"Сталин - эффективный менеджер" for Чернобылец и иже с ним

Всё-таки хотел уточнить: Вы хотите только узнать об уровне жизни простого человека, или надо ссылаться на уровень развития страны? Мне несколько затруднительно будет пересказывать содержание каких-то ссылок, поскольку Вы не позволяете мне их использовать, не желая их читать. Второе - в качестве доказательства своих слов Вы ссылаетесь на свой же пост, некорректность которого я уже разбирал. В ответ на Ваш вчерашний пост от 22:36, где Вы ссылаетесь на свой предыдущий пост, хотел бы тоже порекомендовать ВАм посмотреть мой вчерашний пост от 21:15, где я дал ответ на это Ваш пост. Удовлетворительного ответа от Вас я не получил. Как и не получил объяснения, почему же в СССР в 20-м веке развитие промышленности Вы считаете очевидным, а на Украине в 21-м веке отсутствие такого развития, даже более того - развал промышленности, Вы, повидимому, тоже считате очевидным и естественным. Мне представляется странной такая очевидность.

 

Пане Сотнiку
У ГУЛАГу за різному жилося професії отримували поверталися в село кваліфікованими з підземним заполярним стажем.
Говорити що (німці ,угорці ,румуни) тільки морили і били ,так будь-яку владу обгадити можна.
Сталін багато напаскудив і країна була велика.
Про С Бандеру тільки гадати можемо які були б репресії та чистки.
Ймовірно меншi.
Але всі в той час були жорстокі у Сталіна конкуренти з одного боку Тухачевський з іншого скажімо Власов або Берія.
(Не аньоли небесні)

 

Да, я ХОЧУ, чтобы Вы рассказали об уровне жизни простого человека и подтвердили либо опровергли мое утверждение о том, что жить при Сталине было хреново.

 

- то ж для мыслящей, которая способна понять, чем отличается сравнение отношения простых людей к определённым личностям от конъюнктурного анализа политических учений "обозревателями" через десятилетия. Хотя бы со второго раза

 

Пантера средний танк.
Главное, в чём Т-34 уступал пантере - это мощь её орудия. Читая в юношестве мемуарную и художестенную литературу, удивлялся, почему пантера при встече с противником, если не была в засаде, всегда отступала, пятилась назад. Дело в убойной силе её пушки. Пантера выдерживала дистанцию, на которой оставалась недосягаемой для орудия противника, сама же с этой дистанции поражала его, в данном случае, Т-34.
Кроме того, Т-34 был труден и сложен в управлении. Причиной его поражений было и несовершенство поворотного механизма башни, производственного брака, который танкистам часто не удавалось устранить. И т.д.
Немало услышал и от танкистов-фронтовиков, горевших в танках, но оставшихся в живых. Об их боях, тактике.
Победа советским танкистам давалась за счёт многократного численного преимущества и удачи.

 

Якщо в людини забрати все ...зовсім все....а потім дати їй стільки щоб просто не здохла з голоду більш задоволеної життям людини ви нігде не знайдете...

 

Пан Ярема, Вы в очередной раз передёргиваете факты. В том посте, который я Вам дал, и откуда Вы копируете ссылку на хорошую упитанность гражданских рабочих, нет никаких слов о том, что это относится именно к рабочим из Украины - это только Ваши слова, а не слова из цитируемых на сайте немецких документов.
Я не имею ни малейшего сомнения в Вашей уверенности в том, что немцы пришли в СССР и особенно на Украину исключительно с целью сделать украинцев упитанными и вставить им хорошие зубы.

 

Так это оно и есть преимущество пока одну Пантеру на немцы заводе соберут советы пять- шесть Т-34 выпустят и с ремонтом похоже обстояло.

Это я в фильмиках про танкистов слышал.

 

А ви мабуть впевнені що з такою ціллю до нас прийшла сОвЄцкая армія

 

Так, в цьому щось є. В Індії я бачила жебраків людей, які посміхалися і випромінювали набагато більшу позитивну енергію, ніж, наприклад, звичайні люди середнього достатку в Києві.


О, бачу, г-н Невстранец на посту. В Росії сьогодні робочий день?

 

Я тільки вчора був в Києві....там люди взагалі нічого не випромінюють ).....Як зомбі якісь...чесне слово))....чогось нагадався фільм де інопланетяни захопили землю і всіх зазомбували

 

Готовых материалов у меня сейчас нет. Придётся поискать. Прошу подождать, поскольку сегодня ещё буду отвлекаться на другие дела.

