Свідки

Але також неодружений стан не є гріхом і не протирічить єпископству, хоч Ви, пане Сергію, у своїй цитаті писали, що протирічить. Ба, більше того, цей стан є кращим, зокрема для єпископа, що випливає зї слів Павла.

 

Можливо ви не вірно зрозуміли мене, я не стверджував що неодружений стан є перешкодою що б бути наглядачем. це справа вибору людини. Гріхомє забороняти людині робити вибір
“Дух же ясно говорит, что в последние времена отступят некоторые от веры, внимая духам обольстителям и учениям бесовским, чрез лжесловесников, сожженных в совести своей, запрещающих вступать в брак и употреблять в пищу то, что Бог сотворил, дабы верные и познавшие истину вкушали с благодарением (1 Тим. 4, 1—3).

 

Не мали. Вони жили як брати і сестри во Христі.

І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.
А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне. (Луки 18:28-30)

Чи ж не бачите, що Христос упоминає дружин, а Петро каже усе ми покинули. Які сім'ї вам завиділися?. Чи може вас так "надихають" оці слова з Євангелії:

Чи ми права не маємо водити з собою сестру, дружину, як і інші апостоли, і Господні брати, і Кифа? (1-е Кор. 9:5)

Звичайно що водили своїх дружин, які вирішили служити Господу і стали їм сестрами во Христі. Не виганяти ж їх.
Чи може ваша уява ще щось вам підсказує?. Так це уже претензії до неї.
А ми маємо Святе Письмо.

До речі, в російському перекладі відсутня кома між словами сестра та жінка, що де-хто намагається потрактувати як І сестер, І жінок.

Или не имеем власти иметь спутницею сестру жену, как и прочие Апостолы, и братья Господни, и Кифа? http://www.maranatha.org.ua/bible/index.php?book=46&ch=9

Немає жінок-дружин у тих що обрали Христа. НЕМАЄ. Усі брати й сестри.

Тут уже говорилося про паппараці. То ж давайте, аби у нікого не виникало сумнівів, брати матеріал зі Святого Джерела.

Саме це й зробила Церква, обравши те КРАЩЕ, про що каже Павло. Тож ще раз уважно читайте:

А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.

Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,
а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині,
і він поділений. (1-е Кор. 7:1,32-34)

А люди самі обирають, чи слідувати за Церквою, чи давати собі слабинку й ділитися між дружиною і Богом.

Але аж ніяк не зі Святого Письма. Від протестанта-баптиста в даному випадку.

Допустимо. То чому ж посилаєтесь на праці баптистських проповідників, котрі теж можуть видатися комусь суперечливими?
Маємо Святе Письмо, маємо голову на карку ..

Здебільшого С.Є. зангажовані й просто не бажають дивитися правді в очі, як зрештою усі, хто не тримається Голови.

Не знаю про що балакаєте. Священики моєї Церкви на проповідях завжди наголошують, аби люди знаходили час й читали Святе Письмо.

Ніхто не ознайомить з Біблією, -- як тільки Той, Хто НАДИХАЄ.
На Нього й уповаємо.

 

Ну і вибір у священиків є: хочеш- йдеш у східний обряд, хочеш - у західний.

Ой, давайте не будемо.. Якщо би Ви сказали, що вони вишуковують, як би то обійти те, що в Біблії написано, що ІСУС є БОГ, що ВІН - СУЩИЙ, що ВІН і ОТЕЦЬ - ОДНО, що Голова Церкви - ХРИСТОС, а Голова ІСУСУ ОТЕЦЬ, але ІСУС не вважав за здобич СВОЮ рівність з БОГОМ, що СВЯТИЙ ДУХ - УТІШИТЕЛЬ прийде, що навчить - а ці слова явно стосуються особи, а не сили,-- то я би повірив; а так, свідки лиш займаються перетягуванням і перекручуванням.

 

Згадане вами обговорюються в іншій гілці.

 

Не знаю як кого, а мене вганяє в депресію те, що у гілці релія філософія всі розмови по великому рахунку зводяться до свідків і природи трійці, це капєц

 

Одна справа аналізувати, базуючись на конкретних фактах та цитатах, інша справа перекручувати внаслідок власних амбіцій нічим не обгрунтованих. JaguaR, не знаю, як Ви, але особисто я вже прийшов до висновку, що немає потреби кротові пояснювати, що таке сонце і як воно виглядає. В кожного своє життя. Один гріється під сонцем, п"є сік і їсть банани, інший нишпорить під землею, шукаючи черв"яків, проте кожен отримує своє задоволення і вважає, що живе та мислить правильно.

