Справжнє обличчя еміґрації

Тут (у цьому дописі) Ви себе і проявили, у всій "красі"

 

Під час кризи якраз і є дефіцит коштів.
А при надлишку економіка перегрівається. Нам би такий перегрів років на 10.

Проте згоден, що еміграція не від доброго життя. І часто ті хто поїхав - не здався а втомився боротися без підтримки.

 

Ти хто поїхав, не те що нездався, а навпаки.
Почати життя в інших умовах, а особливе, взяти відповідальність цілком не себе, за долю сімї що поїхала, та залишилась, це дорогого коштує.
А гасла про Батьківщину від залишившихся, це гасла, та більш нічого.

 

Для когось-це нічого, а для когось-зміст життя

 

Не совсем так. Если деньги государство напечатало и отдало, то будет инфляция. Если деньги в другой стране кто-то получил за работу и прислал, то это - нормальные полновесные деньги. Кроме того, в иностранной валюте, то есть если их даже ну очень много, то гривня даже вырастет относительно этой валюты ) ).

Наоборот, такие вливания в экономику страны полезны. И валюты больше, и спрос на товары выше. ( А то бы пенсионеры на свои 700 грн. о чем-то думали кроме хлеба и отопления ).

Ну и не секрет, по-моему, что в Украине работающих меньше чем нужно для обеспечивания пенсий. Так что "послабление" украинцам за границей выйдет нескоро, если выйдет. И так, для справки: налог в Пенсионный фонд с зарплаты - 33%. Платит работодатель, но он эти деньги тоже при назначении зарплаты учитывает. То есть, если бы все отдавали на руки, добавилась бы к зарплате примерно четверть. Это намного меньше той суммы, которая не дает жить за границей "как все"?

Язвить больше не буду. Что работаете - хорошо. Что заботитесь о семьях - тоже очень хорошо. Никаких претензий у меня к эмигрантам нет и быть не может

 

Денежная масса, она и есть днежная масса. Она состоит из суммы всех валют в стране. Денежная масса и товары и услуги - это два сообщающихся сосуда. Та масса, что в обороте определит стоимость товаров и услуг. Т.е больше массы, выше стоимость.

Однако основная все таки инфляция приходит сейчас от кредитов, а не от эмигрантов.

 

Шановні , Форумляни.
Пишу за себе. В кожного емігранта свої шляхи і в мене теж....
Коли я виїзжав не міг я втомитися боротися ,... бо тої боротьби і не було.
Я тільки-тільки прийшов з армії.
В своєму житті тоді я мало що бачив - крім школи , ще армія - і це все.
Армія , хоть це і було в ЗабВО (далеко від Львова) , але це фрагменти життя що я з великою приємністю згадую...При чому всіх - як і сослуживців , так і командирів.
А дальше.... відкривання для себе нових світів.
Керувався я виключно пізнанням нового і авнатюризмом.
Моя сестра (така сама автюристка як і я) вже на той час жила в Торонто і прислала мені виклик , що вона мене спонсурує.
Заповнивши папери і пройшовши співбесіду я дістав папір Permanent resident (landed immigrant).

Я з сетрою виросли в сімї не бідній . Грошима звичайно не розкидалися , але мали ми все необхідне і навіть більше.
Радянську владу звичайно не любив , але не більше інших пересічних львівян , які дальше продовжують жити там де жили.
Так що мої мотиви -це скоріше пізнання чогось нового.

На даний час не був би я жонатий і не мав би сімї , свого дому і дитини , я би знову в бадьорому настрої кудась їхав дальше.Думаю це би була Південна Африка , або Австралія.Своє особисте майно я би напевно помістив в два чемойдани.
З канадським паспортом туди поїхати/пожити не має проблеми.
Не влаштувався я би по своїй спеціальності ( геодезист ) , то шофером великих траків (грузовиків) взяли би без проблем.

Жінка моя домашня особа , любить сімейний затишок , комфорт і будь які "подорожї" дальше Канади і США сприймає " в штики".
Не раз по цій темі в дома були скандали.

А ще я колись давно хотів записатися в Французький Іноземний Легіон . Навіть послав в Брюсель ( там є "воєнкомат") аплікацію і дістав звортній лист на інтервю...

 

А де стільки товарів брати? Тому логічніше з-за кордону товари присилати, особливо якщо вони там дешевші. А то виходить: людей стає менше, товарів випускається менше, а грошей більше. От і доводиться завозити усяке китайське г... Вливання повинне бути у виробництво, тоді буде краще. Але хто таке вливання зробить?

