Справжнє обличчя Росії (4)

:flag_of_truce:

фрагмент постанови:
Статтею VI Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року «Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» також передбачено, що «особи, звинувачені в здійсненні геноциду чи інших перерахованих у статті III діянь (вони також наведені в диспозиції частини першої статті 442 КК України), повинні бути суджені компетентним судом тієї держави, на території якої було вчинено це діяння».
далі по тексту постанови:
...Крім того, викладені в статті VI Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року положення виключають підсудність даної кримінальної справи суду іншої країни, в т. ч. і Російської Федерації, в столиці якої - Москві - в період 1932-1933 років прийнята низка рішень, внаслідок виконання яких було штучно створено Голодомор в Україні, як масштабний засіб вчинення злочину геноциду частини української національної групи, оскільки справа має розглядатися «компетентним судом тієї держави, на території якої було вчинено це діяння».

Згоден не руськи а росіяни(невже вхопили Ви пане історичний момент?)
далі за текстом постанови:..Молотова (Скрябіна) В´ячеслава Михайловича, 9 березня /25 лютого/ 1890 року народження, уродженця м. Нолінська В´ятської губернії (тепер м. Совєтськ Кіровської області Росії), росіянина, з 1906 року члена партії більшовиків, у період з грудня 1930 року до травня 1941 року Голови Ради народних комісарів СРСР і Ради праці і оборони;
Постишева Павла Петровича, 18 вересня 1887 року народження, уродженця м. Іваново-Вознесенська, росіянина, з 1904 року члена партії більшовиків, у період з 1930 року до 1933 року Секретаря ЦК ВКП(б), з 29 січня 1933 року до 17 березня 1937 року другого секретаря ЦК КП(б)У та першого секретаря Харківського обкому КП(б)

текст постанови:..Чубаря Власа Яковича, 22 /10/ лютого 1891 року народження, уродженця с. Федорівка Олександрівського повіту Катеринославської губернії, українця, з липня 1907 року члена партії більшовиків, у період з липня 1923 року до квітня 1934 року Голови Ради народних комісарів УСРР.."
Все граждане СССР имели единое советское гражданство..
Відхилемось від сухих висновків суду й застосуймо Ваш вислів стосовно ваффен-дивізїї СС "Галичина", які на Вашу думку "зрадили власному народу" України. Тільки цей вислів дуже доречний до вишезазначених злочинців-керівників. Як бачимо ця зрада обернулася набагато важчими(колосальними) наслідками для українців ніж "зрада"(на Ваш погляд)вояками дивізії Галичина. Я про людські жертви доведені судом шляхом проведених кількох експертиз і 2000 свідчень живих очевидців. Провина цих сімох "діячів" зауважте доведена судом, а не грунтується на моїх чи Ваших емоціях.
Отже неприємним, як на мене є факт причетності до злочину українця Чубаря, але кочубейщини в Україні вистачало й буде ще довго вистачати..
Тож очевидно перелік цієї сімки фігурантів кримінальної справи "великих" як Ви кажете керівників(їх імена досі носять вулиці в деяких регіонах) і є тим справжнім обличчям Росії й великоросів.
Отже як в пісні: "Ещё один звонок и тронутся вагоны.."



---------- Додано в 17:16 ---------- Попередній допис був написаний в 16:17 ----------

Змушений повторити історичну і нічого крім історичної правди. Ця, як Ви кажете "основа великоросів" викликала б посмішку і в мене, а вона до певного часу й викликала, до тих пір доки не стало доведеним фактом, що під виглядом "збирання" земель руських і слов"янських Московією, Росією, насправді знищувалися ці народи, яким насаджувалася так звана "цивілізація" мечем та хрестом невдахами князями- варягами на кшталт Юрій Довгорукий, Олександр Невський, Дмитрий Донськой. Подібні "об"єднавчі" та "цівілізаційні" заходи тривали аж до 1991 року, до моменту коли "Союз нерушимый, республик "свободных" впав, як картковий будинок.Тож давайте посміхнемось разом.
Цитата з роману-дослідження В.Б. Білінського "Країна Моксель. або Московія":«У кривавому болоті московського рабства, а не в суворій славі норманської епохи стоїть колиска Росії. Змінивши імена і дати, побачимо, що політика Івана III і політика сучасної московської імперії є не просто схожими, а й тотожними…
Росія породжена й вихована у потворній і приниженій школі монгольського рабства. Сильною вона стала тільки тому, що в майстерності рабства виявилася не-перевершеною. Навіть і тоді, коли Росія стала незалежною, вона й далі залишалася країною рабів. Петро І поєднав політичну хитрість монгольського раба з величчю монгольського володаря, якому Чингісхан заповів підкорити світ…
Політика Росії — незмінна. Російські методи і тактика змінювалися і змінюватимуться, але провідна зірка російської політики — підкорити світ і правити в ньому — є й буде незмінною. Московський панславізм — це лише одна з форм московського загарбництва».

