СС "ГАЛИЧИНА"

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Я правильно понял, что МОСКАЛИ останутся ГЛАВНЫМИ врагами Ваших нащадкив ещё на несколько поколений вперёд?

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Вопрос-то с ними другой. Точнее два В отличие от УПА они добровольно вступили в состав немецкой армии. За никакую независимость они не боролись, а дали присягу (наверное пальцы скрещивали за спиной). Второе им запрещалось там называться украинцами (почитайте мемуары немецкого руководителя, я тут где-то ссылку оставлял), они и на это пошли. Так что для вас они по отношенгию вроде бы не должны сильно отличаться от воинов КА. Они добровольные помошники одного из колонизаторов. А получается нет.

Вопрос первый. Почему ? Ведь они и есть зрадники.

Вопрос второй. Расширенный.
А что с ними стало после окончания существования дивизий ? Куда они попали в политическом плане, к кому присоединились ? И почему их, таких же с вашей точки, запроданцев, как воины КА, приняли ? Т.е. они с точки зрения этой политической партии запроданцами и зрадниками никогда не являлись.

Тут и возникает вопрос о той самой партии, как искреннем борце за независимость.

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Чернобилець , Ви, або повідомлення читаєте вибірково(ймовірно , що я не достойний Вашої уваги) , або маєте коротку память.На це саме Ваше запитання на старому форумі(осінь -рання весна 2006р.) я відповідав 2 рази.
# 3раз :
Набір в дивізію був був 2 рази .В 41р.- добровільний. В 43р. - примусовий.Багато молодих хлопців ,хто не хотів йти були розстрілені.Про це описано в книжці "Шоя" у Львові".Автора не памятаю.
Кінець війни Дивізія зустріла в Югославії .За попереднім домовленням в бритійцями , вони мали прийти в італійське місто Ремен і там зложити зброю.
Партизани Тіто , а тоді це вже була Югославська народна армія , пропустили дивізію в Італію , незважаючи на вимоги(Тіто не любив коли йому наказують , можливо через те)Совєтского командування.
Дивізія дійшла до Ремена , зложила зброю і була поміщена в табір для військово полонених.
Справа тягнулася 2 роки.І в 1947р. суд виніс вирок про її невинність. СССР апелював кілька разів , але безрезультатно. Бувшим дивизійника було дозволено поселятися в Вел.Британії.(де багато з них живе і по сьогоднішний день).
Хто з них хотів пересилитися в США і Канаду , еміграційні служби цих держав , ще раз перевіряли цих людей на предмет військових злочинів.
В Канаді , США , ВБ ці люди прирівняні до Ветеранів 2їСв.війни.І носять таку саму форму , як канадські чи американські ветерани - сірі штани , темно синій піджак і такого самого кольору берет .
Якби на них щось було недобре то , центер Візенталя давно би знайшов матеріал.

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Никто не выставляет героями те русские дивизии в отличии от СС Галичины. Зачем о позоре кричать во все горло? Да люди знают обэтом, но не восхваляют и не делают национальными освободителями игероями

Додано через 28 хвилин
Историю перекрутить сейчас очень легко. Можно и Гитлера сделать национальным героем. Просто получается, что прооблема СС Галичины больше всего волнует Львовян, надо же героев себе изобразить, а героев не оправдывают и не судят, а историю перепиишем, слава богу сейчас это можно и модно и это делают все кому не лень, которые даже образования и знаний и фактов не имеют, не знают, но книжки писать хочется.

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Мені, мабуть, не пасує втручатися у Вашу суперечку із Ромком. Але тим не менш хочу висловити свою думку з приводу вашої останньої репліки.
Москалі (а не росіяни!) будуть головними ворогами моїх нащадків та й, думаю, більшості українців до тих пір, поки існуватиме Російська імперія (тобто теперішня Російська Федерація). Тільки коли вона розпадеться на національні держави, коли вона позбудеться своїх імперських амбіцій, коли вона визнає голодомор 32-33 рр. геноцидом українського народу і сплатить українцям компенсації за нього (як Німеччина за голокост євреїв), тільки після цього всього кане у небуття історії образ москаля як ворога номер один для України.

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Тобто ніколи.

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Тема про Москалів обговорюється у іншому місці!

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Дозволю собі не погодитися. Кожна імперія рано чи пізно розвалюється - це відомий факт із історії. Для цього просто потрібні внутрішні чи зовнішні катаклізми.

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Степанич, never say never! Імперії мають властивість розпадатись (Мідо-Персія, Рим, СССР). Не за горами розпад і РФ. Я тут є великим оптимістом.

