Справжнє обличчя Росії (4)

Поздравляю всех российских друзей и знакомых с наступающим Новым годом... До него осталось по московскому времени минут 15.
Желаю всем счастья, здоровья и благополучия..
Желаю России процветания и успехов.
Ещё хотел бы такого же пожелать и Украине...
Да хранит всех нас Бог!
С Новым годом!

 

І розказують, і плачуть,
Як Січ руйнували,
Як москалі срібло, злото
І свічі забрали у Покрові;
Ляхи були — усе взяли,
Кров повипивали!..
А москалі і світ божий
В путо закували.
(Т.Г. Шевченко)
Зате назва “Україна” в творах Шевченка вживається постійно. У Шевченка назва “Україна” охоплює всю територію, заселену нашим народом”
...Я. Рудницький так пояснює відсутність терміну “українець” в творчості Шевченка: “Шевченко систематично уникав назви “українець”тому, що ця назва, за його часів, ще не містила ніякої національно-державної традиції, не нагадувала про історичну спадщину, радше пасувала для означення етнічно-мовної “народности”, аніж державнотворчої нації — а Шевченкові йшлось саме про цю останню. Адже таких словосполучень, як “українська незалежність” або “українська самостійність”, за життя Шевченкового взагалі ще не існувало, а існувала для означення того самого поняття — “козацька воля”. І для нас повинно, насамперед, важити не те, яких саме мовних виразів (своєї доби) великий поет вживав у своїх творах, а те, який ідейний зміст він у них вкладав, і з якою національно-політичною конструктивною метою”.

Микола Гоголь був яскравим виразником того періоду, коли Москва жадібно всотуючи в себе все, чим була багата Україна, робила все, щоб денаціоналізувати цей весок, надати йому характеру загальноросійського, а отже, й нівелювати саме поняття українського, національного...
Красномовним свідченням національної самосвідомості М.Гоголя є факт власноручного запису в книзі пацієнтів у Карлсбаді французькою: "Микола Гоголь - українець". Євген Маланюк докладніше зупиняється на факті цього запису, вказує, що зроблений він у 1846 році в санаторії Карлсбаду, в реєстрі визначних пацієнтів на ст.17, і передає його дослівно. Українською це звучить так: "Мр. Микола Гоголь, українець, замешканий у Москві, автор декількох комедій..."

---------- Додано в 12:13 ---------- Попередній допис був написаний в 10:55 ----------

Вікіпедія: Слово «Росія» походить від російської транскрипції грецького слова грец. Ῥωσία. У X столітті візантійський імператор Костянтин Багрянородний написав твір «Про управління імперією», де землі північніше Чорного моря, відомі давньогрецьким географам як Скіфія,(!!) назвав словом Ῥωσία. Форма з двома літерами «с» у грецьких текстах зустрічається лише з XIV століття, зокрема у «Історичних записках» візантійського гуманіста Никифора Григори. Наразі у грецькій мові словом Ρωσία позначається держава — Росія, словом Ρως — Київська Русь.???
Слід зазначити, що слово «Росія» у літописах Руси не зустрічається. Вперше дане слово у східнослов'янських роботах зустрічається лише наприкінші XIV століття, у назві титулу митрополита Київського і «всія Росѣя» Кипріяна, а з двома літерами «с» дане слово починає вживатись лише з XV століття.

 

Святая правда.
Особенно по отношению к самому Т.Г. Шевченко...В подтверждение этого ещё раз приведу слова доктора історичних наук, головного редактора, телеведучого, радіоведучого, заслуженого журналіста України Яневського Данили Борисовича о Шевченко:

