Справа Дем'янюка - злочин, чи політика?

Хороші погані вбивці

 

москва так любить носитися з своєю перемогою, та чомусь переможці живуть гірше переможених

 

В Австрії помер один з найбільш розшукуваних нацистів

Тобто в цивілізованій країні, де все відомо - знайти його вони не могли... Але розшукати підробні документи проти Дем'янюка вони таки змогли! Навіть в закритих архівах фашистських організацій...

 

Ну и ну.....

Сьогодні минає 9 днів із моменту смерті Івана Дем’янюка – українця, якого у 90-річному віці судили у Німеччині через причетність до масових знищень євреїв у часи Другої світової. У Львові відбулася акція вшанування його пам’яті.

26 березня 2012 р. Вшанування пам'яті Івана Дем'янюка перед входом до німецького консульства у Львові

Організатори – учасники громадського руху «За Львів бандерівський!». Зібрались люди під німецьким консульством, повідомила кореспондентка ЗІКу.
На акції виступив син головнокомандувача УПА Романа Шухевича – Юрій Шухевич. Він вказав присутнім на той факт, що вини Дем’янюка не довели. Чоловіка звинувачували у знищенні євреїв, але в Ізраїлі Верховний суд виправдав його. Тим часом, судити Дем’янюка за нацистські злочини вирішили німці.
У Мюнхені у віці 90 років його судили впродовж 18 місяців (засудили до 5 років ув’язнення), але справу до кінця так і не довели – Дем’янюк помер, не доживши до вердикту апеляційного суду.
Шухевич каже, що українська громада і українська влада винна у тому, що українці безборонні у світі і ніхто не заступається за їх честь і гідність. Під німецьким консульством він виступив, аби висловити протест проти знущань над Дем’янюком. Закликав німців шукати своїх злочинців, а не перекидати вину на інші народи.
Учасники акції підготували на німецькій та українській мові звернення на ім’я німецького посла в Україні і консула у Львові, де вимагають спростування і вибачення зі сторони Німеччини перед родиною Дем’янюка. Звернення передали референту – консула на робочому місці не виявилося.
На двері консульства почепили світлину померлого із траурною стрічкою. На сходах розклали лампадки. Потім присутні пом’янули його хвилиною мовчання та помолилися за упокій.

 

Скажи мне кто твой друг (тем более - герой) и я скажу кто - ты.

 

Це ви про режим створений сталіним і названий СеРеСеР і в ньому Павлік Морозов (герой)

 

О!
Знову галыцькый гумор!!!!
СмиИшно!

 

У Юди Іскаріоцького були чудові друзі, нє?

 

Не,с такими делами точно у омрияный Эуросоюз нескоро возьмут

 

А раньше какое название было?

---------- Додано в 22:33 ---------- Попередній допис був написаний в 22:29 ----------

Жаль, что мой дед не встретился с этим подонком в 45-м!

 

повезло вашому діду що не зустрівся з моїм.....

 

Уверен, что дед Уважаемого WIZARDа был где-то недалеко и от моего деда, как и деды других Уважаемых софорумчан.
Думаю, что встреча этих дедов с Вашим дедом не пошла бы ему на пользу.

 

Я Так понимаю, что встретиться они просто физически не могли.
Мой дед закончил войну 11-го мая 1945 года, участвуя в окончательном разгроме группы армий "Центр" на территории Чехословакии, а Ваш , судя по Вашему высказыванию, в этот момент где-то в "схроне" прятался.

 

Не в составе 24 Железной Дивизии?
Тогда наши деды одну кашу ели!

 

Ну я ж кажу що повезло, якщо не займався каральними операціями проти цивільного населення на території України. Єдине шкода що проживши своїх 92 роки не дожив до часу коли Україна стала незалежною.... те за що воював

 

Всё-таки в схроне?

 

В схроне, Полковник, в схроне... Это поначалу... А потом, когда хавчик кончился, светлые идеи национализьма были, ессесьна, похерены, и дядько во всю свою националистическую мощ начал строить развитой социализьм... Как все, от коммунистов до беспартийных и сочувствующих - воровать у государства по мелочи, зайцем в транспорте ездить, халявить на работе... В общем валить клятий большевистский режим...
Так что встречался кумовской дед с нашими, каждый день встречался. И с учителями москальскими, а со врачами в московии обучаемыми, и с директором, и с секретарем, и с председателем... Да вот только те не знали, с каким страшным врагом встречаются ежедневно, на какую опасность нарываются, разговаривая с безобидным, на первый то взгляд, старичком...

 

И мой там же. только война для него 12-го мая закончилась.

 

Не в схроні а в місці дислокації. і хавчик не кінчався... бо народ підтримував і кормив, за те що в Сибір не давали вивозити.... і світлі ідеї націоналізма не закінчувались бо до тепер живі.... отой памятник Бандері що не дає вам спати підтвердження цього. І цю фікцію соціалізм не будував бо знав що дурня то все для простих людей, а просто жив, бо такий наказ був - легалізуватись і зберегти себе для майбутньої боротьби.

 

Зберіг? Поборов? Сопротивлєнєц...

Получилось? Не дали? Чи фіг з ним, з народом. Головне "легалізуватись" і жити в вичікуванні...

Та той памятник найдорожчому довгобуду цікавий тільки львівським голубам...

(Цікаво, скільки львівський осередок КУНу виділить членських взносів, аби тоту хвігуру від гімняшок відтирати? Чи їм без потреби? А гімняшки будуть, як і при совєтах, з бюджетних грошей чистити...)

А що ж він робив то, довгі роки, при клятому режимі? А-а-а-а... Знаю... Чекав слушної години...