Согласен с Вашим замечанием насчет "Российский" или "Советский", - в Красной Армии было оч-чень много представителей разных Народов. Но вот "Немцы" (по моему выражению) или "Германцы" (по выражению г-на Полковника) - какая тут принципиальная разница? "Нацистами" (по Вашему выражению) тут даже и не пахнет. Буду признателен, если разъясните дурачку глубокую суть Вашего поста. ---------- Додано в 20:58 ---------- Попередній допис був написаний в 20:29 ---------- От, до речі, для пана Чорнобильця з його "чорно-білими" оцінками Історії:
Это ваща точка зрения и имеет право на существование. Мы ж демократы. Но она совсем не обязательно совпадает с точкой зрения тех кто боролся и победил. И я не согласен тоже. Никто из моих родных, ни я ни моя семья не считают себя ни рабами ни потомками рабов. А вы видимо да. Не имею права вам мешать изживать из себя раба. Удачи вам в этом. Периодически отчитывайтесь. ---------- Додано в 15:17 ---------- Попередній допис був написаний в 14:57 ---------- Понятно...Вы сторонники коллективной ответсвенно нации/национальности за своиз предателей. Не имею права мешать. Тогда извиняйтесь, а можно и компенсации перечислять.
Ничего подобного! Просто наблюдаю на этом Форуме дешевые "наезды" со стороны местных малочисленных Россиян в адрес Украинцев. Которые решают сейчас оч-чень трудные вопросы своей молодой государственности. И обращаю эти "наезды" симметрично в обратную сторону. Не понял. Перед Вами извиняться? Ну ладно, - извините, если что не так. Компенсации - это же сколько денег Вы хотите? Рублей 100 я бы Вам перечислил
Украинцы разные. Мне не надо. Я про вот это.. Вот и оправдывайтесь и извиняйтесь, если у вас у самих ---------- Додано в 16:54 ---------- Попередній допис був написаний в 16:48 ---------- За всех не расписывайтесь. Если считате, что оно у вас в пушку, а вы неоднократно подчеркивали что вы от имени всех русских и москвичей не говорите, то это вы про себя?
Я жодним чином не намагаюся виправдати чи сумніватись у злочинах окупантів, але багато чого у викладеній Вами статті викликає сумніви.Кількість заарештованих на стадіоні (тогочаснім), знущання і вбивства, які могли бачити лише вбивці і вбиті, кількість машин з німцями і, відповідно, кількість вбитих (якщо всі солдати стріляли). А трм кулимети і дві пушки з одного танка...Ця стаття - агітка, яка утрирує дійсні факти.
Ще би про "матч смерті" написали, про який москалі вже черговий патріотичний кіношедевр знімають, а насправді просто міф.
У Вас и ваших вся Великая Отечественная война миф. Уже и не удивляюсь ничему. Деток жалко. Так правды и не узнают, кроме как про "геройскую" СС "Галичину".....
Матч смерті «Матч смерті» — матч київської команди «Старт» (офіційно: команда київського «Хлібзаводу», зібрана з гравців довоєнних київських футбольних клубів «Динамо» і «Локомотив») проти футболістів німецької команди «Флекельф» (змішана команда Люфтваффе і зенітників ППО) — 9 серпня 1942 року на стадіоні «Зеніт», вул. Керосинна, 24. Назву «матч смерті» отримав після війни завдяки радянській пропаганді. 9 серпня 1942 року на поле виходив «Старт» (у документах значився як «команда хлібозаводу № 1») у такому складі — Микола Трусевич, Олексій Клименко, Іван Кузьменко, Михайло Свиридовський, Микола Коротких, Федір Тютчев, Михайло Путистін, Василь Сухарєв, Володимир Балакін, Михайло Мельник і Макар Гончаренко. Восьмеро з них — динамівці, троє з київського Локомотива. Значно пізніше, в 1943 році чотирьох з гравців було розстріляно в Сирецькому таборі: Кузьменка, Клименка, Коротких і Трусевича. Легендарними стали дві останні гри, коли довелося змагатися з німецькими футболістами із «Флакельфа» — команда військово-повітряних сил «Люфтваффе». Згідно радянській пропаганді це була елітна команда «Люфтваффе», що спеціально прилетіла на матч з Німеччини, щоб підняти дух фашистів своїми перемогами. До цього вона жодного разу не програвала на окупованих територіях. В дійсності це була фронтова аматорська команда, в якій виступали як льотчики, так і зенітники. Першу гру 6 серпня «Флакельф» програв з рахунком 5:1. По гарячих слідах 9 серпня відбувся матч-реванш, який німці знову програли — 5:3 (а не 6:0, за радянською легендою). Оце і був матч, пізніше названий «матчем смерті». Згідно зі слів безпосереднього учасника матчу Макара Михайловича Гончаренка (інтерв'ю 1992 року) ніхто київським футболістам перед грою не погрожував. Після матчу вони вільно розійшлися по домівках. Арештовано і розстріляно чотирьох футболістів були значно пізніше — через саботаж на хлібозаводі, де згадані футболісти працювали. 2005 року прокуратура м. Гамбург закрила справу про «матч смерті», яку вела з 1974 року.
