Справжнє обличчя Росії (4)

"..рік народження Олександра, так званого Невського, в російській історії встановлений приблизно і підігнаний під «Невську битву». Всі ці маніпуляції пророблені недарма і мали цілком конкретну мету — приписати Олександрові зайвий десяток років.."
В.Білінській Країна Моксель,або Московія".

 

Стыд и позор Карамзину от свидомых фолк-хисториков! Это он специально сделал, чтобы свидомые фолк-хисторики в 21-м веке переживали и мучились из-за его умолчания..
А остальных людей это ничуть не колышет!
Мне сейчас лень доставать и перечитывать Карамзина, искать - о чём он там умолчал...
Разбираться - умолчал он специально, или по другой причине..
Ну соверешенно и абсолютно всё равно..
Ездил князь Ярослав Всеволодович в 1238 году к хану за ярлыком, не ездил он в 1238 году к хану зв ярлыком, написал об этопм Карамзин или умолчал - кому какое дело до этого, кроме историков? Вот меня этот вопрос ну ни в малейшей степени не колышет!
То, что свидомого пана этот так волнует, меня смешит...Ну поехал, ну умолчал.. Или там - не поехал...Не умолчал...
Какого - извините - дьявола я буду рыться в том окаменевшем историческом дерьме?
Ну ладно - историки - это их дело, им это интересно, они за это деньги получают..
Но почему свидомый украинский пан кипятится из -за этого в 21-м веке, 785 лет спустя - мне непонятно..
Из-за этого у свидомого пана уровень жизни повысится, или Украина начнёт жить лучше?
Что-то сомневаюсь в этом!
Можете ответить - почему роетесь в окаменевшем историческом дерьме почти 800-летней давности?
Что вас там привлекает?
Какое золото вы там хотите найти?
Вас хоть в малейшей степени волнует судьба, например, лямбда-члена в уравнени Эйнштейна?
Уверен, что нет..
А ведь от него зависит судьба нашей Вселенной!
А Вас это ничуть не беспокоит!

---------- Додано в 16:00 ---------- Попередній допис був написаний в 15:58 ----------

Нет Бога, кроме В.Белинского, и Fedir Vygovskiy - пророк его!

 

По-перше: Їх праці в період як мінімум з 1922 по 1991рр. (адаптовані під комуністичну систему) так чи інакше читали 250 млн. громадян СРСР: середня школа: це історія СРСР, Новітня історія а студенти та науковці більш докладно - історії ВКП(б), КПРС. Я і Ви не є виключенням.
По-друге: Якщо Ви помітили, в своїх цитатах, Білінській,систематично вказує посилання на праці російських істориків,котрих цитує, як наприклад: «У 1156 р., за літописом, князь Юрій Довгорукий «заложи град Москву» нижче устя Неглінної…» [6, с. 132]." Вичитуйте за бажанням.

---------- Додано в 16:15 ---------- Попередній допис був написаний в 16:04 ----------

А родинні стосунки Батия з Ярославом Всеволодовичем?

А К.Маркс і його "Викриття дипломатії ХVIII століття?"

---------- Додано в 16:25 ---------- Попередній допис був написаний в 16:15 ----------

Він цікавиться російською міфологією.

 

А Вы понимаете, что любая история является адаптированной под текущий момент, под существующие в данном историческом и общенственно- политическом разрезе запросы власть имущих?
Что неадаптированную историю в общем не знает никто - даже учёные-историки не свободны в выборе своих исследований и находятся в плену современной им научной парадигмы..
На Украине сейчас выгодно доказывать древность великого украинского народа, основателя мировой культуры и наследника древних атлантов - и тысячи фолк -хисториков бурутся за написание трудов на эту тему..
Самы примитивные из них пишут в стиле, что, мол, украинской истории 140 тысяч лет, что древние укры изобрели огонь, колесо и первыми приручили верблюда..
А также что Будда и Иисус Христос были украинцами..
Фолк-хисторики немного поумнее пишут псевдоисторические книжки, анализируя и трактуя в нужном им ключе историческире труды настоящих историков..
А настоящие историки изучают найденные исторические артефакты, делают раскопки, проводят анализ (радиологический, генетический, дендрологический, геологический и пр) найденного и выдвигают исторические гипотезы...
То, о чём пишет столь почитаемый Вами В. Белинский, не является историческими трудами, а является типичными произведениями в жанре фолк- хистори..
Но Вы предпочитаете именно его произведения считать настоящей исторической литературой..
Я Вам не смею перечить и отговаривать от этого..
В нашей демократической и свободной стране каждый имеет право сходить с ума по-своему...