 

Ми говоримо про целібат, і про гріх, до якого він доводить.
Я вже писав,- Ісус говорив, що краще позбутися частини тіла, якщо тебе буде щось спокушувати, бо ліпше без неї, чим взагалі не жити.
Тут навіть не про священника йдеться. Про всіх людей. Мається на увазі майбутнє людини.
Наскільки важливо відкидати спокусу заради власного життя. Якщо священник приймає целібат, то свідомо наражає себе на спокусу. Він не може не знати, що може спокуситися. Він може подумати про своїх попередників, побачити, що вони не втрималися. Священники такі самі люди. І якщо вони, знаючи про те,що можуть згрішити, все ж таки приймають той целібат, то свідомо наражають себе на гріх, а значить, позбавляють себе майбутнього.
Якщо в Біблії є вірші про неодруження, то це не означає, що це обовязково целібат (слово, якого взагалі немає в Біблії). Знаючи про гріховну схильність людини, Біблія ніколи не заохочувала би робити те, що штовхає людину до гріха. Натомість в Біблії говоритися – « І не введи нас в випробування,але визволи нас від лукавого» Матв.6:13. Ці слова молитви ми повторюємо дуже часто.

 

По- вашому виходить,що вони не повинні були жити разом статево і народжувати дітей.

 

Ви дуже самовпевнено висказуєтесь, бо вже засудили Свідків. Якщо ви так говорите, то очевидно впевнені в своїй правоті. Мабуть кожна людина, яку би релігію вона не сповідувала, думає, що вона правильно поклоняється Богові. Це стосується і буддистів і мусульман.
Згідно Біблії, мусить бути одна, єдина віра. Мабуть вам не потрібно говорити, скільки є зараз різних конфесій. Яка з них є правильною? Ваша? Православна?, католицька(римо,греко), індуїстьська, буддиська, мусульманська, і т.д.? Хто може це ствердно сказати? Хтось може засуджувати Свідків, але не знати нічого про свою віру, крім загальних традицій. Можуть хизуватися перед всіма- ну я їм і сказав, або нахамив, або ще щось. Більшість людей толком не знають нічого ні про свою релігію, про її вчення, ні про свою роль в житті, ні про ціль життя або своє майбутне, нічого крім того, що їм хтось колись сказав. Зате беруться оспорювати Свідків. Це виглядає досить дивно. Але не дивно, що таке повинно відбуватись. Якби все було спокійно в організації Свідків Єгови , то це показувало би, що щось не так. Якшо хтось є християнином, то повинен бути готовий страждати за віру.

Ви говорите, що у Свідків невідповідність до віри Христової, але якраз у них і є повна відповідність. Ці безконечні дискусії як про целібат, наприклад, ні до чого не приведуть. Ви можете наводити «доказові» вірші з Біблії, але не тільки з тих віршів складається Біблія. Є і інші, які заперечують попередні. І тому, якщо стояти на своєму, то завжди можна себе оправдувати. Але не суть тих догматів.
Треба брати до уваги цілу Біблію і розуміти, що Бог хоче нам сказати через неї.
Біблія- це ніби лист люблячого батька своїм дітям. В ній розповідається історія людей від початку творіння, сказано, чому таке погане життя зараз існує і про те, як Бог відновить райські умови життя на землі. Говориться про правила поведінки для людей, що робити для того, щоб Бог приймав наше поклоніння Йому. На відміну від туманного пояснення більшості релігій, якого люди не розуміють, Свідки показують людям чітку і зрозумілу біблійну надію про відновлення землі, чудові умови життя на ній в майбутньому, де не буде ніякого зла. Людям не потрібні дискусії теологічні, їм потрібна потіха від тих безконечних проблем і розчарувань, які вони зазнають і впевненість в майбутньому.
Саме це і дає Бог через Біблію. І це є зло?

 

Самі ж собі супречите такою постановкою питання. Адже коли Ісус каже позбутися того, що спонукає до гріху, це не означає придбання чогось, що б узаконило сам гріх.
Слід усвідомлювати, що ніхто нікого не заставляє приймати целібат і жити упродовж свого життя у чистоті (не дотикатися жінки). Людина може прийняти таке рішення згідно Святої Євангелії, а може й не прийняти.

А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.

Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,
а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині,
і він поділений. (1-е Кор. 7:1,32-34)

Гріх не в тому, що хтось прийняв Павлові настанови-поради, а хтось не прийняв (бо й сам Павло не називає це гріхом), а в намаганні нівелювати ці поради. Себто в угоду власній слабкості прирівнювати стан одруженого, себто поділеного між Богом і жінкою, і неодруженого, того хто повністю може посвятити себе Богові.
Але ж Павло ясно каже що є КРАЩИМ! Що й обирає Католицька Церква.

Що би зовсім не спокушатися -- треба не жити.
Спокуса завжди, упродовж усього життя чигатиме на людину

Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого. (1-е Петра 5:8)

Адже спокуса, це не тільки пожадливість тілесна, але й пожадливість очам і пиха життєва (1-е Івана 2:16)

Не приборкавши одного, -- нічого й сподіватися на приборкання іншого.

Біблія цього й не робить. Це намагаються робити ті, котрі хочуть оправдвти сам гріх, відверто протиставившись Біблії.
Знаючи з Біблі про гріховну схильність людини, сама людина повинна намагатися позбутися цієї схильності, але не оправдовувати її, пане Valeo.

Усе вірно, у своїх молитвах ми просимо допомоги у протистоянні спокусам, але аж ніяк не легалізації самої спокуси, що є від антихриста.

