йой))) я думаю можна обходитися і без жертв... так, то правда, що люди кар’єру заради грошей роблять, але не тільки. Є ще певно якесь почуття власної потрібності, так само комусь може приносити особисту сатисфакцію якесь чергове досягнення на жаль, не у всіх є така можливість... треба заробляти гроші, щоб жити... за хату платити, їсти і вбратись купити
То ми собі вмовляємо. Мій чоловік також переконаний, що треба Йому треба. Він чоловік. То його прямий обов’язок забезпечити сім’ю. Проте навіть він може поєднати улюблену справу з зароблянням грошей. Це його вибір. Мій двойорідний брат якраз був у мене вчора, то мали розмову на цю тему. Він робить те, що любить. Навіть, коли не було оплати за ту роботу, він всеодно її робив. Оплата прийшла згодом, і добра оплата. Так само і для жінки. Оплата за улюблену справу прийде згодом, а просте заробляння грошей руйнує жінку. Потім жаліються, що вона зануда або міґєра. Як мій муж нині зранку закинув, що я зануда. Мені зразу пригадалась наша Віточка, але він на 10000000000% правий. Я зануда, бо мусіла вставати зранку і йти на роботу для того, щоб заробити гроші, бо треба... он тільки що і кому?. Моя робота мене не тішить. Я люблю і хочу робити щось інше. Наразі кидати свою роботу не буду, але йду до того, що кину. Я вже давно зрозуміла, що в цій галузі я кар’єри не будуватиму, не тому, що не можу, а тому, що не хочу і кар’єра мені чужа!!! ---------- Додано в 15:02 ---------- Попередній допис був написаний в 15:02 ---------- То називається займатись улюбленою справою.
То, мабуть, рідкісний випадок, коли я з Вами не погоджусь. Я трупів ніколи не організовувала і нікого нічого не просила - мені вищестоячі самі все дали, як в Булгакова. Тут знову не погоджусь. Її не обов'язково будувати, вона і сама зробиться, якщо вдосконалювати себе в улюбленій справі. Можна, але навіщо? Можна робити улюблену справу і за грубі гроші. Це приносить набагато більше задоволення, коли за грубі гроші робиш неулюблену справу.
Так отож. А зараз в мене так мало грошей, що тільки на "мисочку трави" і вистарчає, і ще так, на справу, яка мені ніколи грошей не дасть, нікому ручна робота і даром не потрібна. І як би я могла, то кинула всі сили на заробіток грошей, щоб "мисочка трави" була все життя, а не тільки тоді, коли я працюю. ---------- Додано в 15:13 ---------- Попередній допис був написаний в 15:10 ---------- 99% людей роблять щось, що їх не тішить. Але треба їсти. вдягатись, вчити дітей, платити свою справу..... Звідки гроші взяти?
Ви знаєте Марусю, і я б тої роботи кинулась, та й робила б те, що люблю, але.... от я наприклад подорожувати люблю більше всього, і як воно мені гроші принесе?? хіба витрачу більше.... тому стараюсь заробити грошей... причому стараємось ми обоє з Коханим, разом працюєм на сімейний бюджет... от як дойде до діточок, то вже йому прийдеться нести відповідальність самостійно, а поки ми стараємося разом. А роботу свою я б певно любила, якби не той мій шеф, який якраз всю малину псує)) ---------- Додано в 16:27 ---------- Попередній допис був написаний в 16:17 ---------- виходить так, що більшість людей собі просто вмовляють... Не раз ми чуємо про успішних людей, якісь передачі про багатих і як вони свої гроші заробили.. і всі вони стверджують: "Ви просто робіть те, що любите і буде вам винагорода, от як мені". Але скільки людей ми не бачимо, які просто робили те, що люблять, але живуть в злиднях і на хліб не мають...
Треба робити краще за інших - це раз. А інколи ще це вміти добре продати. В мене якесь двояке до цього відношення. Якщо маєш сім'ю, то не можеш робити тільки те, що любиш, якщо воно не приносить сім'ї нічого.