 

Ваше "юридическое обоснование" своих утвержденний показывает на мой скромный взгляд слабое понимание особенностей юриспруденции..
Прежде всего - данная Конвенция ООН была принята Генассамблеей ООН 9 декабря 1948 г.,вступила в силу 12 января 1951 года..
Голодомор на Украине случился в 1932 -33 году..
Ни один закон не имеет обратной силы, то есть событие, случившееся ДО ПРИНЯТИЯ этого закона не могут быть объектом его применения..
Этот первое...
Второе - в Конвенции сказно о привлечении к ответственности лиц, совершивших эти преступления..
Забудем на время про то, что закон не имеет обратной силы, и попробуем рассмотреть - как можно привлечь к ответственности лиц, проживающих в одной стране, которых суд другой страны признал виновными в геноциде? При том, что первая страна не признаёт факт геноцида?
Третье.. Указанные в определении Киевского суда лица все до одного уже умерли.. Как вы собираетесь судить покойников, если даже какой-нибудь российский суд согласится с утверждениями украинской стороны, что это был геноцид? Вы предлагаете выкопать их из могил и посадить их трупы на скамью подсудимых?
Четвёртое.. Вы говорите о компенсациях..
Конвенция, на которую Вы ссылаетесь, не упоминает о возможности выплат компенсаций родственникам и наследникам пострадавших..Вы лично во сколько оцениваете жизнь каждого погибшего от голода?
Пятое.. Вы пытаетесь предъявить иск к современной России.. Какое отношение имеет капиталистическое и демократическое государтсво Российская федерация к преступлениям коммунистического режима в СССР?
Тем более, совершёнными на территории другого ныне независмого государства - Украины..
Шестое.. Кто может по- Вашему потребовать от России выплаты компенсаций Вам?
Международный суд?
Генассамблея ООН? Совет Безопасности?
Сенат США? Верховна Рада? Президент Украины? Генпрокурор Украины?
ВО "Свобода"? Пан Олег Тягнибок?
Седьмое..
Ради чего Вы поднимаете этот заведомо бесперспективный и бессмысленный вопрос.. Ведь очевидно - Вы ничего не получите.
В таком случае возникает вопрос - для чего вы устраиваете это шоу, эти неприличные пляски на могилах?
Ради возможности получить мешок денег от России?
Или Вы пытаетесь проводить неумную и донельзя примитвную провокацию?
Если же Вы всерьёз считаете, что кому-то удастся по Конвенции, вступившей в действие в 1951 году, получить деньги за преступление, совершённое совсем другими людьми из совсем другой страны в третьей стране за 18 лет до принятия Конвенции, от России, не имеющей к этому преступлению никакого отношения, то мне остаётся лишь пожать плечами... И посочувствовать Вам..

 

Государство диктатуры люмпен-пролетариата

 

Поважаю, як людей честі. Їхнє геройство не принижує той факт, що них послали воювати негідники. До речі, крах СРСР, ІМХО, став невідворотним через Афган. Так само колоніальна Англія там знайшла початок свого кінця.

 

Народ-богоносєц.

 

Политика России в отношении Украины: "Сами? Значит, сами. Только потом без обид"

 

Без имени, без счету…

 

Приблизно такі ж аргументи на свій захист приводила нацистська верхівка у Нюрнберзі 1945-го..

