Справжнє обличчя еміґрації

Фол настав не лише через цих кілька людей. В америці переважно всі живуть не за коштами, особливо в районі мегаполісу. Всі так женуться за престижем, осовлибо еміґранти. Не знаю, може в русскіх більше грошей, але при тих самих зарплатах що і в нас з чоловіком деякі співробітниці з якими я працювала одягались в надто дорогі речі.
Ото останньо то вже перестали купувати, то правда. А так... то всі мають їздити на Мерседесах.

Доречі я пішла до свого бугалтера і запиталась його про той такий страшний бум що всі кричать, а власне те щоб зробити модифікацію позики на хату. То він мені сказав, ти що здуріла? По-перше воно коштує гроші, і не малі, бо цим займаються адвокати а я вже знаю як вони працюють. А по-друге, каже мені, ти нічого не виграєш. Краще ті гроші дай комусь аби тобі купили місце в якомусь офісі. Отже і тут робота купується як і в Україні.

А ще сьогодні перший раз за багато часу послухала канал найчесніших новим в Америці. Вони змалювували можливу картину найближчого майбутнього, і скажу я вам що ми впевнено крокуємо в «світле майбутнє», яке ми вже один раз проходили, тільки в іншій країні. Нажаль.

 

У Маркса вроде вот так.

...При такой системе производства, где все связи процесса воспроизводства покоятся на кредите, в том случае, когда кредит внезапно прекращается и силу имеет только платеж наличными, должен очевидно наступить кризис, должна наступить необычайная погоня за средствами платежа. Поэтому на первый взгляд весь кризис представляется только кредитным кризисом и денежным кризисом. И в самом деле, вопрос заключается только в том, как превратить векселя в деньги. Но эти векселя представляют в большинстве случаев действительные купли и продажи, расширение которых далеко за пределы общественной потребности лежит в конце концов в основе всего кризиса. Однако наряду с этим громадная масса этих векселей представляет просто дутые операции, которые теперь обнаруживают свой истинный характер и лопаются; далее, она представляет спекуляции, предпринятые с чужим капиталом и потерпевшие крушение; наконец, товарные капиталы, которые обесценены или даже вовсе не могут быть проданы; или обратный приток капиталов, который никогда уже не может осуществиться. Всю эту искусственную систему насильственного расширения процесса воспроизводства нельзя, конечно, оздоровить тем, что какой-либо банк, например Английский банк, при помощи своих бумаг снабдит всех спекулянтов недостающим им капиталом и купит все обесцененные товары по их прежней номинальной стоимости. Том 3, Глава 30

 

Та то ніц. Я нині свому сказала, що скоро будемо комуни утворювати бо якось треба буде виживати.
А он нині один в радії великий знавець Біблії взагалі сказав би ми ся нічим не переймали бо в 2011 році всім буде габлик.

 

Кажуть, що 12 грудня, 2012 року той гаплик буде, а він каже що на рік скоріше

 

В неґо або сі калькулятор зломив або окуляри не в тім шклепі купив.

Але ми з тубом зробимо комуну і ти мені шось і я тобі шось - будем робили обмєн мнєніями.

 

Дуже добре: я не буду голодна, ти не будеш гола Во так!

 

Интересная фотка... двоих уже нет.

http://www.chechenpress.org/events/2006/10/08/14.shtml

 

Боже спаси Україну потім і я повернусь (с)

+1000000000

 

[/COLOR]Багато цікавого прочитала про еміграцію на сайті. Хочу додати своє бачення проблеми. Якщо дивитись критично на відношення емігрантів до України, то спостерігаю наступне. Люди, які покинули свою батьківщину неодмінно переживали ностальгію. І в певній мірі вони радіють, що в Україні погано жити. Адже не дарма вони виїхали, страждали. Як висновок, вчинили правильно. Тому, чим гірше в Україні, тим впевненіші вони у правильності їх вчинку. А звідси випливає, що вони абсолютно не зацікавлені, щоб на Україні було краще. Тому сподіватися треба лише на себе,на тих хто живе в Україні. Хвала всім ( і росіянам, американцям, німцям, індусам, євреям тощо), хто живе тут і будує нашу державу. А між емігрантами і Україною, бачу такий зв'язок. Коли їде з дому дитина вчитися до міста, влаштовується там, а потім приїжджає до мами і починає критикувати: як ви мамо можете в селі тут так жити, туалет на вулиці, води нема, брудно….А ти зроби щось для тої неньки. Не соромно тобі за Україну! Вона тобі життя дала! Не Америка! Може ти тут більше потрібен, ніж в Америці? Бо тут народився...

