Страна Моксель

Відповідь: Страна Моксель

А грецькі хроніки та літописи читали. "Повість Врем'янних Літ" - так це достовірний літопис. Там здається все почалося від створення світу, треба вірити.

 

Відповідь: Страна Моксель

Нічого в Україні переміщалися, особливо чим далі від Росії. Хоча слова і діялект схожий, як на поморский, так і на сибірський. Звіряв з дослідженнями лінгвістів.

 

Відповідь: Страна Моксель

Ну тогда цитирую с оригинальных списков,

подстрочник мой,

гл. 4,12.

перечисляются племена: Варяги, Шведы, Норвежцы, Готы, Русь, Анлы (датчане),
Галичане, Волохи( Румыны), Итальянцы, Немцы, Корлязи и т.д

далее,

гл. 7.17

из Руси можно идти по Волге в Болгары (нынешняя Татария), а далее в Каспий (Хвалынь), а по Двине в Варяжское море (Балтика) и в Рум.


=На Украине ни Волги не Двины нет.

,далее

20.8-11

И от тех Варягов прозвалась Русьская земля, новгородцы те суть люди новгородские от рода Варяжского, прежде бывшие Словенами.

Т.е. Русь-название варягов-которые новгородцы-словене.

Ну и далее:

Срубил Рюрик столицу на Волхове и назвал Новгородом. и посадил своих наместников в Полоцк, Ростов, Белоозеро. И в тех городах суть находятся
Варяги.

Они же Русь

22.23

пришел Олег в киев, убил Аскольда и сказал-"Будет се мать городом Русьскым", и были с ним варязи и словене и прочие прозвавшиеся Русью.

= а пришел Олег в Киев,новгородцами, кривичами, чудью и мерей.

28.21

А язык Словенский и русский одно и есть. От Варяг бо прозвася Русью, а наперво беша словене, а теперь и поляне звахутся, но словенская речь была, на ней они прозывались по полю сидяху, а язык словенский един.

 

Відповідь: Страна Моксель

Поморский-он новгородский?

 

Відповідь: Страна Моксель

Найбільш подібними діалектами до мертвого новгородського є поморский и сибірський. Треба було знати.

 

Відповідь: Страна Моксель

Почему мертвый?

 

Відповідь: Страна Моксель

Современный новгородской диалект - это не тот древненовгородский диалект, который существовал X-XV веке на территории Новгородской феодальной республики. Который некоторые лингвисты считают отдельным языком

 

Відповідь: Страна Моксель

Относительно не тот, а относительно тот. Окающие диалекты севернее Москвы-новгородцы

 

Відповідь: Страна Моксель

Так, шокання і гекання на півдні Росії - це українська мова, яка є тою і не тою .

 

Відповідь: Страна Моксель

Хлопці, та перестаньте ви з Бранко сперечатися, заспокойтесь. Це його робота, на яку він добре натасканий і за яку отримує гроші, пайок і "звьоздачкі".

Ось тутечки детальніше написано про таких "енциклопедників" :D

http://ds.ru/ss1.htm

 

Відповідь: Страна Моксель

Добре, бо вже перейшов від української мови до новгородського діялекту.

 

Відповідь: Страна Моксель

Статья большая, но познавательная: http://www.booksite.ru/fulltext/rus/sian/5.htm

Мягким "г", отличались и вятичи мягкое "г"-распространялось до Старой Рязани-150 км. от Москвы , потом заворотом в Беларусь распространилось там

"Акание" мАсковское-наследие переселенцев из Черниговского княжества

Твердое "гэкание" Москвичей-наследие новгородцев

Цит.:

На территории Новгородской земли сложился древненовгородский диалект XI-XV вв. Формирование многих характерных особенностей этого диалекта относится к предшествующей эпохе позднего праславянского языка. Говоры древненов-городской территории не были едины, они формировались на основе севернокри-вичского диалекта - представителя северо-западной группы праславянского языка и ильменско-словенского диалекта - представителя восточной группы праславянского языка {Зализняк, 1995. С. 4-5).
На территории новгородских говоров в более позднее время возникли новообразования, распространившиеся затем на значительной территории и ставшие характерными чертами севернорусского наречия.

Диалект Ростово-Суздальской земли формировался потомками кривичей, ильменских словен и вятичей. В отличие от новгородского диалекта он характеризовался различением (и) и (ч) на большей части территории и губно-зубным образованием [в], развившегося здесь из губно-губного [wj (Аванесов, 1958. С. 174).

Одной из наиболее ранних черт, ставшей позднее отличительной особенностью южнорусского наречия, было изменение взрывного [г] в щелевой [у ]. Возникновение [у] многие лингвисты относят к эпохе позднего общеславянского языка (Филин, 1972. С. 246-247), VIH-IX вв. (Хабургаев, 1980. С. 87) или X-XI вв. (Аванесов, 1958. С. 165). Первоначальная территория возникновения [у] - бассейн Оки (кроме низовьев) и среднее Поднепровье, т.е. территория полян, северян, вятичей, затем Киевского, Переяславского и Черниговского княжеств до старой Рязани на северо-востоке, откуда [у] позднее, в XIV в., распространилось на территорию Смоленской и Полоцкой земель (Аванесов, 1974. С. 234-236).
Другая важная южнорусская черта - аканье. Возникло оно, по-видимому, в ХП-XIII вв. на территории верхнего Сейма и бассейна Оки, кроме низовьев, т.е. на территории Рязанского, Новгород-Северского и Черниговского княжеств. В XV в. аканье распространяется в смоленских и полоцких говорах, а в XV-XVI вв. - в псковских. В говоре Москвы аканье утвердилось с XVI в. Первоначальный тип аканья - диссимилятивный, на территориях позднейшего его распространения возникает недиссимилятивное аканье и яканье (Аванесов, 1958. С. 170-174,180-181; 1974. С. 221-231; Хабургаев, 1980. С 141-147).

