Свідки

Цитата:Допис від Сергій аспірант
Царський престол Ісусу даний йому Богом. Бог повищив його. отже він більший від Ісуса.
Зваерніть увагу на 1 Коринтян 5.27-28. та Коринтян 8,5-6

Не відходьте від питання! Кому потрібно вклонятись згідно Біблії, яку свідки так "сильно люблять"

 

Дякую, що нагадали. Це мається на увазі, що Бог передав Йому Свої повноваження і тепер Ім"я Ісуса вище понад всі імена небесних та земних.
Про те, що якийсь там Бог вищий від Ісуса ніде не пише. Все це лише здогадки. Якщо є процитуйте.

 

В ваших словах не відчувається щирості. Вам такого не могли говорити, що хтось з тих, хто до вас приходив, збирається бути разом із 144 000.
Не могли вони також пропонувати вам бути в тому числі.... Але я не про це зараз.
Свідки проповідують тому, що хочуть, аби люди знали Біблію і те, що там написано, виконували.Це біблійна підстава. Нікого не примушується це робити. Перед братами і сестрами ніхто не відчитується. Кожен робить те, що сам вважає може зробити.
Можливо, методи проповідування в декого із Свідків є не дуже тактовними, це може дратувати людей, але цьому завжди приділяється увага і робиться все можливе, щоб такого не було. Але у людей може складатися враження, що їх "агітують". Але ніхто нікого не агітує.
За те, як ви кажете, "навернув" декілька чоловік", і отримав якісь блага, також це не так. Ніхто нічого не отримує. Не стоїть на цьому наголошення, щоби "навернути чим побільше людей", а на тому, щоб виконувати Божу волю.
Тому отримує радість та людина, яка дізнається в чому мета життя, і вона бачить в чому його сенс. Звичайно, якщо Свідок допоміг людині це зрозуміти, то також радіє з того.
Навіть якщо ніхто не буде відгукуватися на проповідування Свідків, все одно воно буде продовжуватися, доки схоче Бог, хочуть цього люди чи ні.
Ніхто би так просто не ходив по домах до людей, знаючи, що більшість їх не буде приймати, якби вони не були впевнені, що їхню працю підтримує Бог.
Ось така правда.

 

Цитати я наводив у своєму дописі. У вашому дописі є логічна помилка -
якщо Бог передав свої повноваження, а точніше не повноваження а царську владу Ісусу, отже він Бог є вищим. Те що Ісус має царську владу, не означає що він є Богом чи рівний Богові, ні він отримує свою владу від Бога і Бог є гарантом його влади.

 

Звідки вони знають, що їх старання підтримує Бог?

Прошу підтвердити це цитатою з Біблії, бо воно мені щось нагадує конституцію.

Угу, точно... У Листі до Филип'ян 2:6-8 написано: «Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...»

 

1. Бог (таки краще писати з великої литери, бо маємо на відмину від івриту) конкретно засуджує вбивство з власної інициативи. Ви правильно (десь далі) вказали, що є варіанти, коли вбивство неосудне, но це завжди стається як вимушений крок.

2. Лише злочинний наказ виконувати не можна. Ап. Павло навіть біглого раба Онисима повертає хазяїну Филимону, обумовлюючи лише проханням прийняти його без покарання.

3. (Вбивство - повтор п.1) Ненависть? Ні! Справжній християнин мусить гамувати навіть нелюбов, ба навіть байдужість до страждаючого.

4. Згадуються.

б/н. Були й римські легіонери-християни, вже писалося.

Коли йдеться про останній суд, то після нього дійсно "перекуют мечи свои на орала, и копья свои - на серпы". Але не до.

