Справжнє обличчя еміґрації

"сытый голодного не поймет"
я теж підтримую точку зору Нати, бо хтось там писав, що немає до кого більше дискутувати...
так от тут вже було посилання на середню зарплату в Украіїні, але на неї, мабуть, не звернули увагу: грудень 2008р. - 2001 грн., тобто по офіційному курсу НБУ на сьогодні (7,7грн/1$) - 259,87$. Повторюю ще раз - це середня офіційна зарплата. На мою думку, не враховуючи кризи, ця цифра приблизно відповідає дійсності. Думаю, оплату за комунальні послуги, їжу і все решта описувати не треба. соціальний захист... скоріше - соціальний напад, бо податки, які ми платимо - це повинність, а не платіж за який ти отримуєш соціальні послуги крапка

 

Дійсно занадто все змішалося в цій темі. Вставлю і я пару слів, заздалегідь прошу нікого не ображатися - нікого особисто з форуму я не маю на увазі, пишу з досвіду власного та кількох знайомих.

Перше. Що стосується мінімальної зарплати - в тому то й справа, що в перерахованих вище Натою розвинутих країнах людині з сякою-такою кваліфікацією (і знанням мови, але це, думаю, і так зрозуміло) не треба працювати на роботі з мінімальною зарплатою, а можна влаштуватися на суттєво краще оплачувану посаду. В Україні мінімальна зарплата чи близька до такої часто є якраз для професій, де вимагається вища освіта. Зрештою, так було ще за СССР, що на одному і тому ж заводі інженер отримував в два рази менше ніж робітник. Мінімальна чи наближена до такої зарплата в тих країнах, де я мешкав – це допоміжна праця на будівництвах, доповнювач товару в супермаркеті, прибиральник, касир в магазині тощо. На таку зарплату не розженешся, це правда, але на неї можна прожити, якщо вже маєш власне житло або дешевий винайм. Як пише Коза-Дереза:

Втім, варто було б пояснити, що значить «дуже бідні».

Два. Як влаштуватися на роботу. Наскільки я знаю, на добре оплачувану позицію в Україні не особливо легко потрапити, навіть якщо і є така вакансія. Що я маю на увазі – на Заході ви переглядаєте оголошення про вільні робочі місця, вибираєте, яке вам подобається і підходить за видом праці, розташуванням, репутацією працедавця, зарплатою і іншими вигодами (останні два пункти часто в оголошенні не вказані і обговорюються вже при зустрічі), засилаєте резюме, якщо вами зацікавилися – призначать зустріч, де обидві сторони з’ясують, чи підходять одна одній. В Україні (з досвіду знайомих і мого) на якусь кращу роботу влаштовуються через знайомих чи родичів, при цьому часто кваліфікації не відіграють ключової ролі. Навряд чи в Україні є частими випадки, коли на серйозну високооплачувану роботу брали людину, так сказати, з вулиці, тільки тому, що вона має знання і досвід.

Нірванко, як можна так мучити себе? В таких випадках не треба цілу ніч чекати і ходити в поліклініку, але викликати швидку допомогу. Як зауважила Ната, тут немає недоліку чи переваги тої чи іншої країни:

Золоті слова. Більшість людей саме так і сприймає життя в розвинутих країнах – що там ніби-то просто люди мають більші гроші, а всі решта недоліки – як в пост-СССР, ну нехай з якимись відхиленнями. Звідси і хибні висновки, що на середню зарплату і на Заході не проживеш. Насправді основна різниця в тому, що в розвинутій країні можна гідно жити, маючи і середній чи нижчий дохід. Всюди є люди багаті і бідні, інша справа, які в державі створені умови, щоб цих бідних було якнайменше, а якщо хтось і бідний, то щоб наслідки цього відчувалися якнайменше.

Саме так, можна прожити, без розкоші, але прожити можна.
І недоліки, ясна річ, є всюди. От тільки, як казав мій знайомий, який чомусь виїхав до Еквадору, - в цій країні повно недоліків, проте, порівняно з пост-СССР, на ці недоліки навіть уваги не звертаєш.

Ну а в чім тут проблема? Якщо річ не знищена, функціонує, то що страшного в тому, що вона не нова? Абсолютно нормальним є купувати вживаний автомобіль, особливо враховуючи те, що авто – невигідна інвестиція, нова машина втрачає велику частину своєї ціни, як тільки її купив перший власник. А за пару років вона вже коштує половину нової.

