Справжнє обличчя Росії

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

В точку. Хотя при этом жалуются на зиму, что меня удивило. Разве ж украинская зима так уж теплее, чем ср. полоса евр. части России?

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

Якби була "ненависть", я би ліз до десятків російських форумів і влаштовував би там показові виступи.
Тільки Вам, засліпленому "правильним курсом" Росії, не спадає на думку, що українці можуть жалкувати з приводу смерті чеченських хлопців.
Я шість років жив у мусульманській країні, розумію їхню ментальність ("як є") і, на відміну від більшості росіян, ніякої ксенофобії до них не відчуваю.
І Прага-1968 була на моїй пам"яті. "Подвиг" тих же подонків, що потім поперли в Афган (і заслужено отримали по рогах), і теж саме - з Чечнею.

Втім, то ваші ігри в шашки (точніше - в "дурака" на "носики") і мене то мало хвилює.
"Гуллівера" читали ? Про конфлікт партій "гостроконечників" та "тупоконечників" [розбіжність платформ - з якого боку розбивати яйце] пам"ятаєте ? Кому з них повинні симпатизувати українці ?
Втім, у вас, в тоталітарному рейху, такого навіть гіпотетично бути не може. Суцільний "Одобрямс!"

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

руская нация - малочисельна. 90% мешканців росії не рускої нації (гіпербола)....

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

Сталкере,ХТО почав ту війну?
Ви спитайтесь в солдатських матерів,кого вони винять у смерті і каліцтві своїх дітей?

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

Лише обурення! Так виходили, протестували, гинули на місці від рук окупантів, гинули у Сибіру на каторзі. А потім коли провідну верству забили, окупанти взялися за селянство-влаштували голодомор який є геноцидом. І так три рази.

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

Ви не праві. Ми не смертям юних росіян радіємо, а провалу імперського плану по захопленню і силовому утриманню територій, на яких проживають гонорові волелюбні народи.
...а смертям підневільних, чи можливо - отруєних імперськими амбіціями кремля людей - гріх радіти. Ми їм співчуваємо....і повсякчас молимо Бога щоб дав їм розум, щоб вони отямились і не втягувались в загарбницькі планих своїх панів з кремля....

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

У глибині своєї душі москвин свідомий свого духовного каліцтва, але він не має ані розуму, ні волі позбутися того каліцтва. Ба, гірше, москвин вважає свій рабський стан за ідеал і гадає, що в такому рабстві буде колись увесь світ. Тим-то москвин має нестримний нахил до загарбання чужих земель, бо те загарбання є винагородою за його рабство, даючи йому можливість знущатися з переможених, що підносить його до панів, до панського народу. Так доходить до неписаної угоди між московським урядом і його підданими щодо загарбництва. Піддані дають своєму урядові згоду і силу нищити ворогів імперії. Ось тут і криється таємниця душі москвина та його імперії. Її ніколи не змінять ні уряд, ні суспільство, бо вона є водночас і форма і зміст самої Московщини.

До певної межі, бо ж вони нас не жаліли і не пожаліють.

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

думаю, що з християнських спонукань - необхідно любити тих хто чинить тобі кривду, бо ж ця любов є Божа і може відкрити їм очі на злочини, які вони, будучи отруєні імперською ідеологією, вчиняють....

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

Може й так, але коли Київ у 1241 році пав від Орди, ніхто ворогам очі на злочин так і не відкрив.

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

Данило!
Я не сперечаюся. Але кількість повторів Вашого "ну, тупиє..." троха зашкалює.
Нє?

Навіщо повторювати помилки Задорнова?

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

Ну а коли дехто повторює помилки своїх численних попередників ?
Російське прислів"я: "Взялся за гуж - не говори, что не дюж".

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

Вопрос Ваш настоящий, "хороший". Он, собственно, и не Ваш. Задают его себе и инородцам (истинно "русское" слово - все те, кто "нерусский") уже минимум два века не только светлые русские умы.
На этот счет были и есть разные мнения (исписали горы бумаг). И такое, что русские- на самом деле "Два" народа. Один из них-"Первый" взял себе Все, всегда жил и живет за счет другого-"Последнего". Держит его в невежестве, обирает во всем и угнетает до такой степени, что поставил на грань вымирания. Как всегда, по образному выражению А.Пушкина, "Последний" "народ безмолствует".
И уж совсем ни в какие ворота не лезет (доводилось читать): при обзорной оценке Истории-Судьбы России некоторые "барзописцы" усматривали в ней признаки, как у человека, нездоровья- "как шизофрении".
Есть и мнение, что русской нации, как таковой, еще нет. Процесс ее формирования, начавшийся в 16 веке, затянулся. Отсюда потерянность, чисто русские вопросы: "кто мы? куда идем? кто виноват? что делать?". Обида на весь свет (всюду враги России). И при этом убеждение в своей исключительности, судьбоносности. Для всех очевидно, но только русские не признают, что они живут по мифам, любят сказки - чудеса о себе, сами их сочиняют. Это ли не признаки "молодости"?
Не буду продолжать. Много можно было бы еще сказать. На этот вопрос найдите правильный ответ для себя сами. Полагаю, посколько его задали, Вы в поиске. Удачи.
Мой ответ таков: русская нация неполноценная, несмотря на то, что дала миру гениев философии, литературы, поэзии, музыки, науки, искусства. В ней недостает деятельного человеколюбия, любви к природе, Богу. И нет осознания вины, грехов и покаяния. "Страдает" манией величия.

