Справжнє обличчя еміґрації

не згоден
проста модель - один в армії миється, хоч і вода зимна, щодня, інший - лише як в баню поведуть
==
Усе від бажання і внутрішніх переконань залежить красти, чи б то пак "крутитися" - простіше і легше. А на додачу - просторікувати про широку дорогу гріха, - але маючи на увазі не себе (бо такий як всі) - а оточуючих. Отих от "всі"
==
І саме звідти й походить типаж "раз живе закордоном - значить багатий"

 

Та я ж то жартівливо написала. Тут "як справи?", це як наше привіт. Я лише близьким насмілююся відповісти "могло бути краще" чи "так собі", але в тому випадку, якщо вони теж так мені говорили. А так - посмішка і "супер".

Це з одного боку, а з іншого - тиснути все в собі не можна, а тут саме так і є. Мої проблеми - це тільки мої проблеми. І потім уявіть, який шок для близьких і просто для людей, які чують по радіо, що такий і такий покінчив життя самогубством, бо всім здавалося, що він дуже щасливий і задоволений життям.

Вже на таке натикалися, як не дивно. І ніц, пережили. Вочевидь, ми мало совка застали, тому нам і чужі такі речі. Я вже не раз у магазинах затримувалася, але на таке ставлення натикалася лише кілька разів. Як на мене, це ненормально. І ввічливими вони мають бути у будь-якому разі. Наприклад, до того магазину я більше не ходжу, тобто мене як клієнта вони втратили. Взагалі мене ваші слова здивували. Я як подумаю, скільки разів я на роботі довше лишалася на 5-20 хвилин, бо мені дзвонили клієнти чи рекламодавці... Вочевидь, я мала просто кинути слухавку чи послати їх геть, бо мій робочий час закінчився (а надгодини мені не платять). Дуже цікава у вас позиція.

 

Ага, нас як мама забирала до Америки, то ми тоже думали що будем жити в бiлiй хатцi з зеленою травичкою i деревцями на вулицi, i буде нас пiдбирати жовтий автобус до школи, а ми будем радо махати ручками на прощання супер щасливiй i багатiй мамi, яка одразу пiде назад до хати нам варити смачний обiд. ЩАС!
Ми тоже думали, раз мама прислала снiкерс i джинси - знач багата. ТО Ж ДЖИНСИ!!!!! ( це майже 15 р. назад) Ми навiть собi не уявляли нi на краплинку як тяжко вона тут працювала i скiльки собi вiдмовляла щоб купити i послати нам тi снiкерси i джинси. Коли я вже працювала на 3х роботах i вчилась на повну ставку в унiверi, десь трошка тодi я повнiстю зрозумiла всi солодощi життя за кордоном. Я собi тодi ще думала, йолки палки, українськi студенти нiчорта не працюють, вчаться i живуть здебiльшого за рахунок батькiв. А тут блiн, хочеш мобiлку - мусиш на неї заробити.
Або коли я планувала своє весiлля. Згадувала своїх кузинок, яким батьки влаштовували весiлля гучнi (на Львiвський лад) а я... Мiй брат, на щастя, обмежився тим що був розстроїний що замiсть нової машини на 16 рокiв, я йому вiддала свою стару.
Багатi... лiпше я не буду.

 

Е-е-е-м.... А точніше, Ви навели такі приклади, щоб показати, що у них не все так добре. А не що у нас не все так погано .
Відчуваєте різницю?

Я щось навіть не подумала про таке .
Я переконана у тому, що в розвиненій країні навіть маючи мінімальну зарплатню (наприклад стипендія аспіранта) людина може собі оплатити житло, не економити на їжі, одязі....
А у нас....ех..

 

На свою зарплату мінімальну в Польщі я лише купую харчі на 2 особи. Житло оплачує сверкруха, ще й присилає одяг, який я собі не можу дозволити купити, рахунки оплачуємо із заробітків чоловіка. Ні на машину, ні на відпочинок, ні на якісь побутові речі грошей нема. І це в європейській розвиненій країні.

 

Нірванко, якщо чесно, я вважаю, що Польща ще не дуже далеко втікла. В Польщі я не була, але в Швеції спілкувалась з поляками. Тікають поляки з Польщі майже так само, як українці з України.

У справді розвинутих країнах (можу з 100% гарантією говорити про США, Швецію, Німеччину, Великобританію, Францію, Голандію, Норвегію) мінімальна зарплатня покриває життєвонеобхідні затрати.
У нас це - недосяжна мрія.

 

Як на мене, це нормально. У першу чергу звертається на мінуси. Українські мінуси ви знаєте, вам розповіли про польські. Не бачу нічого дивного.

Я завжди оцінюю Канаду з тої точки зору, чого мені бракуватиме в Україні з того, що є тут.

Це якщо вона живе сама, і то відмовляти буде все одно. А з сім'єю. Я он на середній не можу сім'ю на 3 особи забезпечити, чоловік постійно мусить шукати, де підробити пару сотень. А зараз через кризу ціни вгору скочили. Раніше я наприклад молоко купувала за 4 доляри, а тепер на 1,5 більше платити доводиться. А зарплата в мене не змінилася.
Одяг собі я купую дуже рідко, Дарко майже постійно ходить в ношеному, що друзі й знайомі з дітей дають, або переданому з України.