Приведенные Вами слова о том, что Гоголь будто бы написал своей рукой на французском слова: "Мр. Микола Гоголь, українець, замешканий у Москві, автор декількох комедій російських". были приведены исключительно на украинских сайтах, где люди, национально озабоченные, излагают, подобно Вам - извините - подобные факты и фактики..
В большинстве случаев эти факты не подкрепляются ничем, кроме слов самих авторов.. Вы уж сразу последуйте примеру докторов философии из США..
Ведь благодаря им весь мир давным-давно знает, что украинцы первыми одомашнили верблюда!
Вот они по-настоящему прославили Украину!
Даже если эта надпись, о наличии которой будто бы сообщил неизвестный никому человек (ну, для свiдомих украинцив вин дужэ велыкый авторитет, звычайно!), является действительной, а не вымышленной, что это меняет?
Что, Гоголь перестанет быть великим русским писателем?
Что, эта надпись обесценит написанные им слова о русском духе, русском братстве, русском величии?
Эти цитаты, эти вымышленные фаты и фактики кочуют по украинскому интернету, переходя из одного сайта на другой..
Много завелось на Украине людей, пытающихся доказать всем (на самом деле - самим себе) какая Украина великая, могучая, древняя и умная..
Нравится вам это самоудовлетворение - да ради Бога - продолжайте заниматься этим -извините за грубое слово - онанизмом...
Плохо то, что все эти люди, пытаясь возвеличить Украину, пытаются опустить "ниже плинтуса" всё русское, пытаясь подвергнуть ревизии историю..
Естественно, рядом с Россией "вэлыч" Украины как-то блекнет...
Одним словом - всем и всё давным давно ясно.
Хотите доказать, что русские - малокультурные, неспособные ни к чему, тупые и генетически неполноценные - ответьте, пжлст, на простой вопрос - как такие никчемные и ни на что не способные - по вашей версии -люди создали величайшую в мире страну, одну из мировых империй?
Почему на них работали не за страх, а за совесть столь высокоталантливые представители других наций, и в том числе - дуже талановыти та надзвычайно культурни украинци?
Почему этнические украинцы были в России канцлерами, министрами, гениальными писателями и поэтами, художниками, музыкантами... А на Украине они ничего не могли добиться? И не могли "выйти в люди"...
Почему сейчас, когда Украина получила - по Вашим словам - свободу и незалэжнисть - нет всплеска национальной культуры?
Почему все способные и талантливые люди стремятся побыстрее уехать отсюда?
Почему 95% украинских первоклашек гордятся тем, что они - украинцы, а 56% выпускников мечтают навсегда уехать из Украины?
Почему при таком славном - по Вашим словам - историческом прошлом Украина превратилась в одну из банановых республик, которая по всем рейтингам, где большие показатели - позитив(уровень жизни, зарплат, пенсий, доходов, здоровья) занимает последние строчки, а по рейтингам, где большие показатели негатив ( уровень смертности, заболеваний, наркомании, пьянства, проституции) занимает первые строки "мировой табели о рангах"?
Вопросов я могу задавать бесконечно... Только ответов не получу..
Одним словом - своё мнение о всех потугах "свiдомих украинцив" написать новую "фолк- хистори" для своей страны, я высказал однозначно..
Это - самоудовлетворение, своего рода нравственный онанизм..
Извините, но я такого не люблю и не могу поддерживать такие занятия..
Мне просто неприятно..

Поздравляю всех знакомых, друзей и оппонентов с Новым годом, и желаю всем всяческих благ, благополучия, здоровья и счастья..

 