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

"Ілі я Вам нє нравлюсь? Так я могу уйті" (С) "За двома зайцями"

В Конституции же РФ закреплена возможность присоединения к России других народов, но нет права на выход. Типичный случай для империалистической державы, мечтающей о расширении своих владений. Если, к примеру, Белоруссия захотела бы (вдруг!) присоединиться к России, то милости просим! А если, присоединившись, захотела потом уйти (исправить ошибку), то привет: "Территориальная целостность неприкосновенна!"
Право на защиту территориальной целостности должно главенствовать, очевидно, лишь в том случае, если имеет место стремление соседей отхватить кусок вашего государства. Как сейчас, к примеру, это делает российская власть, де-факто отнимая у Грузии Абхазию и Южную Осетию, а у Молдавии - Приднестровье.
До начала конфликта абхазы составляли только 18% населения Абхазии (по данным переписи 1989 года). Отделяться абхазы имели бы право только с той территорией, на которой они компактно проживали и составляли большинство среди ее населения. Напомню также, что "освобождалась" Абхазия от Грузии с военной помощью России и легиона добровольцев с северного Кавказа под командованием Шамиля Басаева. Легион этот был привлечен в Абхазию опять же российскими спецслужбами.
Нет права на отделение и у Приднестровья. Большинство русскоязычных жителей переселялись туда после войны по набору для работы на создаваемую там Москвой промышленность и прожили в Приднестровье слишком мало времени, чтобы иметь право считать его территорию своей.
Осетины в Южной Осетии, казалось бы, имеют право на самоопределение, так как давно и компактно проживают на территории края. Но если бы не одно "маленькое но": их, как абхазов и жителей Приднестровья, подталкивают к "самоопределению" российские власти.
И вот тут мы действительно имеем дело с "особыми случаями" - с нарушением (со стороны России) территориальной целостности соседних стран, под маской поддержки самоопределения национальных меньшинств в этих странах. "Нельзя поощрять сепаратизм!" - кричит Путин, используя сепаратизм в Грузии и Молдавии для шантажа Запада.
Ну а что касается Косово, то край этот представляет собой для Кремля прекрасное средство держать в напряжении Европу. В Кремле хорошо понимают, что если бы Косово осталось в составе Сербии, то это был бы источник постоянной головной боли для европейцев и американцев, источник постоянного нарушения стабильности в Европе. Вслед за "поздним" Ельциным Путин идет по старой дорожке советской внешней политики: всячески пакостить Америке и Европе и представлять их врагами России, чтобы отвлекать внимание своего народа от истинных причин его бедственного положения.
Вадим Белоцерковский весь текст

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

Сам зацікавився цим питанням і провів невеличке дослідження. Не так вже й тепліше, але тепліше.



Джерело, приклад даних про середнємісячну. Взяв по два міста зі сходу і заходу України і ЕЧ Росії відповідно, з приблизно однаковими широтами.

Це я ще не навів мінімальних темперетур за даний період. В Дніпрі минулого грудня нижче -10 не падала температура.

Так що тепліше, відчутно тепліше.

Перепрошую за оф-топ.

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

В Європі клімат змінюється не стільки за віссю "північ-південь", а "захід-схід" (відстань від теплого Гольфстріму). Тому ... самі розумієте ... Росії важко прогодувати самій себе.

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

Да-а-а...
Страшно далєкі оні от Гольфстріма...

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

Гм-м-м, "захід-схід", а в Дніпрі і Рівному щось і різниця невелика, але ж 800 км А годуватися можна і за таких природних умов.

Якби я був нечесний, то узяв би Ужгород, Генічеськ, Смолєнськ і Єкатєрінбурґ. Рузультати б вразили

 

Відповідь: Справжнє обличчя Росії.

Идея кровной мести возникла тоже не у горских интеллигентов. Поэтому давайте проследим нашу собственную цепочку. 1819 год – роковое решение Александра о начале кавказской войны, дабы обезопасить коммуникации с Грузией, никак не увеличило безопасность, разворошив осиное гнездо. Был еще 1918-й. Потом – 40-е годы.
Чеченцы не посчитались с тем, что в августе 1991-го рухнул СССР, что в России – демократия, что Ельцин – не Сталин, а совсем наоборот. Они встали и захотели уйти. Их право. Кавказскую войну начинали не они, и не они пришли к комиссарам, а комиссары к ним, и не они депортировали Россию, а Россия их депортировала. Сейчас они задавлены силой, но эта последняя война нам принесет еще сюрпризы. Через век, через два они все равно захотят уйти. Они не простят, родовая память сработает. Эти волки не могут, не должны иначе. Они опять выйдут за флажки.

Валерия Новодворская весь текст