наведено кілька інших аргументів (цвяхи у множині, а особливо - дощечка над головою (а не руками) і розіп'ясти означає горизонтальне положення рук. Тому ви облиште свої безпідставні гіпотези про "на сході..."

 

В оригіналі вжито слово ставрос похідне выд дієслова ставроо -огороджувати в класичній грецькій мові означало саме палю.
В книге «Крест в нехристианских религиях» Дж. Д. Парсонс сообщает: «В текстах, первоначально записанных на греческом языке и составляющих Новый Завет, нет ни единого предложения, которое даже косвенно дало бы повод предполагать, что значение слова „ставрос“, употребленного в связи с казнью Иисуса Христа, как-то отличалось от обычного значения этого слова. И тем более, нет повода думать, что этот „ставрос“ состоял не из одной, а из двух балок, соединенных между собой в форме креста» (The Non-Christian Cross).

В греческом оригинале Нового Завета используются два слова, обозначающее слово "крест", на котором был распят Господь:

1) Слово staurus обозначает вертикальный кол или столб, к которому прибивали преступников

2) Слово xulon, которое в основном обозначает часть деревянного бруса, бревна, в качестве топлива или для какой-либо другой цели. Последнее использовалось вместо первого, что говорит об из совершенно одинаковом значении.

Глагол означает “вбивать кол” [1].

Наше русское слово “крест” является переводом латинского слова crux, но греческое слово stauros настолько же похоже на крест, как слово посох на “костыль”.

Гомер использует слово stauros по отношению к обыкновенному брусу или “колу” или бруску бревна, но всегда относится к одной части креста и это значение проходит через весь классический греческий язык. Но никогда это слово не означало две перекладины расположенные поперек под каким-либо углом, но всегда как один брусок. Отсюда употребление в связи с смертью нашего Господа, которое переводится как “древо” в Дн. 5:30, 10:39. 13:39, Га.3:13. 1Пт.2:24 (в английском оно сохранено как “брусок”).

В новозаветном греческом нет ни одного слова, значение которого похоже на два бруска перекрещенные между собой.

Буква Х (на иврите ) инициалы слова первоначально употреблялись для Его имени, или еще один возможный вариант Хр.. Эти были заменены символами или ; и даже первый из них имел четыре равнозначные ветви. Эти кресты использовались как символы Вавилонского бога-солнца . И впервые их увидели на монетах Юлия Цезаря в 100-44 гг. д н.э. и затем на монетах отчеканенных наследником Цезаря.

Символ , часто используемый Константином. Тот же самый символ использовался без окружающего крест круга с четырьмя равными линиями вертикально и горизонтально. И этот символ бал особенно почитаем как “солнечный круг”. Можно сказать , что Константин поклонялся Богу Солнца и не вошел в “Церковь” , до тех пор, как через четверть века по легенде, не увидел крест на небе.

То же самое свидетельство как и до Христа символов в Азии, Африке и Египте обратимся ли мы к “Ниневии или “Нравы и обычаи Древнего Египта” , или мы обратимся к катакомбам Рима - все несет тоже свидетельство:

В Египетских церквях крест являлся атеистическим символом жизни, заимствованный христианами и интерпретированный в атеистической манере (Британская Энциклопедия).

Таким образом, все говорит за то, что Господь умер не на двух перекрещивающихся брусках под углом, а на одном вертикальном.


[1] Существует 2 сложносочиненных варианта слова: sustauroo - “посадить на кол” (Мф.27:44, Мк.5:32, Ио.19:32, Рим.6:, Гал. 2:20) и anastaurro - значит “воздвигнуть и укрепить” (Евр.6:6). Также употребляемое слово в этих случаях prospegneum, что значит “закрепить”.

 

Хіба то є настільки важливо знати на чому був розпятий Христос на хресті, стовпі чи дереві. Важливішим є питання:
Що воно символізує?
І в будь-якому випадку хіба ж можна возвеличувати знаряддя вбивства свого Бога? Фетешизм, нє?