Сперечатися не буду. Я теж жив «за кордоном» за середню зарплату, припускаю, що середні зарплати в США чи Канаді інші, ніж в Європі, але тут я міг дозволити собі все необхідне і навіть дещо більше. Можливо в нас різні очікування, тобто що ми маємо на увазі під «всім необхідним». Наприклад, не можу сказати, що я бідний, проте відпочинок на Гаваях мені не асоціюється зі «всім необхідним».

З цим в Європі простіше – в більшості країн за ліки не платиться.

Знов таки, сперечатися не буду, поясню тільки свій погляд на це. В принципі, з мінімальної (не кажучи про середню) зарплати вистачає на воду і світло. В більшості країн в Європі платиться так, що вам вирахують очікувану місячну витрату води, електрики, і ви платитимете щомісяця певну фіксовану суму. Раз річно перевірять лічильник і залежно від реального споживання або повернуть надмірні гроші, або пришлють рахунок для доплати і відповідно перерахують місячну фіксовану суму на наступний рік. Якщо ви не заплатите, ніхто відразу не відімкне електрику, спершу пришлють нагадування звичайним листом, потім останнє попередження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Залежно від конкретного поставника електрики цей контроль оплати може здійснюватися навіть раз на рік. Після цього електрику можуть відімкнути. Але от з водою складніше, оскільки воду відмикати заборонено – вам пришлють попередження, потім передадуть справу до суду, якщо ви не заплатите борги, то на вас суд нашле екзекутора, проте відмикати воду не можна.

Інша справа, що коли людина регулярно отримує зарплату, то в неї (здебільшого) не виникає ситуацій, щоб не мати грошей заплатити за світло чи воду. Якщо людина має надто низький дохід і не може платити за речі першої необхідності – їй призначають виплати соціальної допомоги. Проте, повертаючись до написаного вище, в людини з професією не має підстав опинитися в такій ситуації.

Як я вже написав вище. Redhotchilly підтверджує мої здогади. Думаю, як спеціаліст і я, і багато моїх знайомих теж би не були потрібні.

Адвокати, безперечно, недешеві. Проте всюди, і в Польщі теж, існують безкоштовні правницькі консультації – адвокат звідти по судах з вами бігати не буде, але правильно напише всі папери, і керуючись його порадами, такі суперечки з фірмами можна залагодити і самому. Здебільшого фірма не бажає тягатися по судах, тому достатньо правильно написати передсудову вимогу на повернення коштів. А взагалі існує страхування правницьких послуг – ви платите в рік якусь суму, а у випадку потреби правника маєте вже безкоштовно. Наприклад DAS.

 

увы, но им нас не понять ... как че не говори, уровень жизни слишком разнится, о законе и социальных моментах вообще молчу ..... страна есть, государства нет ....

 

Згадалося.
...є така чи то казка , чи биль.

Вийшла принцеса на балкон і дивиться коло воріт замку народ зібрався і щось кричить.
- Чого вони хочуть?- питає принцеса слугу.
- Хліба.- відповідає слуга - Вони не мають і хочуть хліба.
- Подумаєш проблема. Якщо не мають хліба , то хай їдять тістечка.- відповіла принцеса.

В Канаді теж , або велфер (соціал) заплатить , або з роботи страхівка.

 

одним можна платити за світло коли є можливість, іншим - платити зарплату коли є можливість... це ланки одного ланюжка! я волію жити в ланцюжку, де платять справно як одні, так і другі. я вже мовчу про соц.захист і його розвиненість в різних країнах.

з одного боку - думати, що за кордоном рай, і всі їздять на щойно-з-салону машинках, і ходять в Шанелях і ЛуїВіттонах, і їздять на Канари/Гаїті кожні вихідні - тупо (особливо цим грішать дівчата, які мріють про "заміж за кордон", це трагікомедія, коли вони виявляють, що все не так райдужно...). якщо вже на це рівнятись, то в Україні з цим не бачу проблеми.
інша справа - є певний базис, який гарантує, що нижче за нього не впадеш. і на цей базис можна спертись, і на основі нього будувати своє життя. у нас же - все ефимерно і нестабільно. так, я знаю, що всюди є свої нюанси, не існує ідеальної системи, і бюрократія, зарозумілі чиновники, просто погані люди - теж є всюди. але в одних системах можна збудувати своє життя, незважаючи на ці фактори, а в інших - це неможливо. можна все життя з цим боротись, але нічогісінько не змінити. але чи є сенс боротись?! якщо можна просто жити...

 

На которому цвинтарі дають ТАКий базис?