Тоді вам сюди. )

 

По поводу денег - я не экономист, просто хочу отметить, что большинство товаров у нас ввозится из-за рубежа. Под кредиты. То есть на полках всегда больше, чем сейчас реально хотят.

Валюта - это скорее товар в нашей стране. Как средство платежа не используется.

 

В тому і проблема. Їдуть молоді люди, які могли б стати в Україні приватними підприємцями, отже, виробляти вітчизняні товари. Інакше ми повністю залежні від імпорту.

 

Это не их проблема. У нас демократия, кто где хочет и может, тот там и живет.
Предпринимателями могут стать и оставшиеся. Много людей уехало (допустим, но это не так)? Прекрасно, меньше конкуренция.

Представьте, украинцы догоняют по уровню жизни Люксембург. Дети тех, кто сегодня уехал, будут приезжать сюда из любопытства, а потом, может, и оставаться. Родная земля, все-таки.

 

Як на мене, еміграція, наприклад, до Америки, дуже сильно міняє людину. Не те, що людина робиться матеріалістом, навіть не знаю як сказати, ну все-таки якісь зміни відбувають (нажаль не в кращу сторону)
Якось, на початку 90-х, мама одного мого однокурсника їздила до тітки в Канаду (представниці 2-ї хвилі емміграції), хоть у них відносини були більш-менш нормальними, але вона повернулася звідти в "тихому шоці" і казала, що більше до тітки "ні ногою":

- По приїзді, змучена, невиспана з літака. Тітка, мало того, що не зустріла, навіть НЕ НАГОДУВАЛА!!! "Йди, глянь, там МОЖЕ в холодильнику щось є"
Згадайте, до кого востаннє приїжджав вуйко з Канади, чи тета з Гамерики??? Столи напевне ломилися від наїдків і напитків, а в аеропорті зустрічаючих було певно більше ніж Президента Клінтона!

- По друге. Якось бачив "відомість" (чи як то правильно назвати)"пожертв" нашої "діаяспори", ну там, скажем, на українську церкву, чи в допомогу талановитим студентам в Україні, то часами, аж сміх розбирав!!!
Нє, ну є там "серйознs жертводавці", але є і такі, що не встидаються вписувати свої пожертви в 20, 10, а то навіть і 5 долярів!!!
Я розумію, що хтось є бідний і не може більше пожертвувати ніж "кровну п"єтку", але нащо тоді то писати??? Уявіть собі, що той студент собі купить за 20 доларів в місяць, наприклад, у Києві
На цю тему, свого часу багато писав Юзьо Обсерватор )
Ну і, таких прикладів є повно!

 

Мої знайомі розповідали, що там люди взагалі такі. Якщо хтось "лишій" прийшов, то навіть не пригостять. Просто у різних народів ментальність різна.

 

Мав на увазі, що тут втомився боротися і поїхав туди. А там здаватися взагалі НЕ МОЖНА!

(думаю з тутешніх це багато на своїй шкірі відчули...)

---------- Додано в 12:35 ---------- Попередній допис був написаний в 12:28 ----------

А держава нащо? Парламент, Кабмін -нові підприємства. Про Бюджет думаю знаєте - більше 300 міліардів. Половина - зарплати та пенсії - решта....кишеня - голосуйте за ПР - будемо мати ще одного Ахметова. Або за Юльку - буде ще пів юльки і може щось розумне...

---------- Додано в 12:38 ---------- Попередній допис був написаний в 12:35 ----------

Ось це правда! В десятку!

 

Ну,а если они не находят себе применения на Родине?Что им делать?Заниматься нелюбимым делом и по вечерам в интернете поливать уехавших?
Я бы тоже поехал,но сначала боялся за родителей и брата,на тот момент воевавшего в Афгане,потом начались проблемы с алкоголем ,с МВД и УГРО...А сейчас уже возраст да и сильные корни пустил в России..Хотя поехать было бы интересно,в своей области меня считают в Москве если не в десятке лучших,то в полусотне точно.Так что не пропал бы.Но что-то ещё держит,не могу это в словах выразить.

