СС "ГАЛИЧИНА"

Ошибаетесь. Эти поляки были заодно с немецкими нацистами, исповедовали и внедрили в свою практику нацизм. Были завоевателями. В союзе, вместе с немцами истребляли украинцев по принципу "огня и меча" на захваченных и угнетаемых ими украинских землях Волыни, ....,
стремясь навсегда закрепить их за Польшей.
Тема досконально обсуждается в инете.
Пожалуйста, пост одного из пользователей:
"Dezdechado _ 05.03.2012 16:11
Від червня до листопада 1926 р. на території Великої Польщі почали
видаватися часописи з чіткою фашистською орієнтацією. До них слід зачислити
бюлетень “Великопольський Фашист”, який видавався у Познані та наявний в
Ольштині “Клич Фашистів”. У третьому номері “Великопольського Фашиста” з
липня 1926 р. редактори газети поінформували, що 15 травня того ж року
заснована Спілка Польських Фашистів з осідком у Познані. На чолі організації
стала Управа і Головна Рада, органи, які були представлені редактором і видавцем
“Польської Газети” у Берліні і тижневика “Неділя” Юзефа Залаховського. Спілку
зареєстровано 18 травня, а її керівником став агент Залаховський. Проте головою
раптово став познанський поет і письменник Маріуш Рибка. Певні впливи
організація отримала у середовищі колишніх великопольських повстанців, які
знаходилися у дуже складній життєвій ситуації. Повстанцями були комендант
Рибка і капітан запасу Зигмунт Орловський.

Вони покладали
відповідальність за всі невдачі повоєнної Польщі в економічній і політичній
сферах на “міжнародне єврейство”. На сторінках “Клич Фашистів” у листопаді
1926 р. фашисти апелювали: “Поляки! Пізнайте і ви, що вас поїдають єврейські
п’явки і їх гнилі прихильники; туманять вас фразами лібералізму, обіцяючи
вам несотворені речі “морального виправлення”, яке тхне болотом, а хочуть
тільки панувати (...)”.
У грудні 1926 р. відбулася консолідація і активізація фашистських
угруповань у Великій Польщі. СПФ нав’язала тісну співпрацю з новоствореною 4
грудня 1926 р. в Познані народною організацією, яку заснував Роман Дмовський,
а особливо із Табором Великої Польщі (далі ТВП – прим. пер.). ТВП підтримував
фашистів своїми політичними поглядами і також фінансово з метою їхнього
залучення до своїх структур

Співробітництво Пілсудського з фашистським режимом Німеччини було налагоджене з розмахом. Так, 26 січня 1934 року в Берліні було підписано «Декларацію про невикористання сили між Польщею та Німеччиною». Німецько-польський пакт перетворював у порожній звук франко-польський союзний договір 1921 року і завдавав нищівного удару системі воєнно-політичних союзів, створених Францією для захисту від можливого відновлення воєнної агресії з боку Німеччини. Головною метою офіційної Варшави при підписанні договору – було заручитися підтримкою фашистської Німеччини у майбутньому польському поході на завоювання України.
На початку 1935 року Пілсудський вважав, що настав сприятливий час для війни за українські чорноземи. Для узгодження дій до Польщі «на полювання» запрошено найближчого соратника Гітлера – рейхсмаршала Герінга.
На початку 1935 року Пілсудський вважав, що настав сприятливий час для війни за українські чорноземи. Для узгодження дій до Польщі «на полювання» запрошено найближчого соратника Гітлера – рейхсмаршала Герінга. Той мав з Пілсудським двогодинну бесіду, яку оцінив як «вступ до спільних воєнних кроків». «Пілсудський вбив собі в голову завоювати Київ… – доповідав своєму керівництву литовський посол у Берліні Шауліс – Тут всі говорять про скору війну з більшовиками із-за України».
Справа не обмежилася розмовами. Воєнне співробітництво Польщі та Німеччини набрало конкретних форм. У березні 1938 року польські війська допомогли хортістській Угорщині знищити незалежність Карпатської України та окупувати Закарпаття. Як союзник фашистської Німеччини Польща взяла участь у розчленуванні Чехословаччини та анексувала Тєшинську область і частину Словаччини.
Німецько-польське воєнне співробітництво продовжилося і після окупації Польщі фашистською Німеччиною. Польські праві політики намагалися укласти мир з Гітлером в обмін на повне підпорядкування німецькій диктатурі. Відомі спроби нав’язування відповідних контактів на території Іспанії та Португалії. Не чекаючи результатів дипломатичної гри, сотні тисяч поляків пішли служити до німецького Вермахту (дослідники називають цифру 375 тисяч), війська СС, допоміжну поліцію та охорону концтаборів. Як стверджує ізраїльський дослідник Зеєв Тагор, поляки обслуговували табір смерті Аушвіц і у ставленні до в’язнів бували гіршими за німців. Це поляки-наглядачі з Аушвіцу закатували ув’язнених там братів Степана Бандери - Василя та Степана. Польського походження був генерал СС Е.Бах-Залєвський - керівник найбільшої каральної операції німецьких окупантів проти мирного населення Волині в 1943 році. Однак своїх кривавих цілей польський есесман не досягнув через збройну відсіч УПА і мусів ганебно тікати,..."

