Справжнє обличчя України

Син вертухая та вівчарки? Та ні, у 28-му там ще таборів не було здається.

Точно вб"ють цього м***ка. Та й Азарову пророкують лише до осені досидіти при годівничці.

 

Таке він має можливість казати, що після зради Ющенка люди розгублені. Та треба його слова запам'ятати, і пригадати колись.

 

В цьому є щось, всі хочуть розібратися, але ніхто ще не розібрався.

Назву "Україна" не забудьте нам залишити.

Почесні пенсіонери? Всі ми там будем. Буде грати музика, але вони її не почують.

)))

Я хочу Тутанхамона!

А є вже комісія по прилученію їх до Росії?

---------- Додано в 12:45 ---------- Попередній допис був написаний в 12:44 ----------

По ходу вже в 18-ому були.

 

- как только, так сразу. Как только кого "отлучат", сразу комиссию создадут. "Обиженные" ведь долго ломаться не будут, наоборот, сами захотят отмстить "бывшему", "неоценившему", тут главное - удержаться и таки не принять их. Да кому я рассказываю, вы ж в курсе

 

Ага... Хтось там(здогадуєтесь хто?) думкой багатіє...

 

..."Українському народові випало жити у великій у своєму нещасті країні, яка, ніби давній Вавилон, гордо уявила себе спроможною вибудувати вежу до висот комуністичного раю, насправді вимощуючи криваві сходинки до пекла.

В мирний час розтерзати кілька десятків мільйонів власного народу, а тоді розпочати Другу світову війну на боці Гітлера, разом із ним стираючи з карти світу Польщу, ґвалтуючи країни Балтії, вивозячи в Сибір ледь не всю Галичину і кримських татар, - це страхітлива зрада навіть не так званого радянського народу, а зрада людяності й злочин масштабу Каїна, який не знає виправдання.

Такий режим не сміє, не має морального права звинувачувати у зраді ті свої жертви, які повстали проти нього, бо в цьому разі таки діє непорушне правило етичної алгебри: "зрадити зрадників і злочинців означає стати на бік правди й добра".

Проте українському народові - навіть у час державної незалежності - доведеться ще довго жити у великій у своєму нещасті країні, якщо він не складе до стіп Бога не лише біль своїх кривд, а й визнання своїх провин"...

Дана стаття є конспектом доповіді "Історична пам'ять і моральні виклики сучасності", прочитаній на науково-практичній конференції "Політичні репресії на Поділлі у ХХ столітті" у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського 19 травня 2011 року

Мирослав Маринович
Інженер, релігієзнавець, екс-політв'язень.
Президент Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу.
Віце-ректор Українського католицького університету
http://catholicnews.org.ua/grikh-komunizmu-nam-usim-treba-pokayatisya-yak-tse-zrobili-n#point

 

Решил написать о несчастьях и бедах народа Украины. Нашёл интересный сайт, где сравнивают некоторые показатели развития УССР и современной Украины. Чего же достигла Украина за годы своей независимости и суверенитета? Лучше всего, думаю, об этом скажут цифры. Тут ужасно много писали об отсутствии продуктов в магазинах при "совке". Статистические данные, однако, утверждают другое:

Полностью статью можно посмотреть и там же увидеть чрезвычайно интересные таблицы, на:

http://zet.in.ua/category/ussr-ekonomika/

 

Реверанси знатних табаководів

раджу почитати, що розумний чоловік пише...

А... копіюю повністю статтю, бо тут усі цитати треба розміщувати.

Я от думаю собі: яким же розумним був академік Павлов, коли радив Лєніну випробувати соціалізм спочатку на собачках. Шкода, що Табачнік не прислухався до цієї гарної ідеї і для початку не запропонував Росії самій у себе створити отакий підручник, який би задовольняв усіх: і росіян, і репресованих чеченців з кабардинцями, і знищених інгерманландців, і завойованих вогнем, мечем і водкою чукчів, і експропрійованих тувинців, які мали колись свою незалежну державу, і несть їм числа – усіх тих народів, які або зникли з карти Росії, або залишились здесятковані і поглинуті.

Не квапиться Росія писати такий підручник, як і не квапиться підписувати Хартію про регіональні мови, зате пильним оком стежить за нами, аби прогнути ще нижче.

Ось уже й новий проект закону готовий: "Про проголошення в Україні 6 червня Днем російської мови". Автор проекту, звичайно ж, невтомний В. Калєснічєнка. Бо як же без нього?

Але ідея чудова! Та що там чудова – геніальна! Тільки чому ж усі решта регіональних мов опинилися на задвірках? А де День румунської мови? А День кримсько-татарської чи гагаузької? А циганів! Циганів як могли забути? Та й одним Днем для циганів не обійдешся, бо там кілька діалектів, які дуже різняться.

Але чому я не чую обурених голосів? Чому мовчать Суркіс, Червоненко, Фельдман, Пінчук, Рабінович, Ярославський і "другіє офіціальниє ліца?" Де мужні голоси Допи і Гепи? Як же нам тепер без Дня івриту і Дня їдишу? Правда, у тій нашій Хартії фігурує якась загадкова "єврейська мова". Але нічого – хіба нам шкода для братніх євреїв цілих два Дні?

Нє даработал таваріщ Калєснічєнка. Тим більше, що День російської мови у нас практично цілий рік. Щоб у цьому переконатися, досить вмикнути телевізор чи підійти до газетного кіоску в столиці України. Або завітати у святая святих – Києво-Печерську Лавру. От уже де-де, а там такі да – там русскій дух і русью пахне. Навіть із легким ароматом щєй і лаптєй.

