Свідки

власне що вирішує сама людина а не хтось замість неї - ніхто н засуджуватиме людину яка обрала вищу освіту. З досвіду роботи у моїй галузі мені відомо що більшість студентів вступають до університету не тому що їм подобається дана спеціальність а тому що мати освіту престижно, та й вчаться аони здебільшого так що середня освіта відповідатиме їх здібностям краще ніж вища.
Ще раз повторюю я знаю студентів які є служителями зборів, чи здобувають освіту заочно працюючи а спеціальністю.
Моя однокласниця на третьому курсі навчання УКУ покинула університет і пішла в монастир про який мріяла з 9 класу. НІхто напевно не засуджуватиме її вибір. Але свідка який замість освіти у вузі вибере служіння в Бетелі полиють лайном.

У нас так не є але в багатьох країнах цього немає. Оскільки в деяких країнах свідків дітей свідків відмовлялись вчити школах, зокрема вкатолицьких свідки самі організовували школи. в багатьох країнах свідки Єгови організували курси грамоти.і здебільшого зараз свідки дуже сумилінно ставляться до того яку школу відвідуватиме дитина, чого її вчитимуть

Питання проф орієнтаці ї і освіти підіймати треба і ніхто не обмежує людей у її виборі.
Який сенс витрачати час і грощші на освіту якщо працювати доведеться зовсім в інші й галузі. Тому людина й повинна вибирати ту освітку яка буде практичною.
Значна частина свідків Єгови представники інтелігенції, багато зних перед тим як стали свідками Єгови були добре ознайомлені з іншими релігійними течіями.

от тільки автор приховує чому він був позбавлений спілкування,

 

Аж ніяк! Це було б проявом, даруйте, тупості. Якщо людина вирішила присвятити своє життя служінню Богові, то лише дуже обмежена людина може таке рішення "поливати лайном". І зовсім немає значення чи ти свідок, чи католик, чи православний...

Ви про яку книжечку говорите?

Я цю мав на увазі.
Навіть не знав, що її автора позбавили спілкування...

Згідний, що це має обговорюватись, але аж ніяк не на рівні організації, а максимум у родинному колі.
На рівні релігійної організації така кількість питань, щодо освіти вже само собою насторожує... Якщо це є вибором кожного то для чого стільки на цьому акцентувати увагу?
У будь-якому разі, і Ви, пане Сергію, і я згідні із необхідністю здобувати вищу освіту, ту яка нам стане у пригоді. Чи можу говорити про те, що наші думки збіглись? Буду цьому дуже радий.
І кожен вирішуватиме для себе сам її необхідність... Я ж молитимусь за те, щоб людям допомагав у таких питаннях Єгова.

 

мав на увазы Реймонда Френца

але кожен свідок є релігійним служителем і якщо він обирає освіту чи повночасне служіння це його вибір. Так молодь заохочують до повночасного служіння але кожен прй має рішення особисто.

може рішень про те які розваги вибирати, які фільми дивитись теж не варто підіймати?

Думаю така увага освіті повязана з тим що це турбує багатьох свідків нагадаю що в США студенти живуть в містечках де традиційно дозволені певні вольності і це не може не турбувати батьків.

так я з вами з годен і ніхто ніколимені цього незаперечував, щоправда деяким студентам я б порадив таки обмежитись середньою.

 

Ні, це був не він, але саме у його книзі я довідався про існування такої книжечки. Зізнаюсь, що для мене це було відкриттям.

Так, ви праві. Та не забувайте, що багато Свідків мають сімї родини, а також ті які мають бажання мати дітей та одружитись. Чому б їм не дати можливість самим вирішувати. Про шкідливий вплив товариства, таким людям добре відомо і без нагадувань у контексті освіти. Так само, як і важливість поклоніння Богу.

Студенти - то народ веселий і не завжди розуміє що робить...

Ну звичайно, як і не кожен вступає до "вишу", подавши туди документи на вступ.

Щодо того довідника, то мене вразило скільки питань піднято у одній книзі. Сама кількість мене вразила. А це вже наводить на думки, що замість того, щоб приймати самостійні рішення завжди можна звернутись до неї за порадою. І ми спокійні, наше сумління спокійне за прийняте рішення. Адже це порадник від Вірного раба. А оскільки рядові свідки не мають до неї доступу, вони як правило шукають поради у кого? Звичайно у старійшин. Які можуть, знову ж таки авторитетно порадити...