Метою втілення Бога-Сина була саме відкупна жертва, тому він і не боронив себе ані власним словом, ані за допомогою анголів. Думаю, Ви не будете заперечувати, що Той, Хто зупинив шторм, елементарно міг уникнути катувань? Адже, коли ще не настав той час, "Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його... Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він." (Ів 10:31 і 39)

 

А Ви і не спроможні навести хоча б одну нормальну цитату, лише копіюєте різний непотріб з інтернету і закидуєте на форум, власної думки ноль. Більше того, Ви так і не дали відповіді, кому слід поклонятись, хоч я навів Вам конкретну цитату, яка вказує на ім"я Ісуса Христа. Тепер, коли Ви отримали цитату, яка підтверджує рівність Ісуса Христа Богові, знову мовчите і більш ніж впевнений, що знову якусь фігню напишете для відмазки, лиш би не по суті. По такому ж принципу вирішив писати і я. Якщо Ви вважаєте, що слід поклонятись імені Єгова, то можете вважати, що геєнна походить від гієни. Ви готовий свідок, тому що відповідаєте так же туманно, як свідки - вокруг да около і нічого конкретного.

Я і не ображався, лише читаю деякі дописи і не перестаю дивуватись, що людина може читати одне, а писати зовсім інше, заперечуючи те, що читає. Так робив лише Ленін - читав між лінійками. Свідки бачу нічим не відрізняються.

 

От на що потрібно відповісти, так само, як на питання про синоніми та антоніми стососовно шеола та геєнни, а не ховати голову. як страус в пісок і не бачити, що тебе питають.

 

Він не закликав поклонятись Єгові.

 

Наведіть цитати.
В якому столітті були християни легіонери?

ось думка ранніх апологетів

Афинагор Афинский раскрывает еще одну сторону невозможности участия христиан в войнах и иных человекоубийствах: «Кто не стремится с любовью на зрелища борьбы гладиаторов и зверей, особенно если они даются вами? Но мы, думая, что смотреть на убийство почти то же, что совершать оное, отказываемся от таких зрелищ. Как же мы, которые даже не смотрим на убийства, чтобы не приобщиться преступлению, можем сами быть убийцами? Если мы утверждаема что женщины, вытравляющие зародившихся младенцев, делают человекоубийство и дадут Богу отчет за вытравление, то как же сами станем убивать человека?» (Leg. 35) По мнению Афинагора убийство является убийством всегда, независимо от его целей и причин: «Мы во всем и всегда равны и одинаковы, подчиняясь разуму, а не владычествуя над ним.» (Leg. 35) (Кстати, у этого фрагмента из «Прошения о защите христиан» весьма интересный контекст, с которым я настоятельно рекомендую познакомиться.)

Однако, в более поздние периоды отношение христиан к службе воина приобрело еще больший негативный оттенок. Известный ригорист Тертуллиан в своем трактате «О венке воина» высказывает прямое осуждение службы воина: «Прежде всего, нужно рассмотреть, могут ли христиане вообще быть солдатами… И будет ли законным воевать мечем, когда Сам Господь провозгласил, что взявший меч от меча и погибнет? И как будет участвовать в сражении сын мира?... Конечно, совсем другое положение, если он становится верующим, находясь на военной службе… Однако, как только он принимает веру и запечатлевает её (при крещении), - необходимо сразу же или оставить службу в армии, как поступают многие, или же совершать такие действия в армии, чтобы не согрешить против Бога и не делать того, что не допускается даже вне военной службы; или же в конце концов он должен страдать ради Бога, из-за принятой веры. Ибо клятва при поступлении на военную службу не может быть нарушена без наказания и не освобождает от мученичества (De Cor.11)

http://www.bible.com.ua/answers/r/35/3799

У нас з Вами зовсім різні підходи. В Біблії вживається вираз син Божий, а не Бог-Син це ж зовсім різні поняття

[

Я мав на увазы що ці понняття зовсім різні.

Кому ж тоді?

 