 

Профессор Базельского университета Пауль Вильгельм Шмидт, проведший тщательное исследование греческого слова ставро́с, сделал такое же заключение. В своём труде «История Иисуса» он пишет: «σταυρός [ставро́с] означает любой прямостоящий ствол дерева или столб» (Paul Wilhelm Schmidt «Die Geschichte Jesu», т.2, Тюбинген—Лейпциг, 1904, стр. 386).



Подобным образом в авторитетном труде «Strong’s Exhaustive Concordance of the Bible» слово «стауро́с» объясняется в первую очередь как «свая или столб», а слово «ксилон» — как «дерево» или «балка».



В «Новом Библейском Словаре» мы читаем: «Греческое слово, применяемое для „креста“ («стауро́с», глагольная форма «стауро́о»), обозначает главным образом столб или балку, но и также столб как средство наказания и казни» («The New Bible Dictionary»).






«Имперский библейский словарь», комментируя значение слова «stauros», поясняет, что это «греческое слово, переводимое как «крест», по сути означало столб, вертикальный шест или кол изгороди, на который можно было что-нибудь повесить и который можно было использовать при ограждении участка земли» (The Imperial Bible-Dictionary, издание П. Фэрбрейна, Лондон, 1874, т. 1, стр. 376).



В Приложении к «The Companion Bible» говорится: «Гомер употребляет слово стаурос для обыкновенного кола, столба или бревна. И в этом значении употребляется это слово во всей классической литературе. Оно никогда не обозначает два бревна, прикрепленных друг к другу под каким-либо углом, но оно всегда обозначает одно отдельное бревно. Поэтому в связи с тем, как наш Господь умер, употребляется слово ксилон... Этим доказывается, что Господь был казнен на вертикальном столбе, а не на двух, составленных под каким-то углом кусках дерева» («The Companion Bible», Приложение «Крест и распятие», стр.186).

О выражении «ксилон» в «The Companion Bible» также даётся указание, что оно «обозначает обыкновенно кусок отмершего лесоматериала или древесины, употреблявшейся для топлива или для других целей... Поскольку последнее слово [кси́лон] употребляется для упомянутого до того стаурос, то оба имеют точно такое же значение... Из этого следует употребление слова [кси́лон]... в связи с видом смерти нашего Господа и его перевод словом „древо“, согласно Деяния 5:30; 10:39; 13:29; Галатам 3:13; 1 Петра 2:24».



Показательно, что в «Новом Завете в переводе с древнегреческого – Радостная Весть» В.Н. Кузнецовой Деяния 5:30 и 10:39 приведены с буквальным значением слова «ксилон» - «деревянный столб».



Автор статьи о языческом происхождении креста, Ральф Вудроу, хотя и не настаивает на окончательном выводе, всё же побуждён признать, что оригинальное слово, использованное в библейском тексте, грамматически не может соответствовать значению «крест». Вудроу пишет: «И все-таки главный вопрос остается открытым. Какой вид имел крест, на котором умер Иисус? Некоторые верят, что это был просто столб для пыток без перекладины. Само слово «крест» означает два бревна, которые соединены друг с другом под каким-то углом. Но греческое слово «stauros», которое переводится, как «крест» в Новом Завете не обязательно имеет это значение. Само по себе это слово означает вертикально стоящий столб или бревно. Если таким был предмет, на котором умер Иисус, тогда это был вовсе не крест, как таковой! Все это говорит бессмысленности «христианских» крестов» (Ральф Вудроу «Действительно ли крест христианский символ?»).



Таким образом, мы видим, что используемое Библией слово «стауро́с» в классическом греческом языке подразумевает обыкновенный вертикальный столб, кол, сваю. Родственное по смыслу греческое выражение «кси́лон» буквально означает бревно, палку или дерево. И как можно было убедиться, многие специалисты выступают именно за такое понимание библейского описания того орудия казни, на котором был распят Иисус Христос.





Следует отметить, что для обозначения орудия смерти Иисуса Христа порой используется латинское слово «крукс» (crux). Правда, оно не встречается в древних библейских текстах, написанных, как известно, на древнееврейском, арамейском и древнегреческом языках, а только лишь в более позднем латинском переводе. Впрочем, что означает это выражение?