 

"У тридесяте царство" за тисячу кілометрів, Білінській все ж таки має на увазі не безпосередньо місто Москва як населений пункт від початку населеного пункуту до кінця, а саме фраза, яка міститься в Іпатіївському літописному зводі, люб"язно наведеного Вами. А там "приди ко мнѣ брате въ Московъ." Очевидно мається на увазі держава Московь.
З Вікіпедії:
"..ц а р с т в о, М о с к о в с ь к а Р у с ь; у документах того часу Московська держава інколи називається просто Москвою, іноземці ж часто називали її М о с к о в і є ю. Держава ця названа Московською за іменем своєї столиці — Москви. [12].."
От і рахуйте тисячу кілометрів які мав подолати великий Новгород-Сіверський князь до невідомого йому ще пункту призначення держави Москва, але не міста. Мабуть це 630км. (+ -) дві три а то й більше сотень кілометрів чосу. Бо в тому пункті, як йдеться в літописі "люди Голѧдь".

---------- Додано в 16:58 ---------- Попередній допис був написаний в 16:31 ----------

Як бачимо, хан Батий народився 1208 року. Отже, його старший син Сартак міг з'явитися на світ приблизно у 1228–1232 роках. Тобто, заокруглюючи, ми маємо право припустити, що рік народження Сартака — 1230-й. Це надалі підтвердиться й іншими викладками.
Дуже уважно простудіювавши М. М. Карамзіна, можна встановити роки, коли могло відбутися зближення і братання Сартака з Олександром:
1238 рік — одержання ярлика на князівський престол батьком Олександра, Ярославом Всеволодовичем. М. М. Карамзін цю зустріч замовчує.
1243 рік — поїздка Ярослава Всеволодовича в ставку Батия, зафіксована М.М. Карамзіним. Син міг бути з батьком.
1246 рік — поїздка батька Олександра в Каракорум із обов'язковим заїздом у ставку Батия. Після цієї поїздки батька Олександра не стало.
Сподіваюся, читачі розуміють, що роки з 1243-го і далі слід виключити, бо, за російськими вигаданими «джерелами», Олександру в 1243-му вже «стукнуло» 23 роки, і підтримати «древній монгольський звичай братання хлопчиків і юнаків» він не міг. Зостарівся. Залишаються роки з 1238 по 1242-й.
В.Білінській Країна Моксель, або Московія.

 

А чому б не дослухатися до нейтральної по суті особи до спорів про правонаступництво Київської Русі?

---------- Додано в 17:41 ---------- Попередній допис був написаний в 17:29 ----------

В даному випадку думка К.Маркса, стосовно історичного спадку Русі, є важливою, як на мене хоча б тому, що ніхто не дорікатиме в використанні праць тільки"сучасних фольк-рок-хіп-істориків".

---------- Додано в 17:54 ---------- Попередній допис був написаний в 17:41 ----------

Ми з Вами вільно дискутуємо не боячись за двійки в щоденнику з історії, не боячись питань під час прийому до комсомолу в партію. А колись... А "текущий момент"-Ленінський термін і до О.Невського не стосується.

 

Ну какая там столица была из маленького посёлочка, который был в 1147 году на берегу Москвы-реки!

Это - цитаты из энциклопедии..
Есть принятые в истории названия, и переиначивать их и переводить в другие исторические эпохи неправильно...
Никто из историков не сомневается. что речь идёт именно о городке Москва...
Не надо выдумывать того, чего не было..

 

Білінській не історик і не в полоні..Але ж міф про великого князя-родоначальника Московії - брехня з розмахом!