 

Спасибо за пересказ "обиженного поляками" Роман Круцика. написать можно и не ТАКого...
Осталось выяснить одно - проходят ли сейчас в Польше "марши памяти" сс-овских подручных, охранников концлагерей и полицаев. Ставят ли там памятники - и называют ли там улицы в их честь? Есть ли в Варшаве улица имени Е.Бах-Залєвського? Присваивают ли им высшие награды Польши?
Мне интересно - отношение поляков к этим людям.

 

Залишилось лише вияснити чи стоять у Польщі пам'ятники Леніну/Джержинському/Сталіну та подібному зброду та чи існують вулиці названі в їх честь. До речі як у вас з цим в Луганську ? Дедушку Леніна "чтьом" і "лелеєм" ?

 

Для начала надо бы уяснить, что диспут идет о коллаборационистах (хорошо это - или плохо)
Никакого отношения к коллаборационизму приведенные вами товарищи не имеют.
Давайте, как говориться - "ближе к телу":
вот пришли немцы в Польшу - и в Украину. Вот нашлись им помощники, одевшие их форму и ставшие им помогать удерживать власть над своей землей. Как я понимаю - ваш вопрос о памятниках ленину\сталину в Польше появился потому, что там отношение к этим людям (коллаборационистам) - отрицательное. Поэтому вы и решили перевести дело на обычные для нацозабоченных рельсы ленин\сталин... Однако - давайте все же доведем до итога - почему в европейской стране коллаборационисты - героями нации не являются, а в Украине - их пытаються ТАКовыми сделать? Может потому, что некоторым кажеться, что звание патриот принадлежит лишь тем, кто бореться с "москалями", а не тем, кто любит свою Родину, борется со всеми ее захватчиками, и не сотрудничает с оккупантами.

 

Ок. Всього лише окупанти. Ще раз питаю в Польщі багато памятників окупантам та вулиць які названі в їх честь ? Ась ?

Певно тому у Польщі не вшановують таких колаборантів як Ярузельский. За те у нас асвабадітелі та їх нащадки встановлюють памятники сталіну та носять на лацкані значки з леніним.

 

І що з того, що вони не змогли втримати державність? Це якось має виправдовувати окупантів і давати їм право називати зрадниками людей, котрі не бажали захищати загарбників?

Взагалі дурниця. А чого воно мало б впливати. Метою ОУН якраз було створення незалежної держави і їх вся діяльність була спрямована саме на цю мету. Не від того відштовхуєтесь.

Ну Ви мені вибачте, оунівці в жодному разі не були настільки дурними, щоб розкидатись людьми за відомим принципом: "ничего, бабы еще нарожают" - як то робили в РС.
Представте собі картину: ланку керівництва ув'язнили, мережу підпілля якщо не зруйнували, то серйозно прорідили, озброєння майже нема, людей мало. Питання: якому недорозвинутому ідіоту у такій ситуації спаде на думку розпочати "активну боротьбу" з окупантом немаючи нічого? Перш за все необхідно відновити структуру організації, наново створити підпільну мережу, наскладати озброєння, загітувати людей на вступ до організації, їх озброїти, провести військовий вишкіл. І тільки після того можна починати говорити про ведення бойових дій.
Всім тим, що я перерахував, ОУН і займалося. А також паралельно боролась проти ворога тими засобами, якими на той момент володіла: диверсії дрібними групами, саботажі, активна антинімецька та антирадянська пропаганда серед населення.

 

Ась? А при чем тут - оккупанты? Ну - если бандера - оккупант - то ваш вопрос правомочен. Или - если шухевич - оккупант. Или - "вояки сс-галичина" - оккупанты. А если - нет. то давайте все-же вести диспут без "перевода стрелок".

В Польше не чествуют и ТАКих, как Бах-Залевский. Уж как он не старался "привнести" польскость на земли Восточных Кресов, как не боролся с теми, кто с этим был не согласен. ТАК что - ваши возражения - смехотворны. Увы.

---------- Додано в 20:21 ---------- Попередній допис був написаний в 20:19 ----------

И потому - не воевали с немецкими оккупантами? Берегли себя к войне с "настоящими" оккупантами? Киевлянами, днепроперовцами. луганчанами,херсонцами? Уж даже не знаю - смеяться. или плакать....

 

Панове,

не за дуже хочеться втручатися в Вашу бесіду, але позвольте одно уточнення.
Бах-Зелевский сам себе не вважал поляком, и николи не чув, що дехто у Польші таким його рахує. (навіть якщо такі корні його родині)
Зрештою, він повністью відповідає за масові екзекуції міриного населення Варшави у повстанню 1944 року і на його совісті як мінинмум 40 тис. жертв на Волі. (початок серпня 1944).

А усім хто пише о поляках у Вермахті варто нагадати, що майже усі вони були громадянами Рейху і служили як німці (обов"язково). Для німецькій адмінистрації були вони нормальними німцамі.
Польскими формуваннями на жолді Рейху були відділи допоміжної поліції і тзв "баншутз".