 

а хто сказав що їм не дають такого права? у кожному випадку це особиста справа кожного. Крім того що не кожного хто подає заяву на роботу в бетелі туди беруть.

книга яку ви згадуєте є лише стандартним довідником і чогось надзвичайного чи таємного там немає- звісно що вона не є стандартом відповідей на усі запитання.

усе що викладено в згаданому довіднику так чи інакше публікувалось в інших виданнях тому інформація є доступною і відкритою. Існування довідника лише сполегшує роботу тим хто працюює у філіалі. Сьогодні і снують біблііотеки і системи пошуку які дозволять швидко знайти інформацію на відповідну тему. Якщо маєт е згалдану книгу то порівняйте інформацію яка є в ній і яка публікується в журналах. Тому знову ж таки замість людини ніхто рішення приймати не буде.

якщо справа стосується сумління старійшина може сказати який вибір би зробив він але навязувати готового рішення він немає права і не буде цього робити

 

Завтра хочу поговорити про відмову від крові. Оскільки я медик, не можу погодитись із настільки категоричним положеннями організації, щодо цього питання. А тут також чимало посилається товариством на власне сумління.
З миром та Богом у серці, Сергію. До завтра.



Сергію, вирішив перейти на тему крові оскільки з освітою, ніби то розібрались. - Зрозуміли, що це є вибором кожного особисто. А про вплив на це рішення з боку організації можемо ще довго сперечатись із тих же причин, які вже наводив. І так, як у даному питанні, як на мене, є цілком очевидні речі, через які неможливо однозначно визначити вплив товариства, пропоную поговорити про відмову від використання крові у лікувальних цілях.
На мою думку, це питання стоїть набагато гостріше, адже внаслідок прийняття нами того чи іншого рішення, залежатиме не тільки наш майбутній матеріальний стан, як от із освітою, а й наше життя. А тут питання вільного вибору може мати більш конкретно змальовану картину, через що ми маємо змогу детальніше розібрати такий вплив.

 

Погляд свідків Єгови на кров грунтується на наступних біблійних віршах

«Все движущееся, что живет, будет вам в пищу... Только плоти с душею ее, с кровию ее, не ешьте.— — Я взыщу и вашу кровь, в которой жизнь ваша»
(Бытие 9:3— 6).

«И каждый из дома Исраэйлева и из пришельцев, живущих между ними, кто будет есть какую-либо кровь, то обращу лицо Мое на душу того, кто будет есть кровь, и истреблю его из среды народа его. Потому что душа тела — в крови» (Левит 17:10, 11; «Танах», Д. Йосифон).

«Должен выпустить кровь ее и покрыть ее землею... Крови какой бы то ни было плоти не ешьте, ибо душа всякой плоти это кровь ее; всякий, кто ест ее, истреблен будет» (Левит 17:13, 14; «Танах»).

«Только строго наблюдай, чтобы не есть крови... ...Выливай ее на землю, как воду. Не ешь ее, дабы хорошо было тебе и детям твоим после тебя, если будешь делать справедливое» (Второзаконие 12:23— 25; 15:23; Левит 7:26, 27; Иезекииль 33:25).#

 

Припустимо, кров'яночку (смакота! ) не їстемете, маєте право, а при чому тут переливання крові?

 

Якщо перелиту кров вважати їжею, то піґулки аспирину чи їнші ліки виходить теж їжа, але не заборонена Біблією.

 

Доброго всім вечора.
Сергію, я абсолютно згідний із цими віршами.
А тепер скажіть, де у цих віршах йдеться не у контексті споживання.

 

йдеться в контексты вживання. Кров з давніх часів використовували в медичних цылях. в часи Тертуліана кров вважали ліками від епілепсії і вживали перорально, що як засвідчив Тертуліан було неприпустимим для християн
Експеременти з рпереливанням крові почались в середньовіччі один з римських пап прагнучи омолодження наказав вбити трьох хлопчиків і перелити йому їх кров.
У вказівках про кров йдеться про те що від крові слід утримуватись а не про те яка форма її вживання є придатною.

Якщо вам категорично заборонять вживати скажімо алкоголь - ви вважатимете прийнятним вводити його іншим шляхом?

І ще одне питання якщо з часом зявляться ліки отримані з стовбурових клітин людських ембріонів- ви вважатимете допустимим їх вживання?

 

Ви хоч розумієте, яка різниця у рівні науки і техніки в наш час, а що було в часи Тертуліана? Я думаю, що пора би вже вийти з мороку середньовіччя.