В Приложении к библейскому Переводу нового мира приводится следующая информация: «В Словаре латинского языка Льюиса (Lewis) и Шорта (Short) даётся основное значение слова крукс — «дерево, виселица или другие деревянные орудия казни, к которым прибивали гвоздями или на которых вешали преступников». Лишь со временем слово крукс стало означать «крест». Одиночный столб для казни преступников назывался по-латински crux simplex (крукс си́мплекс)» (Приложение №5. «Столб мучений»). Там же приводится репродукция из книги Юстуса Липсиуса (Justus Lipsius) (1547—1606), который изобразил одно из таких орудий пытки («De cruce libri tres», Антверпен, 1629, с. 19).



«Cyclopædia of Biblical, Theological, and Ecclesiastical Literature» поясняет, что «крукс симплекс» был «лишь вертикальным столбом без трансома [горизонтальной балки]».



Согласно известному римскому историку Ливию (59 г. до н. э. до 17 г. н. э.), выражение «крукс» означает обычный «столб». «Даже у римлян слово crux, от которого произошло [английское] слово «крест», первоначально означало вертикальный столб» - поясняет «Имперский библейский словарь» (The Imperial Bible-Dictionary, издание П. Фэрбрейна, Лондон, 1874, т. 1, стр. 376).



В этой связи показательно определение этого выражения из «The Companion Bible», где говорится: «Слово крест есть перевод латинского слова крукс; однако греческое слово стаурос также мало означает крукс, как „палка“ означает „костыль“ («Крест и распятие»).



В свою очередь комментарий по интересующему нас вопросу предоставляет и известный «Библейский словарь» Эрика Нюстрема. В разделе «Крест» мы можем прочесть следующую информацию: «Слово крест, лат. «крукс», первоначально обозначало вообще позорный столб или столб мучения, который мог иметь различную форму. У некоторых древних народов преступников привязывали к столбу за руки над головою, и выставляли их, таким образом, на общее посрамление и голодную смерть. Другой способ подобного наказания заключался в том, что врывали в землю заострённый столб и насаживали на него живого человека».



Познавательно то, как описывает интересующее нас обстоятельство А.Древс: «В христианском мире всегда считалось общепринятой истиной, что Христос «умер на кресте», причём крест должен иметь ту форму, которую мы встречаем на картинах художников, т.е. форму латинского креста, у которого поперечная горизонтальная перекладина короче вертикальной. На чём, однако, основано такое мнение? Сами евангелисты не дают на этот счёт никаких указаний. Евреи обозначали орудие, которое у них служило для казни, словом «дерево». Под этим обозначением оно фигурирует и в греческом переводе Ветхого Завета, где орудие казни названо xylon – «дерево». Такое выражение для орудия казни мы встречаем и в Евангелии. Правда, здесь обычно употребляется выражение stauros, т.е. кол, столб, но stauros является обозначением, однозначным слову xylon. Латинским переводом обоих выражений является слово crux. Под этим словом римляне разумели вообще всякое орудие казни, нимало не задумываясь над тем, что, может, существовало какое-нибудь другое орудие казни, кроме кола или столба (patibulum, stripes), к которому обычно, как свидетельствует Ливий, приговорённый к смерти привязывался верёвками или цепями. Мы не встречаем нигде никаких указаний на то, что в Палестине способ казни был каким-либо иным. Иудеи также имели обыкновение подвешивать осуждённых на смерть к столбу или дереву, заставляя преступника медленно умирать от жары, голода, жажды и от неизбежного омертвления мышц. «Пригвоздить к кресту» (stauroun, offligere, cruci) означало не «распять» в нашем смысле слова, а «мучить», «пытать», подвешивать к столбу или дереву» (А. Древс «Миф о Христе», М.1923, т.1, стр.83-85).





Несмотря на то, что в древние времена преступников могли казнить на орудиях смерти самого разного образца, в том числе и на обычных растущих в данной местности деревьях, столб, как метод казни, был наиболее известным и распространённым для совершения такого наказания. Тот же А.Древс замечает, что хотя «как орудие казни крест в разных частях Римской империи был неодинаковой формы» нередко это был «просто вертикально укреплённый в земле брус или бревно».