Нагадало:

http://www.youtube.com/watch?v=CpLd2HRV2mQ

 

дитячі мрії?

 

Ага. А в нас люди думають - от там за кордоном би за таке до суду подали! А насправді це просто стереотип, такі випадки насправді рідкісні. Люди ж не мають часу і грошей на судову тяганину.

А от як домовлятись, якщо в них все автоматизовано і від оператора не залежить? . Якщо по 2 місяці не платиш, то ніхто і слухати нічого не схоче.
Але ну що робити - заплатити штраф дешевше, ніж брати позичку і платити проценти.

Добре знаю про недолікі на Україні. Просто хотіла показати, що у нас теж є свої позитиви, які з моєї точки зору є позитивами, а за кордоном не все так гарно, як у наших людей складається враження. Хто жив і працював за кордоном, той знає.

Не всі ж. Я легально проживаюча в Польщі не є полячкою.

Я хотіла, але чоловік був проти. Колись біля серця боліло, то швидка перевірила тиск, зробила кардіограму, вколола знеболювальне і сказали - все ніби в порядку, треба іти на огляд до лікаря..

Є підстави. Недобросовісні клієнти (я вже про ситуацію свого чоловіка писала вище). І це не поодинокий випадок. В знайомих приватних підприємців такі ж проблеми.

От з тим тут затягнуто. Бо відсилаєш одне попередження, має пройти певний час, потім друге, а потім судова справа. Якось так. Ми вже на передсудовій справі. Але так як тим займається знайомий, якому за це нічого не платиться, то він не дуже і спішиться.. А фірма і далі своє - в нас нема грошей, нам теж не платять.. Вони знають, що то все затягнеться, а до того часу тої фірми може і не стати..

 

Де так добре живеться?
Бо в нас нема можливостей нераз за газ заплатити і постає питання або платити за хату або за газ. Певно що то наш вибір бо можна було жити в сутеринах і сидіти на соціальному забезпеченні і взагалі багато чого можна було... але в США точно нема такого що вам хтось щось дасть бо у вас не вистарчає зарплати. Вам просто запропонують розтягнути оплату на довше і все.
Це власне те що зараз є з тими людьми які не можуть виплатити хату. Вони брали позичку на 30 років під 6% але зараз ситуація у них змінилась і люди не в змозі виплачувати місячні виплати, отже банки добрі і вони ідуть вам на уступки і модифікують вашу позику під низький процент на 35 років. Отже ви вже 5 років виплачували а тепер ще 35 будете. То уявіть собі якщо людині 35 років і вона купила хату то коли вона її виплатить?

А в США мені також дуже часто жалілись люди які мають свій бізнес що клієнт не платить грошей і тоді бідні підприємці судяться з тими клієнтами за зроблену роботу а то тягнеться на довго. А потім та клієнтура ще збреше що робота не була виконана в срок ітд ітп. Жалілись не лише українці а й американці, в одного кавалєр займався пошиттям суконь а в іншої брат має свій бізнес по внутрішніх ремонтних роботах в будинку. І обоє жалілись що клієнт не платить. Просто відмовляється платити і все.

 

Хочу трохи написати стосовно тої тему, спираючись тільки на власні спостереження...

Я на даний час живу у Варшаві (вже 3-4 рік), почуваю себе досить комфортно, правда залищитись тут на стале, напевне незмогла б...
В Польщі як і на Україні є свої плюси і мінуси...Але,як на мене люди повинні шукати тих плюсів, а не нарікати на свою долю, нити..повинні шукати можливості покращити своє становище, а не чекати поки держава якось допоможе...Ні, я розумію, що на даний час, ситуація в країні не легка, але люди бідкались завжди, і до теперішньої кризи....Я не виправдовую владу, вони недостатньо роблять для добробту населення, але ж нам людять треба ЖИТИ далі!
тут десь писалось про невчасну оплату за світло і тому подібне...В Польщі ніхто без попередження світло не виключа..ми вже переконались на власному досвіді..Мали необережність неоплатити один рахунок, так ніхто його не вимкнув нам, прийшло попередженя, а потім вже особа дала ще один шанс...На Україні також виключають світло за неоплату...знаю про то трохи, бо моя мама сама таким займається (контролер по світлу)...також дають кілька разів попередження і тоді вже жорстокіші міри.
Для мене оплата за комунальні послуги завжди на першому місці...приходить зарплата і одразу оплата (тим займається правда чоловік у нас).
Система медицини в Польщі не досконала, але треба бачити і позитиви там...Я народжувала сина у Варшаві, дуже переживала за ставлення до мене,як українки...Я була в захопленні від працівників медицини і я їм дуже вдячна. Такого комфорту я давно не бачила! Звичайно, є вийнятки, де без них, але намагаюсь мало на них звертати уваги, а бачити тільки позитивне. З сином нас так само ніколи не було проблем...багато ходили до лікарів і з записами і без номерків, але не було такого щоб нас не прийняли, навіть приходилось і вночі їхати.
Але все залежить від ситуації, тому кожний випадок особливий. Комусь пощастить трохи більше, комусь трохи менше.
В додаток додам, що ми з чоловіком звичайні аспірантішки, живемо на зарплати, виховуємо малого синочка (1 рочок) і нам нашого заробітку вистарча...А це винайм 2-ох кімнатної квартики у Варшаві, оплата ком. послуг, опіка на дитину, + оплата за садік+ ну і на наші потреби...

