Мабуть, безхатченки з вибору чи то з покликання. Не знаю, наскільки правда, але мені канадці казали, що тут хорошу роботу так само можна знайти. Знайти когось, хто би за тебе слово замовив. Може, й правда, не знаю (точно не таке поголовне явище як в нас), я знайшла сама, з Божою поміччю. Тут за ті, що по лікарському рецепту, теж ні. Інші, що можна без рецепту купити, купуєш за власні гроші. Кажуть, що то сказала Марія Антуанетта, про парижан. Як щодо інших статусів? Лендед теж зразу паспорти отримують? Тут міжнародний студент (на який би ступінь він не йшов) ще кілька років тому не мав права, з 2005 року міжнародним студентам дали право працювати на території університетів та кампусів, але того, хто робить докторат на роботу не дуже хочуть брати, бо йому не можуть платити, як магістрові чи бакалаврові. Навіть тим зі Штатів. А страхування для таких студентів коштує досить багато, на жаль. Та й оплата навчання вдвічі вища. Вочевидь, Швеція привітніша до міжнародних студентів.
Лілю , з 1жовтня по 1квітня ніхто не має право виселяти. І писати такі записки теж. Якщо слідуючий таке повториться , покажіть тому мудаку -лендлорду сердній палець і пригрозіть арбітражом. Наберіть На Google " tenants rights" і там є купа інформації і # телефонів по Онтаріо і Оттаві. Якби Ви була наркоманка , дебоширка , розводили в квартирі вогонь т.д. , то це одне.І то має бути суд , який затягується на кілька місяців. А коли в Вас порядна сімя з малою дитиною , то за такі записки можна судитися. І НЕ БІЙТЕСЯ! Ви є 100 % праві.А коли Ви промовчите , то на голову сідають. І ще один трик про плату ренту.Якщо підходить число а на конті грошей не має.Випишіть чек , АЛЕ НЕ ПІДПИСУЙТЕ ЙОГО.І відайте його.Лендлорд гроші не зможе зняти , бо чек не підписаний.За цей час поки він повеpне Вам чек , щоб Ви його підписали , пройде від кількох днів до кількох тижнів.За це час в Вас на конті будуть гроші.Ви підписуєте чек і все. Поживіть трохи в Торонто (як я пожив) , багато чого навчитеся. ( іду на двір , потім допишу) Дописано "потім": Правда , багато фірм так практикують. Навіть в нас.Якщо хтось когось порекомендує і його приймуть на роботу .І після 1 року , якщо інший протримається , то Той Хтось отримає премію -$300 , а через 5років - $1000. В такий спосіб адміністрація впевнена , що так формується добра атмосфера в колективі. В мене була сильна підозра , що це вона , але я не був впевнений , тому написав "принцеса". Ні.З лентед Ви маєте той паспорт з яким приїхали.Є окремі випадки , коли людям взамін їхнього паспорта видають canadian travel document. Цей документ підтверджуе що людина проживає в Канаді , в випадку подорожі , але не є громадянином.
Таке є всюди, деякі фірми навіть практикують винагороди для своїх працівників, якщо ті порадять доброго кандидата на вакантну посаду. Але причини цього дещо інші, ніж в Україні - для багатьох кваліфікованих робіт буває не так просто знайти відповідного кандидата. От скажімо, потрібно знайти девелопера на С#. Двох девелоперів вже маєм. Природньо, що вони мають більші контакти в середовищі людей відповідної кваліфікації, ніж я. Оскільки йдеться про їх потенційного колегу, то вони виберуть і достатньо кваліфікованого, бо ж інакше самі будуть змушені за нього роботу виконувати, і за чисто людськими рисами вгідного, бо ж їм разом працювати. Тобто тут пошук не обмежується тільки на кандидатів, порекомендованих працівниками фірми, просто працівників заохочують знайти відповідного майбутнього колегу. Якщо прийде добрий кандидат, якого ніхто не рекомендував, так сказати, людина з вулиці - його візьмуть.
ну так, порівняймо з автобусами у Львові, які зупиняються не те що "там, де не можна", а просто тупо стають посеред двох смуг, без поворотників чи будь-яких інших ознак... всюди передусім є ЛЮДИ, і власне оці люди є однакові у всьому світі, і побутові проблеми у всіх теж більш-менш однакові (який садочок, яка школа, яке житло, яка їжа в супермаркеті і т.д.). але можна боротись лише з цими проблемами, а можна - ще й з "бонусними": невиплатою мізерної зарплати (працюючи як коняка), неможливими до проїзду дорогами, відсутністю медицини (реально, я недавно стикнулась, і ДУЖЕ серйозно задумалась про еміґрацію..., бо з усім решта ще більш-менш миритись можна, а коли тебе тупо гроблять, то я в такі ігри не граю...) і багато-багато іншого. і оце все інше робить побутові універсальні проблеми просто дитячими казочками, точно як з тою Антуанетою....
Бывают они разные, некоторые адекватные, выражающие свое мнение но не навязывающие его, другие, наоборот звідтілля пытаются рассказывать как надо жить, как кого поделить, кому на каком говорить, некоторые даже умудряются настроить больше чем мы тут, отсюда и отношение, к первым - вилькоменн, ко вторым - гоу хом .. ....
В мене друзі-емігранти з якими пройшло все моє дитиньство. В основному вони спокійно дивляться на все, що відбувається в Україні і чим можуть, допомагають своїм близьким і селу, в якому народились і росли. Правда є й такі, що як тільки приїзджають в село, зразу роблять квадратні очі і скривлене обличя, мовляв до чого ми допустили Україну. Чесно кажу, тільки бачу таку персону, зразу хочеться її післати... назад, звідки вона приїхала.