Отже фрагмент Постанови Апеляційного суду м.Києва від 13 січня 2010р.:
..Доводи органу досудового слідства про зворотну дію статті 442 КК України на період вчинення в Україні злочину геноциду шляхом Голодомору 1932-1933 років ґрунтуються на наступних положеннях національного та міжнародного законодавства
Статтею 58 Конституції України встановлене загальне правило, згідно з яким «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом´якшують або скасовують
відповідальність особи».
Дані конституційні положення знайшли своє відображення у статті 5 Кримінального кодексу України: «Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі».
Разом з тим, відповідно до вимог частини п´ятої статті 49 Кримінального кодексу України давність, як підстава для звільнення від кримінальної відповідальності (рівно як підстава для визнання факту вчинення злочину) «не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу».
Стаття 442: «Геноцид», міститься в Розділі ХХ Кримінального кодексу України: «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку».
Статтею 7 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачено, що принцип заборони зворотної дії кримінального закону не є перешкодою для судового розгляду, а також для покарання будь-якої особи за будь-яку дію чи бездіяльність, яка на час її вчинення становила кримінальне правопорушення відповідно до загальних принципів права, визнаних цивілізованими націями.
Конвенцією ООН «Про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства» від 26 листопада 1968 року, ратифікованою УСРР 25 березня 1969 р. (ст. 1), передбачено, що геноцид є караним злочином, навіть якщо ці дії не є порушеннями внутрішнього законодавства країни, де були вчинені (ст. 1 Конвенції).
Згідно із статтею 9 Конституції України вказані міжнародні нормативно-правові акти є частиною національного законодавства України, оскільки згода на їх обов´язковість надана Верховною Радою України.

Таким чином, відсутні будь-які правові заборони для застосування частини першої статті 442 Кримінального кодексу України у зворотному часі щодо дій Сталіна (Джугашвілі) Йосипа Віссаріоновича, Молотова (Скрябіна) В´ячеслава Михайловича, Кагановича Лазаря Мойсейовича, Постишева Павла Петровича, Косіора Станіслава Вікентійовича, Чубаря Власа Яковича, та Хатаєвича Менделя Марковича з організації та безпосереднього вчинення геноциду частини української національної групи шляхом штучно створеного ними Голодомору в Україні в 1932-1933 роках, як це зазначено у висновку Головного слідчого управління Служби безпеки України.
Даний висновок апеляційного суду ґрунтується також на наступному.
У Преамбулі Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року «Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» йдеться про те, що цивілізований світ засуджує геноцид як «огидне нещастя», від якого необхідно рятувати людство, та визнає, що «протягом всієї історії геноцид завдавав великих втрат людству».
За змістом статті 1 Конвенції геноцид незалежно від того, чи відбувається він у мирний, чи воєнний час, є злочином, що порушує норми міжнародного права і проти якого країни (договірні сторони) зобов´язуються вживати заходів попередження та карати за його здійснення.
Перевіривши викладені в постанові органу досудового слідства фактичні обставини справи апеляційний суд на підставі ретельного аналізу та всебічної оцінки зібраних в ній доказів в їх сукупності, зазначає про доведеність та обґрунтованість викладених в постанові висновків про вчинення Сталіним Й.В., Молотовим В.М., Кагановичем Л.М., Постишевим П.П., Косіором С.В., Чубарем В.Я., Хатаєвичем М.М. злочину, який правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 442 КК України як геноцид частини української національної групи.
Суть та ознаки злочину «геноцид» викладено у формулюванні початкової частини статті II Конвенції 1948 р., відповідно до якої «геноцид означає акти, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, будь-яку національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку».
Доктриною та практикою міжнародного права загальновизнано, що для кваліфікації злочинних дій як геноцид необхідно довести наявність у суб´єкта злочину спеціального наміру (dolus specialis) знищити лише визначену у Конвенції групу і спрямованість його злочинної поведінки проти визначеної групи як такої.
Беззаперечно доведено, що Голодомор вказаними особами було сплановано і здійснено як один з етапів спецоперації проти частини української національної групи як такої,

За встановленими органом досудового слідства обставинами справи головні ролі в ідеологічному забезпеченні, плануванні, організації і здійсненні злочину геноциду належали неукраїнській інтернаціональній групі, яка, зокрема, складалася із Сталіна, Кагановича, Молотова, Постишева, Косіора і Хатаєвича.
Участь в даній групі серед вказаних осіб етнічного українця Чубаря жодним чином не впливає на кваліфікацію даного злочину
Обвинувачення Сталіну Й.В., Молотову В.М., Кагановичу Л.М., Постишеву П.П., Косіору С.В., Чубарю В.Я. і Хатаєвичу М.М. за ч. 1 ст. 442 КК України органом досудового слідства не пред´являлось і не могло бути пред´явлене в зв'язку з їх смертю. З цих причин обвинувальний висновок у справі не складався.
Підстав для реабілітації Сталіна Й.В., Молотова В.М., Кагановича Л.М., Постишева П.П., Косіора С.В., Чубаря В.Я. і Хатаєвича М.М. немає, обвинувальний вирок відносно них у даній кримінальній справі не постановлено. Крім того, органом досудового слідства встановлено і доведено, що вони вчинили злочин, який кваліфіковано за ч. 1 ст. 442 КК України.
Апеляційний суд також констатує про відсутність передбачених статтею 246 КПК України підстав до повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки з урахуванням специфіки справи досудове слідство в ній проведено повно і всебічно, а за його результатами органом досудового слідства, як вже зазначалось, постановлене об´єктивне і законне рішення про направлення кримінальної справи на розгляд Апеляційного суду міста Києва, якому і належить її закрити..."