 

Fremut,

Когда-то думала, что в 3 часа ночи, в чем стою, уеду, была бы работа нормальная. Сейчас - нет. Надоело, наверное, подстраиваться под чуждый мне менталитет. Так, посмотреть - охота, а разбираться там во всем - нет. ("Гоги, ты помидоры любишь? Поесть - люблю, а так - нет")

О нравах Запада мы когда-то еще в "Сакура и дуб" зачитывались. Ну каждому свое. Один рад малому и всегда готов помочь, другой знает, что каждый отложенный сегодня цент завтра принесет еще сколько-то центов. И что он себя сделал сам и никому ничего не должен. Этого не нужно понимать, приходится просто запомнить

 

Да,"Сакура и дуб" очень хорошая книга.Спасибо,что напомнили,надо будет перечитать заново.

 

По книгах оцінювати життя на Заході то так як рахувати що подивившись Санта Барбару знаєш когось в справжній Санта Барбарі.Життя тут інакше від одної Країни до іншої.Інше в Штатах,інше в Франції чи Італії .Навіть в Торонто живучи якщо живете в Скарборо то на світ інакше дивитесь ніж той хто з Оаквіл чи Етобіко.Переїхавши в іншу країну завжди десь щось втрачаеш а щось здобуваєш.І наївно очікувати шо всі українці довкола будуть помагати чи будуть друзями-ніхто ж не чекає у Львові що всі львівяни будуть вашими кращими друзями.Українці кордоном є і тупі і дурні і алкоголіки і дрібні хулігани але є і нормальні працьовиті в тих самих напевно пропорціях що і в Україні.Просто суспільство тут більш структуроване-живеш в нормальному районі то сусіди одного з тобою рівня достатку.Хтось запив то швидко втратить роботу і опиниться під мостом де ти з ним не пересічешся.Взагалі основний плюс життя тут впевненість в майбутньому

 

А в Києві хіба не так? У Конча-Заспі таких як я не зустрінеш. На Нивках в той же час не побачиш мільйонера.

Да мне тоже светит всю жизнь заниматься экономикой, хотя у меня к ней сердце не лежит. Не плачу, смирилась, даже вроде нравиться стало.

Это, скорее, от человека зависит. Вот моя мама по образованию учитель, получает мало. Предлагали работу в другой сфере, неплохую зарплату - отказалась. Она такой человек нерешительный. А вот её коллеги уже давно работают не в школе и получают гораздо больше, чем она. Нужно просто иметь такую жилку, что ли. Такой предприимчивый человек везде сможет заработать, и не обязательно ему куда-то ехать.

 

Вы и эту часть не заьбывайте. Много людей являются внутренними эмигрантами.

"Эмиграция в широком смысле имеет место не только в пространстве, но и во времени. Так, эмигрантом можно считать человека, хотя и не совершившего перемещения в пространстве, но оказавшегося в чуждой для него действительности в результате революции, военного переворота и т.п. и при этом не находящего себе в этой действительности места."

Не все способны адаптироваться и менять себя под изменившиеся условия.

Из анекдота.

-Если я эмигрирую, то поеду в Санту-Барбару
-А чего ?
- А я там всех знаю !

Если серьезно.

Хотим мы этого или нет, но мир с разной скоростью глобализуется, делая шаги вперед, иногда чуть отступая. Это означает приход новых общих стандартов, более широкое распространение языка (языков), меньше запретов на пересечение границ и более свободное движение рабочей силы. Так что эмиграция по численности будет расти.

Но двигается она в сторону, где выше уровень жизни. И единственный способ это повысить уровень жизни в своей стране, сделать его выше чем у соседей.

Уезжают из ПОльши, Прибалтики, Чехии, ......их заменяют украинцы, русские, украинцев и русских в своих странах будут замещать с Азии.

Второй вопрос. Если нет развития собственной промышленности, то куда деваться специалистам ? В последлнее время Украина дрейфеут в сторону увеличения услуг и соотвественно и работающее население в основном занято в сфере услуг. Услуг в чем ? Это ж не только парикма(цвірінь)ские, .....Это еще и всяческие ремонтные мастерские...Ремонт чего ? Техники. Откуда ? Оттуда. Запчасти откуда ? Отттуда. Куда финансовые потоки направлены ? Туда.

По поводу предпринимательства дома. Да свобода, конечно, но не каждый способен к риску. В разной литературе я встречал цифры от 17 до 23% от численности работающего населения. При чем даже в странах со сложившимся и стабильным законодательноством, 50% новых предприятий малого бизнеса разоряются в течении первых 5 лет. На Украине и РОссии ситуацию нестабильна, процент наверняка даже желающих значительно ниже. К тому же государство (читай чиновники) давит.


PS. парикма(цвірінь)ские означает по украински перукарня. Это администрация намудрила в предотвращении ненормативной лексики.