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Найдовше наскільки мені відомо існувала Ефіопська імперія (звісно не маштаби Риму, Росії, Персії), але тим не менш вона проіснувала понад дві тисячі років аж поки комуністи у 1974 році не скинули Хайле Селассіє.
В принципі і зараз чисто юридично існує одна імперія - Японія, але де-факто навряд чи вона може називатися імперією.

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Цунами? Землетрус?:8:

І не жалко братів наших росіян?

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Я проти росіян не маю нічого, навпаки, мені їх шкода саме зараз. В випадку, коли б РФ розпалась і зявилась справжня, неімперська Росія, в першу чергу виграли б саме росіяни.

ПС Перша цитата не моя.

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Та навіщо кликати на допомогу природу. Невже китайці не гострять свої зуби, щоб поласувати Сибіром та Далеким Сходом? Якось потрібно той мільярд прогодувати та одягнути, а ресурси звідкіля. Тим більше, що москалі там тотально спиваються.

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Я другие вопросы задал. Повторю. Это исключительно по вашему их восприятию, а не центра Візенталя .

Им запрещалось там называться украинцами (почитайте мемуары немецкого руководителя, я тут где-то ссылку оставлял), они и на это пошли. Так что для вас они по отношенгию вроде бы не должны сильно отличаться от воинов КА. Они добровольные помошники одного из колонизаторов. А получается нет.

Вопрос первый. Почему ? Ведь они и есть зрадники. И даже примусовий набор в 1943.Багато молодих хлопців ,хто не хотів йти були розстрілені. Их, что загран отряды охраняли и деться никуда не могли.

Вопрос второй. Расширенный.
А что с ними стало после окончания существования дивизий ? Куда они попали в политическом плане, к кому присоединились ? И почему их, таких же с вашей точки, запроданцев, как воины КА, приняли ? Т.е. они с точки зрения этой политической партии запроданцами и зрадниками никогда не являлись.

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Заборонялося їм називатися українцями , вже після вступу , після рекламної компанії яку провели німці.Я маю на увазі 41р.
А коли був набір всюди афішувала назва "УКРАЇНСьКА дивізія Галичина" ,а потім вже назва "СС"(ніхто тоді толком не знав , що це таке).
Всі тоді памятали ще Австрійську армію і корпус Українських Січових Стрільців.І думали , що щось подібне буде і цього разу.Тоді , ще німці виглядали , як визволителі.Навіть багато Львівських євреїв тоді з ними співпрацювали(ательє одягу , продуктові склади ,єврейська поліція).Жовті зірки і гетто - це вже пізніше.
В 43р., коли вже стало ясно , що ніякої свободи вони(німці) не несуть, почався примусовий набір в Дивізію."Загрдатрядов" не було , але населення повинно було мати німецькі посвідчення(типу прописки)на руках.Молоді мужчини ще папір про придатність/непридатність до служби.Хто не мав цього паперу, гестапо вияснювало чому? Час від часу перекривали грузовиками вулиці/базари і провіряли документи.А в кінці 43р.- вже не вияснювало , зразу розстілювали.Розстрілювали на місці теперішнього готелю "Львів".Біля стіни сусіднього будинку.Тоді це називалася площа "Збожова".(нерозумію , чому там до сих пір місто не поставить меморіальної дошки).
Їхню подальшу долю я написав вище.
Як би я жив в цей час в Дивізію я би не записувався.Пішов би в УПА.Але і зрадниками , як і солдатів ЧА їх не рахую.

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Є новини. http://sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=74369&cat_id=39574
Відтепер дослідники можуть послуговуватись документами, які підтверджують, що керівництво ОУН(б) відмовилося брати участь в акціях проти євреїв у липні 1941 року у Львові.

У ГДА СБ України зберігся архівний документ під назвою «До книги фактів». Він охоплює події з 22 червня по вересень 1941 року, і був створений для фіксації подій 1941 року. Документ дивом зберігся у підбірці архівних матеріалів ОУН(б), які були вилучені співробітниками органів держбезпеки УРСР у вбитих та заарештованих підпільників.

Цікаво, що він був вшитий співробітниками органів держбезпеки УРСР у середину справи, мабуть для того, щоб його важче було відшукати. В описі справи називався лише як «документ на украинском языке», щоб не привертати до себе увагу. Тому документ тривалий час залишався непоміченим співробітниками архіву, причому як в часи існування КДБ, так і після 1991 року.

У документі вказано наступне (стиль та правопис збережено): “4-7 липня 1941 р. представники прибувших до Львова у великому числі відділів гештапа звернулися різними дорогами до українських кругів , щоб українці урядили триденний погром жидів”.

“Замість уряджувати маніфестаційні похорони політв’язнів помордованих більшовиками», говорили вони, «краще зробити велику відплатну акцію на жидах. Німецькі поліційні ані військові власти не будуть в цьому перешкоджати”.