---------- Додано в 11:34 ---------- Попередній допис був написаний в 11:26 ----------

Ваша уверенность в обратном мне тоже ясна. То, что Вы называете "сОвЄцкая армія", сюда вернулась, чтобы изгнать оккупантов, целью которых было уничтожение славянства, как низшей расы. Не хочу пачкать сайт, цитируя основополагающий труд господина Гитлера. Сами можете потрудиться найти, что он писал о грядущей судьбе славян. Или Вы себя относите к арийской, высшей расе? Тогда Вам оставалось бы убедить в этом ещё и фашистов. Если бы Вы вообще появились на свет. И Ваши родители..

 

И зачем вы такую страшную тайну открыли? На форуме не только украинцы.

 

Нарешті дістався сюди, щоб відповісти 4А.
Для початку поясню, що моя думка формується насамперед на моїх власних спостереженнях і спілкуванні з живими, реальними учасниками подій. Той же Голодомор - це історія мого роду, але так само історія ще десятків людей, з якими мені довелося поспілкуватися на цю тему. Історія повторюється скрізь - і на Вінничині, звідки походить мій рід по батьковій лінії, і на Черкащині та Київщині, звідки походить рід моєї мами. Для мене ані факт голоду, ані його спланований характер більше не потребують доведення.
Друге. На Львівщині ви можете знайти по селах дуже багато людей, які памятають, як відбувалася колективізація тут. Можуть розповісти, як селяни отримували зарплату один раз на рік, а за той час брали товари в кредит у колгоспу. Бували роки, коли чимало селян ще й залишалися йому винні.
Третє. Думаю, ви не будете заперечувати наявності ще й мільйонів безкоштовних робочих рук на лісоповалах та в інших "виправних закладах".
Четверте. Думаю, ви цілком знайдете інформацію про експропрійовані з початку 20-их років цінності.

Так-от, чому декому так не хочеться, щоб у цій темі не згадували про злочини Сталіна, а говорили лише про результат в економіці. Та тому що людині, в якої хоч трохи працює логіка, зрозумілий очевидний звязок між одним та іншим. Тому що ціна того "грандіозного" підйому - мільйони розстріляних, мільйони замордованих голодом, а попри те ще й мільйони пограбованих та десятки мільйонів тих, хто працював у реально рабських умовах. І це тільки для того, щоб усі інші жили на рівні, злегка більшому за рівень виживання. Для того, щоб побудувати заводи, які так і не спромоглися навіть на основі чужих розробок зробити хоча б один автомобіль, з якого б не сміялися у всьому світі, фабрики, які виробляли неоковирні меблі, незручний одяг, несмачний хліб і сірі макарони.

Ефективність менеджера вираховується дуже просто: за співвідношенням отриманого результату до використаного ресурсу. То який нафіг Сталін ефективний менеджер, якщо середній результат - на рівні гірших на Заході, але при цьому ціна - рабство для одних мільйонів, і смерть - для інших?
Хочете поговорити про досягнення результату такою ціною - вам, ЧотириА, не до мене. Думаю, що ви знайдете співчуття у Ганнера чи Гранда. Можливо, вони навіть залюбки обговорять з вами можливість економічного підйому України за рахунок того, щоб розстріляти всіх, у кого можна відібрати серйозні гроші та цінності і хто не підходить під їхнє означення щирого українця. А потім - відправити на виправні роботи всіх, хто записав себе в переписі, як росіянин. А хто буде опиратися - заморити голодом, відправляючи відібрані в них продукти на експорт.
Думаю, що навіть з посередніми розумовими здібностями, але з таким ресурсом і за умови необмеженого права на примус, вони цілком спроможуться навіть переплюнути Білорусь, можливо, навіть наздогнати Польщу.

Тільки я особисто проти такого розвитку подій. Я особисто хотів би, щоб ми вчилися у тих, хто досягав результату потом, а не кров'ю. Наприклад, у скандинавів з їхнім ринковим соціалізмом. Чи в канадців. На крайній випадок - у Ден Сяо Піна, якщо вам уже так заманулося вчитися у комуністів. А вчитися досягати посередніх результатів ціною максимальних жертв - вибачайте, це без мене...

 

-

не совсем. Но полдня - на работе. Надо ж поздравить сотрудниц с профессиональным женским праздником...

 

Примените Ваши же слова к современной ситуации на Украине и убедитесь, что Вы неправы. На Украине все ОЧЕНЬ неудовлетворены своей жизнью. Все остальные факторы, о которых Вы писали, в наличии. У нас забрали всё.