Ви ось так багато тут написали про те, що добре, що погане за кордоном та на Батьківщині... Але я зараз побачив, те, що я вважаю за одне з багатьох облич еміграції: Як говорять: no comments.
Дякую. Нам якось байдуже було, бо ми не збиралися затримувати оплату, просто було смішно, що нам таке зразу в скриньку кинули. Наступного разу піду до нього із двома середніми пальцями. Ми справні платники, тому таке більше не повторювалося за всі 2 роки, що ми тут живемо. А от права почитаю. То завжди корисно. Це замкнуте коло. Не всі пасажири стараються повідомити водієві про зупинку завчасу, та й зупинити просять там, де їм зручно. А про те, що деякі зупиняють маршрутку 5 метрів від місця, де вона тільки-но спинялася, взагалі можна не згадувати. Я би нарікала не стільки на це, скільки на те, як їх ремонтують. Тут після кількох тижнів зими їздити неможливо. Ями такі часом, що півколеса влазить, або й ціле. Латають найчастіше на трасі, а по місту - коли вийде. Тут є кілька доріг, які ніколи людськими не бувають, і то не бічні, а головні з досить потужними завантаженням. Зате є плюс, що можна подзвонити до міста й повідомити про небезпечну яму в такому то місці й мати певність, що протягом кількох днів її залатають. Ви не повірите, їх і тут хочеться кудись послати подалі. Вони як розповідають про свою подорож до України, то мій чоловік мусить мене стримувати, аби я їх не придушила. Я про таких писала тут, коли одного разу дуже дістало.
Якщо ви не можете виплатити хату то вас виганяють і хату забирає банк, бо він власник позики. А ця проблема була завжди але просто за останній рік вона стала надто масовою. А в нас нема страхівки на випадок «не взмозі виплати кредиту». Доречі зараз роботу знайти, онтак просто з вулиці, дуже тяжко. Зараз лишень по-знайомству і беруть, особливо в великі фірми і в компютерному напрямку. Пересічні роботи можна і без знайомства знайти, хоча ті що пов*язані з профспілками нераз купуються за величезні гроші. Корупція в тих юніях нехароша. Але менше з тим. Але он я нині чоловіка питалась, бо він був довший час в Україні, чи там буде скоро так як тут, то він відповів що ні бо в побутовому плані там ліс густий і просвітку не видно
Зараз це проблема яка зачіпила багато людей. Але деякі люди самі собі виноваті і банки які їм дали позику теж. Якого "милого" купляти міліонні хати , коли в сімї середній заробіток? Коли сімя шофера і рецепшоністки ( та що піднімає телефони в офісі , позиція нижча ніж секретарка )живуть в хаті за $1,5млн і Лексус на подвірї. Це мене завжди дивувало в США , бо в Канаді такого не має. Тут таку велику позику в банку не дадуть.Мусить бути відповідність між заробітками і позикою в банку.І тому в Канаді таких масових foreclosures не було.Це сказано взагальному звичайно. Казали по ТБ , що Обама підписав мультиміліонний діл на поміч в оплаті морґечів. Доречі про Обаму. Лілю , візьміть завтра фотоапарат з собою.Може будете їхати з роботи то десь Обаму зазнимкуєте.Він буде завтра в Оттаві.
Я йому то казала. Мій автобус якраз через центр їде, а гайвей у нас майже попри хату. Може, ще рано вмовлю, аби думку змінив, хоча знимкувати Обаму з вікна автобуса було б цікаво. Може, ніякі снайпери не засічуть. ))) Щось на мене посеред ночі смішинка напала.
Сказали по ТБ , що шанcи побачити Обаму майже "0" , але все одно люди будуть чекати. Він з аеропорту в Парламент Гіл і в аеропорт назад. Ну ще з Гарпером пообідає .... Поліції буде легше , бо таких протестів як Буш приїзжав не буде.
Можливо тут є певна відмінність між Америкою і Європою. Тут банк здебільшого до останнього шукає шляхи, щоб не відбирати хату, а знайти шлях, як з клієнта дістати гроші, нехай з затримками і пізніше. Банкові та хата не потрібна, їм потрібні гроші - а відібрану хату вони змушені потім продавати - витрати на сам процес пошуку покупця - невідомо, чи вдасться продати за ту ціну, що треба, тобто потенційно можуть бути тільки збитки. Тому вигідніше, щоб клієнт нехай із запізненням, але платив. А проблема є масовою саме з тих причин, про які пише Патрик - багато людей жили над рівень своїх фінансових можливостей, на межі фолу. І от цей фол настав.
А хтось рахував який національний склад емігрантів з України? Є ряд показників, з яких випливає, що серед них найбільше росіян.
Напевно, паспорт із тризубом на обкладинці таки є престижним документом, адже охочих отримати його значно більше, ніж тих, хто добровільно прагне його позбутися. Судіть самі: торік укра­їнськими громадянами стали 45873 особи, натомість 5456 відмо­вилися від українського громадянства – повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Президента України. При цьому біженці серед “нових” українців становлять незначну частку – 127 осіб. Здебільшого до України їдуть екс-громадяни пострадянських республік. І найбільше їх із Росії – торік їхня частка становила 22%. Також активно до нас переїжджають вихідці з держав Кавказу – сумарно вони становлять 35%. http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2009/02/12/37058/
я вважаю таку допомогу нераціональною: особливо, що ці лашки нічого не варті, а пересилка коштує дуже дорого. краще організувати щось на місці- навіть збір того самого одягу у Львові через церкви. я колись була задіяна в подібному, але ми робили ремонти кімнат і ванн в дитячому будинку в Косові, а не давали гроші і одяг дітям.
Ну, звідси до України поїхати помагати, то так, раз плюнути. Як на мене, якщо допомога потрібна, то потрібна кожна форма допомоги, а не перебирається допомогою.