“Керівні чинники ОУН, довідавшись про те, подали до відома членам, що це є німецька провокація, щоби скомпрометувати українців погромами, щоби дати претекст німецькій поліції до вмішування і роблення порядку, і найважніше – щоби відтягнути увагу й енергію українського загалу від політичних проблем боротьби за державну самостійність, на слизьку дорогу анархії, злочинів і грабіжництва.

Вже Другий Великий збір ОУН висказався рішуче проти яких-небудь жидівських погромів, засуджуючи такі тенденції, як намагання окупантів відвертати увагу народних мас від корінних проблем визвольної боротьби. Тепер, в перших днях німецької окупації, зреалізовано ці постанови на практиці, забороняючи участи в погромах жидів і протидіючи німецьким провокаціям. Тільки завдяки рішучій поставі кадрів ОУН не дійшло в перших днях по уступленню більшовиків до масового вирізання жидів у Львові та в інших українських містах, мимо величезної хвилі обурення, яке викликало вимордування большевиками 80 тисяч українських політичних в’язнів і мимо численних провокацій німецького гештапа, щоб кинути українців до вирізання жидів”.

“Таким чином, документи ГДА СБУ підтверджують те, що учасники ОУН намагалися уникнути участі в акціях проти єврейського населення у Львові і ніяких офіційних розпоряджень щодо його винищення чи проведення погромів – не було,” – наголосив О.Іщук.

У ГДА СБ України зберігаються архівні кримінальні справи на учасників батальйону «Нахтігаль», які згодом перебували в УПА – Олександра Луцького, Віктора Харківа, Володимира Павлика, Омеляна Польового. Всі вони були у 1944-1946 рр. засуджені до тривалого ув’язнення за участь в боротьбі УПА проти радянської влади.

“У жодній з вказаних кримінальних справ, – стверджує О.Іщук, – будь-яких згадок про знищення батальйоном «Нахтігаль» мирного населення немає, хоча радянські слідчі повинні були б в першу чергу з’ясувати саме такі злочини підсудних. Всі вказані особи були засуджені за участь у збройній боротьбі підпілля ОУН і УПА проти радянської влади”.

Звідси можна зробити висновок, що у 1944-1946 рр. органи радянської влади не проводили розслідування щодо винищення бійцями «Нахтігалю» мирного населення, через те, що в їх розпорядженні даних про це не було.

Твердження про участь бійців «Нахтігалю» у винищенні мирного населення у Львові були поширені лише у 1959 р., коли уряди СРСР та НДР намагалися скомпрометувати одного з керівників батальйону «Нахтігаль» Теодора Оберлендера, який в той час займав посаду міністра у Федеративній Республіці Німеччина.

Як розповів учасникам слухань радник Голови СБУ, кандидат історичних наук Володимир В’ятрович у Галузевому державному архіві СБУ збереглися матеріали щодо участі у 1959 р. органів державної безпеки СРСР та УРСР у підготовці цієї компрометації. Документи свідчать, що розпочалась активна робота зі збору матеріалів і свідчень, які б дозволили обґрунтувати тезу про причетність "Нахтігалю" та Оберлендера до нацистських злочинів у Львові. Цією справою зайнявся Комітет німецької єдності, що базувався в Німецькій демократичній республіці. Усі докази зібрали блискавично швидко – протягом листопада 1959 року, набралося їх лише дев'ятнадцять. При перегляді даних обвинувачувальних матеріалів в очі впадає одна деталь – свідків шукали по всьому світі, тільки не у Львові, де "Нахтігаль" з Оберлендером мали чинити свої "злочини". З усіх знайдених свідків лише троє до війни були корінними мешканцями Львова, – усі інші опинилися в місті випадково, тимчасово, проїздом тощо. Можливо, побоювалися що свідки-львів'яни зможуть згадати не тільки вбитих у липні євреїв та поляків, але десятки тисяч замордованих НКВД українців, залишених в тюрмах Західної України після відступу Червоної армії.

Друге управління КДБ УРСР отримало вказівку з Москви від заступника начальника Другого управління КДБ СРСР Щербака щодо збору матеріалів про участь Теодора Оберлендера та батальйону «Нахтігаль» в організації масового знищення єврейського населення у Львові в липні 1941 р. Як зазначається в документі, вказівка була зумовлена тим, що Оберлендер звинувачувався у злочинах «нашими німецькими друзями» (очевидно мова йде про східнонімецьку Штазі).