Знають по свому досвіду і також по тому, що про те говориться в Біблії.
Напевно ви знаєте, що за часів Ноя на землі стало велике зло, розбещення, люди зіпсулися.Крім Ноя і його родини.
Тому Бог вирішив знищити тих злих людей, і сказав, що зробить це через потоп. Він наказав Ною будувати ковчег, щоб той зміг врятуватися і щоб врятувалися тварини. Це все описує 6 розділ Буття.
В Біблії дуже часто описуються події, які ставалися на початку людської історії, і ті події мають прообраз на наші часи. Так само і з Ноєм.
В Матвія 24 розділі Ісус Христос передрік, що буде в майбутньому:"А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець. 37 Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського. 38 Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу, 39 і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав, так буде і прихід Сина Людського".
Бог знов вирішив знищити злих людей і знає, коли це має статися. І також зробив приготування до того.
Ной не тільки будував, він також і проповідував в 2 Петра 2:5 сказано-"і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних..."
Тому Божі служителі так само повинні проголошувати звістку спасіння людям тимчасом, як наближається той день. Ісус Христос, перед тим, як йти на небо до Батька, в присутності його учнів сказав їм це робити.Матв.28:19,20.
Якби Бог не підтримував Ноя, чи зміг би він побудувати ковчег? Люди в той час також не хотіли його слухати, займалися своїми справами, не вірили йому, як пише в Матвія,-"не знали" (39 вірш). І будувався ковчег не рік, а біля 50 років.
Так само і правдиве християнство, якби не підтримка Бога, не тільки не могло би процвітати,але і взагалі не змогло би існувати до нашого часу.
Прочитайте Дії 5:38,39. Це сказав високошанований вчитель закону.
Тому теперешня успішна діяльність Свідків доводить, що це є справа не людська, а Божа.
В Матвія 24:14 в пророцтві говориться, що проповідування буде по всій землі, і так воно є. І те, що Бог підтримує цю справу, не викликає сумнівів. Прочитайте 2 Коринтян 4:5,6. А ще ліпше весь цей розділ.

 

Я навыв вам достатньо цитат в яких була відповідь на ваше запитання спробую пояснити ще раз.
Чи Ісус є рівним Богові згідно Филипян 2-5-6?

Ибо в вас должны быть те же чувствования, какие и во Христе Иисусе: Он, будучи образом Божиим, не почитал хищением быть равным Богу» (Dy имеет ту же самую формулировку. В JB мы читаем: «он не цеплялся за его равенство с Богом.») Однако в НМ последняя часть этого стиха звучит так: «который хотя и имел очертания Бога, но даже не имел в мыслях, чтобы захватить [греч. хар•паг•мон’] это положение, а именно то, что он должен быть равным Богу». (RS, NE, TEV, NAD передают тот же самый смысл.)

Какая же мысль согласуется с контекстом? Стих 5 советует христианам подражать делам Христа, которые обсуждаются в следующих стихах. Побуждает ли этот совет их «претендовать на чужое» или иметь право «быть равными с Богом»? Конечно, нет! Однако они могут подражать тому, кто «хотя и имел очертания Бога, но даже не имел в мыслях, чтобы захватить это положение, а именно то, что он должен быть равным Богу». (НМ) (Сравните Бытие 3:5.) Такой перевод также не противоречит тому, что говорил сам Иисус Христос: «Отец Мой более Меня». - Иоанна 14:28.

 

Фил. 2:10 очевидно показывает, что каждое колено склонится пред Христом с точки зрения Его положения Представителя (Ис. 45:23; Рим. 14:11) Иеговы, а не как Ним как пред Последним субъектом чести каждого создания. Однако, как показывает следующий стих, возвеличение Христа является центром, приводящим к высшей цели, чтобы Бог Отец был, в конце концов, почтен выше Иисуса и всех остальных (Откр. 5:13).



Протестантские тринитарии, с натиском цитируя Мат. 4:10 и Лук. 4:8 как доказательство того, что только Бог может принимать честь, согласную с Божьей волей, не принимают во внимание многочисленных противоречащих этому взгляду частей Священного Писания и контраста, содержащего в себе эту мысль в высказываниях Иисуса, который отразил атаку навязывания мысли сатаной, чтобы почтил его. Запрещено почитать кого-либо, кто не находится в гармонии с Богом или соперничает с Богом, например сатану или антихриста. Кто чтит Иисуса, чтит и Бога, что является библейским почитанием представителей Бога как таковых, действующих в Его имя, как поступалось зачастую с ангельскими представителями бога в Библии, практикуется по отношению к Иисусу и будет делаться человечеством в Тысячелетии по отношению к прославленной Церкви.