Історики Російської імперії, залежно від поглядів, або із захватом, або між іншим повідомляють читачам про почесне братання Олександра Невського із сином хана Батия — Сартаком. Окремі «літописні зводи» навіть стверджують, що Олександр Невський був «прийомним сином» хана Батия. Гадаю, такі твердження робилися не просто так. Історії факт братання (на крові!) Олександра й Сартака справді відомий.
Ось як про цей факт дуже коротко й стримано оповідав історик Л. М. Гумільов: «У древніх монголів був зворушливий звичай братання. Хлопчики або юнаки (це важливо!!! Прошу саме на це звернути увагу. — В. Б.) обмінювалися подарунками (і не лише: різали собі руки, змішували кров з молоком, після чого пили напій по черзі, вимовляючи слова обопільної клятви. — В. Б.), ставали андами, названими братами. Побратимство вважалося вищим від кревного споріднення; анди — як одна душа: ніколи не покидаючи, рятують один одного у смертельній небезпеці. Цей звичай використав Олександр Невський. Побратавшись із сином Батия Сартаком, він став мовби родичем хана і, користуючись цим, відвів багато лиха від російської землі» [18, с. 132–133].

З історії відомо, що саме в 11 років прадід Сартака — Темуджин (Чингісхан) і Джамуха стали андами.
Послухаймо історика Л. М. Гумільова:
«Коли Темуджинові сповнилося 11 років… він разом із Джамухою грався на льоду Онона, і тоді вони вперше обмінялися подарунками, а навесні того ж року заприсяглися один одному у вірності як анди (виконали ритуал клятви на крові!)» [18, с. 133].
Я впевнений, що Сартак знав звичай посвяти в анди і пам'ятав давню легенду про свого прадіда Чингісхана. Такі речі в народі зберігалися століттями.
Ось і замкнуто порочне коло з «доважком брехні». Олександр, так званий Невський, — анда Сартака, про що свідчить історія, не міг народитися в 1220–1221 роках. Це звичайний міф катерининської «Комісії», яка «придумувала історію, переважно Росії». Він народився, як і його анда Сартак, у 1228–1232 роках. І всі вигадки про «великі» перемоги Олександра, нібито ним здобуті під Новгородом, — елементарна брехня. Чужі діяння, заради звеличення Московії, приписали Олександрові, який виховувався з 1238 до 1252 року при дворі хана й віддано служив своїй батьківщині — Золотій Орді.

 

Нет документальных подтверждений этих "родственных отношений". Историки могут написать что угодно - что император Японии - родственник Богини Солнца..
Вы об этом прочитали у Белинского, который прочитал это у других историков..
Что Вы или Белинский знаете о законах татаро-монголов и обычаях их знати?
Фантазии это, сказки!
А вы можете верить в эти сказки, как другие верят в Христа или Аллаха, и верят в священную книгу Библию или Коран..
А Вы верите в священную книгу пророка В. Белинского " Страна Моксель"!
На Украине это не запрещено - верьте себе на здоровье!

Вы, вероятно, не знаете, каким образом и почему статья бородатого Карлы "Разоблачения дипломатической истории XVIII века" появилась в изданиях газетного треста "Freedom Press" под названием: "Тайная дипломатическая история XVIII века " (Secret Diplomatic History of the Eighteenth Century).
Если Вас это действительно интересует, можете подробно познакомится с этой историей здесь: http://left.ru/2005/1/baumgarten_urquhart118.html
Вот там и узнаете, почему Карл с бородой написал эту статью, насколько он был беспристрастен, и как хорошо он разбирался в древнерусской истории..
Я это давно знаю, и мне бывает очень смешно, когда свидомые украинцы собираются меня озадачить, приводя эти слова К. Маркса..
Вы ссылаетесь на слова Л.Н. Гумилёва..
Но он - очень талантливый интерпретатор истории.. Он тоже об истории рассуждает не изучая артефакты. а интерпретируя слова других историков..
Его исторические труды вовсе не являются непреложной истиной, и у очень многих историков вызывают большие сомнения...
Вы, похоже. этого совсем не понимаете..
И верите в то, что Вам нравится..
Ещё раз - на Украине каждый имеет право сходить с ума по-своему...
У нас - демократия!

 

Фрагменти з Іпатіївського літопису наведені самим паном Карамзіним. Отже вибачте. Маємо те що маємо:"Рюмашку" за 630 км. (+-) пару тройку сотень кілометрів блукань по нетрям і драговинам Москви...