Дещо з Нюрнберського процуесу: "У своїй діяльності трибунал керувався низкою настанов та принципів, основні з яких здобули загальне визнання. Це відомі «Нюрнберзькі принципи»: і) будь-яка особа, яка вчинила міжнародний злочин, несе за нього відповідальність і підлягає покаранню; іі) відсутність у національному праві покарання за міжнародний злочин не звільняє особу, яка вчинила цей злочин, від відповідальності за міжнародним правом; ііі) особа, яка вчинила міжнародний злочин, не звільняється від відповідальності за міжнародним правом навіть якщо діяла в цей час у статусі глави держави або відповідального державного чиновника; іv) виконання особою наказу її уряду або керівника, який призводить до вчинення міжнародного злочину, не є підставою для звільнення такої особи від відповідальності, за умови, що вона фактично мала право для морального вибору; v) кожна особа, обвинувачена у вчиненні міжнародного злочину, має право на справедливий суд; vі) злочини проти миру, воєнні злочини та злочини проти людяності є міжнародними злочинами; vіі) змова вчинити міжнародний злочин також є міжнародним злочином..."
"...Пройшло більш як сім століть, а психологія міжнародних злочинців залишилася незмінною. Так, у Нюрнбергу Рудольф Гесс відкинув пред’явлені йому обвинувачення, визнавши себе «винним лише перед Богом». Обвинувачені Фріц Заукель та Альфред Іодль продемонстрували ще більший нігілізм, заявивши, що не визнають себе винними «ані перед Богом, ані перед світом, ані перед моїм народом».." [24]
Отже компенсація за геноцид та інші прояви "єднання братніх слов"янських народів та їх земель" (вибачаюсь за таку іронію) лягає на худеньки плечі Москви та "Газпрому".

 

Я внимательно прочитал Ваш обширный пост..
В нём вы не смогли обосновать возможность применения обратной силы закона к преступлениям против человечности, к которым, безусловно, относится геноцид. Я прочитал общие рассуждения, но не правовой механизм, с помощью которого это можно осуществить..
Если так, то можно подать в суд на Монголию, требуя от ней компенсаций за разорение Киева в 1240 году татаро- монгольским войском.
Причём, рассуждения в основном Ваши...В ссылках на документы таких упоминаний о возможности приенения для данного закона обратной силы нет..
Вы написали много, привели много выдержек и цитат, но так и не сказали - как можно осудить международным законом, принятым в Париже в 1951 году, советских руководителей, виновных по Вашему утверждению, в геноциде, против украинского народа, выразившемся в организации Голлодомора 1932-33 года..
И чем в этом может помочь решение Апелляционного суда Украины?
Каким оборазом можно осудить Сталина, Молотова, Кагановича, Постишева, Косиора, Чубаря, Хатаевича, если все они уже предстали перед судом Божьим? Предлагаете ли Вы выкопать их из могил и посадить на скамью подсудимых их трупы, или сделать восковые чучела, как в музее мадам Тюссо, и судить эти чучела? И для чего это Вам нужно..
Далее, где в законе указано о выплате компенсаций - что, похоже, Вас более всего привлекает? С кого вы собираетесь добиваться выплаты компенсаций - с наследников и правнуков данных лиц?
С компартии РФ и лично тов. Зюганова?
С компартии Китая?
С компартии Украины и лично Петра Симоненко?
В предыдущих своих постах Вы писали о своих планах получить громаднейшие деньги от России за произошедший в 1932-33 году голодомор на Украине..Сейчас Вы почему-то перестали это писать..
Если не секрет - Вы всё ешё рассчитываете озолотиться, востребовав от России компенсации за Голодомор, представляясь наследником пострадавших от него?
Или Вы временно отказались от своих надежд на обогащение?