Это обстоятельство подтверждает и Херман Фульда в книге «Крест и распятие». Он пишет: «Не везде в местах, избираемых для публичной казни, можно было найти деревья. Поэтому в землю вкапывали обычное бревно. К нему привязывали или прибивали гвоздями преступников с поднятыми вверх руками, нередко привязывая или прибивая и ноги».

Обращаясь к случаю казни Иисуса, Фульда заключает: «Иисус умер на обычном столбе смерти, подтверждением чему служат: а) распространённый в то время на Востоке обычай использовать это орудие казни, б) косвенно сама история страданий Иисуса и в) многочисленные высказывания отцов ранней церкви» («Das Kreuz und die Kreuzigung», Hermann Fulda, Бреславль, 1878, стр.109, 219, 220).



Такое представление отражается и в заключении, которое сделал уже упомянутый выше профессор Пауль Вильгельм Шмидт: «Самый простой способ распятия, какой был у римлян,— повешение раздетого тела на столбе [...] Такая казнь не допускала ничего иного, кроме простого повешения, так как часто носила массовый характер, например: Вар — 2000 человек за один раз (Иосиф Флавий, „Иудейские древности“ XVII 10. 10), Квадрат („Иудейская война“ II 12. 6), прокуратор Феликс („Иудейская война“ II 15. 2 [13. 2]), Тит („Иудейская война“ VII. 1 [V 11. 1])» (Paul Wilhelm Schmidt «Die Geschichte Jesu», т. 2, Тюбинген—Лейпциг, 1904, с. 386—394).

 

Яка різниця - хрест чи балка? Зміст слів Ісуса міняється? Не написано щоб люди носили хрестики і не написано, що це були не хрести. Спільне є між християнами хоч щось? Чи це війна конфесій на право мати більше прихожан?

Йо-ма-йо!

Сергій! Досить копії робити. Напишіть що ви думаєте, а не знаєте. Я це все читати не можу! Або перекладайте трохи...

 

Я ніколи не заперечувала того, що вжите в оригіналі слово означає пряму балку. Хочете копати вглибину? Ок. Почнемо з того, що в грецькій мові того часу взагалі не існувало слова "хрест", оскільки така річ греками не застосовувалась. Як вже було сказано, - Ісуса страчували римляни, яких юдейські методи покарання не цікавили. Тому у книзі "Римляни, раби, гладіатори" , як і в різноманітних інших дослідженнях (до яких у авторів гіпотези про "паль" не дійшли руки) на основі різноманітних джерел доведено, що римським способом страти був «CRUX»(ХРЕСТ), що утворювався з "патібулума" (горизонтальної перекладини) і статікулума (вертикального стовпа). Немає жодного документу про те, що римляни страчували на стовпі. Хрести ж були іксоподібні, у формі сучасного традиційного хреста і найбільш вживані - Т-подібні.В умовах відсутності у грецькій мові того часу слова "хрест" вжито найбільш підходяще для цього слово "стаурос" , тим більшле, що за римською традицією злочинці несли на місце страти на собі одну з частин хреста, яку римляни називали "патібілум" (для горизонталь ної частини), а грецькою це позначено як "стаурос" («σταυρος») чи "статікулум" (для вертикальної частини).
Оскільки у грецькій мові не існувало слова "хрест", то я погоджуюсь, що " греческое слово stauros настолько же похоже на крест, как слово посох на “костыль”." Хтось мені може показати на основі праць чи творів будь-якого грецького автора, поета, філософа ..., як грецькою мовою того часу писалось слово "хрест" ???

Авжеж, лиш ніхто мені зараз не покаже, що гомерівський "стаурос" якимось чином стосувався хреста. Дійсно, у Гомера це є брєвно, яке не стосується хреста. І лише у Євангелії це брєвно стосувалось хреста, оскільки іншого відповідника не знайшлося, тим більше, що Ісус (як вже писалось) дійсно ніс брєвно), яке було частиною хреста. Вже пізніше це слово традиційно по інерції закріпилось у словниках. Щойно сучасний російсько-грецький словник http://translate.eu/russian/russian-greek/ слово "крест" переклав мені як "cross ".