Куликовська битва: Кият Мамай проти московско - татарських орд(розглядаємо без ідеологічних штампів)
Нині вже немає й сумнівів, що вся так звана «російська історія» — суцільний фальсифікат, поставлений на службу імперській ідеї «руського світу», відродженої сьогодні з небуття керівництвом сучасної Росії і золотоординського (московського) православного патріархату.
...
Візьмемо, хоча б «хрестоматійну» Куликовську битву, в якій московсько-казанські війська, що «захищаються», «чомусь» опинилися на «канонічній» території Золотої Орди, очолюваної великим українцем ханом Мамаєм.
Вас, до речі, не дивує, чому ім’я легендарного українського козака Мамая (мал. 1, 2), який здавна ходить по білому світу, бореться за правду і допомагає людям у біді, збігається з ім’ям видатного полководця Золотої Орди хана Мамая (мал. 3)?
Як свідчать численні перекази українського народу, образ козака Мамая — це збірний образ козака й українця в одній особі за часів Козацької Української Держави. Його зображення українці здавна поміщали у своїх хатах поруч з іконами, з його ім’ям пов’язано поняття «мамаювати» — подорожувати, вести козацький спосіб життя, а «ходити на мамая» означало кочувати, йти, куди очі дивляться.
Як писав відомий філолог Борис Грінченко: «Мамай, мамая — камінна статуя в степу». Це дало підстави для тверджень, що здавна термін «мамай» вживався українцями у двох значеннях: як ім’я конкретної людини (роду-племені) і як кам’яна статуя в степу (кам’яна баба), які щедро розставлені в українських степах.
Зрештою, одне одному не суперечить, оскільки так звані «кам’яні баби» є, по суті, зображеннями богів племен, яким молилися наші предки тисячі років тому.
Як зазначає Сергій Павленко: міграція половців, в яких прізвища з доважком на -ук, -юк, -ак, -як є домінуючими, суттєво вплинула на утворення українських прізвищ на кшталт Поліщук, Іванюк, Павлюк.
Сучасні нащадки половців живуть нині у Волинській (33,6 відсотка прізвищ від загальної кількості із вказаними суфіксами), Рівненській (38,5), Хмельницькій (21,5), Житомирській (33,5), Івано-Франківській (19,5), Брестській (50) та інших областях. Серед нинішніх прізвищ, що несуть пам’ять про половецький етнічний компонент в українській історії цей дослідник називає і прізвище Мамай, яке досить поширене в усіх регіонах України, Росії і Білорусі.
Саме тому, абсолютно не випадково, ми скрізь зустрічаємо топоніми «Мамаєва слобода» (Київ), «Мамаєв курган» (Волгоград), численні села з назвою «Мамаївка»,
«Мамаї» і т. ін.
Повернімося, однак, до російського (православного) міфу про те, що, мовляв, на Куликовому полі (1380 р.) билися росіяни з татарами. Росіяни (православні) перемогли. Татари (мусульмани) програли. Але першоджерела чомусь дотримуються зовсім іншої думки. Навіть із московських православних джерел ми виявляємо, що хан Кият (киянин. — В.Б.?) Мамай — не татарин!
Попри все, російська імперська пропаганда переробила справжню історію по-своєму, перетворивши своїх союзників татар на споконвічне антиросійське зло. Подивіться лише на картину Іллі Глазунова (1979 р.), який виписав хана Мамая в чорних, трагічних фарбах, в типово «монголо-татарському» стилі, дуже схожого на зображення «антихриста» (мал. 5).
Проте зверніть увагу, в «Оповіді про брань благовірного князя Димитрія Івановича з нечестивим царем Мамаєм еллінським» Кият Мамай називається московськими тогочасними істориками еллінським царем! А його військо, виявляється, складалося з черкас (українців. — В.Б.), половців, поляків, латишів, естонців, іспанців, генуезців (фрязів), венеціанців, тюрків (кримських татар. — В.Б.), вірмен та грузинів.
Як стверджував Лев Гумільов, татари не воювали на боці Мамая, оскільки «...дві партії склалися у двох частинах Золотої Орди: західницьку очолював темник Мамай, а партію прибічників Московської Русі — хан Тохтамиш».
Тому й не дивно, що на монетах (мал. 6) Дмитрія Донського (проклятого православним митрополитом Кіпріаном) на одному боці зображено московського князя із зброєю та написом «Печать Князя Великого Дмитрия», а на другому боці — здравиця арабською в’яззю: «Султан справедливый Хан Тохтамыш да живет долго!».