Одного мільйонера запитали як він став мільйонером. Він відповів: - В мене було всього 2 центи. За них я купив брудне яблуко, помив його до блиску і продав за 4 центи. Потім купив за ті гроші 2 яблука, помив і продав за 8 центів. А потім помер мій дядько-мільйонер і залишив мені у спадок 100 мільйонів. Не знаю як де, але в Україні чесним шляхом заробити великі статки можуть хіба одиниці людей, як наприклад відомі співаки, композитори, модельєри, видатні спортсмени і одиниці надзвичайно розумних і талановитих підприємців. Все решта - прихватизація державного майна, ухиляння від податків, різні махінаціїї. А ті казочки, які вони люблять розповідати про "улюблену роботу" не більше, як казочка про білого бичка
Так. Більшість людей живе в самонавіюванні, що так треба або в запереченні реальності. Мало хто визнає правду перед собою самим. Якщо це ваше хоббі і ви це справді любите, то воно вам гроші принесе. Як, ви самі знаєте і знайдете у собі відповідь. Тільки треба справді признатись собі у всіх своїх страхах. Ви хочете називати це кар’єрою, ваша справа. Для мене улюблена справа, це не кар’єра. Це улюблена справа. Я не сказала, що вона не може приносити прибуток. Просто для мене, як для жінки, це не стоїть на першому місці. Для когось це може бути рушійною силою, але для мене ніколи не було і не стане. Кар’єра це не жіноче слово. Це чоловіче. Жіноче слово, це улюблена справа. Покликання жінки робити світ кращим. Тому слово кар’єра для мене звучить грубо. Як в Кавказькій полонянці було сказано? "Ето слово ругатєльноє і ко мнє попрошу нє прімєнять". Або інша фраза - "В мойом домє, попрошу, нє виражатса".
Я от люблю робити ювелірку, лампи в техниці тіффані і меблі. Була б вдячна, коли б сказали, ЯК то може принести гроші не просто, щоб заплатити за то, що витратив ---------- Додано в 15:46 ---------- Попередній допис був написаний в 15:44 ---------- То було так, але коли чоловік годував сім"ю (де тепер таке бачити? ), і тільки середь вищого світу. Селянки робили не менше за чоловіків, тільки в них друга робота була.
Хто хоче знаходить тисячу можливостей, хто не хоче, знаходить тисячу причин. Кожна людина повинна розібратись в собі сама. ---------- Додано в 15:50 ---------- Попередній допис був написаний в 15:47 ---------- У нас виходить розмова глухого з сліпим, вибачайте. Я вам про образи, а ви мені про гарбузи. Я ніде не написала, що треба лягти, задерти ноги на спину чоловіку і сказати, що це моя улюблена справа. Ну може для когось, це саме і є улюблена справа. Ну щож. Се ля ві!
Я і шукаю, можливості. Тому беруся за аби-яку роботу. ЗА АБИ-ЯКУ. Можливості робити то, що б хотілося, нема. Не тільки в мене, я дуже багато людей знаю, хто займаєтся прикладним містецтвом, і в послідній час всі роблять хоть що, аби не вмерти з голоду, сучасному народу прикладне містецтво не потрібно.
ви мене занадто ідеалізуєте)))) є люди з підприємницьким духом, які зі всього гроші зробити можуть, і є люди без нього... і нічого я собі не самонавіюю. Ви кажете це страх? можливо.. але він є, і я не в голівудському фільмі з хеппі ендом, де все закінчиться добре, якщо я кину роботу і буду переслідувати свою мрію... поки я її переслідуватиму, хто буде платити за оренду мого житла, за ком. послуги, за їжу... я просто реалістка, і я ні в якому разі не жаліюсь, у мене щасливе життя - є здоров"я, є кого любити і хто б мене любив, є робота, яка приносить гроші...
Навіть приблизно не уявляю які витрати на виготовлення лампи в техніці тіффані і за скільки їх можна потім продати, але думаю, що це вже може бути предметом для невеличкого бізнесу. Зараз є досить багато заможних людей, яких ширпотреб не влаштовує, а шукають ексклюзивні речі, та і багато барів і ресторанів теж хочуть мати унікальний інтер"єр. Якщо у вас є якесь хоч мінімальне портфоліо з фотографіями ваших виробів, а ще краще до того всього декілька "живих" зразків, то думаю, що на хліб з маслом і "мисочку трави" цілком реально заробити. Та і на тому ж Вернісажі у Львові мистецькі речі продаються досить непогано, можна пробувати дати комусь на реалізацію.