 

Очевидно ця справа не схожа на звичайну вона є унікальною, як зауважив поважний суд.. Але матеріали зазначеної кримінальної справи розглянутої Київським Апеляційним судом з висновками експертиз, речовими доказами й фінальним документом Постановою(обвинувального вироку не може бути в зв"зку зі смертю овинувачених) можуть бути затребовані скажімо міжнародним Арбітражем Стокхольма чи міжнародним судом в м.Гаага. Тобто з кримінальної справи, витікає цивільна. Якщо вважати що юридична оцінка зазначеним особам в скоєнні ними злочину передбаченого ч.1 ст.442 ККУ надана в повному обсязі, то наступний крок Держави Україна, є цивільний позов (скарга) до відповідної міжнародної судової інстанції (наприклад Стокхольм, Гаага) з вимогою зобов"язати відповідача Росію сплатити їй-позивачу компенсацію(грошову, майнову) в особі фізичних осіб або їх спадкоємцям, які постраждали внаслідок геноциду 32-33рр в Україні. Приблизно за такою ж схемою можна дііяти і в індивідуальному порядку, звернувшись до Європейського Суду з прав людини у Страсбург, але це не кожному українцю по кишені та й сам Суд бачимо як завантажений скаргами громадян з Румунії, України, Росії,Франції.. І ще. Громадянин подає скаргу по компенсацію до Страсбурга проти своєї держави, що є дискомфортно для нього й принизливо для держави, громадяни якої й постраждали у 32-33рр. від дій (її в тому числі) держорганів..
Для того, щоб проблему вирішити централізовано на державному рівні, як кажуть, треба політична воля, якої на жаль у керівництва держави на сьогодні немає. Для неї події 32-33рр. це трагедія(щось театральне) а це не є юридичним терміном(категорією).
Також не слід знімати з рахунку ООН, більшість голосів якої(щодо визнаня геноциду в Україні 32-33рр.)допомогло б Україні встановити історичну, соціальну справедливість щодо компенсацій.
Уряд Німеччини, якщо не помиляюсь у 94-му виділив чималі кошти для компенсацій, не чекаючи цивільних позовів та примусів. А сьогодні онуки , правнуки, праправнуки солдат вермахту приїздять в Україну просто вибачитись перед колишніми остербайтерами, в"язнями гетто.. Це нормально і по людськи. Звичайно Росія-"братній"(як вона сама себе позіціонує прибл.років 350)народ і на такий крок, як Німеччина добровільно не піде. Вона всім пробачає кому винна..В цьому очевидно й є її справжнє обличчя.
У всякому разі кримінальний розгляд справи Київським Апеляційним судом 13 січня 2010 року - не є марною працею і має вирішальне значення у встановленні істини (його рішення-постанову так ніхто й не оскаржив).

 

Это Ваше мнение?
Или вы это прочитали в Конвенции о предотвращении геноцида?
Или так постановил Киевский Апелляционный суд?
Советую Вам взять решение суда о том, что Москва Вам должна выплатить компенсацию, купить мешок побольше, а лучше - сразу два больших мешка, купить билет в Москву, и с мешками и с решением суда прийти на Красную полощадь..
Подойти к Спасской башне Кремля и ногами сильно колотить в ворота..
Требовать, чтобы Владимир Владимирович и Дмитрий Анатольевич дали Вам много денег за геноцид украинцев все 350 лет..
Я уверен - Вам обязательно дадут..
Больше, чем Вы ожидаете.. Могут ещё добавить..

А в Стокгольмский или Гаагский суд - это вы правильно решили!
Особенно в Гаагский международный суд, который вообще-то рассматривает конфликты между государствами..
Тот самый суд, который решил передать шельф вокруг острова Змеиный от Украины румынам..
Туда хотите?
Так он вопросы частных лиц не рассматривает.. Есть Международный уголовный суд.., В компетенцию которого входит преследование лиц, ответственных за геноцид, военные преступления и преступления против человечности.
Одна незадача - компетенция Суда ограничена во времени, а именно преступлениями, совершёнными после 1 июля 2002 года, даты вступления Римского статута в силу.
Но если вы хорошенько попросите, и дадите судям на лапу, как Зваричу из Львова, то может они начнут рассматривать Ваш иск против России..За голодомор 1932-33 года...
Стокгольмский международный суд является арбитражным судом и рассматривает торговые споры между сторонами... Из разных государств..
Ну не везёт вам - ни один из этих судов не подходит " по профилю".. А уголовный суд вроде подходит по всему, но иск не подходит по срокам!
А в Европейский суд по правам человека подать - это мысль!
Правда, там есть один неприятный для вас пункт: Жаловаться можно только на те нарушения, которые имели место после даты ратификации конвенции государством. В случае с Российской Федерацией такой датой будет 5 мая 1998 года.
В общем, не получится у вас никак озолотиться за счёт России!
Лучше всего - берите мешок и поезжайте в Москву! Требуйте денег там..У Путина и Медведева...
Может там дело выгорит!