Як обґрунтовано стверджує Кость Бондаренко: «Русские летописцы длительное время отделяли Мамая от прочих татар. К примеру, в 1374 «князю великому Дмитрию Московъскому бышеть розмирие съ тотары и съ Мамаемъ». В 1376 году к Олегу Рязанскому пришли «татары и люди отъ Мамая» (мал. 7).
Отже, волзькі та сибірські татари на чолі з ханом Тохтамишем воювали разом із московитами, очолюваними Дмитрієм Донським, проти коаліції українських держав — Литовсько-руського князівства Вітовта та Україно-кримської орди хана Мамая.
Тохтамиш, як відомо, прагнув стати головним ханом Золотої Орди, яка в той час перебувала в перманентній боротьбі за владу, а Дмитрій — зменшити податки, сплачувані зазвичай в Золоту Орду.
Агресором у 1380 році виступило московсько-татарське військо, яке, як нам розповідають імперські російські історики, боролося з «монголо-татарським ярмом». Саме тому бій відбувається «в землі половецькій», що й зазначається в так званих «пам’ятках куликовського циклу».
До цих половецьких (українських) земель, отже, ми можемо зарахувати Рязанське князівство, очолюване князем Олегом, який підтримував хана Кията Мамая (мал. 8).
Хан Мамай не очікував, що московські війська вдарять йому у 1380 році в тил в той час, коли він вів боротьбу з ханом Тохтамишем за лідерство в Золотій Орді. Тому він у поспіху зібрав ополчення, яке влаштувало «сталінград» московитам, не пропустивши їх у глиб українських земель.
Як відомо, московське військо Дмитрія Донського (який з переляку переодягнувся перед битвою рядовим воїном і, як кажуть, пересидів бій у кущах), далі не пішло в «землі половецькі» і вісім днів ховало вбитих.
А військо хана Мамая, як нам свідчать імперські російські історики, «тікало» на південь України (ставка хана Мамая була біля міста Каховка Херсонської області), а через кілька днів якимось «незбагненним дивом» розбило московитів, відібравши в них усе награбоване дорогою в Мамаєв «Сталінград».
Насправді все дуже просто. Першу «сталінградську» битву на Куликовому полі великий українець хан Мамай «програв», а коли підійшли його основні війська — московські «переможці» були розбиті і ще понад 100 років возили данину в Українське Причорномор’я.
Якщо кому і програв Кият Мамай, який очолював українців (черкасів і половців) і кримських татар, то це татарському хану Тохтамишу, який зумів скористатися великими втратами під час «куликовської кампанії» україно-кримсько-татарського війська.
Хан, точніше — беклярбек (прем’єр-міністр) Мамай, програв боротьбу за владу в Золотій Орді і не захотів кровопролиття, виїхавши до Феодосії (Кафи), де був підступно вбитий і... з царськими почестями похований Тохтамишем.
Від сина Кията Мамая ведуть свій рід князі Глинські, родові володіння яких розташовані на землях Полтавської, Сумської та Черкаської областей України, з ним пов’язані родинними узами дворянські роди Острозьких, Вишневецьких, Ружинських та Шашкевичів...
І ще кілька цікавих фактів тепер уже з російської історії. Як відомо, київський митрополит Кіпріан (канонізований через кілька десятиліть після Куликовської битви) напередодні згаданої битви піддав анафемі і виключив із «православної партії» московського князя Д. Донського.
Проте в 1988 році офіційно відлучений від православної церкви і підданий анафемі «благоверный князь Дмитрий Донской» (який не брав участі в Куликовській битві) за рішенням Московського (золотоординського) патріархату став святим. Долучившись у такий спосіб до київського митрополита Кіпріана, який прокляв його. Такі ось кульбіти так званого «руського міра»...
Наостанок нагадаємо, що московські літописи недаремно називали хана Мамая еллінським царем. Це абсолютно зрозуміло, оскільки справжня Еллада — це Стародавня Україна (Причорномор’я, Приазов’я і Крим). А сам хан і козак Мамай походив із давнього скіфо-арійського роду Кият, який дав 16 династій царів Киянідів у Персії (ІІ—І тис. до н. е.), династію єгипетського фараона Кияна (ІІ тис. до н. е.) і великого українця Чингізхана, який походив із давнього скіфо-арійського роду «Сивого вовка»...