Докажет это рассмотрение греческих и еврейских слов, переведенных на «честь». Еврейское слово schachah обычно переводится на “честь” в Ветхом Завете и означает кланяться с честью. Из ста семидесяти случаев употребления этого слова примерно половина относится к почитанию Бога, что скрыто от английских читателей, поскольку это слово почти в половине употреблений переводится на кланяться, низко поклониться, проявлять уважение, почитать, что можно проверить в следующих стихах: Быт. 18:2; 19:1; 23:7, 12; 27:29; 1 Цар. 24:9; 25:23, 41; 2 Цар. 9:6; 14:4, 22.



Греческим словом, переводимым обычно «чтить» в Новом Завете, является proskunеo и означает оно целовать руку, подобно том как собака лижет чью-то руку. Оно означает чтить, подобно еврейскому слову schachah.
file://localhost/H:/Антибиотик.mht

Точка зрения, которую мы отстаиваем, была представлена в ряде книг,
написанных в конце XIX и начале XX века профессором новозаветной
литературы и языка Чикагской Теологической Семинарии, Г. Гилбертом.
Прежде всего, он отмечает:

Из этого факта [«поклонения», одобренного Иисусом] не следует, что
слепой считал Иисуса одной природы с Богом. Термин, который мы
переводим как «поклонение», используется для обозначения
почтительного отношения подчиненных к своему повелителю. Он
подразумевает более высокое звание или положение того, кому
отдают дань уважения, по сравнению с тем, кто это делает (ср. Отк.
22:8

Крым того у багатьох перекладах вживають не перел імям а в імя Ісуса

 

Пане, Ви знаєте, що значать слова апологет, ригорист? Якщо знаєте, треба було подивитись навколо, чи є інші християнські точки зору. Тим більш, щоби знати, як воно було, варто почитати історичні розвідки. Хоча б Євсевія http://www.krotov.info/acts/04/1/03240000.html

Ось ще цікава стаття: http://www.maranatha.org.ua/cnews/index.php?id=15058
"Как менялось отношение к военной службе у христианской церкви" там коротше викладено, ось звідти:

"Причина не только в слабостях многих тогдашних богословских концепций, кстати, спровоцировавших целую волну ересей. Несмотря на явное неодобрение иных проповедников, христиане в римской императорской армии служили, государственные должности занимали и даже совершали блестящую карьеру. Хотя отрицание службы многими отчасти можно объяснить тем, что от солдат, как людей подневольных, всегда требовали безусловного поклонения языческим идолам и очередному обожествлённому императору. Каждый христианин, приходящий на римскую службу, в любой момент мог быть поставлен перед таким выбором и соответственно рисковал самой жизнью, а также жизнью семьи и безопасностью всей своей общины. И хотя эти источники раннего пацифизма представляются весьма важными, но всё же оказываются в итоге сиюминутными, а не принципиальными, что и подтвердила яркая ситуация вокруг последнего преследования христиан при императоре Рима Диоклетиане.
Красочное описание всего происшедшего тогда оставил историк ранней церкви епископ Евсевий. Любопытно, как отмечает он, что в период до 303 года по Р.Х., когда начались преследования, церковь христианская пользовалась уважением у всех должностных лиц государства, дома молитвы уже не вмещали всего многолюдства общин, спешно воздвигались новые огромные сооружения для церквей. Христиан предпочитали другим на государственной службе, даже жена и дочь самого императора были христианками. Был христианином начальник дворцовой охраны - преторианской гвардии - Себастиан (потом ставший известным мучеником за веру), верующими были многие офицеры и генералы Диоклетиана, среди них знаменитый Георгий, чье изображение сейчас стоит на гербе России. И как видим, вера нисколько не препятствовала им служить стране честно и добросовестно.
Начиная свои гонения, Диоклетиан прежде всего убрал из армии всех верующих офицеров, справедливо опасаясь, что в случае начала террора те двинут свои легионы на Рим." [Точнісінько як младотурки у 1915 заздалегідь усунули з армії усіх офицерів-вірмен.]

