а голову хто єму підняв,оригінал зовсім іньший,погуглю викладу,Месія нам вогорив жи Він душею покірний... єх ідоляни
Молитва Ісуса на Оливній горі. І Ісус в терновому вінці... Для свідків то дивина...ясна річ... Що з убогих візьмеш... А що малюють в дибільних журнальчиках,що всім тикают СЄ?
ага, неубогим недостатньо Біблії, а особливо закону "не роби собі подоби", от і ліплять [STRIKE]коників з...[/STRIKE] статуетки -- пряме порушення Божого наказу. уявляю собі Ісуса, який замість того, щоб молитися Богові, виліпив якогось "дядьку" з болота, і почав молитися до нього... дехто був дуже сильно покараний Богом за ліплення отакого. - журнальчики не дебільні - ніхто на ці журнальчики не молиться, під подушку не кладе, на пузо та на стіни не вішає, свічки не ставе.
Те,що думає Бог..і Його Волю я бачу по тому,що,навколо мене відбувається. І зі мною.І з моєю дитиною. І теж прошу Його..хай мене мине ця чаша...але хай буде Воля твоя. Тому що свого хреста я не скину. Що б хто не радив. І ще...є таке поняття,як символізм...для декого недоступне...
ага, і це ви самі так вирішили? правильно? ось до чого призводе чванство, не бажання жити за Божими законами, не бажання (а радше лінь) читати Біблію, щоб точно знати Його волю. ну та, пару реплік з Біблії ви знаєте ага, ще є таке поняття, як "чхати я хотів на Бога, роблю так, як мені хочеться, бо я велике цабе і за Бога ліпше знаю; а Біблія надто груба книжка" -- і це доступно всім трійошникам і псевдохристиянам...
Які закони Божі я порушую?...в лісі? І...чи маю час я їх порушувати?...ти про мене знаєш... Не суди..і не судимий будеш... Не люблю хард-року... І ненавиджу матів....
повторю, я людина не горда: я не суджу, я тільки: - звертаю вашу увагу на те, що робити не варто. - закликаю почати читати Біблію. подвійна агресія ))) а я не скажу про жоден вид музики таке, деяка музика мені може подобатися або не подобатися... гммм, "ненавиджу матів" як можна ненавидіти (знову агресія) слова?
Я не люблю того,що не люблю. Для мене людина,що матюкається..в першу чергу людина,яка не поважає себе і тих,хто її оточує. Тому і ненавиджу. А слово - це велика річ...і смислова нагрузка в нього дуууже велика. І завжди треба думати,що казати...бо Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. (Йоан, 1:1)
Если я его приглашу, то тут некоторым горе-"теологам"-свидомитам нечего делать станет... Десятилетия монастырской и ватиканской жизни касательно теологии покруче будет ваших с торро на двоих десятилетий, за компом главным образом проведённых... Это несравнимо, как не сравнить двухтысячилетнею мудрость Церкви с годовалыми выскочками-сектантами. Сотни таких о несокрушимую глыбу Церкви разбивалось.
Там не говорилось кому конкретно належали ікони, в будь-якому випадку Свідок міг би знищити тільки власні ікони. Майна родичів ніхто б не чіпав.
Жила сім’я... Мама з дочкою.Батько помер давно. Мама була побожною..ходила до церкви..звичайна галицька жінка.Дочка..теж звичайна дівчина. Вмйшла заміж..народила дитину...все було гаразд...поки не почали приходити СЄ. Сім’я розвалилась...донька стала нетерпимою... Як в кожній хаті були образи. Можна по різному ставитись до них...але...вони були важливими для матері...
А Вы пригласите теологов.Я с удовольствием поговорю. Иисус с фарисеями говорил и ноходил аргументы.Против Библии не пойдёшь.Слов из песни не выбросишь. :rose:
Если я возьму справочник или учебник по высшей математике и в разговоре с профессором математики стану сыпать оттуда цитатами и выдержками, то профессору тоже, в принципе, нечего будет мне возразить. Но чего будет стоить моё понимание против его? Я даже на секундочку смогу вообразить, что произнося правильные слова из правильной книги к чему-то приблизился и что-то понял. Но, с точки зрения наукового дядьки, я просто нескромный идиот, если думаю так. Боюсь, что в подобном случае он будет прав.
А якщо професор буде, стверджувати, те що суперечить зміст підручника з вищої матиматики, то може то не професор, а проФФесор.
Как-то в этой теме я задал вопрос: почему именно к свидетелям у людей возникает больше всего претензий среди всех протестантских сообществ? Вопрос скромненький, поэтому проскользнул незамеченным. А между тем у меня есть ответ на него. Поясню на примере (хотя любой пример страдает примерностью, но общую мысль всё же можно передать нагляднее): Один человек пьёт водку не скрываясь, благодушествуя и не навязываясь, он честен в этом перед собой и перед миром. Его можно понять, осудить, простить и т.д. Но он поступает так, как говорит, он не скрывает этот свой образ действий. Второй утверждает, что водку не пьёт и не советует это делать всем - она, де, разрушает печень, мозг и прочее... Но! При этом у него красный нос, блестящие глаза, лихорадочные движения да вдобавок от него разит водкой, а из кармана пиджака выглядывает горлышко водочной бутылки... Смотрим - фактически они делают одно и то же, пьют водку. Но относительно первого у меня не возникает подозрений и неприятия, он не морочит мне голову и не держит за лоха, в то время как второй отвратителен своей двуличностью и мошеническим поведением. При этом он говорит правду о разрушительном действии алкоголя - тут с ним не поспоришь. А кроме брезгливости всё равно ничего не вызывает. Да, может быть мне не повезло и все свидетели, встреченные мною, были какими-то неправильными свидетелями - они все врали в личной, бытовой жизни - такая селяви. Но это мой опыт знакомства со свидетелями. И, как вы считаете, чьему опыту я буду доверять больше - своему или незнакомого мне дяди?