Валерій БЕБИК, професор, проректор Університету «Україна», доктор політичних наук, головний редактор журналу «Освіта
регіону: політологія, психологія, комунікації»

​

див.http://www.golos.com.ua/userfiles/image_new/2011/11/051111/mamaj001.jpg
​

http://www.golos.com.ua/userfiles/image_new/2011/11/051111/mamaj003.jpg
http://www.golos.com.ua/userfiles/image_new/2011/11/051111/mamaj005.jpg
http://www.golos.com.ua/userfiles/image_new/2011/11/051111/mamaj007.jpg
http://www.golos.com.ua/userfiles/image_new/2011/11/051111/mamaj009.jpg
http://www.golos.com.ua/userfiles/image_new/2011/11/051111/mamaj011.jpg
http://www.golos.com.ua/userfiles/image_new/2011/11/051111/mamaj013.jpg
http://www.golos.com.ua/userfiles/image_new/2011/11/051111/mamaj015.jpg
http://www.golos.com.ua/userfiles/image_new/2011/11/051111/mamaj017.jpg

 

В політиці Росії сьогодні нічого не змінилося по відношенню до українського етносу-народу, України. Зминились лише засоби та форми впливу. За звичкою Росія продовжує втручатись у внутрішні справи України (шантажи зі вступом у МС, Єврааз.Союз, газові, сирні війни)продовжує наголошувати на "єдностіі братніх народів", претендує на лідерство, відводячи усіх сусідів на другий план, продаючи Україні газ по найдорожчій в світі ціні.Телеефір в Україні переповнений рос. "попсою" російськими фільмами про такі поняття як добро, совість, честь. Українського на українських каналах(!!) звучить близько 2%, а в самій Росії вже близько 20 років триває громадянська війна, терористичні акти, сотні тисяч безневино загиблих, Верховний Суд РФ своєю постановою ліквідував об"єднання українців Росії(!!) В таких "дружних і добросусідських" відносинах й приходиться Україні-молодій деюре державі, відстоювати свої національні інтереси, зберігати свою національну ідентичність. Тобто як в цитаті нижче...

---------- Додано в 15:48 ---------- Попередній допис був написаний в 15:42 ----------

Якщо для Вас Євген Филимонович Маланюк 1897 р.н. (укр. письменник, поет, культуролог, енциклопедист, публіцист, літературний критик) є таким, то я перепрошую..

 

Усьо, о чём пишет выдатный украинський науковець у своих загальновидомых усьому свиту исторычных творах - святая правда!
Так, в своей статье, опубликованной в официальном органе Верховной Рады "Голос Украины" В. Бебик неопровержимо доказал, что Будда является этническим украинцем:

http://newzz.in.ua/main/1148828182-ukraina-podarila-miru-buddu.html
Я чрезвычайно благодарен вам за приведенные ссылки на труды В.Бебика...
Он убедительно доказал, что Иисус Христос, Будда, Геракл, Зевс и прочие боги и герои в пантеоне древнегреческом, древнеегипетском и других народов являются чистокровными украинцами..
В. Бебик далеко превзошёл в области доказательства величия украинской нации жалких докторов философии из США Овечко и Кухара..
Те лишь доказывали, что украинцы первыми приручили верблюда и изобрели тригонометрию...
В. Бебик доказал всему миру, что все божества родом из Украины, что украинцы научили египтян строить пирамиды, что короли и монархи всех стран родом украинцы..
Буквально все великие люди в истории человечества были украинцами..
Украинцами были все апостолы Христа, Магомет, Чингиз-хан , Мамай, Леонардо да Винчи, Рафаэль и Бетховен вместе с Бахом...
Наполеон, Карл ХII и Гитлер были украинцами.. Именно поэтому они стали воевать против клятых моцкалей...
Украинцы первыми открыли Америку, Азию, Африку, Австралию и Сейшельские острова......
Они придумали самолёт, паровоз, пароплав и пидводный човен.
Они открыли атомную энергию, телевидение и компьютер.
Украинцы первыми полетели в космос и первый человек на Луне был Н. Сильноручко... Якого кляти гамерыканци перетворылы в Н. Армстронга....
Ещё много чего интересного открыл Валерий Михайлович Бебик, бывший комсомольский работник Политпросвета...
-----За В. Бебика Вам - огромное спасибо!

---------- Додано в 15:57 ---------- Попередній допис був написаний в 15:53 ----------

Если Вы полагаете, что тогда помешанных на украинских идеях было меньше, чем сейчас, то я перепрошую!
Процент помешанных в обществе мало меняется с развитием человечества...
Выбачте - Вы всё продолжаете заниматься самоудовлетворением?

 

Як кажуть в демократичному суспільстві: Можна не поділяти думку опонента, але треба її поважати

---------- Додано в 16:44 ---------- Попередній допис був написаний в 16:04 ----------

Валерія Бебіка, який сміливо руйнує історичні, культурологічні та релігійні стереотипи, Національна спілка журналістів України та ГО "Співдружність працівників інформаційних видань України" висунули на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка у сфері публіцистики і журналістики.
Оскар Уайлд: "Єдиний наш обов"язок перед історією - це постійно її переписувати".
Фізика за останні 50 років зробила такі несподівані віражі, що її обрії геть змінилися. І роздратування в фаховому середовищи вони не викликають, бо не мають чіткого ідеологічного забарвлення?
А в історії все наявно... Було б зручніше мати перед собою таблицю дат, подій та імен, затверджену (ким?) і незмінну (і незмінену). Тілки хіба цікаво?
..До речі, серед моїх колег журналістів чомусь переважають дипломовані історики, Так ось, вони, у більшості своїй не схвалюють професора Бебіка, Їм-бо розповідали інше, інакше, і вони достеменно знають, що гіпотези телепередачі Бебіка "Цивілізація" неправильні.
Не питайте звідки! Жодного Мафусаїлом не звуть. Може просто це у них видова ознака. Хоча програму дивляться. Критикують сварять, але не пропускають.
...І це повертає нас до неперевершеного майстра парадоксів Уайльда і до єдиного нашого обов"язку стосовно історії...
Олена Терещенко головний редактор головної редакції соціально-пізнавальніх програм ТБ Луганської обласної телерадіокомпанії, заслужена журналістка України. ГУ №248(5498) від 28.12.12р.