Стопудово! Цього нема не лише у новозавітніх писаннях, але й у БУДЬ-ЯКІЙ грецькій літературі тих часів (з описаних вище причин).

А я не роблю з цього великої проблеми.

 

Насправді жодного доказу що знаряддям страти є саме хрест у звичному розумінні немає оскільки при перекладі на латину для опису знаряддя страти було вжито слово cruх- яке означало будь яке знаряддя тортур. З огляду на те що новий Завіт не дає чіткого опису знаряддя страти культ і використання хреста як символу видається досить дивним

 

При чому тут віра? Я прочита в книжці про Беф-Сарим і зрозумів саме так як я про це казав. Прочитав ваші "доводи" і далі так вважаю. Вважаєте інакше ваше право, сперечатись я не хочу. Ви навели ссилки, я навів повністю уривок, кому цікаво зможуть прочитати і зробити власний висновок.

 

Авжеж, надіюсь зроблять висновок, - чому палац називався "Дім князів".

 

До речі щн один не прямий доказ що Ісус був страчений на стовпі - прийнято вважати що мідяний змій обвитий навколо посоха, який був зроблений Мойсеєм символізував Христа

 

Це абсолютно не доказ. Зважаючи як на "прийнято вважати", так і на символічність, де посох так сумнівно вказує на стаурос, як і обвиття - на розп'яття, де Ісус не обов'язково означає розіпнутий, і де слово РОЗІП'ЯЛИ (а не прибили) вимагає горизонтального положення рук.

 

Текс, "спростування другого міфу" (що грішники страждають у пеклі) СЄ захищати невзмозі. (Нагадаю, йдеться про "спростування 6 міфів християнсьтва" у листопадовому числі ВБ) Переходимо до 3-го.

Спочатку перевіримо посилання. Що насправді написав євангеліст у Ін 3:13? Ісус відповів Никодимові (ще до хресної смерті та — відповідно — воскресіння!) «І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов. Людський Син, що на небі.» Тобто Сам Ісус свідчив, що Він уже до смерті та Воскресіння мав подвійну природу: не тільки народився від Діви Марії, а ще й зійшов з неба!
У віршах 14:2-3 взагалі стверджується «Багато осель у домі Мого Отця». «І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони на землі царюватимуть!» (Од 5:10) стосується часу, коли жодна печатка ще не зламана, все ще по попереду. Вже якщо брати книгу Одкровення, пригадаємо: «І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів... Потому я глянув, і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.» (Од 7:4,9) ІМХО, тут можна лише сумніватись, євреїв буде лише 144000, чи євреї будуть також серед «усякого люду».

 

В оригіналі Нового Завіту вжито дієслово прохідне від ставрос яке не моживо перекласти дослівно на українську фактично воно могло означати прикріпити до стовпастратити за допомого стовпа. Тому жодної вказівки на те як саме прикріплювався страчуваний тут не має нагадаю що Павло писав що Ісуса повісили на дереві(грецьке ксилон)

---------- Додано в 18:29 ---------- Попередній допис був написаний в 18:19 ----------

Івана 3,14

---------- Додано в 18:30 ---------- Попередній допис був написаний в 18:29 ----------

Ось що з цього приводу говорить коментар Барклі
При чтении четвертого Евангелия встают трудности в связи с тем, что не всегда ясно, где кончаются слова Иисуса и где начинаются слова автора Евангелия. Иоанн так долго размышлял над словами Иисуса, что он незаметно для себя переходит от них к своим думам о них. Почти наверняка последние слова этого абзаца принадлежат Иоанну.
http://smartbible.narod.ru/bnz/04/Ioann03.htm#st13

---------- Додано в 18:38 ---------- Попередній допис був написаний в 18:30 ----------

Знову ж таки на те хто увійде в 144 000 є різні точки зору
1, це число є символічним - точка зору прийнята у більшості традиційних церков
2 буквальним
3 буквальним числом із симовлічним значенням.
144 000 = 12*12*1000. Число 12 в Біблії символізує повноту а число 144 000 повноту усіх спасених. Це число може бути і буквальним наприклад апостолів було справді 12. На його буквальність вказується і те що воно протиставляється великому натовпу. Чи це будуть лише євреї? Після смерті Ісуса угода Єгови і Євреїв була виконана і втратила свою чиність. В пророчих писанннях старого Завіту а також в Новому Завіті під Ізраїлем часто розуміється духовний Ізраїлб - сукупність вірних Богу людей.