 

а нам 2 місяці назад телефон у Львові виключили на 1,5 тиждня без попередження, при тому що рахунок був оплачений на 3 дні раніше ніж сказано в умові! Ну хіба ж так роблять??? Треба було потім до них дзвонити, писати заяви та якісь пояснення щоб хтось розглянув справу і коли виявилось, що хтось там помилився, тоді тільки включили
Я сама вже понад 6 років у Польші і можу сказати що тут так не роблять...а якщо трапляється щось подібне то стараются дати якісь знижки або відшкодування

 

Роблять і в Польщі, бо тут теж люди, які як відомо здатні помилитись. От тільки тут дорожать роботою і в разі помилки намагаються це гарно компенсувати, а у нас сидить якась фіфочка, яка отримала роботу через вуйка і толком не розбирається в своїх обов'язках, але що там помилки - і так її не звільнять! А після розмови з клієнтом ще й обгадить його з ніг до голови зі своїми співробітниками..

 

Тут є продовження цієї пісні.

http://www.youtube.com/watch?v=NapvGWJFO0g

Майже не залишилося вже "руских" таксистів.Які були в Нью Йорку , Торонто , Маямі в кінці 70х і 80х роках.Вони вже пенсінери , які грають доміно.А діти їхні пішли в інші сфери.
Таксиський бізнес тепер перебрали пакістанці , ліванці і вихідці з африканських держав.

В Канаді у ВСІХ - етнічних китайців , руских , поляків , філліпінців , українців, білих , чорних , здорових , хворих ... У ВСІХ хто має громадянство , в графі nationality написано - canadian.
І паспорт народженого англосакса в Канаді не відрізняється від тільки-що отриманого паспорта китайцем-емігрантом , якого тяжко розуміти через сильний акцент в англійській мові.

Зараз звичайно не є найкращі часи.Але були часи коли люди купляли хати , 3-4 рази зробили "фліп-флоп"(перепродали) i за 4-5 хату
давали 80% давн пеймент , щоб не закривати морґедж.Або хата була повністю виплачена.

 

Чорний піар, не роблять.
І час зрозуміти чому.

1. Виключення є винятковою процедурою, а не жодним стандардом.
2. Усі тел-коми приватні,
3. Абонент є кліентом, позискання кліента коштує, а так потрактувани "помилково" кліент не повернеться.

Я недавно дійсно не заплатив на час за телефон у TPSA (не мобільний, "звичайний") - запізнився десь на місяц. Сами задзвонили щоб пояснити і оператор від разу перепрошувал, що це звичайно можe бути недорозуміння, і коли я вже заплатив, то забудьте будь ласка про розмову ітд.
Є звичайно різні операторі, різні процедури, особливо мобільні більше ригористичні.

Резюме:
Є і достатньо реальних, існуючих недоліків, навіщо придумивати ...

 

Ну так, але ж не мучитися від болю до ранку.

Підприємці - це окрема тема. Я думав, Ви зауважили, що я в свому дописі оминув тему підприємництва, я писав тільки про найманих працівників. Підприємництво - окрема сфера, зі своїми ризиками, проте і перевагами, особливо що стосується країн колишнього Східного блоку - здебільшого там підприємництвом, навіть дрібним, досягається суттєво кращого доходу, який важко чи практично неможливо знайти на найманій роботі.

Ну по-перше, з хати не виганяють, а перераховують календар оплати позики, це вже добре. По-друге, ця ситуація масово виникла за останній рік, а до цього багато людей так житло купували і виплачували. А взагалі подібне ставалося всюди і не в часи кризи - от скажімо, молодий німець понабирає кредитів майже на 100% свого доходу. Потім поїде на лижі, зламає ногу чи що там, і валяється на лікарняному, отримуючи вже 70% своєї зарплати, тобто на виплату кредитів нема (якщо він не застрахував позику на випадок втрати працездатності). І така ситуація може настати за будь-яких умов.