 

А тим часом...

Поднимется ли Россия – матушка с колен, и с пятой точки?!

Як знайомо...

 

Ну, раз уж Вы так любите Оскара Уайльда, придётся намного и его процитировать:
"Большинство из нас - это не мы. Наши мысли - это чужие суждения; наша жизнь - мимикрия; наши страсти - цитата!"
"В наш век люди слишком много читают, это мешает им быть мудрыми."
"Добрая половина современной культуры зиждется на том, чего читать не следует."
"Истина редко бывает чистой и никогда однозначной."
"Только пустые люди знают себя"(!)
"Тот, кто оглядывается на свое прошлое, не заслуживает будущего."
--- Ограничусь последним высказыванием О. Уайльда..
Именно эти слова более всего подходят для украинских фолк-хисториков...
Массовый интерес к вопросам истории, на мой скромный взгляд, возникает в не слишком благополучном обществе... Как своего рода уход от нерадостного настоящего и как попытка найти утешение в прошлом...
З повагою!
П. С. Слова: Валерія Бебіка, який сміливо руйнує історичні, культурологічні та релігійні стереотипи, Національна спілка журналістів України та ГО "Співдружність працівників інформаційних видань України" висунули на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка у сфері публіцистики і журналістики.
-- у меня находят поддержку и одобрение..
А есть ещё поговорка - если Бог хочет наказать человека, он лишает его разума...

 

Знайшов у Неті цікаву російську книжку (сучасну), автор якої (росіянин), коментує усі "ключові, доленосні" моменти історії Русі / Росії (вибачимо йому цей стереотип) з несподіваної точки зору. І пояснює, ЧОМУ владі портібно було перекрутити саме так. Обережно пише (все ж таки росіянин), але після цього можна тільки поржати над канонізованими російськими істориками. Точніше - над перекручувальниками історії та їхніми вельможними замовниками.

Самі знаєте, кому я можу дати лінк або файл (дежавю), а кому принципово не дам.

 

Гублюся у здогадах...

 

[CENZ]http://youtu.be/o13TLYEheDw[/CENZ]

 

Всеукраинское объединение "Свобода".Чему можно поучиться?

 

Так достатньо, але..
Славетній Куликовській "перемозі" на чолі з Д.Донским(1380) про яку йшлося вище, передувала не менш славетна перемога "руських" над шведами на чолі з О.Невським(1240).
...Отже, розглянемо життєвий шлях князя Олександра спочатку за російськими хвалебними джерелами. Навіть вони, якщо їх проаналізувати, виявляються суперечливими. Джерела імперії й досі рік народження Олександра встановлюють приблизно — 1221-й, народився у Переяславлі-Залеському, тобто в «Залешанській землі». Ми не будемо зараз спростовувати рік народження Олександра, до цього повернемося в наступному розділі. Наразі ж зазначимо: в роки навали Батия на суздальську землю (1237–1238) ні Олександр, ні його батько Ярослав Всеволодович, ні молодші брати Ярослава опору не чинили, тому не були знищені татаро-монголами.
Не варто забувати, що князь Олександр від народження був хворобливим і до бійок не здатен.
Першу так звану «велику» перемогу Олександр, згідно з «великоросійськими писаннями», здобув 15 липня 1240 року. Того дня на чолі власної дружини він напав на шведів, які висадилися на берег Неви, і «розбив їх».
Поміркуйте самі: відбулася чи то битва, чи то бійка, і в чому полягала її доленосність для майбутньої Московії — невідомо: «переможені» шведи спокійно поховали вбитих, спокійно посідали на свої судна і без перешкод попливли. Варто лише прибрати з опису хвалебну патетику, і хоч як би ми придивлялися до тієї звичайної дрібної сутички, ані перемоги, ані великого бою там не помітно. Але так налаштований великорос-державник — він завжди готовий роздути велич власної перемоги та начорно вимазати чужу доблесть.
За старих часів у Московії траплялися бійки більші від Невської, коли на свята йшло битися село на село. Таких «битв» за сотні років проведено десятки тисяч, у тому числі з інородцями, але жодному великоросійському історикові не спало на думку назвати ці бійки битвами. Та ще й доленосними.
Олександр, так званий Невський, народився приблизно 1230 року, в 1238-му його забрав хан Батий в аманати (тобто в заручники), інакше його батько Ярослав Всеволодович не отримав би великокнязівського престолу.
Пробувши в Орді у Батия з 1238 до 1252 року, коли був посланий на великокнязівський престол у Володимир, Олександр не брав участі в жодному із серйозних боїв.
Уривки з Роману-дослідження Білінській - Країна моксель або московія// видавництво ім. О.Теліги 2009-376с. книга 1.