 

Звичайно що розумыю але мова йде про саму можливість використання крові в медичних цілях і вчаси Тертуліана і значно пізніше до викор крові ставились негативно
сучасні технології дозволяють взагалі обходитись без використання крові

цікаво чому ви ввважаєте що заборона їсти кров вас не стосується

 

Олена/ Хіба ви не читали: хто хоче врятувати життя, той його втратить, а хто втратить заради Христа, той його врятує. А щоб ви робили якби вашим рідним загрожувала смертельна небезпека і єдиний спосіб її уникнути вбити нападника. Запитання риторичне.

 

А може висловите свою позицію.

 

Ні! Наведене Вами - невдала спроба відхилитись від суті.

Сучасне переливання не пов'язане з пероральним вживанням!

Думаю, Ви насправді не такий недолугий, щоби не розуміти, що йдеться виключно про їжу! Почитайте сусідні вірши! Просто, як та лиса, що тікає від мисливських собак, махаєте хвостом на поворотах.

Сучасне переливання крові не пов'язане з вбивством донорів. А за "одного з Пап" - "-1".

Про застосування спирту У ЛІКАРСЬКИХ засобах - окрема тема. Можна, природно, ПАРАЛЕЛЬНО поговорити й про це. Можете для початку відповісти, СЄ дозволяють використовувати йод для дезинфекції? А настоянку женьшеня чи евкаліпту, чи чогось ще?

 

Так у наведених мною віршах мова йшла про заборону вживання крові в їжу, томущо інших способів вживання в ті часи не існувало(дехто використовував ванни з крові). християнам було наказано стримуватись від крові без натяку на те що мається на увазі вживання її перорально. Також звертаю вашу увагу на те що кров яка витікла з тіла тварини чи людину маола бути вилита на земллю. Християни не використовували кров ні у їжу як продукт харчування ні як медичний засіб,доволі поширений в медецині Вавилону, Єгипту та Риму
за забороною вживати кров в їжу у Моїсеївому законі та наказі стримуватись від крові даному християнам є один з фундаментальних принципів - заборони використовувати кров.

Звичайно що ні, але може бути повязане з вбивством реципієнтів. Даний факт я навів як один з епізолів в і сторії орозвитку гематотрансфузії - якщо ви не можете спростувати його нічого ставити мінус - історія церкви може бути обєктом обговорення.

В біблії не засуджується вживання алкогольних напоїв тому перестороги у використанні препаратів що містять спирт немає, хоча людина яка стражадала на алкоголізм в минулому варто відмовитись від таких препаратів.

 

може поясните чому католики дозволяють собі їсти кровянку? )

 

Доброго всім вечора.
Немав змоги написати щось за ці дні, ледь встигав слідкувати за дописами...

2Кор. 3:6 "...Бо закон засуджує на смерть, а дух оживляє." (НС)
Рим. 14:22,23
"22*Веру, которую ты имеешь, имей в согласии с собой перед Богом. Счастлив человек, который не осуждает себя в том, что одобряет. 23*Но если сомневается и ест, то уже осуждён, потому что ест не по вере. А всё, что не по вере,— грех." (НМ).
Не важко уловити зміст сказаних апостолом слів.
Піднімаючи це питання, я переслідував мету показати при розгляді даного питання наскільки ТВБ має різний підхід у залежності від контексту, мети, та результату таких дій (переливання крові). Однак, разом із тим, кожна людина матиме змогу переглянути своє відношення до питання крові, і зможе викласти власну аргументовану думку з цього приводу.
Наведені Сергієм вірші із Писання є безумовно важливими у даному питанні. Адже кров є символом. Що символізує кров?
У Біблії кров переважно символізує не стільки життя наскільки смерть, являючись символом втраченого або пожертвуваного життя. Щоб переконатись можемо прівняти наступні вірші: Вихід24:5-8; Матв.27:24,25; 23:35; 26:28; Вихід 12:5-7; Буття 37:26; 4:10, 11; 42:22; 1Петра 1:18,19. Повт.12:15,16,24,25; Левит 17:13,14.
(Користуюсь перекладом Нового Світу)
Організацією Свідків Єгови забороняється приймати кров у середину не залежно від шляху введення. Оскільки наведені вірші стосувались саме вживання крові у їжу, така позиція не може мати під собою достатнього Біблійного обгрунтування. Оскільки у Буття 9:1-7 говориться про настанови дані Богом Ноєві ми можемо вважати, що ці настанови стосуються усього людства. Так воно і є. Але сказане тут повязане із кровю саме вбитих тварин та людей. У випадку людей за пролиття крові однієї людини винуватець мав бути позбавлений власного. У випадку із тваринами виливаючи кров тварини на землю ми вазнаємо тим самим що життя тварини було забрано із дозволу Бога а не по якомусь іншому праві.
Однак, коли люди відмовляються від переливання крові вони тим самим можуть саме спричинити смерть. У цьому випадку смерть донора не настає, це не є "вбивством".
Тут можна привести для порівняння аналогічний випадок із споживанням мяса, що було пожертвуваним ідолам, і як Павло показав правильність дій. Прочитайте 1Кор.8:1-12; та подумайте, яка може бути аналогія. Чи він когось однозначно засуджував? Чи забороняв він однозначно такі дії. "Если я ем с благодарностью, то почему я должен быть злословим за то, за что благодарю?" Це свідчить про те що є важливішим для Бога - буква закону чи сила любові. Тож приводити цитати типу:

є, мяко кажучи, необдуманим, адже це не може мати відношення до даного питання. Оскільки Біблійних підстав для відмови від переливання крові з метою врятування життя нема. Більше того, подібні цитати із Біблії мають на меті відвести увагу від суті проблеми. Подумаймо чому. Ми хочемо врятувати своє життя ризикуючи втратити його через нівелювання жертви Ісуса. Але подібні заяви є безпідставними, оскільки виходячи із поглядів товариства на окремі компоненти крові, через те, що ці компоненти використовуються саме для того щоб це життя врятувати. І цим самим применшувати віру в Ісуса Христа людей, які хочуть врятувати своє життя.
У даному питанні є кілька дуже важливих моментів. По-перше, якщо виходити із позиції ТВБ, то кров є символом життя. Яким чином символ може мати більше значення ніж те, що той символ власне символізує?
І друге, до недавнього часу, здається до 1984-1986 рр. будь-яка форма крові заборонялась до вживання, а після цього почалось поділятись поняття крові виходячи суто із "механічних" принципів.
Оскільки перше питання думаю більш риторичного характеру, зупинюсь на другому. Отже, до певного моменту Організація займала чітку позицію щодо переливання крові, забороняючи будь-які її форми у будь-якому вигляді. Потім ця ситуація змінилась і окремі компоненти стали розглядатись як допустимі та рішення покладлось на сумління. Крім того стало можливим пересджувати органи, оскільки це також стало питанням власного сумління. Також питання гемодіалізу та штучного кровообігу стало на "рейки" сумління. Якщо ж виходити із букви закону то будь-яка форма зберігання, переробки та використання крові є неприйнятним. Тож русло крові, яке виходить із організму мало б виливатись на землю та закопуватись. Розберемось із реальною ситуацією, що відбувається із цією кровю. У випадку гемодіалізу вона проходить фільтрацію та очищення. Що це як не своєрідна переробка? Подібно і у випадку операцій на серці де кровообіг підтримується апаратом типу "Серце-Легеня". Однак у організації зявилось тлумачення, що людина може розглядати таке русло, як продовження власної кровоносної системи. Цікаво, чи відповідальність за життя тих, хто не дожив до цієї зміни поглядів, візьме на себе хтось...
Звернімо увагу на те, що про заборону крові у Біблії говориться у плані її споживання, - харчування. І аргументи з приводу того, що процес засвоєння відбувається при будь-якій формі застосування, є безпідставними з точки зору фізіології. Коли відбувається переливання, то його ніколи не роблять із метою поповнення енергетичних запасів організму. Це не є парентеральним харчуванням. Для цього використовуються препарати із вмістом амінокислот, глюкози та ін. енергетичних субстратів. Використання крові є частим у тих випадках, коли здійснити заходи по запобіганню смерті кровозамінниками є неможливим, або безперспективним, наприклад обширна внутрішня кровотеча або втрата крові більше ніж 40-50%, що у найкоротший термін призводить до смерті. А тепер подумаймо, що таке кров, та чому її відсутність призводить до смерті. Основною функцією крові є транспортна. Основною речовиною, що транспортується кровю є кисень, завдяки якому дихає кожна клітинка нашого організму. І виключно із цією метою (забезпечення тканинного дихання) здійснюється переливання. Перетравлювання перелитої крові у судинах не відбувається. І відповідно ніяких поживних речовин вона організму не надає. Основним компонентом крові, який і здійснює транспортування кисню є еритроцитарна маса. Як відомо, "життя" еритроцита триває від 90 до 120 днів, після чого вони "померають" у селезінці. Що само по собі вже свідчить про те, що вони не перетравлюються, не йдеться про акт харчування.
Йдемо далі. Органзація почала розділяти (механічно) поняття цільної крові та її компонентів. Вирішили, таким чином, що є важливим компонентом, у плані заборони, а що є не важливим і питанням сумління. У мене, як медика, напевно як і у будь-кого хто має відношення до медицини, постає просте запитання. Як вирішити, який із компонентів крові для даного пацієнта є важливішим за інші, коли останній може врятувати йому життя, і для нього "осноним" компонентом може виявитись саме той, який для організації не є таким. Якої поради від свого сумліня має чекати така людина??? Отже, товариство виділяє такі основні компоненти, вживання яких є забороненим (окрім, зрозуміло, цільної крові, що також заборонена):
- Плазма;
- Еритроцити;
- Тромбоцити;
- Лейкоцити;
У чистому вигляді ці компоненти є забороненими. Що таке плазма? Вона займає, згідно пояснень товариства понад 55% обєму (отже основний компонент). Але тільки 7-8% у плазмі є білки крові - альбуміни глобуліни, ліпопротеїни, сліди гормонів, інтерферони, фактори згортання крові, вітаміни та ін молекулярні сполуки..., решта ж 92-93% плазми - ВОДА!!!
Причому перераховані компоненти плазми є дозволеними. А змішавши із водою, - виходить заборонені. Внутрішньовенно дозволені препарати вводяться у сухому вигляді чи розчинені у воді? Може для власного сумління має ще значення кількість цих дозволених препаратів у одному шприці?

