Свідки

Якщо позбавитись епатажу (Латиноамериканці дуже емоційні), тамошня Католицька Церква критикувала сама себе, бо цілком занедбала справу апостольства. Думаю, після такої самокритики відновили цю роботу. Але нав'язуватись до кожного дому вони ніколи не будуть, тому що в нас так не можна.

Якщо коротко - в нас тому усі справи упорядковані, що Папа в нас - як суддя на футбольному полі. Читкі правила, читкість послуху. І є правила щодо типу дискваліфікації судді, як засторога від свавілля.

 

Що значить не можна? Обгрунтуйте.

 

З яких часів? Колись свою думку католицька церква навязувала аж надто активно.
застосовуючи силу до опонентів.

 

А чому СЄ не боролись проти цього свавілля церкви, а сиділи як миші під підлогою, чекаючи на затишшя? Де ж їх праведність?

 

Так, я урочисто визнаю, що Католицька Церква (за 2000 років) колись робила помилки. Зараз вона порозумнішала і що могла виправила. І ще працює, наприклад, над подоланням наслідків розколу 1054 р. Вашій спільноті це не дає карт-бланш. Розумні вчаться на чужих помилках, а...

 

Церква вчилась на своїх-)))
Так помилки визнали. але ще досі знаходяться люжи які заперечуюють або применшують ці помилки.

 

А як же? Ваших ще не було тому що Вас ще не було.
Флудимо? Не на користь дискусії. Адже наше вчення фахівці розробляли. Такі що дійсно знають грецьку. Жодна думка не суперечить Святому Письму. Навіть коли іншим це одразу не видно.

 

Що поробиш. Тільки свідки непомильні, але не всі можуть і хочуть бути ними.

 

Свідки не є непомильними - вони звичайні люди і теж можуть робити помилки.
Справа не в помилках а в ставленні до них. Більшість єпископів не схвалили визннання Папою помилок церкви. Церква на вряд чи внесе зміни до доктринальних питань що стосуються целібату, контрацепції та деяких властивих католицизму догматів, хоч вони критикуються самими католиками.

грецьку філософію вони дійсно знали а от застосували її зовсім не там де потрібно.

Справді? Навіть та що єретиків треба спалювати?

 

Філософію (про що Ви?)? Тобто не потрібно СЄ?

Так...

Але ще є також люди, що вперто пригадують і перебільшують позаминуле. Та ще й помилково: формально тодішня Церква лише виганяла єретиків зі свїх лав і віддавала світській владі, а вже та вирішувала, спалити, четвертувати чи забити у кайдани до кінця життя.

 

Звідкіля такі дані про більшість.

І знову "одна баба сказала" ..
Церква не дивлячись на жодну критику ніколи не вноситеме зміни, усуперч, як ви кажете, властивих католицизму догматів. У цих догматах -- суть Христової ВІРИ.

 

Обгрунтуйте ваш так.
Хто не памятаэ минулого приречений пвторити його. Щодо перебільшень злочинів як католиків так і протестантів то така тенденція справді є, але навіть розглянути дії інквізиції неупереджено то й цього достатньо щоб засудити її. Адже саме цей інститут найбільше заважав розвитку науки (невже на вашу думку Галілей був єретиком?) Навіть те що інквізиція не виконувала вирок сама, а передавала винного світській владі свідчило про витончений цинізм та лицемірство. Істина не потребує. щоб її навязували і підтримували силою.

Все ж певні зміни у вченні церки відбуваються Я ж мав наувазі целібат священників, чистилище, непорочне зачаття Маріїї та інше що н знаходить підтримки у Біблії.

 

Що до Непорочного Зачаття Діви Марії, -- це означає, що у ній ЗАЧАЛОСЯ, але не що її матір зачала Марію від Духа Святого. У Діви Марії звичайно ж був земний батько.
Чистилище у віровчені у Католицької Церкви не підлягає жодним сумнівам. У православних натомість є митарства, що практично одне й те саме.
Питання целібату, це питання не стільки самої віри, як відношення до неї. Хто яку "планку" ставить перед собою.

У будь-якому випадку такі питання містять у собі догматиний характер і розглядати їх можна лише в контексті самого Святого Письма.

 

щось не знаходив у Біблії ні думки про чистилище ні про целібат,

 

Тому, що там про це ні слова. Натомість є вірші ,які прояснюють питання так званого целібату.
Наприклад, 1Кор 9:5, ну і контекст весь перед тим і поза ним.Також 1Тимофія 3:2 показує, яким має бути єпископ, а 1 Тимофія 4:1-3 взагалі забороняє такі догмати.
Наведу одну цитату:Папа Павло*VI у своїй енцикліці «Sacerdotalis Caelibatus» («Про целібат священиків», 1967) підтвердив, що від священиків вимагається безшлюбності, але визнав, що у «Новому Завіті, в якому зберігається вчення Христа й апостолів... не вимагається відкрито безшлюбності від священнослужителів... Сам Ісус не ставив такої передумови, коли вибирав Дванадцятьох, також апостоли не вимагали безшлюбності від тих, які головували над першими християнськими громадами» («Папські енцикліки. 1958—1981 роки» [«The Papal Encyclicals 1958-1981»], Фоллс-Черч, Віргінія, США, 1981, с.*204).

 

Допоможу: 2 Мак 12:46 і 1 Кор 7:32

 

Конкретно немає, й не може там бути усих відповідей на всі випадки життя, але Церква продовжує зростати у Дусі Святому. Окремі ж цитати допомагають й дають можливість осягати правду віри.

Візьмемо цитату з Євангелії:
І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім! (Матвія 12:32)
Очевидно, що майбутнім віком тут не назване Царство Небесне, у якому уже нічого прощати. Мова ведеться про якийсь інший вік у якому доведеться людині перебувати після скінчення цього віку, можливо не всім. Прямої вказівки про чистилище немає, але наявність відмінного від цьоговікового й остаточною метою себто Небесним громадянством, таки вказує на ще якийсь стан перебування.

Або ж оці слова з Євангелії:
Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло. (Якова 3:2)
Зрозуміло, що завданням священика є також проповідувати Слово Боже, й також зрозумілим є, що означає приборкувати своє тіло.

 

Що таке 2 Мак 12:46 ?
А де в 1 Кор 7:32 говориться про целібат?

 

Розглянувши те, що католицькі письменники говорять про такі вірші, як 2*Маккавеїв 12:39—46, Матвія 12:32 і 1*Коринтян 3:10—15, «Нова католицька енциклопедія» визнає: «У кінцевому підсумку католицька доктрина про чистилище базується на традиції, а не на Святому Письмі» («New Catholic Encyclopedia», 1967, т.*XI, с.*1034).
«Щоб підтвердити існування проміжного місця між небом і пеклом, церква опирається на традицію» («Католик США» [«U.S. Catholic»], березень 1981 року, с.*7).

 

Добре, відкриємо http://www.newadvent.org/cathen/12575a.htm і почитаємо: "At the time of the Maccabees the leaders of the people of God had no hesitation in asserting the efficacy of prayers offered for the dead, in order that those who had departed this life might find pardon for their sins and the hope of eternal resurrection." Тогочасні юдеї без жодного сумніву молился за тих, хто ще не гідний раю і водночас не такий щоби вічно горіти у пеклі. Чи для Вас дійсна Енциклопедія лише у перекладі, адаптованому для СЄ?

"Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві"
Айяйяй, як то ап.Павло не врахував, що на світі з'являться СЄ, для котрих целібат і неодруження то цілком різні речі!