 

Русская Трупология
«Они – как Путин!»

 

Французская актриса Брижит Бардо, известная своей активной позиции по вопросам защиты животных, в пятницу, 4 января, заявила, что готова обратиться к российским властям с запросом о получении гражданства России, если во Франции не откажутся от планов усыпить двух больных цирковых слонов в Лионе.
«Если те, кто обладают властью, будут иметь трусость и бесстыдство убить двух слонов, Бэби и Непала, я потребую российское гражданство, чтобы бежать из этой страны, которая все больше напоминает мне кладбище для животных», - приводит ее слова агентство France-Presse.
Легендарная актриса также не стала скрывать своего восхищения Владимиром Путиным. По ее словам, российский лидер сделал для защиты животных больше, чем все президенты Франции вместе взятые. В интервью газете Nice-Matin Бардо, в частности, сказала: «Я считаю его гораздо более человечным. Всегда, когда я прошу у него что-то, он мне помогает».

 

В Георгиевском зале Большого Кремлёвского дворца состоялась церемония представления офицеров по случаю их назначения на вышестоящие командные должности и присвоения им высших воинских (специальных) званий.
В своём выступлении в ходе церемонии Президент России – Верховный Главнокомандующий Вооружёнными Силами Российской Федерации Владимир Путин назвал российские армию и флот «безусловной гарантией национального суверенитета». И назревшим необходимым ответом на современные вызовы стало их решительное, коренное обновление.
- Ни у кого не должно быть сомнений: качественное усиление армии и флота будет обеспечено, - подчеркнул Владимир Путин. - Беспрецедентная программа перевооружения выполнена в полном объёме. Россия должна обладать эффективными, боеспособными Вооружёнными Силами, готовыми дать отпор любой угрозе и любой агрессии, защитить интересы страны, наших союзников, гарантировать глобальное равновесие.
Как напомнил глава государства, в текущем году в арсеналы ВС РФ поступили стратегические ракетные комплексы «Ярс», несколько полков и батарей современных систем ПВО С-400, «Тор-2-М2У», «Панцирь-С». В начале следующего года на боевое дежурство заступит новая РЛС в Армавире, которая будет контролировать воздушное и космическое пространство на Южном стратегическом направлении. Две мотострелковые бригады полностью укомплектованы современной бронетехникой: танками Т-72БМ, бронемашинами БМП-2М и бронетранспортёрами БТР-82. Также завершено переоснащение трёх авиационных и восьми вертолётных эскадрилий. Автопарк Вооружённых Сил получил 3.600 новых автомобилей многоцелевого назначения. В наступающем году начнутся и государственные испытания новейших истребителей Т-50, а также пройдёт госприёмка первого ракетоносца проекта «Юрий Долгорукий» и атомного подводного крейсера «Северодвинск».
Отрадно и то, что в войсках сегодня идёт напряжённая боевая учёба. На это также обратил внимание глава государства. Владимир Путин дал высокую оценку действиям личного состава, принимавшего участие в учениях, в том числе в СКШУ «Кавказ-2012». Важным назвал Президент России и повышение уровня взаимодействия с союзниками, прежде всего со странами ОДКБ. «Именно такая задача будет решаться и в рамках запланированных российско-белорусских стратегических учений «Запад-2013», - отметил глава государства.
В ближайшее время должна быть достигнута и оптимальная структура военных расходов. «На содержание Вооружённых Сил должно идти не более 30 процентов средств, а на их оснащение и развитие – около 70, - озвучил параметры этого финансирования Владимир Путин. - Задача непростая, но она должна быть решена. И новый министр обороны, новое руководство министерства должны обеспечить эффективное использование получаемых от государства ресурсов».
Президент России также особо подчеркнул: успех всех преобразований будет напрямую зависеть от их восприятия в армейской среде, офицерском корпусе. «Чтобы сделать армию лучше, её нужно любить, дорожить её традициями, - сказал Владимир Путин. - И каждый из вас на своём месте должен всегда помнить, что значит для российского офицера долг, честь и личная порядочность».
Глава государства ещё раз озвучил своё решение: для укрепления исторической преемственности в Вооружённых Силах воссоздать имена прославленных легендарных частей и соединений русской и советской армий. Министру обороны поручено в наступающем году внести конкретные предложения на этот счёт.