---------- Додано в 19:06 ---------- Попередній допис був написаний в 18:48 ----------

Ліричний відступ.Мені, як і вже широкому загалу, відомі в загальних рисах праці класиків марксизму-ленінізму. Також відомо і про їх схожість, якщо не тотожність працям А.Гітлера.
Але не змінюймо акцент дискусії. Отже чого ми маємо приймати за чисту монету саме "артефакти" викладені "Комісією" Катерини ІІ та її послідовниками вже більше 200 років? Причому рукописи чомусь весь час згорають під час пожеж, а на їх місці з"являються "знайдені", мов рояль в кущах так звані "артефакти" комісії?

 

Прежде чем говорить подобное, почитайте о том, сколько всего списков Ипатьевской летописии имеется. и где они находятся..
Это Вы верите в написаннное в священной книге Вашего пророка В. Белинского " Страна Моксель". Я верю в другие источники...

Вы опять цитируете священную книгу " Страна Моксель"..
Это уже не смешно..
Имеющихся источников достаточно для вполне адекватного и непротиворечивого свода знаний об историии российского государства..
Вы считаете иначе - это Ваше право - молиться на священную книгу "Страна Моксель" и верить в неё...
На Украине за это не сажают ни в тюрьму, ни даже в дурдом..
Извините - Вы кто по специальности?
Можно ли полюбопытствовать, какое образование имеете?
В общем, я далее не буду обсуждать экзерсисы на тему книги Белинского..
И не собираюсь переубеждать верующих в эту книгу..
Нехай веруют в неё - хотя бы пьянствовать меньше будут!

 

"..Сподіваюся, ви розумієте всю витончену задумку Катерини II. Саме «літописними зводами», яких раптом з'явилися тисячі, утверджувалося право Московії, а згодом Російської імперії на спадщину історії і землі давньої Київської держави. Відзначимо, що німецька пані висунула і здійснила «блискучу» ідею. У справжньому катерининському дусі.
Енциклопедія — розумна книга, вона не може дозволити собі написати — «знайшов», вона пише по-сучасному — «придбав». Але чомусь усі «чудові» зводи з'явилися лише після «дивного» творення «російської історії» Катериною II?!
У 1803 році М. М. Карамзін розпочав роботу над «Історією держави Російської». І, як сказав Віссаріон Бєлінський — «… Карамзін вчинив його (подвиг, написавши цю книгу. — В. Б.) не так із історичного, як із чудового белетристичного таланту.

Уже в 1811 році Карамзін прочитав перші глави книги імператорові Олександру І. Я свідомо наголошую на тому факті, що до 1811 року були написані глави про навалу Батия на суздальську землю. У своїй «Історії» автор вказав на цей факт особисто. І тут ми змушені повернутися до нового великого анекдоту Російської імперії. Сівши за стіл, приступивши до створення «Історії держави Російської», М. М. Карамзін перечитав усі «відкриті» до нього «літописні зводи», але в жодному з них не виявив час заснування Москви. А найголовнішою ідеєю суперпатріотичного твору М. М. Карамзіна було прославляння Москви і Московії за «збирання землі російської». При цьому автоматично вважалося: якщо «суздальська земля» з'явилася в часи розквіту великого Київського князювання, то родинний, мовляв, зв'язок видно неозброєним оком. Але в Карамзіна, у процесі викладу «Історії держави Російської», «московський слід» виявився дуже брудним. Хотів того автор чи ні, але йому довелося показати весь шлях принижень Московії після підкорення суздальської землі татаро-монголами. Хоча приниження подаються у хвалебному й величному дусі.

Проте навіть М. М. Карамзін у своїх міркуваннях побачив суперечності. Усі суздальсько-володимирські князівства з 1237 року перетворилися на улуси Золотої Орди. І в той «улусний» час раптом з'являється московське володіння у складі Золотої Орди. Усе свідчить, що відтак Москва як державне утворення повинна вести свій родовід із татаро-монгольського улусу. Ніяк не інакше! Адже Московія за допомогою ханських військ поглинала Рязань, Твер, Новгород, Торжок тощо, лише «збирала» дрібні татаро-монгольські улуси, залишаючись великим улусом.