[MP3]<object height="28" width="335"><param value="http://www.divshare.com/flash/audio_embed?data=YTo2OntzOjU6ImFwaUlkIjtpOjQ7czo2OiJmaWxlSWQiO2k6MTU0OTIzMTI7czo0OiJjb2RlIjtzOjEyOiIxNTQ5MjMxMi00NmYiO3M6NjoidXNlcklkIjtpOjIzMTE5OTc7czoxMjoiZXh0ZXJuYWxDYWxsIjtpOjE7czo0OiJ0aW1lIjtpOjEzMTM0MDMxODI7fQ==&autoplay=" name="movie"></param><param name="allowFullScreen" value="true"></param><param name="allowscriptaccess" value="always"></param><param name="wmode" value="transparent"></param><embed height="28" width="335" wmode="transparent" type="application/x-shockwave-flash" allowscriptaccess="always" allowfullscreen="true" src="http://www.divshare.com/flash/audio_embed?data=YTo2OntzOjU6ImFwaUlkIjtpOjQ7czo2OiJmaWxlSWQiO2k6MTU0OTIzMTI7czo0OiJjb2RlIjtzOjEyOiIxNTQ5MjMxMi00NmYiO3M6NjoidXNlcklkIjtpOjIzMTE5OTc7czoxMjoiZXh0ZXJuYWxDYWxsIjtpOjE7czo0OiJ0aW1lIjtpOjEzMTM0MDMxODI7fQ==&autoplay="></embed></object>[/MP3] ---------- Додано в 13:38 ---------- Попередній допис був написаний в 13:27 ---------- Шось мп3 не вставляється(( ...кину ссилку, http://a-ingwar.blogspot.com/2011/08/blog-post_10.html ........спеціальнодля Полковніка , таксі СС Галичина,......катайтесь на здоров'я
т. Полковник, вот, у вас на уме, токо футбол, а у нас, свідомих, в головах, кроме футбола, еще и СС "Галичина"... Suum cuique...(лат.) Jedem das seine...(нем.) Кожному своє...(укр. противсіхське) Каждый др..., как он хочет, а я др..., как я хочу!(рус. казарменное)
Запитання до спеціалістів з танкової техніки:Чи дійсно зняту з танка гармату можна використати окремо? Це не провокація, мені дійсно цікаво.
Любое стреляющее можно использовать отдельно от штатной установки. Главное, самодельный лафет или направляющие умело присобачить. Самодельная реактивная установка "Горная катюша", сделанная в 1942-43 гг. в армейских мастерских Северо-Кавказского фронта.
Хто її знімати буде? Це лиш на заводі можливо. Ніколи не бачив такого використання. Знімали прямо з баштою і ставили на бронепотяги і берегову охорону деколи.
В кіно, в документальному кіно, в інтернеті, в книжках, в газетах, в журналах, в архівних матеріалах, на картинах, на ілюстраціях.
Думаю знімали разом з цією передньою бронепластиною, а потім виймали. А взагалі який ресурс (якщо про війну говорити), танк спалять раніше ніж той ресурс закінчиться.
Я, еще в школе, читал интересный факт по обороне Севастополя в ВОВ, связанный прямо с ещё Первой Обороной. Так вот, моряки, воевавшие на суше, где-то взяли пушку еще с тех времён, к которой точно подходил наш 45-мм снаряд. Установили её на позиции с которой прямой наводкой расстреливался всякий немецкий автотранспорт. Поскольку никакого прицела там не имелось, моряки, сперва пристрелявшись, подождав вражескую машину, буквально балдой и зубилом активизировали противотанковую 45 мм-вую хреновину и тут же разбегались по траншеям подальше от этой советской "доры". Попадание всегда было стопроцентным! Немцы каждый раз начинали бешено бомбить место установки пушки, но, тут самое интересное, поскольку пушка была механически примитивной, её реально мог нейтрализовать токо немецкий снаряд попавший прямо в дуло. А немцы, только того и добивались, что её переворачивали, даже вверх тарамашками, но в дуло, так ни разу и не попали. Моряки, дождавшись окончания бомбёжки, по траншеям возвращались на позицию, восстанавливали супер-орудие и со следующего дня всё начиналось сначала... И так продолжалось очень долго... Во, как всякое бывало!!! Я, между прочим, читал это в советской литературе, когда желтыми были токо карандаши в школе, да зубы у мужиков нещадно куривших махорку...
Але в умовах партизанського загону...Не уявляю Цей снаряд формою нагадував гвинтівковий патрон...Нереально.Для міномета - можливо.