---------- Додано в 16:16 ---------- Попередній допис був написаний в 15:31 ----------

24 молодых кинематографиста из 15 стран отправляются в железнодорожное путешествие по России, чтобы снимать документальное кино и исследовать "стереотипы о русских". Такова идея грандиозного проекта "Кинопоезд", который продлится с 4 января по 1 февраля (АУДИО)
Маршрут "Кинопоезда" включает восемь городов. Сначала из Москвы в Мурманск – самый большой в мире город, расположенный за полярным кругом. Затем кинопутешественники обследуют северо-запад России - Петербург, Котлас и Киров. А после этого устремятся в Сибирь – в Томск, Новосибирск и Иркутск, к озеру Байкал - самому глубокому пресноводному озеру на планете.

В общей сложности "Кинопоезд" преодолеет свыше 10 000 километров. И за время пути участники поездки планируют не только снять, но и смонтировать на лэптопах свои фильмы о сегодняшней русской жизни. Тема сформулирована организаторами: кинематографистам предложено творчески исследовать пресловутые "стереотипы о русских".

Они без труда угадываются в названиях сюжетов: "Русская зима", "Медведи", "Русская баня", наконец - "Выпьем!.." Режиссер и сопродюсер "Кинопоезда" Гийом Проценко – француз, пять лет живущий в Москве, - уточняет замысел:
http://rus.ruvr.ru/2013_01_03/Kinopoezd-raskrit-Rossiju-po-novomu/

 

... А вдоль Манежа конница идёт
И на колесах тянут бронепоезд.
А тётя Надя, тётя Надя - не даёт, не даёт,
А комиссар уже расстёгивает пояс!"

В этот миг все дружно встали - шум и вой, шум и вой,
Из Кремля выходит Сталин - кормчий наш, рулевой.
Он подходит к мавзолею, наш учитель, наш отец,
А комиссар, от страсти млея, вынул жилистый *****!

(Юз Алешковский).

 

А де наш справжній?
Дід Мороз, незважаючина свій поважний вік і сиву бороду, не такий уже давній і рідний, як ми звикли його вважати. Цей новорічний персонаж почав формуватися під час антирелігійної кампанії у 1920-х роках, коли радянська влада розгорнула боротьбу з різдвяними традиціями. "Старорежимними" оголошують Святого Миколая і Санта Клауса. А починаючи з сумнозвісного 1937 року Дід Мороз стає обов"язковим героєм театралізованих вистав під час зимових канікул. На думку етнологів, запозичений у Росії радянський образ покровителя Нового року підминив шанованого серед українців чудотворця Святого Миколая. До слова, Мороз у вигляді дідугана із сивою бородою зустрічається у східнослов"янській міфології. Тілки він, на відміну від христянського заступника, не роздавав подарунки, а намагався завдати шкоди людям і худобі.
З розпадом Союзу в колишніх соцреспубліках розпочалось відродження місцевих різдвяних традицій. В Україні зокрема, також робляться спроби витіснити Діда Мороза - як пережиток радянської доби. Проте на сході і півдні та Києві Дід Мороз так і залишається найпопулярнійшим новорічним героєм. Остаточно не визначилися і з днем отримання подарунків. Тому батькам доводиться їх дарувати тричі: на Святого Миколая, на Новий рік та Різдво.