 

Читайте Постанову Київського апеляційного суду через гугол в повному обсязі та в спокійній обстановці і багато чого зрозумієте.

На момент засідання Нюрнберзького Трибуналу та винесення обвинувального вироку нацизму та нацистам у 1946-му, такого закону(Конвенції 1948р.) взагалі не існувало...

---------- Додано в 16:57 ---------- Попередній допис був написаний в 16:53 ----------

Ви як товриш Саахов..Тільки капелюха зніміть

---------- Додано в 16:58 ---------- Попередній допис був написаний в 16:57 ----------

Але ж якою ціною?

 

Ты - нормальный парень, но действительно так, нажаль....

 

http://youtu.be/wHQ-A4reglg

 

Це вирішив не я, а
виходячи із ст. 92 Уставу Організації Об’єднаних Націй (Далі – ООН), Міжнародний Суд є головним судовим органом ООН. Його основне призначення - у вирішенні будь-яких міжнародних спорів, що будуть передані Суду державами, які спорять. У п. 1 ст. 33 Уставу ООН названі мирні засоби врегулювання міжнародних спорів, одним з яких є судовий розгляд, а саме Міжнародним Судом, що постійно функціонує вже 60 років в м.Гаага. Отже якщо буде політична воля керівництва України, то питання щодо виплати Росією компенсацій Україні за геноцид 32-33рр. буде розглядать саме він.

---------- Додано в 23:41 ---------- Попередній допис був написаний в 23:34 ----------

Це зробив 13 січня 2010 року Апеляційний Суд м.Києва. Читайте постанову.

---------- Додано в 23:52 ---------- Попередній допис був написаний в 23:41 ----------

Куди ж ця "бідака" подіне маєтки у Нью-йорку чи Парижі, мабуть оформить на Астахова?

 

«Мы учим их не бояться внешнего мира»

як то знайомо....

 

Ещё раз напомню шановному пану, что Международный суд ООН рассматривает дела между государствами..
Для начала рассмотрения дела необходимо обращение в Международнвй Суд двух сторон..
Кстати, если бы Украина не дала своего согласия на рассмотрение вопроса о шельфе вокруг о-ва Змеиный, шельф оставался бы до сих пор украинским..
Не проходит Ваш номер..
Одного желания Украины мало - необходимо согласие России на рассмотрение этого дела в Международном суде..
Внимательно читайте Устав Международного суда..
Он не рассматривает дела в одностороннем порядке..
Вам остаётся одно - дать на лапу судьм, чтобы они пренебрегли уставом..
По-другому не получится..
Ну никак не выгорают Ваши мечты озолотиться за счёт Москвы!
Берите лучше мешок в руки - и к Кремлю!
Может там Вам дадут!
А ведь дадут точно!
Дадут и ещё добавят!

---------- Додано в 07:37 ---------- Попередній допис був написаний в 07:06 ----------

Вы утверждаете, что Апелляционный суд Киева решил придать закону обратную силу?
Я этому ничуть не удивляюсь..
Во всём мире известна высокая репутация, честность и неподкупность украинских судов! И особенно - судей!
Вы подайте всё-таки в этот суд иск к Монголии. За то, что татаро-монгольские войска разорили Киев..
Там может выгореть! Ещё денег полно получите!
Это ж сколько наберётся - с процентами за 673 года!
Миллиардером станенте!

 

Тому оце ніяк не може бути дійсним.
І у Львові не будуть махати червоними смердячими шматами і оспівувати пабєду комуняцької швалі.

 

Я понимаю, понимаю...
Во Львове может быть только такая символика:



Она, по-видимому, гораздо причтнее сердцам истинных сынов воякив УПА..
А те, кто воевали против Гитлера - так разве с ними надо считаться?
Они ж смели воевать против того, кому давали клятву верности вояки этой дивизии!