 

... Продовження.
Про еритроцити я вже говорив вище.
Тромбоцити це клітини важливі для утворення тромбів та зупинки кровотечі. Втім для їх активації потрібні фактори згортання, яких є 12. Багато з яких є дозволеними.
Лейкоцити. Найбільш суперечливий компонент. У тому плані, що вміст даного компоненту саме у крові згідно того ж "Пробудись!" складє 0.1% від усього обєму крові. Тим не менше, тут кількість уже чомусь немає значення... Також неможу поділити цієї думки, оскільки відомий факт, що основна маса лейкоцитів не знаходиться у кровяному руслі, а в тканинах та органах організму. Їх значно більше у органах, пересадка яких не є забороненою, ніж у самій крові. У даному випадку кров є саме транспортером лейкоцитів від кісткового мозку та лімфатичної системи до тих частин тіла де виникає у них потреба.
Напевно мало таких хто не чув про таке захворювання, що зветься гемофілією. Із цією хворобою до того, як виділили восьмий та девятий фактори згортання крові, люди жили у середньому від 14 до 18 років. Тобто до повноліття ніхто не доживав. Згідно інформації поданої ВООЗ на виготовлення препарату на основі цих факторів необхідного, для підтримання життя людини на протязі 55-65 років необхідно переробити понад 130 тис. літрів крові. На виготовлення препаратів із інших факторів є потреба у значно більшій кількості. Як бути із забороною зберігати та переробляти кров? Хіба людина не зобовязана виливати її на землю? Чи із метою виготовлення ліків, виділення необхідних компонентів, можна знехтувати цим законом? Тобто тут організація вже не заперечує використання компонентів на основі Мойсейового закону, для виготовлення яких є необхідність у зберіганні та переробці крові.
Можна довго ще перераховувати дозволені компоненти, отримання яких неодмінно проходить через зберігання значної, дуже великої кількості крові, на протязі величезного проміжку часу. Дуже важливим є той аспект, що згідно повідомлень того ж ВООЗ лише 10% усієї крові отриманої від донорів по усьому світу використовується для безпосереднього переливання. Решта використовується саме для виробництва лікарських засобів. Тих, що не є забороненими.

Усім цим я не маю наміру стверджувати, чи можливо агітувати за переливання крові. Із цим повязані значні ризики, в тому числі і для життя. Однак у медицині, нажаль, дуже часто виникають ситуації коли доводиться вирішувати де буде заподіяно більшої школи... І тут важливим є не фанатичне прийняття рішення, а виважене, у повному узгодженні із власним сумлінням, яке передбачає всебічний аналіз фактів, а не те, що подається нам у готовому вигляді.