 

Це нелогічно. Людям навпаки шкода і прикро, що вони мусять виїжджати проти своєї волі, вони навпаки хочуть, щоб в Україні було добре жити, щоб не треба було кудись їхати і залишати свої родини і все, що люблять.
А так клянуть життя на Україні переважно саме ті українці, які живуть в Україні. Бо вони не цінують того життя українського, справжнього. Не цінують українців, які насправді є доброю щирою відкритою нацією. Не цінують того, що мають на щодень. Тому не треба казати, що емігранти тішаться з того, що в Україні так погано. Вірю, що більшість з них прямо б сьогодні вернулись на Україну, якби мали такі самі умови, як за кордоном.
І взагалі так думають лише ті, хто ніколи не працював за кордоном. Хибно думаючи, що повиїжджали люди на легкі заробітки. А насправді так не є.
Емігранти не тішаться з того, що в Україні гірше жити, вони насправді б дуже хотіли, щоб було інакше. І ніхто цього не зрозуміє, поки не побачить матір, яка перетинає кордон зі сльозами на очах, залишаючи своїх дітей з чужими людьми, бо не має чим їх прогодувати. Навряд чи вона тішилась з того, що в Україні погано жити.

 

Дійсно...............Саме так воно і є.
У мене приміром тато поїхав в Португалію,а вже звітам не повернувся.........Отакої
Правду кажете,якби жилось в Україні добре,хіба б мій тато туди поїхав по смерть........То абсурд!!!!!!!! А таких прикладів ,щоправда не летальних (але й таких достатньо) не мало..........
Звісно нам тут тепло,добре серед своїх........а ще коли,хтось з рідних висилає на життя.........то взагалі суперово........А хтось питався,як їм там?
Певне, шо не медом помащено
Мудро, не по-новому,але істинно; Всюди добре де нас нема!

 

Хто як. Зустрічав таких людей наприклад от питає одну жіночку іспанець чому ви не берете дітей у відпустку в Україну,а вона каже-там їх можуть вкрасти я боюся. А інші,коли свята приходять наші, то сльози течуть. Все залежить від людини і що для нього Батьківщина

 

Ви мене звичайно вибачте, але після прочитаного, складається враження, що під ніком Nina, в нас зареєструвалась Люся Янукович, бо цей допис мені нагадав про американські валянки і наколоті апельсини.

 

Ви спостерігали....?
Бо в мене таке враження що Ви своїми словами переказали фрагмент монологу Жванєцкого.
Є в нього такий монолог , коли він виступав десь в Торонто , Н.Й. чи десь інде за океаном.
Хтось з емігрантів в залі його запитав , чого він ще не емігрував?
На що він відповів (приблизно до тексту) - краще я буду там де я є , ви (емігранти ) будете тут. Я буду до вас приїзжати і розказувати як там погано і ви будете радіти в правильності свого вибору....
Від монологу всі в залі сміялися , всім було весело , всі розуміли що це жарт.
А Ви я бачу це сприйняли серьозно?.....

 

В кожному жарті є доля правди
Бо, дійсно, є такі люди серед емігрантів. Але це не тому, що вони українеці, і не тому що емігранти..А просто людина така.

 

І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд потомлений
І все спочиває.
Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають,
А що вродить? побачите,
Які будуть жнива!
Схамениться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивиться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.

Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу
Та й більш нічого. Кричите,
Що бог вас создав не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!.. Якби взять
І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тойді оставсь би сиротою,
З святими горами Дніпро!

Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,
Щоб там і здихали, де ви поросли!
Не плакали б діти, мати б не ридала,
Не чули б у бога вашої хули.
І сонце не гріло б смердячого гною
На чистій, широкій, на вольній землі.
І люди б не знали, що ви за орли,
І не покивали б на вас головою.
.....
Читайте далі самі

---------- Додано в 22:36 ---------- Попередній допис був написаний в 21:55 ----------

в продовження...
Вірш Шевченка, І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм, в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє

це передмова Шевченка до вірша
А ще кто речет, яко люблю бога, а брата своего ненавидит, ложь есть


це закінчення:

Не дуріте самі себе!
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тяжкі діла!
Якби їх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака-то наша слава,
Слава України.
Отак і ви прочитайте,
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились
Високі могили
Перед вашими очима,
Щоб ви розпитали
Мучеників: кого, коли,
За що розпинали!
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата,—
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотна
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

 

Читали...
Навіть Шевченка читали...
А ви,видать,навіть цю гілку не спромоглись п е р е г л я н у т и...
Про що там....

 

На рахунок апельсинів не знаю, а щодо різних вірусів, пташиних грипів тощо, то цим Гамерика славиться

---------- Додано в 11:54 ---------- Попередній допис був написаний в 11:43 ----------

Шановний Ромко зі Львова, то може Ви мені скажете про що там..., Вам то у будь-якому разі "вмирати" по Ремарку

 

Не лише по Ремарку...
Вубше....

хм...
Там...хм...буквами....написано...

букви - то такі маленькі жучки...чорні,але різні...

 

???????

До чого тут Америка?...Ви хоть спочатку поцiкавтесь....