 

Так. Свою першу важку особисту поразку Сталін зазнав в 1920 році як провідник (політичний менеджер) походу Червоної армії під командуванням Тухачевського в Польщу. Плани більшовиків полягали у тому, щоб поширити пролетарську революцію далі по Європі. І тут треба була залізна рука товариша Сталіна. Велику надію не без підстав більшовики покладали на Конармію Будьонного. Але сталося «чудо над Віслою». Збулося воно саме завдяки героїчному захисту на український землі міста Замостя українськими військами під проводом полковника Марка Безручка від наступу кінноти Будьонного. Цей подвиг дозволив війську Пілсудського підготуватися до оборони Варшави, розбити війська Тухачевського і врятувати польську державність. Одна із інтерпретацій Катинської трагедії полягає і в тому, що Сталін шляхом знищення польської військової еліти помстився за особисту поразку, «за чудо над Віслою», яке унеможливило більшовицьку єкспансію в західну Європу.
Не «пробачив» він і Тухачевського.
Сталінська міфологія цю тему втілювала у свідомість народа бравурними бойовими піснями про «звитяжну» Конармію Будьоного, для якої Замостя - місто її слави, на кшталт: «На Дону и Замостье тлеют белые кости, /Над костями шумят ветерки. /Помнят польские паны, /Помнят псы-атаманы /Конармейские наши клинки.

 

- не слыхал такой песни, однако ж в цитате брехни не видно. Кости белые тлеют? Тлеют. Паны помнят? Неизвестно; вероятно. Эти... -атаманы помнят? Ещё как, аж в 21-м веке цитируют. Что не так?

Трудно понять насквозь гражданским, что такое воинская честь, и что она, да даже и воинская слава не всегда с победой связана. А потому непрофессиональные военные как правило не имеют уважения к побеждённому противнику.

 

У 20 р Коба не був значною фігурою в Кремлі. Там Лейба й інші інернаціоналісти правили.
Катинь скоріше в пам'ять про білочехів і проросійських польських легіонах (нашкодiлi панове по червоним тилам) не помста .
Такий у нього був життєвий досвід і батярська молодість.
Цю ( вашу) версію поцреоти не давно придумали.

 

Даю своє пояснення. За часів Сталіна і в подальшому в Україні (як і в усьому СРСР) відбулась гіперіндустріалізація. Будувались насамперед підприємства групи "А", щоб закласти підвалини надмілітаризації країни...Відбувся грандіозний перекіс в економіці, структура її була абсолютно негармонійною (такою лишається і нині, але всі розмови про структурну перебудову залишились на папері)...Тому коли Україна стала незалежною, продукція її індустріальних гігантів, що були розраховані на потреби всього СРСР, стала непотрібною, через її неконкурентоздатність з продукцією провідних світових компаній...А для модернізації і підняття конкурентноздатності потрібні були інвестиції, а їх небуло і нема...Звідси і розвал. Цілком закономірний...Потрібні були реальні реформи, а їх не проводили на протязі 20 років, на жаль.

А хіба я стверджував, що вивозили лише з України!? Просто мене насамперед цікавлять українські проблеми, що пов'язані зі сталінізмом...А восени 1942 року німці стояли під Сталінградом...А території Білорусі, України і заходу Росії ВЖЕ ЦІЛИЙ РІК БУЛИ під німецькою окупацією...Тому я наполягаю на тому, що вгодованість мешканців цих регіонів вже ніяк не можна було пов'язувати з політикою Сталіна, а навпаки...Недарма ж селяни схопили і видали німцям Зою Космодєм'янську...

А Ви взагалі в чомусь сумніваєтесь? Чи завжди цілком впевнені настільки, що дозволяєте собі робити висновки за інших...

І як подарунок слов'янам Сталін влаштував їм в 1946-1947 році черговий, третій вже по рахунку голодомор...А ось у німців остарбайтери дивували вгодованістю.

Для мого батька одним з найбільших потрясінь юності лишився такий випадок...Після війни, рік я вже не пам'ятаю, батько зі своєю ненькою (моєю бабусею) цілий рік пропрацювали в колгоспі. Бабуся - цілий рік, фактично без вихідних, заробила десь більше 300 трудоднів, батько напрацював більше 100 трудоднів... Коли закінчився рік, вони взяли підводу, мішки і поїхали отримувати натуроплату...Який для них був шок, коли на трудодень видали лише по 100 ГРАМІВ зерна...За цілий рік тяжкої праці вони заробили лише ОДИН МІШОК ЗЕРНА...Ось після цього в нього і визріло рішення виїхати з села, яке підтримала мати (батько помер ще в 1945 році)...Оце і є сталінський добробут.

Ганьба!

Проте він був членом Рєввоєнсовєта Південно-Західного фронту, що наступав на Львів і потерпів поразку від поляків.