 

А як ви вважаєте ... українці які воювали в армії якою керувала сусідня держава - коллабораціоністи чи ні....

 

Я вам про Федота ви мені про Ярему. ПИтання яке ви вже другий раз вперто ігноруєте. Чи вшановують у Польщі окупантів на кшталт леніна/сталіна і т.п. Як у вас з цим в рідному Луганську ?
Як ви сюди вже приплели Польщу то ознайомтесь хоча б з тим як "вшановують" у них колишніх колаборантів як Ярузельский.

---------- Додано в 09:39 ---------- Попередній допис був написаний в 09:38 ----------

В Польщу, для порівнянь, понесло не мене, а вас.

 

Я понимаю - для вас присоединение Галиции к большой Украине в 39 году - акт агрессии со стороны другого государства. Но даже это - не оправдывает существование сс-галичина - и более того - не оправдывает попыток их героизации. Будьте последовательны хоть в чем-нибудь.
Уж если подходить по "гамбургскому счету" и полагать всех, сотрудничавших с советами и служивших в КА - коллаборационистами, то ТАК-же точно следует подходить и к сотрудничавшим с нацистами - и служивших в немецких частях.
Это - и г-ну Karmeluk'у ответ.

 

Это была не соседняя держава. На тот момент УССР входила в состав СССР.

 

Какое Горе!
Какое Горе эта "освободительная миссия" 1939 года......

Ведь предупреждали тов. Сталина И.В., что не надо галичан трогать...

 

Да вот так вот. Не надо было не "асвабаждать", ни присоединять.

 

Не варто до моїх тверджень додавати своє і видавати все це за мою власну думку. Як мінімум це не гарно.
Ще раз повторюю для геніїв: оунівці не могли вести "активної боротьби" з окупантами на початковому етапі війни, бо не мали для того достатньо ні сил, ні засобів.
З іншого боку Ви вперто не хочете помічати, що ті ж оунівці протистояли окупантам саме тими методами, які їм цілком були доступні: саботажі, диверсії, пропаганда. Що, до речі, цілком збігається з методами опору тих же радянських партизан, а заодно і всіх рухів опору на окупованих територіях; і чомусь ні в кого не виникає думки кричати, що вони робили неправильно чи, не дай Боже, насправді не боролись супроти німців, а були колаборантами.
Порівняйте розвиток руху опору в Україні з аналогічними в інших країнах. Може будете здивовані, але всі вони проходили однаковий розвиток і мали ті ж самі стадії. І навіть "дозрівали" до активного спротиву з окупантами майже одночасно.

І насамкінець, хотілося б почути Вашу думку з такого от приводу. Якщо Вас не влаштовують методи опору, вибрані оунівцями, то як би Ви організували "активну боротьбу" проти окупанта, зважаючи на наступні чинники: проведені репресії проти організації, керівна ланка арештована, підпільна мережа зруйнована, зброя практично відсутня, людей мало.

 

Армія Крайова і Батальйони хлопські підійдуть до порівняння? А Народно-визвольна армія Югославії? А Національно-визвольний фронт Албанії? А грецький ΕΛΑΣ?
Вони ж бо, не "сопротивлялись", як деякі, а вели боротьбу із окупантом. Всіма силами і засобами. І не перебирали - цьому окупанду будемо гудок цілувати і "сопротивляясь", чекати приходу іншого, бо так ОУНа сказяля...

 

Сколько эшелонов вражеских пустили под откос оуновцы?

 

А пример моих земляков - краснодонцев из "Молодой гвардии" - подойдет? Учитесь и размышляйте, как для борьбы с оккупантами не щадили ничего - включая жизнь. Не прикрывались отсутствием "организаторов", отсутствием "подпольной сети", "отсутствием оружия" - и т.п. Знаете - кто хочет - делает, кто не хочет - ищет оправдание своей бездеятельности. Все просто.
Возвращаясь к теме - в 43 году, когда создавалась "сс-галичина" - вообще приводить в пример ваши рассуждения странно. Однако это не помешало ОУН-овскому подполью направлять в "сс-галичину" людей - и поддерживать тесные связи с ними. Может ОУН в 43 году была еще не в курсе арестов свомх руководителей - или все еще надеялась, что нацисты "разрешат" независимую Украину?

 

Сейчас последователи Бориса из Киева начнут вытаскивать ерунду про то, что не было никакой "Молодой Гвардии".

 

не могу понять какое отношение имеет СС "галличина" к независимости, или героическуой борьбе с оккупантами? это подразделение СС, командир - немец, командиры полков - немцы, может в каких то армиях и возожно чтоб командиры - гнули одну линию а бойцы другую, но точно не в немецкой .... а если так то выходит что вся "прелесть" ССГ только в том что она была сформирована из зукраинцев, ну и чего? какие национальные интересы они защищали в подавлении Варшавского восстания и борьбе с югославскими партизанами ??? впрочем слава хероям - воевали они хреново, как и большинство национальных формирований вермахта ....