Коза, ти де? Ходи стереотипи збивати!

 

А мені здалось, що це приклад от про ту сусідську корову . Нє?

Звичайно, сімью на мінімальну зарплатню не утримати (хоча прожити можна). Але, наприклад, жінка з дитиною спокійно може жити, маючи все необхідне.

Може давайте на цифри перейдемо, щоб не голослівно?. Означу, що я науковець-викладач, серед доходів маю лише зарплатню. То шо, міряємось?

 

Я просто знаю что такое улыбаться с 9 до 19, 7 дней в неделю. правила правилами, но начинаешь очень ценить собственное время. Не означает, что правильно хамить. Но понимаешь, почему люди недовольны.
Нельзя требовать от человека слишком много.

 

Ой Нато, давайте не будемо. Але якщо будемо то давайте. Не буду розпилятись скiльки я з чоловiком заробляю, але повiрте менi що бiльше нiж середня зарптлата. В дiамантах я не купаюсь i на Гавайї щороку не їжджу. Їздимо на середненькiй Хондi i старенькiй Маздi, маємо няню для малої.

 

Якщо говорити про добробут?
імхо, заздрість а помічання мінусів різні речі.

Хе, ті, про кого я говорю такого не знають.
В Онтаріо алкоголь продається в окремих магазинах, більше ніде не купиш ні в якому іншому магазині. Є лише два і все: LCBO i Beer Store. Наскільки я знаю, то продавці там на рівні держслужбовців, мають чудовий ріст зарплатні, прекрасні бонуси й узагалі їм там чудово живеться й працюється. Тому я їх тим більше не розумію. Може, я по собі суджу, але імхо це неправильно.

 

Ой, відчуваю тре мені тікати з цієї теми, бо осоромлюсь по повній

Які Гавайї, які діаманти? я мислю трохи іншими категоріями.
От. Стипендія аспіранта у Швеції 1100 єврів. Я міркую так: однокімнатну квартиру у Стокгольмі можна за 300-350 єврів винайняти, 60єврів - проїзний. Решта на їжу і одяг. Вистачило б і на трьох.
Я викладач одного з найкращих вишів країни, за 5 хв кандидат наук - не можу собі такого дозволити.

Дівчата, що ви мені доводите? Що скрізь є проблеми? Так я не сперечаюсь.
Але чому ви не хочете визнати різницю у рівні проблем? Я не розумію....

 

Нi ми доводимо що за кордоном не всi багатi, так як думається. Є й дуже бiднi люди. Не всi живуть у великому мiстi i далеко не всi працюють в зручному офiсi великої корпорацiї. Є й тi ж шахтарi, i будiвельники i тi ж офiцiянтки.
Просто я хочу сказати що трава НЕ зеленiша в сусiда.

 

Думаю, треба уточнити, що ви маєте на увазі під "усім необхідним".

 

А чому мені? Я десь дала привід до потреби таких доказів?

Але мені здається, ми підійшли до ще одного означення "відчуття країни". У людей, які живуть за кордоном довший час поняття про рівень проблем і потреб змінюється. І це безперечно позитивно, бо сприяє розвитку людей.

_________________________________________________________________________________________________________________
Лілю, я уточнила у дописі 152 - помешкання, іжа, мінімальний одяг. Навіть відпустку я не включаю у цю необхідність (бо ще там не бувала і певно не буду

 

А то ми вас не зрозуміли.
Просто не згідна щодо мінімальної зарплати й того, що це на рівні українського середнього класу.
імхо, проблеми в людей однакові. І проблема в Україні в соціальній незахищеності, а тут - в економічній непевності. Не всюди й не для кожного, але так мені видається.

 

А кому? Ви одна з ким ведеться дискусiя, бiльше нiхто не коментує з точкою зору подiбною на вашу.

 

Кізонько, чому ви до мене так агресивно звертаєтесь?
Ще раз запитую - де підстави доводити мені, що трава не зеленіша у сусіда?
Ви мої дописи читаєте?

Лілю, я Вам приклад кошторису Швецького навела. І сказала, що я за свою зарплатню українського викладача не можу собі дозволити те саме (помешкання, іжа, одяг) Наведіть і ви мені якийсь приклад

 

А менi здається навпаки. Той хто пожив у двох чи бiльше країнах має вiдчуття тих мiсць де жив, i може порiвняти навiть.

Я не агресивна, я досить спокiйна (цiхо в офiсi сиджу). Ви питаєте чому вам, я ж кажу, бо нас тут по сутi троє в цiй гiлцi, я, Лiля, i ви. До кого я маю звертатись? Тим бiльше якщо сподiваюсь на дискусiю?
Я читала вашi дописи. Думаю що зрозумiла їх правильно. Ви кажете що людина з середньою зарплатою в Українi не може собi позволити всього необхiдного, а людина за кордоном може. А я спростовую це.

 

Так, мені видається, що тре брати паузу, бо це вже якийсь тупік

Так в чому Ваше навпаки? Я сказала - сприяє розвитку

Де Ваші спростування ?