Перші результати інтенсивного пошуку «свідків», який зачепив Львівську, Тернопільську та Хмельницьку області де мали б пам’ятати про «злочини» «Нахтігаля» не дали бажаних для радянського керівництва результатів. У довідці з Хмельницької області від 16 жовтня 1959 року читаємо “встановлено, що в першій половині липня 1941 року із Західної України через Сатанів по шосейній дорозі до Хмельницька рухався на велосипедах та автомобілях озброєний загін українських націоналістів у німецькій формі. Загін в Сатанові не затримувався. Розстрілів ним радянського партійного активу та їх сімей не встановлено”.

Незабаром надійшла інформація із Тернопільського КДБ в якій йдеться про те, що створеною ще в 1945 році Надзвичайною державною комісією виявлено ряд фактів про звірства німців на території області. Зокрема детально розповідається про табір для військовополонених, та вчинені в ньому злочини. “Ніяких інших офіційних документів, що підтверджували б звірства німецьких окупантів в Тернопільському таборі радянських військовополонених не знайдено, - читаємо в документів, - в актах Надзвичайної державної комісії, що констатували злочини німців на території Тернополя і Тернопільської області, батальйон «Нахтігаль» і зокрема Оберлендер не згадуються”.

Очевидно такі відповіді не могли задовольнити керівництво КДБ, яке після цього дало чітку вказівку, яка збереглася в архіві СБУ: «Встановлених свідків злочинів «Нахтігаля» слід підготувати для допиту працівниками прокуратури, про що будуть дані вказівки прокуратурою СРСР. При підготовці до допитів свідків слід використовувати опубліковані статті про злочини «Нахтігаля».

Зібрані УКДБ матеріали широко використовувалися в місцевій і центральній пресі, кінохроніці, а також на прес-конференціях в Москві. Крім того, були виявлені і відповідно підготовлені свідки, що виступали з даної справи на прес-конференції в Москві і на суді в Берліні».

Як свідчать документи за “відмінно” виконану роботу ряд співробітників КДБ було відзначено нагрудними знаками «Почесний співробітник органів держбезпеки», цінними подарунками та відзначенням по наказу КДБ УРСР.

Зібрані сфальсифіковані “свідчення” були передані до Верховного суду НДР, який 29 квітня 1960 року заочно визнав Оберлендера винним і присудив йому довічне ув'язнення. Наступним етапом мало бути проведення процесу у ФРН. Збором доказів у Західній Німеччині зайнялась Асоціація жертв нацизму. Зібрані нею матеріали були відправлені до штабу Асоціації в місто Людвігсбург. У звинуваченні стверджувалося, що батальйон "Нахтігаль" нищив євреїв і поляків у Львові, Золочеві, Сатанові, Юзвині, Міхалполю, а в ніч з 3 на 4 липня українські легіонери нібито розстріляли сотні польських інтелектуалів.

Західнонімецький суд провів детальне розслідування і в жодному випадку не знайшов достатніх доказів для підтвердження злочинів, що приписувалися "Нахтігалю". Слідчими було встановлено, що "більшість членів "Нахтігалю", хоча й знали про жахливі вбивства проведені енкаведистами, а серед замордованих були і члени родини деяких солдатів, як правило, дотримувалися взірцевої дисципліни". На суді працювала спеціальна слідча комісія, яка заслухала 232 свідків і визнала, що закиди проти формування "Нахтігаль" й офіцера Оберлендера, цілковито позбавлені підстав. Хоча німецькі слідчі не виключали, що "члени українського батальйону "Нахтігаль", прізвищ яких не встановлено, на власний розсуд могли брати участь у вбивствах та погромах, без відома і всупереч виразним заборонам командирів батальйону".

26 вересня 1960 року Земельний суд Бонна закрив справу, визнавши недостатніми надані докази.

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Дякую, Левандівко !
Ох, і важко ж було вести восени 2004 року агітацію серед євреїв !
Самого Мойсея Фішбейна залучили.
Тоді би нам ці секретні файли...

Ну нічого, нехай відкриються очі в любителів кричати "Нє вєрю! Врьотє!" (С)

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

ТАК це перманентний стан. Їх очі не відкриються. Не чекайте...

Додано через 6 хвилин

Доречі, а мені за що?
Все з сайту СБУ. Офіційного. І від СБУ на круглому столі був пан, що провадив нещодавно "голодоморну" виставку "з архівів СБУ".

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Чудово! Документи від ОУН(б), які однозначно підтверджують, що ОУН(б)... Смішно!

Додано через 2 хвилини

:D А це взагалі перл! Намагалися уникнути, але..?

 

Відповідь: СС "ГАЛИЧИНА"

Бачите, Борисе? Не очі в них відкриваються:

Все - Божа роса...
Коли їм зручно - цитують Донцова, коли ні - на "ха-ха" пробиває...