---------- Додано в 19:49 ---------- Попередній допис був написаний в 18:38 ----------

цей міф повязаний з другим - про існування безмертної душі. Якщо довести існування душі, як нематеріальної частини тіла на основі Біблії неможливо диспут про існування пекла є безглуздим

 

Пораджу Даяні пригадати розкопки за наказом св. Катерини. Пам'ятається, таки ХРЕСТИ знайшли.

Ін 3:14 тут до чого? "І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський," 1) Чи точно відомо, як був облаштований Мідний Змій?! 2) Могла бути висловлена подібність виключно у факті піднесення над землею.

Дуже цікаво: посилаємось на висловлену християнином деяку невпевненість у цьому місці, цілком нехтуючи, що він жодним чином не заперечував, що Ісус був водночас правдивим Богом і правдивим Чоловіком! І це Барклі стверджував багато разів! Крутійство! Насправді за наведеним посиланням Барклі беззаперечно висловлює християнське розуміння СП: "При чтении четвертого Евангелия встают трудности в связи с тем, что не всегда ясно, где кончаются слова Иисуса и где начинаются слова автора Евангелия. Иоанн так долго размышлял над словами Иисуса, что он незаметно для себя переходит от них к своим думам о них. Почти наверняка последние слова этого абзаца принадлежат Иоанну. Как будто кто-то спросил: "Какое право имеет Иисус говорить такое? Как мы можем узнать, что это истина?" Евангелист [безпосередній свідок, що ходив з Ісусом 3 роки, а не "свідок" за 2000 років по тому!] отвечает на это просто и основательно: "Иисус сошел с неба, чтобы поведать нам Божью правду. И после того, как Он пожил среди людей и умер за них, Он вернулся к Своей славе". Иоанн говорит об Иисусе, что Он от Бога исшел, что Он пришел на землю непосредственно от небесных тайн; что все сказанное Им людям - в буквальном смысле Божья истина, ибо Иисус есть воплощенный ум Божий." Дуже важливу думку висловив Барклі поряд: "Несложно сидеть в дискуссионных группах, в тихом кабинете и читать книги, несложно обсуждать истины христианства, но смысл весь в том, чтобы ощутить и осознать их силу. Человек может вообще очень просто и легко ошибиться и видеть в христианстве лишь дискуссионную проблему, а не то, что нужно пережить и осмыслить. Вне всякого сомнения важно понимать умом христианскую истину, но еще более важно почувствовать в своей жизни силу Иисуса Христа." Чого щиро Вам бажаю.

В Одкр ЯСНО написано: 144000 - виключно з 12 колін євреїв: "І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів: з племени Юдиного дванадцять тисяч попечатаних, з племени Рувимового дванадцять тисяч, з племени Ґадового дванадцять тисяч, з племени Асирового дванадцять тисяч, з племени Нефталимового дванадцять тисяч, з племени Манасіїного дванадцять тисяч, з племени Симеонового дванадцять тисяч, з племени Левіїного дванадцять тисяч, з племени Іссахарового дванадцять тисяч, з племени Завулонового дванадцять тисяч, з племени Йосипового дванадцять тисяч, з племени Веніяминового дванадцять тисяч попечатаних. Потому я глянув, і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття." (Од 7:4-9)
Панове "вірні раби" тут є вірними лише в одному випадку: якщо ВСІ ПОПЕЧАТАНІ СВІДКАМИ ЄГОВИ Є ЄВРЕЯМИ, ТА ЩЕ З ВОЛІ БОЖОЇ! Включаючи Расела і Рутефорда.

Не будемо засмічувати діалог поверненнями. Що проїхали то проїхали. За Вашим бажанням можна буде піти по другому колу після обговорення всіх 6 "спростувань".