Нагадаю від себе: на відношення Церкви до військової служби сильно вплинула маврська навала на Іберійський півострів. Іспанія повстала як народ і держава на спротиві ісламизації. Вони були першими хто не покорився і навіть подолав агресорів. Цей досвід є одним зі скарбів нашої Церкви. СЄ нічого подібного ще не мали, матимуть - змінять думку (покаяння грецькою "метанойя" дослівно якраз означає "зміна думки" ).

Про це я вже писав з посиланням на Ів 10:30 та Ів 20:28-29.
(У дужках. Поняття в нас дійсно різне. Наша Церква - вона ґрунтує своє вчення на багатовікових дослідах фахівців. )

 

Дякую за зсилки.
Якщо ви звернули увагу то в 1-2 столітті християни не служили в армії а пізніше своє ставлення до армії грунтували не на Євангелії а на філософії.
Поясніть як ви розумієте Ів 10:30 та Ів 20:28-29.
Вчення має грунтуватись на Біблії, а не на філософських працях.

 

Чому Ви не звернули увагу: у поганській армії уникали служити, у християнській - залюбки? Якщо навмисно - шкода.

Даруйте! Саме це є ґрунтовною помилкою СЄ. Будь-яке "пояснення" нічого не варто, якщо воно позбавлено філософії і зокрема логики. А повторюватись щоразу якось облом, прошу пробачення.

 

Ви важає те що в догматі про трійцю є логіка?

 

Для вас ,як до новенького,хочу нагадати,що СЄ не визнаючи божественності Ісуса Христа і Трійці вже не є християнами,за ознакою.Крім того СЄ не прийняті в жодні протестантські об"єднання,не беруть участь у протестантських богословських конференціях,хоча залюбки називають себе християнами і протестантами для неінформованого загалу,чим вводять людей в оману.
Ной,Авраам,Моісей,особисто мали контакт з Богом,після чого ім надавалися певні повноваження,і вони і їх народ набували ознак обранності.Коли ,якщо не секрет, організація СЄ склала угоду з Богом і набула повноважень Його народу(організації).
Попередні угоди Творця з людьми були видимі і явні і призводили до суттєвих змін у розвитку людства.
Безперечно принцип Гамаліїла (Діян.5.34-39)діє,але до чого тут свідки які менше ніж за сто років поміняли на догоду існування своєї організації безліч принципових положень,здійснили безліч лжепророцтв,і далі продовжують міняти своє вчення,щоб усунути фундаментальні прорахунки?(покоління 1914,етс) Можна стверджувати,що організації що була створена Раселом зараз не існує.Бо теперішні СЄ чи не діаметрально різняться від Гуртків по вивченню Біблії Расела і Рутерфорда. Так що тричі правий Гамаліїл.

 

Я читав тут багато сказано було про Трійцю, не хочеться знову цю тему обговорювати, тим більше що про це здається в даний час далі говорять.
Тільки скажіть мені, звідки ви взяли твердження про те, за якими ознаками стають християнами?

 

А чому Свідки повинні бути приняті в якісь об'єднання? Належність до таких не говорить про те, хто є християнами. Про що їм говорити на тих конференціях?
У Бога був свій народ на землі.Він вимагав від них правильного поклоніння. Коли вони слухалися Його, то мали благословення, а коли не слухалися, то того благословення не мали, а навіть і було прокляття.
Інші народи, які жили кругом них, були поганами. З ними у ізраїльтян не могло бути нічого спільного, бо ті поклонялися різним божкам, ідолам, і спосіб життя яких суттєво відрізнявся від правильного поклоніння.Вони могли приєднатися до Божого народу, стати прозелітами, якби хотіли. Деякі так і робили. Але інші народи в загальному цього не робили, і воювали з Божим народом.
Не могло бути для Бога два своїх народа. Був тільки один, поклоніння якого Він схвалював.
Сьогодні те ж саме. Подумайте: сьогодні на землі є 19 основних релігій і 37 000 різних конфесій(це тількі ті, які називаються християнськими).
Кожна по своєму служить Богу.
Як ви думаєте, яка з них (тільки одна) є прийнятною для Бога?
То скажіть, що там робити на тих конференціях?
Християнами себе називають ті, хто наслідує у всьому спосіб життя і дій Ісуса Христа, коли він був на землі.(1 Петра 2:21)