Справжнє обличчя еміґрації

Не рахуйте чужі гроші....Ви не знаєте як вони заробляються....вчіться,здобувайте освіту, станьте грамотним спеціалістом і теж будете мати :"по две машины, каждый год отдыхать за границей"

 

Знаєте, я у Львові старалася іншим допомагати, тут також...
А ті, хто так, як Рибка, на інших вказує пальцями, бо у них більше, навіть тоді, коли заробляють більше, ніколи про іншого нікого не дбають. Там своя д... найрідніша, а решту - решті хай інші допомагають.

 

Ану, Лілю, просвітіть, бо я також у свому вивченні діаспори пропустив.

Не-анекдот до теми. Жалілися мені діяспорники із Мюнхена, які виїхали в 44, 45, 47 роках. Після закінчення війни по цілій Німеччині шастали радянські групи, які насильно повертали колишніх жителів СРСР на "родіну". І американці їм у тому допомагали до 46 року. І ось в одному ешелоні "звільнених" люди почали собі різати вени, щоб тільки не повертатися до раю. А тут один діяспорний священник робить круглі очі і каже "Чого ви так виступаєте проти Сталіна? Таж ви самі його обирали!"
Sapienti sat...

 

Та слухайте, дитина мислить українськими реаліями.
Тут деякі українські бізнесмени, як приїжджають, то за будинки й машини готівкою платять. Людям від такого очі на лоба лізуть. Тут все в кредит. А втратиш роботу - гаплик, бо кредити зашиють наніц. Поки всі кредити та оплати заплатиш, то на життя лишається пара сотень. Це середня сім'я.
Я вже писала, що наш сисадмін заробляє 15 тис. на рік, щомісяця тільки кредит за хату йому коштує 800 доларів. А в нього четверо дітей.
Я пригадую, як ми тільки сюди приїхали, то крім 500 доларів степендії у нас взагалі нічого не було. А люди з України нам писали мейли й просили позичити то тисячу, то півтори... Нам голова обертом ішла. ЗВІДКИ ми ті гроші мали брати?

А хто ж його відбілює зараз? Ти всі дописи на форумі читаєш? А по інших форумах не пробував?

Так, я знаю тих, хто любить нас повчати, але знаю і пискунів з Україні, які навіть нігтя ламаного жебракові не кинуть. Але на діяспору гавкати будуть. Найголосніше гавкає той пес, що найменше може. І дзвін гуде голосно, бо порожній...

З чим тебе занесло у гілку про Сталіна? Із даздрапермою? Про що це свідчить? Про свідомість?

 

Це Ви про тих хто в українському уряді засіли? Поета Ахметова, Проффесора, Садового і інших бувших комсомольців?
Чи алкашів які бухають в міських сквериках у всіх містах України?
Справді духовно скалічені люди.

Співчуваю Вам разом з Рибкою.

 

А-а-а! так то гілка про Сталіна була. Бо з перших дописів я так і не зрозумів. Торгсін, торгсін... Не всі ж так швидко вловлюють суть... Від того я страждаю, але то вже Бозя мене сотворив таким невдатним.
Крім того, мова у моєму дописі йшла про "стару" діяспору. Тобто максимум повоєнну. Я з ними спілкуюся досить часто. Про причини еміграції сучасної не говорю, бо тут питання двозначне, головно в площині соціяльної теорії виникнення девіантної поведінки (розділ соціології). Зокрема, мова йде про тиск соціуму, та психологічну напругу між бажаннями нашого оточення та нашими можливостями. Якщо спрощено - часто тут, в Україні, люди не мали можливості (або відваги) робити багато речей, які на еміграції змогли: прибирати, працювати різноробочими із вищою освітою тощо.
Я не збираюся говорити в цій темі про всю еміграцію, це мене не цікавить. Я говорю про тих, які провели закордоном 50-70 років. І про їхнє бачення "краю". І мова не про Сталіна і не про його відбілення, а про банальне нерозуміння тієї ситуації, яка в нас є.
А засуджувати нікого не можу, бо з добровільних емігрантів маю переважно знайомих, з якими не хочу підтримувати контакт. а з вимушених емігрантів знаю тільки Марію.

 

До речі...Я не емігрант!
Я Громадянин України,без будь-якого подвійного громадянства!
Бо я Такий!

 

Ну так, все легше на когось зіпхати і вже сам файний та пухнастий.

 

Мне кажется у человека нет прав или не прав любить или не любить свою Батькивщину. Они просто любит или не любит или равнодушны. Это ничем не поменяешь. Обязанности есть только перед родителями и родственниками. И все.
В этом плане у меня никаких претензий ни к кому нет, когда они говорит, что любят Батькивщину. У меня претензии возникают, когда некоторые говорят, что у них на это больше прав, чем у других.
А что люди любят ? Дество свое, свои любимые места, улицы, приятные воспоминания, родителей, друзей, положительные эмоции. Да много чего. Свое личное они любят, и нечего туда в душу человеку лазить. У меня по Киеву иногда страшная ностальгия. Я вот возвращался, где то год назад, так в самолете,просто тоскливо было. Люблю я Киев, больше всех городов мира. И у каждого это свое, индивидуальное. И когда кто то говорит, что у тебя на это права типа нет, то как это может восприниматься ? Ну уж точно не положительно.А обстоятельства у людей такие все разные.
Что касается учить. Это советы, можно принять, а можно и нет. На усмотрение. За руки же никто не хватает, руки не выкручивает.... Форум это и только. Ну и делай в реале, как считаешь нужным.