Я ж в першу чергу мав на увазі те, що як людина отримує зарплату регулярно, знає, скільки мусить потратити, а скільки може відкласти чи використати на щось інше, то в неї не виникає за нормальних умов ситуації, що зарплату затримали, і тепер треба думати, чи заплатити за світло чи за газ.

 

Ось я про те і кажу, що послуги на вищому рівні, та про клієнтів більше дбають, Як то в них кажуть :"nasz klient - nasz pan"

 

До речі, я відповідала ось на ці слова, коли розписувала витрати.

То до чого тут статус?
Я тому й не врахувала, що одинока мама має купу пільг, якщо статус відповідний, очевидно. Хоча не думаю, що всі приїжджають до Канади відразу лендед іміґрант чи перманент, декому на це доводиться довго чекати.
Маю знайому, котра все життя була одинокою мамою. Ну зовсім їй не солодко жилося. Досі купує речі виключно на ґараж-сейлах та в секондах, бо така в неї виробилася звичка відтоді. І вона роджена канадійка. Про іншу з двома синами вже писала.
Крім того, чому зразу питання, які претензії в мене, якщо я про себе не писала. Я тут на мінімальну працювала лише 3 місяці.
До речі, розмовляла з подругою, котра зараз живе у Швеції. Немає помешкань за 300 євро, хіба кімната.

 

Я писала не про працівників телекомунікації, а в загальному.

 

Лілю, це міряння може бути безмежне. Я була у Швеції 2 роки тому і писала ціни того часу. І стипендію того часу. Я жила у помешканні за 300 євро, правда на околиці міста до університету 1,5 год їхала. Але не вважаю то за проблему.
Потім жила у студ гуртожитку - моя кімната з душем, спільна на коридор кухня - 250єврів.

Статус має значення. У тій же ж Швеції аспірант має безкоштовне мед страхування і дитячий садок.

Якщо людина перебуває у розвинутій країні легально, то вона може (і навіть зобов"язана для отримання і продовження візи) мати заробіток, який покриває життєвонеобхідні витрати.

У нас стипендія аспіранта - 680 грн
Науковий співробітник - 800 грн
Викладач (асистент) - 1300 грн

 

Тут теж за графіком, але якщо я жену до нього з язиком навколо шиї, то у 99% він для мене зупиниться чи почекає.
А ще вони часто зупиняються не там, де можна, якщо їх гарно попросити, хоча частіше тоді, коли людина заблукала й не в той автобус сіла. Може, то лише в Оттаві такі добрі та людяні?
Не зупиняться лише тоді, коли автобус переповнений. А в більшості випадків спиняться й далеко до чи за зупинкою. Нераз таке спостерігала.

Гм... А ви коли-небудь були в такій біді, коли ніц нема? Тоді радієш не тільки лашкові, а й кожному банячкові чи ножеві-виделці-ложці до кухні. імхо, таке теж потрібно, бо потреби різні бувають.

Тут ми якось забули, котре число за вікном і не дали чек за оплату вчасно, платимо першого числа, а 3-ого прийшла записка, що якщо протягом наступних 5 днів не проплатимо, нас виселять. Але таке в нас лише раз було, бо просто забули.

Ми теж жили в гуртожитку.
Кухня лише на 1 і 4 поверсі. Всього 7. За 2 кімнати платити треба 850 зі студенською знижкою (без - 1100), за одну - з тією ж знижкою - 350, а без - 580. Тільки в тій одній кімнаті навіть розвернутися нема де. "как вспомню, так вздрогну". Більш депресивне місце треба ще пошукати, мабуть. Не знаю навіть, хто такий проєкт затвердив.
Он знайшли помешкання на квебецькій стороні - за 3 кімнати в новому будинку треба платити на 100 менше, ніж ми платимо за 2-кімнатне в старому будинку із додатковими "мешканцями".
Так що то все залежить. Але я от думаю, що най я довше автобусом їхатиму, але хоч в нормальному помешканні житиму, бо вже сон втрачаю поступово.

Та я знаю, що в нас не по-людськи. Батьки вчителі. По 1,5-2 ставки відпрацьовують, бо вижити неможливо. Тут теж учителі мають скромну зарплату, але порівняно з українською скромністю, тутешнім справді нема на що жалітися.