 

Відповідь: Страна Моксель

Пока-пока. Читайте "Страну Москель", будете "вумными"

 

Відповідь: Страна Моксель

О, ти диви, подіяло!!! Чогось занадто швидко Бранко відлучився і залишив нас без аргументованої відповіді. За таке начальство не похвалить...:o
Ну хіба би акурат наряд закінчився...

 

Відповідь: Страна Моксель

А видповедь проста: не хочешь общения , я не навязываюсь, в "инете" достаточно интересных собеседников. Терпеть Ваши комплексы и страхи не собираюсь, для этого есть врачи-психологи

Богуну-Респект. Спасибо за нормальный разговор.

Всем удачи

 

Відповідь: Страна Моксель

Якби ж то... Не все так просто. Повернеться. За деякий час. Або перереґіструється під іншим ніком. Буде ще нагода "паабшчатса"...

 

Відповідь: Страна Моксель

Да ради Бога! Я просил Вас превести фразу с ВАШЕГО (личного) языка, т.к. она логически несовершенна, только и всего.

Вашу фразу

можно представить как "Леопард это гепард до разделения этих видов на два вида и тигр тут не при чём". При этом фраза была бы логически несовершенна и вовсе без тигра (так что, не в нём дело )

Впрочем, после Вашего "Тому ви свої порівняння лексики слов'янських мов можете залишити для делетантів" мне трудно ожидать от Вас вменяемости - не спрашивать же взрослого человека "Где это вы такое видели у меня?" :D :D Посему хоть на голове ходите...

 

Відповідь: Страна Моксель

Святокиївський богатир
Звідки був родом Ілля Муромець? http://www.day.kiev.ua/139581/

З історичного погляду сама експедиція проти Солов’я-розбійника могла виходити саме з Києва. Соловей-розбійник — це образ богатиря, представника племені, з яким київським князям доводилося вести боротьбу. Якщо брати до уваги, що Соловей-розбійник заліг на прямоїжджій короткій дорозі з Суздальського краю до Києва, яка проходила через територію, вкриту густими лісами, болотами, то можна припустити, що Соловей — образ богатиря з племені в’ятичів чи якогось із угро-фінських племен, що жили тут також. Літопис відзначає низку походів київських князів на в’ятичів. Під 966 роком повідомляється про те, що Святослав переміг в’ятичів та обклав їх даниною. У 981 році проти в’ятичів здійснює звитяжний похід Володимир. Коли у 982 році «заратишася» в’ятичі, Володимир знову пішов на них і знову завдав їм поразки. Такого роду зіткнення, ймовірно, далеко не всі відзначені літописом, мали породити образ в’ятицького богатиря, який жив у глухих лісах.
Ілля Муромець, перемагаючи Солов’я- розбійника, очищає «дорожку прямоезжую», що мало велике історичне значення і цілком відповідало історичній дійсності. Адже саме ці прямоїжджі доріжки (Дніпром — до Чорного моря, а Волгою — до Каспійського) виявлялися зазвичай перехопленими: у X—XIII ст. — хазарами, печенігами, половцями, а пізніше, з XIII по XVI ст., — волзькими чи кримськими татарами. Очищення їх від «солов’їв-розбійників», які чинили розбій на дорогах, було рівнозначне подвигу і тому оспівувалося в билинах. Таким чином, очевидно, в основі билини лежать реальні події — київська чи чернігівська експедиція (або експедиції), які посилалися княжою владою проти розбійників, а, можливо, також проти смердів-утікачів. Що ж до Мурома, то навряд чи місто, розташоване — навіть якщо рухатися по прямій лінії — за тисячу верст від Києва, і яке було спочатку племінним центром фінського племені муроми, фігурувало в древньому епосі.
весь текст

 

Відповідь: Страна Моксель

- А вы кто такие?
- Я - Илья Муромец, из Мурома.
- А я - Добрыня Никитич, из Никиты. А ты кто?
- А я Алёша Попович, из... Издалека, в общем.

(с) Comedy Club

 

Відповідь: Страна Моксель

Данило, где вы такую "фингню" берете ?

Вятичи-славянское племя.
Илья Муромец имел фамилию по отцу Чоботов Видимо Чоботы-финское слово

И вообще, вы что-то не почитаете древнерусских святых. Сходите в Печорскую Лавру, Вы ж из "Kyivа", поклонитесь мощам Святого Ильи Муромца-Защитника Земли Русьской, они там, если вы не знали.

Реконструкция внешнего облика Ильи Муромца, сделанная по останкам:



Зы: Не нравится Муромец, верните Святые останки в Муром