Ищу и жду возможностей работать именно дома. Только у меня понимание его границ может быть не таким, как у других. Мое право.

PS. Я помню, как Лиля описала свою ностальгию по Львову. Так искренне, красиво с таким чуством. Найдите его, если сможете. Ну если человек Львов и Батькивщину не любит, разве он может так искренне написать ?

 

Хе, повір, що ті, які в Україні віддячують цілковито ТИМ САМИМ.

 

Ви знаєте, скільки "емігрантських" грошей осідає в Україні? Допомагають рідним, от і гроші в економіку України вкладаються.

 

Я бы границы отменил. А управляют пусть так называемые местные правительства. Ну, те те же самые, с теми же законами. С главенством права личности над всем остальным правом, , включая свободное право на место жительства . И обязать местные правительства, если человек хочет перехать под юрисдикцию другого местного правительства отдавать часть национального богатства, принадлежащую этому одному человеку. Как вам ? Можно этому человеку отдавать. Интересно сколько стоить тогда один человек будет в средней части национального богатства страны и мира.

 

Я живий. І вмирати не збираюсь. Не дочекаєтесь.

 

Рибко, мені добре було в Україні, навіть дуже добре. Я повернусь, як син дістане освіту, їхати чи залишатись він вирішить сам за себе. А що втратила Україна без мене (моя спеціальність накрилась мідним тазом, разом з розвалом союзу), без моєї сім'ї? Чи змогли б наші батьки-пенсіонери жити так як живуть і не рахувати копійки до пенсії? Якщо повернуться діти, які одержали тут освіту, то Україна дістане добрих спеціалістів своєї справи, бо вони не дають взяток, а вчаться, бо якщо не знаєш- то не здаш. Багато з тих, хто тут, допомагають не тільки своїй родині але й бідним теж. Та багато писати можна... Ну люблю я Україну і Львів і дуже скучаю за ним!!!
Рибко, в нас чотири машини і кожного року ми їздимо в "теплі краї" віддихати, але не на місяць, а всього на десять днів, бо ми не можемо дозволити собі довшу відпустку, бо треба працювати щоб щось мати, оплатити навчання дитині. А приїхали сюди без нічого, ми починали так як всі: з ложки, вилки, подушки, з нуля.

 

Daisy, Але ж Ви не повчаєте нас "як нам жить"? Хіба, не зауважив. А щодо повернення... Десь статистика була, що після 5 років перебування кожен новий рік - це -10%, що людина повернеться... І тому мені, за Вашу відсутність.
Вороне, а Вас, зачепило... Аж приємно! Тільки мені роз`ясність будь-ласка, які там політичні мотиви в сучасних умовах? Може є можливість Вас повернути? Може, вже тут Вас не посадять? Чи я не правильно зрозумів? Чи Ви вже не хочете повертатися?
Бо ми тут, знаєте, Україну будуємо...

 

Дякую...
http://forum.lvivport.com/showthread.php?t=20177

Ну так, лише зверхньо говорити.

Цікавенько так зазвучало...

Голосно сказано... Аж загуло.

 

Я бачив як будуєте. І бачив як чекаєте.
Спочатку поверніть те що вкрали. В мить повернусь. А розумників які сидять на своїй дупі у крадених квартирах у Львові і розповідають як де хто що має робити я бачив в гробу на третій полиці в білих капцях. :
Краще скажіть що ще не встигли вкрасти крім театру?

 

Шановні українці, які постійно проживають за кордоном!
Можливо, я тупе питання задам, то звиняйте. А от якщо, наприклад, француз (німець, японець, фін, канадець....) приїде постійно жити в США, або навпаки - американець у Францію і т.д., ну або інші варіанти (француз у Німеччину...) вони теж вважають себе емігрантами?

 

Ггг...
Думаю, там не дозволяють самовільно\безконтрольно насаджувати національні дерева.

Рубайте, куме, березу... (с)

 

Добре запитання. Не вважають. І тут, на мою думку, є кілька причин.
Українці старіших хвиль міграції часто їхали відразу з думкою, що це на все життя. Особливо ті, котрі з політичних мотивів. А в їх родинах, котрі залишалися в Україні, переповідалося дітям, що от десь в Німеччині чи Канаді є наш вуйко чи кузен, якого ми ніколи не побачимо. Вочевидь, таке собі відлуння цього відчуття є і донині.

У француза чи німця в США мотиви до міграції дещо інші. Він усвідомлює, що додому повернутися він може, коли завгодно. Родина його до нього теж приїхати може. Свою роль тут відіграє і те, що з українським паспортом по світі подорожувати дещо важче, ніж з німецьким, французьким, чи японським.

Француз у Німеччині - це взагалі еміграцією язик не повертається назвати - за статусом це десь так, як львів'янин в Києві.