Немає ні по-моєму, ні по-чиєму. Виходити має завжди по-Божому.
Знову ж таки, маємо Святе Письмо і здоровий глузд.
Пізнав Адам Єву, себто почав жити з нею статевим життям, уже після непослуху, коли сором огорнув людину і у ній відбулися зміни.
Чого ж бо раніше він цього не робив?. Чи для цього багато часу треба, чи розуму?

Тепер стосовно статевого життя й народжування дітей. Доволі містке питання, до нюансів якого можливо й дійдемо ..
Але наразі хотів би зосередити увагу на цитаті з Євангелії:

Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі. (Матвія 22:30)

Якщо Ангели існують без шлюбу і їх багато, то чому ж ми запитуємо про розмноження людей?.
Тим паче, розмножив же Господь Єву з Адамового ребра.

 

Ну-ну, і яка ціль життя?

Та у Вас прямо надзвичайно правильне трактування Біблії. Ніщо там не заперечується - а доповнюється.

Та що Ви не кажете, і до ІСУСА ХРИСТА теж таке застосуєте?

 

Вислови Павла про неодружений стан - мали характер рекомендації, а не вимоги.
З вимог висунутих до єпископів видно. що вони могли бути одруженими, чого немає у традиційних церквах.
Одруженний стан аж ніяк не може бути перешкодою в служіннні Богу, а от позашлюбні зносини - так. Павло давав вибір - якщо людина може стриматись. хай неодружується. якщо ні то хай одружується і це не буде гріхом.

 

Спеціально виділив суть Ваших аргументів. Ви нагадуєте Васілія Алібібаєвича з його "всі побігли, і я побіг". А хто "всі" - троє з усієї колонії! Не чесмно через літературних героїв "Співаючих у терновнику" чи "Ґедзя" отак узагальнювати! У чому лише можна погодитись - одна паршива вівця псує враження про всю отару. Але так буває не лише в католиках, га?

Власне, тоді що Ви так яро кілька сторінок сипали м'яко кажучи зауваженнями?

 

Саме такий вибір толерує Католицька Церква, котра пропонує ставати священиками тим, хто може стриматись.

 

Якщо людина прийняла таке важливе рішення бути священником і не одружуватися, то вона повинна подумати про наслідки. Я візьму ще одну сторону цього питання; -
якщо через те, що той священник буде відомий як той, хто: чинить блуд, займається гомосексуалізмом або розбещенням дітей,- то від віри через це можуть відійти люди, тому що усвідомлюватимуть, що там, де допускаються такі речі, немає Бога.
Святе Письмо говорить нам : Матвія 18:6
«Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині...»
Або Римлян 14:20,21: «Не руйнуй діла Божого ради поживи, усе бо чисте, але зле людині, що їсть на спотикання. Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гіршиться, або спокушується, або слабне.»
Це получається як фарисеї, вони рахували себе справедливими, але були повні лицемірства і беззаконня. Через те люди не знали, що їм робити і були дуже далеко від Бога.
А священники,чинячи такі ганебні речі, і надалі залишаються там а навіть дозволяють гомосексуальні шлюби. Можливо, шукають собі виправдання. Через це від поклоніння можуть відходити багато людей.

 

Я згідний, спокуса завжди існує, але не жити ми не можемо, бо всі цього хочуть. Але як?
Ми маємо конкретні Божі закони, які забороняють певні вчинки. То що, ми скажемо, що не в стані контролювати себе? В стані. Хоча ми і грішні, але чомусь в стані , наприклад, не вбивати, не зловживати алкоголем, не курити, не висловлюватися лайкою тощо. Звичайно, спокуса є згрішити. Але нам потрібно уникати такої спокуси. Якщо ми відчуваємо наприклад, що можемо втратити контроль над собою, якщо забагато вип’ємо, то чи розсудливо було би взагалі починати пити? Тому потрібно наперед думати про наслідки перед любою справою, яку думаємо зробити. Якщо я не хочу вчинити перелюбу, то буду думати про те, як я поводжуся з іншими жінками.
Давид згрішив з Вірсавією тому, що дивився на неї, коли вона купалася. Те, що він побачив, було великою спокусою, і він не втримався. Через той гріх Давид наробив багато біди і Бог його покарав. Тому потрібно уникати самої спокуси, а не тільки гріха .
Дійсно, диявол намагається пожерти необачних, і він підкидає людині різні спокуси. Мудра людина буде розпізнавати їх , таким чином не втягуючись в якійсь гріх. Це стосується і целібату.

 

Мені абсолютно не розходиться на проблемі целібату,а от сама побудова тези і висновок-це класика жанру "свідків"
Яким чином із того правильного що ви сказали вище зроблено висновок про целібат?

 

Пане Valeo, в мене склалося враження, що для Вас шлюб є втечею від, перепрошую, анонізму. Якщо так, то у Вас явно хибне уявлення про шлюб, і воно навряд чи сподобається вашій прекрасній половині.

 

Говорили балакали, -- сіли заплакали ..
Знаєте, мудра людина -- насамперед знаходить у собі сили визнавати власні помилки.