Та то не залежить від Вас, як Ви то сприймаєте. Ви просто проснетесь одного разу як найкраща у тій справі, і все - Ви зробили в ній кар'єру. Це просто слово. Не жіноче, не чоловіче. Все залежить, що ми вкладаємо в слова, і як живемо. А кар'єра жінки робить світ гіршим?
Стояв колись дядько, в майстерні якого я лампи свої роблю, коло магазинчика. Спинилася пара, фьуууу, кажуть, як то так, за дурну лампу - 300 євро! А він дядько кремезній, хлопа за шкірку вхопив і втягнув до майстерні. Дивися, каже, от то буде лампа - тисяча кавалочків шкла, і не кітайського, вже розрізаних, ще не шліфованих. А ще шліфувати, збирати.... І за все то - ТІЛЬКИ 300 євро. Хлопець вибачився і тихенько собі пішов. То у Львові. А я в Іспанії. Вмирає тут все таке.
то певно не ціна велика, а зарплати в людей маленькі... а ті що грошей достатньо мають скоріше поженуться за відомим брендом, щоб потім похизуватися, що в них є шось від Шанель чи від Сваровські за пару тисяч Євро
Потрібне. Ви самі собі дайте відповідь на це запитання. Я для себе дала на нього відповідь давно. Це не просто слово. Немає просто слів. Воно вже в собі має багато підтексту і змісту, яке у нього вклали. Для когось фу, а для когось цінна річ. І для того когось, для кого вона цінна, 300 євро буде легко дати. Збідніла Іспанія, збідніло і багато країн світу, тому таке почуєш не тільки щодо лампи. Тільки я також бачу, що цінні речі і надалі купуються. Ви мене хочете переконати, що я ідеалістка? То марна справа. Мене у цьому грісі вже давно звинуватили. Така вже є. Ідеалістка. Бачу тільки позитив і до нього йду. У кожного своє се ля ві! ---------- Додано в 17:01 ---------- Попередній допис був написаний в 16:58 ---------- Просто людей навчили, що за копійки можна купити китайську підробку. І людей переконали (не за один день, і не відверто), що ручна робота маленької жіночки в вашому місті не така варта уваги, адже можна все легко отримати з Китаю/Тайланду/Мексіки. Самі собі оберіть країну. Тому я стараюсь не користуватись послугами великих крамниць, аля Волмарт. Вони для мене не існують.
Марусю, так кажуть, коли нема що сказати. Я не хочу собі дати відповідь, не знаю, яку Ви собі відповідь дали, мені цікавий Ваш варіант. "Ви собі думайте, а я собі знаю" - то не розмова. Перечите самі собі, бо я те саме Вам хочу донести. Само по собі слово пусте, воно у кожному конкретному випадку має змістове навантаження.
нехай... Я імєю шо вам сказать... просто не хочу. Для себе вважаю, що жінки які зреалізували себе і були відомими не завжди робити кар’єру, саме заради кар’єри. Жінці така річ не притаманна, хіба заперечує свою сущність. Це моя особиста (і не зовсім) скромна думка. ---------- Додано в 18:16 ---------- Попередній допис був написаний в 18:12 ---------- І якщо повертатись до теми сучасних дівчат, то я повторюсь і настоюю на тому, що сучасні дівчата себе недооцінюють. І це не несе в собі конотації гроші, квартира, машина, ітд, ітп.
Мені шкода. Так ми й не балакаємо про якийсь там окремий тип жінок. Ну... казати, що жінці така річ не притаманна в той час, коли тисячі чи статисячі кар'єру зробили - трохи нелогічно. Ми ж різні, не варта всіх під якесь лекало класти. Багато з них себе недооцінює, а суспільство інколи ту дівчину заганяє і називає дівчину корисною, якщо вона має певні вимоги до партнера.