Угледівши великих татаро-монгольських предків Москви й Московії, М. М. Карамзіну нічого не залишалося робити, як «шукати» новий «літописний звід», аби бодай саму появу поселення Москва зафіксувати раніше від навали татаро-монголів.
І в 1809 році він «знаходить» так званий Іпатіївський літописний звід. Мовляв, погляньте, самі київські літописці зафіксували нашу появу на світ Божий.
Саме в Іпатіївському літописному зводі, де вміщено київські і галицько-волинські літописи, вперше згадується слово «Москва». Я сподіваюся, читачі розуміють усю облудність і комічність таких «пошуків», таких «знахідок ». Брехня безкінечна.
Та й сам Микола Михайлович Карамзін не соромився в цьому зізнатися. Ось що він писав про історію взагалі та свою зокрема:
«Але Історія, кажуть, сповнена неправди: скажімо краще, що в ній, як у справі рук людських, буває доважок брехні, однак характер істини завжди більш-менш зберігається, і цього досить для нас, аби скласти собі загальне уявлення про людей і діяння» [1, том І, с. 18].
А далі здогадуйтеся, скільки «доважку брехні» підкинув автор «Історії держави Російської».."
В.Б.Білінській/Країна Моксель, або Московія/2009/

 

"..Ось як описує ті страшні часи ростовсько-суздальської землі професор С. М. Соловйов:
«У 1237 році прийшли зі східної країни на Рязанську землю, лісом, безбожні татари із царем Батиєм…
Звідти пішли на великого князя Юрія; одні йшли до Ростова, другі до Ярославля, треті на Волгу й на Городець, і заполонили все по Волзі аж до Галича-Володимирського; інші пішли до Переяславля і взяли його; відтак заполонили всю країну і міста: Юр'єв, Дмитрів, Волок, Твер, аж до Торжка не було місця, де б не завоювали; по всій країні Ростовській і Суздальській взяли чотирнадцять міст, крім слобід і погостів, протягом лише лютого…» [7, с. 154–155].
Звичайно, працю, написану 140 років тому, читати цікаво, повчально. Однак я знав, для чого автор писав свою «Історію…», тому старанно шукав першоджерела навали Батия. І знайшов!
Послухаймо:
Ця країна за Танаїдом (Доном) дуже красива, має ріки й ліси. На півночі є величезні ліси, в яких живуть два роди людей, а саме: Моксель, які не мають ніякого закону, чисті язичники. Міст у них нема, а живуть вони в маленьких хатинах у лісах. Їхній государ і більша частина люду були вбиті в Германії. Саме Татари вели їх разом із собою (після завоювання. — В. Б.) до вступу в Германію, тому Моксель дуже схвалюють Германців, сподіваючись, що за їхнього посередництва вони ще звільняться від рабства Татар» [8, с. 88].Батий лише раз, у 1237–1238 роках, пройшовся по суздальській землі від Липецька до Торжка і Твері. Посол Франції до хана Сартака, Вільгельм де Рубрук(перу якого належить "Подорож у Східні країни") повідав історію подорожі, що відбувалася в 1253–1254 роках. У його словах криється істина. Але про це поговоримо дещо згодом. "
В.Білінській.Країна Моксель..

---------- Додано в 13:08 ---------- Попередній допис був написаний в 13:00 ----------

FourA,

На відміну від деяких радянсько-російських "святих джерел", ця читається за бажанням а не за примусу владних структур та навч. закладів.

 

Плюємо в рідну колиску??
Саме хан Золотої Орди внук Батия Менгу-Тимур дозволив заснувати поселення Москва під час третього перепису суздальського населення, проведеного 1272 року. А в 1277 році, коли Данило (син Олександра Невського) досяг повноліття (за татарськими законами в 16 років), він посадив цього князя на «московський престол».
Нагадаю, що в 1257 році татаро-монголи, «ці дикі варвари», як сотні років твердили великороси, провели другий перепис поселень і населення в суздальській землі під керівництвом Олександра Невського. Перепис проводили чисельники зі ставки хана, але військове забезпечення операції здійснював князь володимирський — Олександр Невський. Москва як поселення того року не була зафіксована, і князя на «московський престол» не посадили. Хоча йшлося про величезні, як на ті часи, доходи.
Ось що зафіксував посол Папи Римського до Імперії Чингисидів Плано Карпіні, який побував у Києві в 1246 році:
«Інших же, за своїм звичаєм, перелічив, наказуючи, щоб кожен, як малий, так і великий, навіть одноденна дитина, чи бідняк, чи багач, платив таку данину, а саме, щоб він давав одну шкуру… ведмедя, одного чорного бобра, одного чорного соболя, одну чорну шкуру… дохорі, і одну чорну лисячу шкуру. А кожного, хто не дасть цього, слід відвести до Татар, і він ставав їхнім рабом» [8, с. 33–34].
Такі порядки були і в суздальській землі. Тому «байки-облуди» істориків цілком недоречні. Золота Орда підтримувала порядок та дисципліну на належному рівні. Після означеного подушного перепису (1257 рік) заборонялося переміщення населення без дозволу і відома татаро-монгольських баскаків. За цим суворо стежили, не забуваймо, йшлося про доходи самої Золотої Орди, яка була в ті роки у розквіті сил.

