Так от з тими логічними все гаразд, якими б вони не були, як зннаєш, звідки вони - то можеш керувати. А є такі, які вигулькують нізвідки, та й брєдові такі. От їх так легко не позбудешся, та й вводять в якийсь ступор.
Ой, ви знаєте, це точно про мене. Зранку, як сама вдома, то мусить бути включене радіо, щоб щось говорило в хаті, хоча б для фону, а ввечері ТБ. Щось не переношу відчуття самотності і тишини. Зразу якісь дурні думки лізуть в голову.
Не заморочуйтесь тим, чим не треба. От якщо з"являються думки, які сприймаються як "нав"язливі" або як "не свої", то є проблемою.
А такі думки - які нізвідки - я більше за все люблю. Вони такі... незвичайні І завжди мене дивують. І ще допомагають мені трошечки себе саму пізнати. Бо якими б дивними думки не були - це ж усе одно Я.
Колись деяких своїх думок я трохи лякався, але все - одно аналізував їх і намагався розкласти по поличках і знайти їх причину. Зараз люблю побути насамоті і подумати, собливо в темряві, коли все навколо затихає, не переношу шуму, люблю бути наодинці із самим собою. А взагалі думок лякатися не потрібно, просто не завжди потрібно зробити те, про що думаєш
Справді, думок лякатись не варто, бо можуть образитись, якщо серйозно, то будь-яка думка ні звідки не приходить, на все є причини, раз є дивні думки-значить щось хвилює, є якись вплив, треба то розкопати і заспокоїтись, і нема на то ради.
Нє... Самокопаніє до добра не доводить... Та й думати взагалі шкідливо... Викликає привикання... А потім...спробуй позбутися тої препаскудної звички...
Погоджуюсь. Треба концентруватись на хороших думках, але й не забувати про необхідність їх реалізації. Людина має величезний потенціал з матеріалізації думок, є над чим працювати щоб чимпошвидше змінювати своє на краще.
Дух перехоплює, коли хороша думка от-от має реалізуватись. Може виникнути страх "як це так, такого не може бути", "все так просто не буває", важливо переборювати цей страх і реалізовувати задумане до кінця.
я згідна, що є думки від чогось нечистого... іноді в мене промайне така ганебна думка, яка не притаманна ні мені, ні моїм бажанням... нпр, я людина не зовсім адекватна.. іноді можу повести себе нестримано чи занадто відверто чи навіть крикливо... тому іноді виникає думка:" от би зараз щось таке витворити... зокрема, коли сиджу на концерті кортить вибігти на сцену реалізації не буде, але звідки такі думки(і то ще квіточки) а от страшно не від думок... страшно від того, як нечисте може так близько підібратись і залізти в голову??? наприклад люди з серйозними проблемами чи бідамихоч і морально стійкі, думають про самогубство.. звідки такі думки у тих, хто любить життя?
А я іноді спешл думаю про якусь неприємну і болючу ситуацію... і якщо вона трапляється в житті, то підсвідомо, та ситуація вже пережита і можна зі спокійною головою приймати рішення.
я стараюсь погані, надокучливі думки відганяти... хоча не завжди вдається, особливо на ніч як почну думати, до ніяк заснути не можу.
Миху, як можна з тим боротися? бо мене деколи лякає така дія ззовні... іноді виникають такі думки.. от просто дурні.. навіть не хочу про них говорити... що спонукають до нерозумної поведінки або навіть до гріха... і виникають вони зовсім безпідставно...
Думка - це є дух. Колись монахи-пустельники казали: йдемо в пустелю боротися з духами, а насправді вони боролися з думками. І що вони робили? Дупустимо до них приходила зла думка, думка обману, чи думка розпусти, чи думка обмовлення. Вони тоді цю думку "били" іншою думкою, наприклад : душе обману відійди від мене іменем Ісуса Христа. Головне тут не називати того духа загально, а конкретно. Інший спосіб, якщо який дух довго мучить, можна знайти фразу у Біблії, яка відганяє(б"є ту думку) той дух. Так, як це робив Ісус у пустелі, де Він навіть не від Себе, а від імені Святого Письма казав: Сказано .........цитата.... Отакі поради
Некоторые свои мысли записываю, иногда помогает, если что-то неприятное в голову пришло...Теперь они там аккуратно лежат.
В більшості випадків думка - це висновок внаслідок з аналізу інформації прийнятої через наші органи чуття та сприйняття. При появі будь-якої негативної думки рекомендую переформатувати її в позитивну, що в кінцевому рахунку унеможливить виникнення цього негативу в реальному житті.
недавно подумалось: а неможливого нічого нема, було б бажання і здорова уява. тоді і зірку з неба, і небо до землі, і гори звернути.... трохи страшнувато думати, що ти дійсно на це спроможна. але як вдуматись то є правда, просто нам завжди нехватає бажання. тре буде щось таке попробувати