Взагалі регіонали – великі оригінали. Їм не до шмиги та історія України, яка культивувалася в епоху Ющенка, але нічим рівновеликим замінити героїв Крут, січових стрільців чи бійців УПА вони не можуть. Викинути викинули, а що натомість? Брусиловський прорив, Щорс, Молода Гвардія, Ковпак, Руднєв, Конєв, Ватутін і т. д. От тільки що тут українського? І до чого тут народ український? Бо якщо пісень і легенд про стрільців та упівців сотні і сотні, а віршів присвячених крутянам десятки і десятки та ще й у виконанні таких асів як Тичина, Антонич, Маланюк, то про бальшую атєчєствєнную чи про партизанський рух в Україні – жодної. Ну, не сприймав народ ані цих героїв, ані ці події, як свої.

Та й діло з Молодою Гвардією, про яку так натхненно тьохкав Чєчєтов у Шустера, не зовсім чисте. Бо виявилося, що зв’язані вони були таки більше з ОУН, аніж з керуючою і спрямовуючою. А бідний Фадєєв мусив творити міф на голому місці.

Але міфи – це для совка святе. Що великий полководець Невський, який розбив – страшно сказати! – кілька десятків рицарів у двох "грандіозних" битвах, а що ніколи неіснуючі 28 панфіловців чи Зоя Космодем’янська, яку самі селяни упіймали, бо вона хати палила за покликом Сталіна... Усе фікція. А ось і свіжа, хоч і з нафталіном: Росія в Україні буде знімати фільм про "Матч смерті".

Не буду тут відкривати читачам велосипеда, заґуґліть собі "матч смерті" і надибаєте не тільки статті, які розвінчують цю побрехеньку, а й на документальні фільми. До того ж – російські! Тобто вони там, у себе знають, що це вигадка, але для дурних хахлів, щоб їх у Євросоюз не тягнуло, варто таки показати, якими свинями були ці німці. Так ніби справжніх, а не вигаданих німецьких злочинів бракує. Так чого доброго скоро витягнуть ще одну шизофренічну вигадку про мило з людського жиру і рукавички з людської шкіри. Та чому скоро: вже витягли! Лічно Інна Геббельсівна у того ж таки Шустера згадала.

І "Зарніца", як ідея, ще не погасла. Ще жевріє в головах вічних комсомольців. Як та "Зарніца" виглядала у виконанні асвабадітєлєй задемонструю документально. Донесення секретареві львівського обкому КП(б)У Грушецькому за 1945 р. секретаря Бібрецького райкому Рубана під грифом "сов. секретно": "10 мая тремя пьяными бойцами в. ч. № 34004 в гор. Бобрка брошена граната на центральной улице прямо в толпу детей, в результате убит сын одного рабочего – школьник 8 класса" (Держархів Львівської області: Ф. 3. – Оп. 1. – Спр. 222. – Арк. 93-94). Тобто сценарій, можна сказати, готовий.

У новітніх підручниках читаємо про спалені українські села. Ким спалені? Звичайно, німцями. А от про ті села, які спалили більшовики у 1919-20 чи енкведисти у 1945-50 ні слова. Така от правдива історія. Гриф "сов. секретно" продовжує діяти.

Але усе це підчищання історії, до якого вдається Табачнік і його послідовники, на ділі мало ефективне. У вік Інтернету ідеологічна блокада приречена на поразку. Зрештою, це задемонстрували дебати львівських і одеських школярів, які у багатьох історичних питаннях дійшли до спільного знаменника. Так що на зміну усім цим більшовицьким мамонтам, голубам-андрогінам та іншим інфузоріям-туфелькам гряде нове покоління – прагматичне і просунуте.

 

Очень много всяких мудаков гонят всякую пургу.
Читать это дерьмо - себя не уважать.
ИМХО.

 

Рекомендую також:

Ось перші фрази:

 

мудак постом нижче

 

Свято, Вы не поверите. В городе Стрый купил кровельные гвозди году в 90-м и привез к себе на дачу под Питер. В Питере их уже не было, а в Стрыю были. Только на коробке надпись была, что место производства - Ленинград.

 

Правда в тому, що це правда - централізована система постачання (і на стільки ж не надійна), і неправда, що це мої слова.

Ви виділили слова іншого дописувача і клацнули під моїм постом "прокоментувати"...

 

Свято,

я нечаянно!

А гвозди были тяжелые, но они были мне нужны и я был рад, что их купил!

 

Та я тільки тішуся за вас, що ви надибали дифіцит.

Ще більше мене тішить, що комюнізьму не будували в Сахарі, а то би пісок точно став дифіцитом.

 

Пане Киджику, шо це ще за бєзобразіє! Якого вуйка на аватар Ви поціпили морду Януковича????

Де моя рожева лапочка???

 

Та це зараз головна фішка медіа-простору! Дякуючи львівянам. KilldeBill. Вбий в собі дебіла. Актуально.
Хоча, рожева лапочка приємніша.

 

Повертаючись до теми.
Читав,ненависного таб...е-е-е....адміністрації,Стуса...
Просто процитую.

З таборового зошита

 

Нажаль, багато у чому і нас стосується.
"Но отечественные воры в законе обладают, как только что было сказано, высшей государственной властью, контролируют мощные силовые структуры, сами зачистили все политическое пространство, рутинно фальсифицируют выборы. Когда все вокруг зачищено, кто же будет зачищать чистильщиков?"
"За последние 20 лет мы создали мутанта - ни социализм, ни капитализм, а неведому зверюшку, не поддающуюся дефиниции в традиционных политэкономических терминах."

 

Та ми в цьому плані практично близнюки!!!
Різниця тільки у назві злодіїв - у них чекісти, у нас відвертий кримінал. І всі вони викормиши посткомуністичної системи.
Тільки ті, хто спромігся зробити люстрацію, живуть добре, без жахів олігархічної системи.