 

І ще: всі автори-історики Російської імперії, а згодом — радянської, без докору совісті, як щось саме собою зрозуміле, переносять на суздальську, а далі на московську землі поняття «Русь» і «Руська земля» з першого дня появи Суздаля й Москви. Але ми переконуємося, з тих же російських джерел, що це далеко не так, якщо не сказати жорсткіше — абсолютно не так!
У суздальську землю втік князь-невдаха з роду Рюриковичів, якому не дісталося престолу на Русі. Русь — це слов'янські племена. І раптом, за велінням великоросів, так звана суздальська земля, населена фінськими племенами на чолі з князем Рюриковичем, стає частиною руської (слов'янської) землі, простіше кажучи — Руссю. Найбільший парадокс історії! Найбільша облуда, складена великоросами на потребу власної імперії, яка нічого спільного не має з істиною. Брехня з розмахом.
Поміркуймо: адже не стали із приходом князів-норманів стародавні кияни — поляни, деревляни, сіверяни, уличі, дуліби — норманами. Ні! Нікому навіть у страшному сні не примариться, що з приходом у Київ князя Олега і його дружини всі слов'янські племена раптом почали іменуватися норманськими, або норманською землею.
А всі індіанські племена Центральної та Південної Америки не стали іспанцями або іспанською землею після захоплення їх короною Іспанії. Залишилися індіанцями — навіть після того, як на індіанський престол зійшов віце-король Іспанії.

.
Ось такими «пирогами історії» пригощає своїх діток уже нова Росія, так звана демократична. У цій країні завжди думали переважно про «державність», а не про істину. Переосмислення моторошного минулого не сталося.

 

Дети с большим удовольствием читают сказки..
Их обычно никто не заставляет читать сказки..
Но тот факт, что в детстве читают сказки безо всякого давления извне, по собственному желанию, не делает сказки достоверным источником информации..
А вот таблицу умножения злые учителя заставляют учить под большим давлением!
Даже двойки ставят тем. кто не выучит!
Но насилие, прменяемое при изучении таблицы умножения, не делает эти таблицы неправдой...
Ваши высказывания про "переосмислення моторошного минулого" просто забавны..
Вы не понимаете. что Украину ждёт страшное будущее..

 

в Донецьку позакривають шахти?

 

Нет, начнёт рассыпаться вся инфрастуктура...
Читали или слышали - в Киеве то фонтан горячей воды начинает бить, то машина провалиятся в яму. вырытую протекшей холодной водой.. То снег выпал, а убирать его нечем..То дерьмо прорвало коллектор...То обрушилась железнодорожная платформа...То здание разрушилось от старости...
Любые трубы, коммуникации, сети, дороги, плотины, здания, строения имеют свой ресурс.. Он ограничен, и на Украине ресурс всей инфраструктуры либо полностью исчерпан, либо вот-вот закончится..
Одно дело, если потрескается асфальт на дороге.. Хуже, если разрушится рельс на железной дороге. Страшно, если рухнет мост.. Ужасно, если разрушится плотина водохранилища..
И совсем катастрофа, если взорвётся атомный реактор..
Их срок службы тоже ограничен и у некоторых реакторов уже подошёл к концу..
Денег на ремонт, сторительство нового, у Украины нет..
В стране структурный кризис...

 

яка криза? як? ви не бачите пакращення?

 

Поручик Дуб в книге Гашека про Швейка говорил: Вы ещё меня не знаете!
Вы меня видели с хорошей стороны! Но ещё увидите с плохой стороны!
- Цитирую по смыслу, немного неточно...
То, что мы видим сейчас - это только цветочки...